Рішення

від 12.03.2012 по справі 19/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  19/298

12.03.12

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Пожавтоматика»

До                    Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»

Про                    стягнення заборгованості 18 113,01 грн.

Суддя          Шаптала Є.Ю.

Представники сторін: не з»явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ТОВ «Виробнича компанія «Пожавтоматика»до Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»про стягнення заборгованості в розмірі 18 113,01 грн..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року відкладено розгляд справи на 15.02.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу передано для розгляду судді Прокопенко Л.В. в зв'язку із перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.03.12 р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 12.03.12 року справу передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю. в зв'язку із виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.12 р. справу прийнято до провадження.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.12 року повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.03.2012 р. та за відсутністю представника відповідача та представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.03.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничою компанією «Пожавтоматика»(Підрядник) та Управлінням житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»(Замовник)  було укладено договір № 0876.10/1-2 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання з проведення наступних робіт: монтаж протипожежних дверних блоків, монтаж автоматичної установки пожежної сигналізації (АУПС) та системи контролю загазованості, пусконалагоджувальнині роботи АУПС та системи контролю на обєкті: Багатосексіційний 10 поверховий житловий будинок у містечку «Гостра Могила»у м. Луганську»(секції А,Б,В,Г).

За виконаному роботу згідно договору Замовник сплачує підряднику –суму –249 548,89 грн. (п. 2.3 Договору).

У відповідності до п. 2.4 Договору, умови оплати: передоплата – вартість матеріалів та обладнання, що складає 180 250,81 грн.; сума, що залишилась, перераховується Замовником на поточний рахунок Підрядника після підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов договору відповідачем було здійснено передоплату у розмірі 180 250,81 грн..

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 0876.10/1-2 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт, було виконано роботи, що підтверджується підписаними між сторонами та скріпленими печатками Актами виконаних робіт № 1 за грудень 2010 року на суму 11 387,28 грн., № 1 за грудень 2010 року на суму 49 456,92 грн., № 2 за грудень 2010 року на суму 4 031,21 грн., № 2 за грудень 2010 року на суму 42 710,92 грн., № 3 за грудень 2010 року на суму 533,88 грн., № 3 за грудень 2010 року на суму 32 518,10 грн., № 4 за грудень 2010 року на суму 4 031,21 грн., № 4 за грудень 2010 року на суму 53 694,30 грн., та Актом за формою КБ-3 за грудень 2010 року на суму 178 380,24 грн., та на суму 19 983,58 грн. Загальна сума виконаних позивачем робіт склала 198 363,82 грн.

Листом № 72/Б від 07.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням підписати акт звірення взаємних розрахунків, здійснити погашення заборгованості  протягом семи днів після отримання листа. Лист відповідачем отримано 14.09.2011 року, що підтверджується копією поштового повідомлення. Відповіді від відповідача не надійшло, наявну заборгованість не погасив.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача  становить 18 113,01 грн. (198 363,82 грн. –180 250,81 грн.), в добровільному порядку відповідач відмовляється від оплати заборгованості за виконані позивачем роботи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору № 0876.10/1-2 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт між сторонами згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У випадку, коли строк виконання не встановлений, або визначається моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання такого зобов'язання є правило, а боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням.

Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків.

Господарським судом міста Києва встановлено, що з вимогою про оплату заборгованості позивач до відповідача звернувся листом № 72/Б  від 07.09.2011 року, про що свідчить копія поштового повідомлення, згідно якому лист отримано повноважним представником відповідача ОСОБА_1 –14.09.2011 року.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 18 113,01 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 525,526,837 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

                 1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Управління житлового будівництва Державної спеціалізованої фінансової установи «державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»(юридична адреса: 03037, м. Київ, вул.. Максима Кривоноса, 2-А, корпус 1,  код ЄДРПОУ 33942838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Пожавтоматика» (91055, м. Луганськ, вул.. Фрунзе, 67, код ЄДРПОУ 32278972), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму в розмірі 18 113 (вісімнадцять тисяч сто тринадцять) грн.. 01 коп.,  судовий збір у розмірі – 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп.. та 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. –витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                          Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 14.03.12 р.