Постанова

від 30.10.2006 по справі а-18/233

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А-18/233

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

30.10.06                                                                                           Справа  № А-18/233

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Дубник О.П.,

                                                    Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –Григорів В.М.

від позивача  – Абросімова М.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську від 13.09.2006 року вих.№37960/10-039

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2006 року, суддя Гриняк Б.П.

у справі №А-18/233,

за позовом Спільного підприємства «Івано-Франківська універсальна торгова база»Облспоживспілки, м.Івано-Франківськ

до відповідача Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Івано-Франківську від 06.06.2006 року №22271500, №22261500, №13941500 на загальну суму 62591,99 грн.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено.

Постановою  господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 задоволено позов Спільного підприємства «Івано-Франківська універсальна торгова база»Облспоживспілки, визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Івано-Франківську від 06.06.2006 року №22271500, №22261500, №13941500 на загальну суму 62591,99 грн.

У постанові господарський суд Івано-Франківської області  зазначає позовні вимоги позивача, заперечення відповідача і не вказує жодної мотивації, з якої виходив суд при прийнятті постанови.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ в м.Івано-Франківську  подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Спільного підприємства «Івано-Франківська універсальна торгова база»Облспоживспілки відмовити.

Зокрема, апелянт зазначає, що постанова господарського суду Івано-Франківської області винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що судом не досліджувались надані позивачем платіжні доручення, не взято до уваги розрахунки штрафних санкцій, визначених за несвоєчасну сплату платником  податків земельного податку.

Одночасно апелянтом відзначено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам процесуального права, зокрема у постанові суду першої інстанції відсутні посилання на докази, мотиви з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положень закону якими керувався, чим порушено вимоги ст.163 КАС України.

Представник скаржника (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просив постанову господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Спільного підприємства «Івано-Франківська універсальна торгова база»Облспоживспілки відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечила, просила постанову господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу (вих..№92 від 05.10.2006 року). Представник позивача вказувала на те, що позивачем за 2004 рік сплачено земельного податку, згідно реєстру платіжних доручень на суму 130530,48 грн., за 2005 рік –133729 грн. Поряд з цим, представник позивача зазначала, що відповідачем по справі не надано належних доказів законності виникнення заборгованості по податку на землю та факту несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську проведено перевірку СП "Івано-Франківська універсальна торгова база" Облспоживспілки з питань своєчасності і повноти сплати в бюджет податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 01.08.2004 р. по 29.05.2006 р., про що 01.06.2006 року складено акт №970/15-3.

Підставою для складення акту перевірки був факт несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, чим порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м.Івано-Франківську 06.06.2006 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №22271500, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, передбаченого п.п. п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1564,99 грн.

- №22261500, яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, передбаченого п.п. п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3041,64 грн.

- №13941500 яким позивача за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, передбаченого п.п. п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 57985,36 грн.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з вимогами п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Підпунктом 17.1.7. п.17.1 ст.7 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки факт несвоєчасного погашення узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку за відповідні періоди підтверджено перевіркою, матеріалами справи, суд вважає, що податковим органом (відповідачем) податковими повідомленнями - рішеннями від 06.06.2006 року №22271500, №22261500, №13941500 на загальну суму 62591,99 грн. правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, відповідно до вимог абзаців 2, 3 та 4 п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доказів своєчасної сплати земельного податку за 2004 та 2005 роки позивачем не представлено.

Щодо реєстру платіжних доручень за 2005 рік, на який посилається позивач у заперечення на апеляційну скаргу, то такий не може бути доказом своєчасної сплати земельного податку за період з 01.08.2004 року по 29.05.2006 року, оскільки в його переліку взагалі відсутні платіжні доручення за 2004 рік.

Одночасно слід зазначити, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.163 КАС України, якою  передбачено, що постанова складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати, часу та місця її прийняття;  найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмета адміністративного позову;

2) описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог; розподілу судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

Проте постанова господарського суду в порушення наведеного не містить мотивувальної частини, зокрема в ній відсутнє зазначення встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Одночасно слід зазначити, що у п.6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 29.12.1976 року «Про судове рішення»зазначено наступне:

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права і у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах, норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права і обов'язки сторін

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську задоволити.

Постанову господарського суду Івано-Франківської  області від 15.08.2006 року в справі №А-18/233 - скасувати, прийняти нову постанову.

В позові Спільного підприємства «Івано-Франківська універсальна торгова база»Облспоживспілки відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Дубник О.П.

                                                                                 Орищин Г.В.