Постанова

від 17.08.2006 по справі а-18/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-18/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2006 р.   Справа № А-18/233   

 17 серпня  2006 року                                                                

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “ Інтер”єр” , Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода , вул. Д. Галицького, 4 а.

До відповідача:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама», Івано-Франківська область, Долинський район. Смт. Вигода, вул. Д. Галицького, 40.

Третя особа на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Вигодський лісокомбінат», Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода, вул. Д. Галицького, 63.

Представники:                                                                                                 Суддя Б.П. Гриняк

Від позивача:  Гринюк І.О.- директор;

                          Кобець С.Ф. ( довіреність  від 10.08.06 р. ) - представник;

Від відповідача: Керницький В.М. ( довіреність від 19.05.06 р. ) - ;

Третя особа : Федорців С.І. ( паспорт серія СС- №000534 від 27.07.05 р. ) - представник ;

                              Пенгрин Л.Й. ( довіреність від 26.06.06 р.) - представник;

Суть справи :  зобов”язання  ТзОВ “Брама” звільнити  земельну ділянку  по вул. Д. Галицького,4 “а” в смт. Вигода Долинського району  Івано-Франківської області від  баштового крану МСК-10-20 та стягнення  40 088,07 грн. шкоди заподіяної  невиконанням вимог  про звільнення земельної ділянки від  баштового крану МСК-10-20.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва для підготовки рішення до 17.08.06 р..

          ВАТ «Вигодський лісокомбінат»у відзиві та у судовому засіданні просить суд визнати його неналежним відповідачем , а залучити в якості відповідача  третю особу ТзОВ «Брама», з чим суд погодився і вважає що дане клопотаня слід задоволити.

          До початку розгляду справи представникам сторін  роз'яснено  їх права і обов'язки, передбачені ст. 20,22 ГПК України.

          Представниками сторін подано  клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу. Клопотання приймається судом.

          Позивач у судовому засіданні уточнив та підтримав позовні  вимоги , з підстав викладених у заяві.

          Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення розгляду справи, яке суд відхилив із-за його необгрунтованості.

          17 серпня 2006 року  Відповідач вдруге подав суду клопотання про зупинення розгляду справи, яке суд  відхиляє , оскільки воно подано після завершення розгляду справи.

          Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні  обставини, об'єктивно оцінивши докази, що  мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -

                                                                ВСТАНОВИВ:          

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" (Позивач) по договору ку-півлі-продажу від 20.02.2000 р., придбав у ВАТ "Вигодський лісо комбінат" (Відповідач) будівлю складу техматеріалів по вул. Д. Галицького, 4 "а" в смт. Вигода Долинського району Івано-Франківської області. Згідно п. 1 вказаного договору Позивач одержав також право на оренду земельної ділянки, (далі -Ділянка) на якій розташована будівля складу та баштовий кран МСК-10-20.

          В судовому засіданні позивач та його представники пояснили, що після укладення даного договору Відповідач не звільнив Ділянку від  баштового крану МСК-10-20,  який Відповідач отримав  по договору фінансового лізингу від 01.11.2001 р.

          Як стверджує позивач, ділянка належить йому на праві власності на підставі "Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 15.03.2002 р. та "Державного акту на право власності на землю" ІФ № 0204490 від 12.08.2002 р.

          Вищевказану будівлю Позивач переобладнав під виробниче приміщення, в якому розмістив деревообробний цех, виробничий цикл якого вимагає постійного проведення робіт по розвантаженню сировини та завантаженню готової продукції, для чого Позивачу необхідний кран.

          Позивач вказує на те, що  на даний час він не має можливості самостійно проводити вантажно-розвантажувальні роботи постільки, завантаження готової продукції у залізничні вагони кран можливе тільки на тій частині Ділянки де ще до сьогодні знаходиться кран Відповідача.

          Позивач не може використовувати свій кран КБ 403 Б, який змон тований ще 21.10.2002 р., що підтверджується актом прийому-передачі робіт за № 218.1-2-1 .

          Позивач неодноразово, зокрема листом  № 196 від 06.12.2002 р., звертався до Відповідача та Третьої особи з вимогою забрати кран . Листом № 01/57 від 11.04.2003 р. ВАТ«Вигодський лісокомбінат»визнав правомірність вимог Позивача.

          Проте, жодних реальних заходів для демонтажу крану  ні Відповідач, ні Третя особа не вжили. Більше того, незважаючи на домовленість Відповідач всіляко перешкоджає і Позивачу демонтувати кран. Позивач та Відповідач  домовились, що останній за власний рахунок демонтує кран і змонтує його на своїй площадці . Для цього Позивач уклав договір із спеціалізованим підприємством - КП "Ремона". Крім того, Позивач надав  відповідачу матеріали для влаштування підкранової колії та за власні кошти і власними силами провів монтаж колії на виробничій площадці  відповідача.

          Однак, коли працівники КП "Ремона" прибули  для виконання робіт,  відповідач не допустив  їх до  проведення робіт (акт від 05.12.2005 р.).

          У зв'язку з цим Позивач  вимушений укласти з відповідачем договори на виконання останнім вантажно-розвантажувальних робіт краном МСК-10-20  і оплачувати  вартість цих робіт .

          Тому і після монтажу баштового крана КБ 403 Б Позивач  вимушений оплатити нав'язані  відповідачем послуги по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт його краном МСК-10-20. Тільки в межах встановленого ст. 257 ЦК України, 3-х річного строку позовної давності, з 14.06.2003 року Позивач сплатив  відповідачу 43 895,95 гривень. При цьому, при виконанні вказаних робіт власним краном їх собівартість становила б 23 649,45 гривень, (довідка про розрахунок вартості вантажно-розвантажувальних робіт краном КБ 403 Б ТзОВ "Інтер'єр").

          Таким чином, внаслідок невиконання Відповідачем законної вимоги Позивача по звільненню його земельної ділянки від крану  за період з 14.06.2003 року по даний час   йому понесено шкоду в сумі 20 246,50 грн. ( 43 895,95 гривень сплачено  23 649,45 грн. собівартості власним краном, з довідки).

          Зокрема, скориставшись тим, що термін дії останнього договору на вантажно-розвантажувальні роботи від 2.04.2004 року закінчився 1.04 2006 року Відповідач 04.04.2006 року направив Позивачу проект нового договору. Але, згідно п. 3.1 проекту  вартість послуг зросла до 83,5 грн. за годину роботи в той час, як по договору від 2.04.2004 року вона становила 8,35 грн. Таким чином, Відповідач в 10 разів збільшив  вартість нав'язаних Позивачу послуг.

          Виходячи з умов раніше укладених Позивачем договорів на поставку пиломатеріалів зазначена вартість послуг Відповідач є не прийнятною для Позивача поскільки не забезпечує рентабельності виробництва. Тому, Позивач вимушений відмовитись від укладання з  Відповідачем  договору в редакції від 04.04.2006 р.. Посилаючись на це Відповідач  з 01.04.2006 року не дає можливості Позивачу проводити вантажно-розвантажувальні роботи власним краном КБ 403 Б і відмовляється проводити їх власним краном МСК-10-20, що підтверджується актом від 04.04.2006 року складеного з участю представника Львівської залізниці.

          Згідно умов договорів на поставку продукції передбачено, що Позивач, як продавець, зобов'язаний відвантажувати продукцію на умовах "франко-завод" з власного складу. Тому, щоб не порушити своїх зобов'язань по договорах з 01.04.2006 р. Позивач був вимушений проводити відвантаження продукції автомобільним транспортом. Однак, вартість перевезення 1 м3 пиломатеріалів автотранспортом на 40,62 грн. більша вартості перевезення залізничним транспортом (довідка про різницю у вартості послуг на перевезення пиломатеріалів автомобільним та залізничним транспортом).

          Внаслідок цього, за період 1.04.2006 р. по даний час Позивачу  спричинено шкоду в сумі 19 841,57 грн. (довідка про розрахунок суми  шкоди від переходу на вивезення пиломатеріалів із залізничного на автомобільний транспорт).

          В судовому засіданні та у відзиві на позов  відповідач  не визнає позовні вимоги та вважає їх безпідставними  і надуманими, мотивуючи наступним:

          Згідно умов Договору від 01 листопада 2001 року  баштовий кран ( основна споруда) МСК -10-20 перебуває у  лізингу ТзОВ “Брама” і без використання якого здійснення підприємницької діяльності є неможливим.  ТзОВ “ Інтер”єр”  вимагає демонтувати кран МСК 10-20 , стверджуючи , що земельна ділянка , на якій розміщений кран, належить йому на праві власності згідно договору купівлі -продажу від 15.03.2002 року.

          ТзОВ “ Брама” не погоджується із позовними вимогами, оскільки на підставі діючої на той час ст. 29 Земельного кодексу (18.12.90.)   припинення права користування земельною ділянкою здійснюється у разі добровільної відмови  землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної ради народних депутатів.  Подібного роду заяви ТзОВ “ Брама” не робило і не було рішення органу місцевого самоврядування , а тому вважає неможливим факт  придбання ТзОВ” Інтер”єр земельної ділянки у власність.

          В судовому засіданні  третя особа  заявила , що не визнає позовні вимоги  та вважає  їх безпідставними та необґрунтованими, мотивуючи наступним:

          Згідно п.1.1 Договору купівлі-продажу від "20" лютого 2000 року Позивач набув права власності на будівлю центрального складу загальною площею 845,3 м2 та права  користування земельною ділянкою площею 4600 м2, хоч передача такого права не передбачалась законодавством при відчуженні об'єктів нерухомості, а схеми земельної ділянки до цього Договору не було. Право власності на вищевказану земельну ділянку  Позивач набув на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності від 15.03.2002 року, тобто після того як ВАТ "Вигодський ЛК" передав по Договору фінансового лізингу від "01" листопада 2001 року баштовий кран МСК-10-20 ТзОВ "Брама".

          У відповідності до Підпункту 1.18.2 ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку  підприємств" (в редакціїї від 22.05 1997р.) визначено, що основні фонди, передані у фінансовий лізинг, включаються до складу основних фондів орендаря.

          Підпунктом 8.5.2 ст.8 Закону встановлено, що лізингоодержувач (орендар)  збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

          Таким чином, підприємство, що одержало у фінансовий лізинг основні фонди, збільшує балансову вартість основних фондів відповідної групи на балансову вартість отриманих основних фондів і нараховує амортизацію на всю балансову вартість групи, тобто з урахуванням балансової вартості об'єктів фінансового лізингу.                                                      З зазначеного вище випливає, що при фінансовому лізингу балансоутримувачем об'єктів лізингу є Лізингоодержувач - ТзОВ "Брама", а враховуючи норми Закону "Про лізинг", та умови Договору фінансового лізингу, ВАТ "Вигодський ЛК" не має права розпоряджатися майном переданим у лізинг чи іншим чином втручатися в господарську діяльність  Лізингоодержувача –ТзОВ “ Брама”.

          Позивач звертався з листом №196 від 06.12.2002 року до ВАТ «Вигодський ЛК» з вимогою забрати кран з ділянки, відповіддю на вищевказаний лист був лист № 01/57 від 11.04.2003 року,  в якому ВАТ «Вигодський ЛК» не заперечував щодо демонтажу баштового крана МСК - 10-20 переданого ТзОВ «Брама»у фінансовий лізинг, але не зобов'язував ТзОВ "Брама" його демонтовувати і не надавав такого дозволу іншим особам.  Товариство не має законних прав звернутись з вимогою чи зобов'язати ТзОВ "Брама", як лізингоотримувача, забрати кран, оскільки за п. 4.3. та 4.4 Договору фінансового лізингу виключне право користування переданим за вказаним договором в лізинг майном належить Лізингоодержувачу і лізингодавець гарантує, що виключне право користування майном не буде ним порушено.                                                                                                        Господарські відносини існували між Позивачем і ТзОВ "Брама", ВАТ "Вигодський лісокомбінат" не має жодного відношення щодо відносин між собою цих суб'єктів і відповідно не має відношення до шкоди завданої ними один одному.

           Заслухавши доводи представників сторін , дослідивши матеріали справи  та подані в судовому засіданні докази , суд вважає за доцільне позов задоволити та зобов”язати  ТзОВ “Брама”звільнити  земельну ділянку  по вул. Д. Галицького, 4 а в смт. Вигода Долинського району  Івано-Франківської області від  баштового крану МСК-10-20

          Державне мито і витрати за надані інформаційно-технічні послуги для забезпечення судового процесу  стягнути з  відповідача на користь позивача.          

                На підставі  наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України,  ст. 24,49,  82-85,  Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                                 

                                                              В И Р І Ш И В  :           

          Позов задоволити.                    

          1. Зобов”язати   Товариство з обмеженою відповідальністю “Брама” звільнити  земельну ділянку  по вул. Д. Галицького, 4 “а”  в смт. Вигода Долинського району  Івано-Франківської області від  баштового крану МСК-10-20 .

          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама», Івано-Франківська область, Долинський район. смт. Вигода,  вул. Д. Галицького, 40, ( код 19402273)  на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер”єр” , Івано-Франківська область, Долинський район, смт. Вигода , вул. Д. Галицького, 4 а, ( код 19391641) -  40 088,07 грн.  шкоди,  485,88 грн.- державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                              СУДДЯ                                                                Б.П.ГРИНЯК