Ухвала

від 04.07.2011 по справі 2а-1870/949/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 р. Справа № 2а-1870/949/11

Колегія суддів Харківськ ого апеляційного адміністра тивного суду у складі

Головуючого судді: Шевцов ої Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Міна євої О.М.

за участю секретаря судово го засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Пі діпригора М.В.

представника відповідача Руденко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміще нні Харківського апеляційно го адміністративного суду ад міністративну справу за апел яційною скаргою Державної по даткової інспекції в м. Суми н а постанову Сумського окружн ого адміністративного суду в ід 06.04.2011р. по справі № 2а-1870/949/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю Сумська торговельно-промис лова компанія "Нектон" < Списо к > < Текст >

до Державної податково ї інспекції в м. Суми < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за у частю > < Текст >

про визнання протиправ ними податкових повідомлень -рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Сумської то рговельно-промислової компа нії "Нектон", звернувся до Сумс ького окружного адміністрат ивного суду з позовом, в якому після уточнення позовних ви мог просив визнати протиправ ними податкові повідомлення -рішення ДПІ в м. Суми від 25.08.10 р. № 0000942314/0/64426 та № 0000932314/0/64425, від 29.10.10 р. № 0000942314/1/ 64426 та № 0000932314/1/64425, від 24.11.10 р. № 0000942314/2/64426 та № 0000932314/2/64425, від 02.02.11 р. № 0000942314/3/64426 та № 00009323 14/3/64425.

Постановою Сумського окру жного адміністративного суд у від 06.04.11 р. по справі № 2а-1870/949/11 поз ов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з с удовим рішенням та подав апе ляційну скаргу, в якій просит ь скасувати постанову Сумськ ого окружного адміністратив ного суду від 06.04.11 р. по справі № 2а-1870/949/11 та прийняти нове рішенн я про відмову у задоволенні п озову, посилаючись на поруше ння судом норм матеріального та процесуального законодав ства з підстав, наведених в ап еляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представників сторін, перевіривши постанов у суду, дослідивши доводи апе ляційної скарги та …, колегія суддів дійшла до висновку пр о те, що апеляційна скарга не п ідлягає задоволенню з наступ них підстав.

Судом першої інстанції бул о встановлено, що підставою д ля прийняття оскаржених пода ткових повідомлень-рішень ві д 25.08.10 р. № 0000942314/0/64426 про визначення п одаткового зобов' язання по ПДВ в сумі 141627,0 грн. та застосув ання штрафних санкцій в розм ірі 70814,0 грн. та №0000932314/0/64425 про визна чення податкового зобов' яз ання по податку на прибуток в сумі 178741,0 грн. та застосування ш трафних санкцій в розмірі 144316,0 грн. є акт №6338/2314/23993765/55 від 11.08.10 р. план ової виїзної перевірки підпр иємства позивача з питань до тримання вимог податкового, валютного та іншого законода вства за період з 01.04.07 р. по 31.03.10 р. ( а.с.21-49).

Надані до матеріалів справ и документи свідчать про те, щ о платник податків скористав ся правом оскаржити вказані податкові повідомлення-ріше ння в процедурі адміністрати вного оскарження, для чого ни м були подані до ДПІ м. Суми пе рвинна від 03.09.10 р., до ДПА Сумськ ої області повторна від 05.11.10 р. т а до ДПА України повторна ска рги, які рішеннями від 29.10.10 р., ві д 24.11.10 р. та від 02.02.11 р. відповідно б ули залишені без задоволення , а оскаржені податкові повід омлення-рішення без змін. З ур ахуванням результатів розгл яду скарг платника податків відповідачем були прийняті н ові податкові повідомлення-р ішення від 29.10.10 р. № 0000942314/1/64426 та № 000093231 4/1/64425, від 24.11.10 р. № 0000942314/2/64426 та № 0000932314/2/64425, в ід 02.02.11 р. № 0000942314/3/64426 та № 0000932314/3/64425, які є тотожними оскарженим в части ні визначення сум податкових зобов' язань та розміру зас тосованих санкцій.

З висновку вказаного акту п еревірки вбачається, що пере віркою встановлено порушенн я підприємством вимог п. 1.26, п. 1.3 2 ст. 1, п. 4.1.1 ст. 4, п. 5.2.1, п. 5.3.9, п. 5.1 ст. 5, п. 7.4.3 , п.7.4.1, п. 7.4.2 ст. 7, п. 8.1.1, п. 8.1.2, п. 8.2.1, п. 8.2.2, п. 8.3 .1, п. 8.4.4 ст. 8 Закону України "Про о податкування прибутку підпр иємств", що призвело до заниже ння податку на прибуток за 9 мі сяців 2008 р. в сумі 70360,0 грн., 2008 р. в су мі 178741,0 грн., 1 квартал 2009 р. в сумі 495 63,0 грн., півріччя 2009 р. в сумі 57067,0 гр н., 9 місяців 2009 р. в сумі 69890,0 грн.; за вищення від'ємного значення об'єкта оподаткування по под атку на прибуток за 2009 р. в сумі 294195,0 грн., за 1 квартал 2010 р. в сумі 31 6438,0 грн.

Порушення перелічених пра вових норм відповідач пов' я зує з тим, що придбання нежитл ового приміщення, що розташо ване за адресою: АДРЕСА_1, з а договором купівлі-продажу від 25.06.08 р., укладеним з ТОВ «Сте к», здійснювалося без мети ви користання його у власній го сподарській діяльності, а ли ше як предмет подальшого про дажу, що підтверджується укл аденим позивачем попереднім договором № 13/КП від 23.06.08 р. і отр иманням 26.06.08 р. передоплати від ТОВ «Інфогаз» в сумі 320000,0 грн. У період з 01.07.08 р. по 31.03.10 р. ТОВ «Інфо газ» перерахувало на користь позивача кошти в сумі 989145,0 грн. як передоплату за вищевказан і приміщення. Отримані кошти перевіряючі визнали як екон омічний ефект від продажу об ' єкта нерухомості. В подаль шому між ТОВ СТПК “Нектон” (пр одавець) та ТОВ «Інфогаз» (пок упець) був укладений договір купівлі-продажу № 13/КП від 05.02.09 р . нежитлового приміщення, що р озташоване за адресою: АДРЕ СА_1. Проведена попередня оп лата сторонами була врахован а в оплату вартості вказаног о об' єкта нерухомості.

Також перевіряючими було з ' ясовано, що в 4 кварталі 2009 р. п озивач не включив до валовог о доходу кошти в сумі 435200,0 грн., о тримані від ТОВ «ПІ-шість» в я кості передоплати за частину нежитлового приміщення.

Наведені дані призвели до в исновку перевіряючих про те, що підприємство не включило до валового доходу за 3 кварта л 2008 р. кошти в сумі 251629,16 грн. та 4 кв артал 2008 р. в сумі 404082,33 грн., за 1 ква ртал 2009 р. в сумі 168575,0 грн., в 4 кварт алі 2009 р. кошти в сумі 435200,0 грн., отр имані від ТОВ «Інфогаз» та ТО В «ПІ-шість» як попередня опл ата.

Задовольняючи позов в цій ч астині вимог, суд першої інст анції виходив з дотриманням позивачем приписів п. 8.4.3 ст. 8 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджуєть ся з такими висновками суду, в иходячи з наступного.

Відповідно до п.8.4.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума п еревищення виручки від прода жу над балансовою вартістю о кремих об'єктів основних фон дів групи 1 та нематеріальних активів включається до вало вих доходів платника податк у, а сума перевищення балансо вої вартості над виручкою ві д такого продажу включається до валових витрат платника п одатку. Таким чином, до склад у валового доходу у разі прод ажу основних засобів включає ться не вся сума виручки, що от римана від їх продажу, а лише с ума перевищення виручки від продажу над балансовою варті стю окремих об'єктів основни х фондів групи 1. Виходячи з на веденого, колегія суддів вва жає, що суд дійшов обґрунтова ного висновку про порушення ДПІ в м. Суми приписів п.8.2.1, п. 8.4.3, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств», що призвело до необґр унтованого донарахування ва лових доходів на загальну су му 824287,50 грн., а саме безпідставн ого включення до валових дох одів всієї суми попередньої оплати від TOВ “Інфогаз” та ТОВ «ПІ-шість» за продаж основни х засобів, а не лише суми перев ищення виручки від продажу н ад балансовою вартістю таког о об'єкту основних фондів гру пи 1.

Як свідчать надані до матер іалів справи документи, дого вір купівлі-продажу № 13/КП від 05.02.09 р. нежитлового приміщення , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, не був фактично вик онаний позивачем і вказані п риміщення покупцю передані н е були, з посиланням на те, що д ані приміщення знаходяться п ід іпотечними зобов' язання ми, у зв' язку з чим мировою уг одою між TOВ “Інфогаз” та ТОВ С ТПК “Нектон”, затвердженою у хвалою Господарського суду С умської області від 15.10.09 р. по сп раві № 10/226-09, було передбачено по вернення на користь TOВ “Інфог аз” коштів в сумі 1309145,0 грн. в тер мін до 31.12.12 р.

При проведенні перевірки б уло встановлено, що позивач у період з 29.10.09 р. по 25.12.09 р. повернув TOВ “Інфогаз” кошти в сумі 824287,5 г рн., але не зменшив валові дохо ди за 4 квартал 2009р. на вказану с уму.

В матеріалах справи знаход иться копія договору купівлі -продажу від 25.12.09 р., укладеного позивачем з ТОВ «ПІ-шість», пр едметом якого є частина нежи тлових приміщень загальною п лощею 674,2 кв. м за адресою: АДР ЕСА_1.

Порушення позивачем вимог п. 8.1.1, п. 8.1.2, п. 8.2.1, п. 8.2.2 ст. 8 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств» відповіда ч пов' язує з включенням до о сновних фондів нежитлового п риміщення за адресою: АДРЕС А_1, що призвело до надмірног о нарахування амортизаційни х відрахувань на загальну су му 191730,36 грн., оскільки нежитлові приміщення не призначалися для використання у власній г осподарській діяльності.

Задовольняючи позов в цій ч астині, суд першої інстанції погодився з доводами позива ча, і вказав на те, що позивач в икористовував спірне приміщ ення в якості основного засо бу в межах господарської дія льності шляхом надання в оре нду. На підставі наказу № 9/2008 ві д 26.06.08 р. директора ТОВ Сумської торговельно-промислової ком панії “Нектон” та акту введе ння в експлуатацію 03 від цієї ж дати нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було в ведено в експлуатацію як осн овний фонд 1 групи з метою вико ристання в господарській дія льності та придбано для експ луатації.

Колегія суддів вважає необ хідним відмітити, що відпові дно приписам п. 8.2.1 ст. 8 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» під термі ном "основні фонди" слід розум іти матеріальні цінності, що призначаються платником под атку для використання у госп одарській діяльності платни ка податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлу атацію таких матеріальних ці нностей, та вартість яких пер евищує 1000 грн. і поступово змен шується у зв'язку з фізичним а бо моральним зносом. Тобто за конодавець обов' язковою ум овою для віднесення матеріал ьних цінностей до основних ф ондів визначив строк їх вико ристання.

Як свідчать матеріали спра ви, нерухомість позивачем бу ла придбана у ТОВ «Стек» за до говором купівлі-продажу від 25.06.08 р.

05.02.09 р. позивачем з TOВ “Інфога з” було укладено договір куп івлі-продажу № 13/КП щодо прода жу нерухомості придбаної у Т ОВ «Стек». Між тим, між сторона ми не відбулося факту переда чі цього майна, та приміщення залишалося у користуванні т а на балансі позивача протяг ом всього цього часу, тому стр ок використання позивачем ма йна у власній господарській діяльності був більшим 365 дні в. Отже, суд першої інстанції д ійшов обґрунтованого виснов ку, що вказана нерухомість фа ктично до укладання договору купівлі-продажу від 25.12.09 р. з ТО В «ПІ-шість» не була реалізов ана, а тому відносилася до осн овних фондів 1 групи. За таких підстав, колегія суддів пого джується, що позивачем не бул и завищені валові витрати на суму амортизаційний відраху вань, а тому висновки відпові дача в цій частині є не обґрун тованими.

В акті перевірки також відо бражені порушення позивачем вимог п. 8.1.1., п. 8.1.2, п. 8.2.1, п. 8.2.2 ст. 8 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств», пов ' язані із завищенням підпри ємством балансової вартості основних фондів 2 групи (транс портні засоби), що призвело до завищення амортизаційних ві драхувань на суму 16205,0 грн. Дані висновки обумовлені тим, що п ідприємством придбало у ТОВ «Український автомобільний холдинг» за договором купів лі-продажу від 11.02.08 р. автомобіл і Hyunday Sonata за ціною 129000,0 грн. та Hyunday Accent з а ціною 77900,0 грн. Оплата була про ведена за рахунок отриманого у ВАТ «Райфайзен Банк Ава ль» кредиту за кредитним дог овором № 012/15-12/3277 від 14.02.08 р. Вартіст ь придбаних автомобілів була віднесена до балансової вар тості основних фондів 2 групи з нормою відрахувань 10%.

В подальшому вказані автом обілі були продані: Hyunday Sonata за бі ржовою угодою № 002576 від 12.08.09 р. за ц іною 18000,0 грн. гр. ОСОБА_4 та Hyund ay Accent за біржовою угодою № 002577 від 12.08.09 р. за ціною 12000,0 грн. гр. ОСОБ А_5. При цьому при продажу тра нспортних засобів експертна оцінка була відсутня.

Зважаючи на те, що гр. ОСОБ А_4 та гр. ОСОБА_5 є донькам и засновника ТОВ СТПК “Некто н” - гр. ОСОБА_6 тобто пов' язаними особами, перевіряючі дійшли висновку про те, що про даж автомобілів здійснений з а цінами, нижчими за звичайні ціни (нижче балансової варто сті), перевіряючі вказали на т е, що балансова вартість осно вних фондів, що амортизуютьс я за нормою 10%, була завищена на 85285,0 грн., що призвело до завищен ня амортизаційних відрахува нь на 16205,0 грн.

Задовольняючи позов в цій ч астині, суд першої інстанції послався на положення п. 8.2.2, п. 8 .3.5 ст. 8 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств» і визначив, що з метою оп одаткування діюче законодав ство не передбачає формуванн я підприємством окремої бала нсової вартості зазначених л егкових автомобілів, то бала нсова вартість в податковому обліку окремих автомобілів підприємстві не розраховува лась взагалі. Також суд першо ї інстанції вказав на те, що ві дповідач безпідставно напол ягає на здійсненні переоцінк и основних фондів групи 2 відп овідно ст. 7 Закону України «Пр о оцінку майна, майновий прав та професійну оціночну діял ьність» і за результатами та кої оцінки зменшити в податк овому обліку балансову варті сть основних фондів 2 групи, ос кільки жодна норма Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» не передб ачає можливість здійснення т акого зменшення в податковом у обліку.

Колегія суддів вважає доці льним відмітити, що наведені в акті перевірки нормативні та роз' яснювальні документ и встановлюють загальні заса ди відображення в бухгалтерс ькому обліку балансової варт ості необоротних активів та нарахування амортизаційних відрахувань. Проте висновки відповідача обумовлені не т им, що підприємство невірно п ереоцінювало необоротні акт иви, а з тим, що балансова варт ість цих активів була безпід ставно зменшена на суму реал ізації автомобілів пов' яза ним особам за цінами, що є нижч ими від звичайних цін.

Слід зауважити, що відповід но визначенням, наведеним в п . 1.26 ст. 1 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств» пов'язаною особою є, зок рема, фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здій снюють контроль над платнико м податку. Членами сім'ї фізич ної особи вважаються її чоло вік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або др ужини, а також чоловік або дру жина будь-якого прямого роди ча фізичної особи або її чоло віка (дружини). Під здійснення м контролю слід розуміти вол одіння безпосередньо або чер ез більшу кількість пов'язан их фізичних чи юридичних осі б найбільшою часткою (паєм, па кетом акцій) статутного фонд у платника податку або управ ління найбільшою кількістю г олосів у керівному органі та кого платника податку або во лодіння часткою (паєм, пакето м акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платни ка податку. Зважаючи на те, що реалізація автомобілів була здійснена на користь доньок засновник товариства, то вон и дійсно є пов' язаними особ ами.

Відповідно приписам п. 7.4.1 ст . 7 Закону України "Про оподатк ування прибутку підприємств " дохід, отриманий платником п одатку від продажу товарів (р обіт, послуг) пов'язаним особа м, визначається виходячи із д оговірних цін, але не менших з а звичайні ціни на такі товар и (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. При цьом у звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визнач ена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважає ться, що така звичайна ціна ві дповідає рівню справедливих ринкових цін (абз. 1 п. 1.20.1 ст. 1 Зак ону України "Про оподаткуван ня прибутку підприємств"). Від повідно абз. 2 наведеної норми справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, п ослуги) передаються іншому в ласнику за умови, що продавец ь бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець б ажає їх отримати за відсутно сті будь-якого примусу, обидв і сторони є взаємно незалежн ими юридично та фактично, вол одіють достатньою інформаці єю про такі товари (роботи, пос луги), а також ціни, які склали ся на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) тов арів (робіт, послуг).

Оскільки застосування зви чайних цін відповідачем не п ов' язується з визначенням б ази оподаткування, а стосуєт ься виключно визначення бала нсової вартості відповідної групи (2) основних засобів, що н е передбачає коригування у з алежності від статусу особи, на користь якої був здійснен ий продаж, то висновки відпов ідача в частині завищення ам ортизаційних нарахувань на б алансову вартість 2 групи мат еріальних активів в сумі 16205,0 г рн. є помилковими, а тому позов в цій частині задоволений пр авомірно.

При перевірці питання повн оти визначення зобов' язань по ПДВ перевіряючими були вс тановлені порушення позивач ем вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону Україн и «Про ПДВ», пов' язані з прид банням у ТОВ «Український ав томобільний холдинг» за дого вором купівлі-продажу від 11.02.08 р. автомобілі Hyunday Sonata за ціною 129000, 0 грн. та Hyunday Accent за ціною 77900,0 грн. та продаж їх пов' язаним особа м за ціною, нижчою за ціну прид бання, що призвело до занижен ня податкових зобов' язань п о ПДВ на 17057,0 грн.

Задовольняючи позов в цій ч астині, суд першої інстанції послався на те, що відповідно п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про ПД В” база оподаткування операц ії з поставки товарів (послуг ) визначається виходячи з їх д оговірної (контрактної) варт ості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичай ні ціни, з урахуванням акцизн ого збору, ввізного мита, інши х загальнодержавних податкі в та зборів (обов'язкових плат ежів), згідно із законами Укра їни з питань оподаткування (з а винятком податку на додану вартість, а також збору на обо в'язкове державне пенсійне с трахування на послуги стільн икового рухомого зв'язку, що в ключається до ціни товарів (п ослуг)). До складу договірної ( контрактної) вартості включа ються будь-які суми коштів, ва ртість матеріальних і немате ріальних активів, що передаю ться платнику податку безпос ередньо покупцем або через б удь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товар ів (послуг). У разі якщо звичай на ціна на товари (послуги) пер евищує договірну ціну на так і товари (послуги) більше ніж н а 20 відсотків, база оподаткува ння операції з поставки таки х товарів (послуг) визначаєть ся за звичайними цінами. В п. 1.18 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що звичайні цін и розуміються та застосовуют ься за правилами, визначеним и п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про о податкування прибутку підпр иємств".

Колегія суддів погоджуєть ся з обґрунтованістю таких в исновків суду, оскільки відп овідно до приписів п.1.20.2 ст.1 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств» цін а визначена на біржових торг ах є звичайною.

Як було встановлено колегі єю суддів спірні автомобілі було продано позивачем саме на біржових торгах, за ціною в изначеною біржовим договоро м.

Крім того, відповідно до ли ста ДПА України № 22622/7/16-1517-21 від 05.11.08 р. «Щодо формування податков ого кредиту з ПДВ при придбан ні або у разі продажу легково го автомобіля» у разі виключ ення легкового автомобіля зі складу основних фондів і про дажу його як товару, на дату та кого продажу до складу подат кового кредиту може бути від несена частина суми ПДВ, нара хована (сплачена) при придбан ні такого автомобіля, яка від повідає частині вартості, по якій не проведені амортизац ійні відрахування, але не вищ е від рівня звичайної ціни, що склалася на момент такого пр одажу.

Таким чином, виходячи із при писів п.1.20. 2 ст.1 Закону України « Про оподаткування прибутку п ідприємств», змісту зазначен ого листа ДПА України та прод ажу автомобілів на біржових торгах за ціною визначеному у біржовому договорі, суд пер шої інстанції дійшов правиль ного висновку про безпідстав ність висновків про заниженн я податкового зобов' язання по ПДВ на 17057,0 грн.

Порушення вимог п. 7.4.1 ст. 7 Зак ону України «Про ПДВ» в акті п еревірки пов' язується із зд ійсненням операцій купівлі-п родажу нерухомості - нежитл ових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, які не були викорис тані у власній господарській діяльності, що призвело до за вищення податкового кредиту в червні 2009 р. на 141626,67 грн.

В постанові суду першої інс танції за результатами дослі дження акту перевірки зробле ний висновок про те, що відпов ідачем заперечується не весь податковий кредит за зазнач еною операцією, а його частин а в сумі 141626,67 грн., що складаєтьс я з суми 228666,67 (від вартості част ини приміщення, яка була прод ана ТОВ “Пі-шесть” 466666,67 грн.*49%=228666,6 7 грн.), що зменшена на 87040,0 грн. сум и податкового зобов'язання, о триманого від продажу частин и 49% нежитлового приміщення ТО В “Пі-шесть” (ціна продажу 435200,0 г рн., в т.ч ПДВ 87040,0 грн.).

Задовольняючи позов в цій ч астині, суд першої інстанції вказав на те, що факт використ ання спірного приміщення в г осподарській діяльності поз ивача підтверджується надан ням його в оренду. Посилаючис ь на приписи п. 7.4.1 ст. 7 Закону Ук раїни “Про ПДВ” та наявні в ма теріалах справи податкові на кладні, отримані підприємств ом від ТОВ «Стек», суд першої і нстанції дійшов висновок про правомірність формування по даткового кредиту в сумі 141626,67 г рн., з якою не погоджується від повідач.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновками суду першої і нстанції, оскільки вони в цій частині не спростовані апел янтом, і не досліджує правомі рність формування податкови х зобов' язань по операції п родажу майна ТОВ “Пі-шесть” з тих підстав, що відповідач не ставив під сумнів правильні сть віднесення до податкових зобов' язань суму ПДВ, отрим ану в ціні проданих приміщен ь.

Колегія суддів вважає необ хідним вказати на те, що оскар женим податковим повідомлен ням-рішенням № 0000932314/0/64425 від 25.08.10 р. ш трафні санкції були застосов ані в порядку п. 17.1.3 ст. 17 закону У країни «Про порядок погашенн я зобов' язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами», в якому розмір штрафних санк цій обмежений 50% від суми визн аченого податкового зобов' язання. Оскільки податкові з обов' язання були визначені в сумі 178741,0 грн., то штрафна санк ція не може перевищувати роз мір 89370,5 грн., але відповідачем р озмір санкцій перевищує допу стимий на 34945,5 грн., що є порушенн ям приписів наведеної норми, а тому вказане податкове пов ідомлення-рішення в цій част ині є незаконним.

Зважаючи на встановлені об ставини, колегія суддів дійш ла до висновку, що суд першої і нстанції ухвалив рішення із дотриманням норм матеріальн ого та процесуального права, при повному встановленню вс іх обставин у справі, а тому не вбачає підстав для його скас ування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративно го судочинства України, коле гія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дер жавної податкової інспекції в м. Суми залишити без задовол ення.

Постанову Сумського окруж ного адміністративного суду від 06.04.2011р. по справі № 2а-1870/949/11 зал ишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту її проголошення та може бути оскаржена у каса ційному порядку протягом два дцяти днів з дня складання ух вали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги бе зпосередньо до Вищого адміні стративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Шевцова Н.В.

Судді (підпис)

(підпис) Макаренко Я.М.

Міна єва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали вигото влений 05.07.2011 р.