Рішення

від 20.06.2007 по справі 33/12-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/12-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.06.07р.

Справа № 33/12-07

За позовом  Приватного підприємства "Астро", м. Львів 

до  Управління Придніпровської залізничної дороги, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 8183 грн.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  від позивача: Колюхін А.Ф. дов. № 1 від 25.04.07 р.

від відповідача:не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –приватне підприємство "Астро"   звернувся   до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з  відповідача збитків у розмірі 8183 грн.  та судові витрати по справі.

Представник позивача позов підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

Представник відповідача  у  відзиві на позов і в доповненні до відзиву  позов не визнає , мотивуючи тим, що згідно ст.. 24, 111, 129, 130 , 134,  136 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності,  просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач у  судове засідання 12.06.2007 р. не з"явився , про час і місце судового засіданні був повідомлений належним чином.

         В судовому засіданні 12.06.2007 р.  за згодою представника позивача  оголошено вступну  та резолютивну частини рішення суду .

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ :

    07.12.2005 року між приватним підприємством  „Астро” та товариством з обмеженою відповідальністю  Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство „Інно-Дніпро” був укладений договір №125 на поставку брухту чорних металів на адресу відкритого акціонерного товариства  „Міталл Стіл Кривий Ріг”, який був фактичним вантажоодержувачем.

    На виконання договору від 07.12.2005 року позивачем –приватним підприємством  „Астро” зі станції Підзамче Львівської залізниці 28.04.2006 року був відправлений вагон № 66567082. Кількість вантажу (нетто) при відправленні складало 52,15 т., що підтверджується накладною № 35757150.     

    31.05.2006 року позивачем був відправлений другий вагон № 66740176. Кількість вантажу (нетто) при відправленні складало 51,75 т., що підтверджується накладною № 35757360.

     При прибутті вагонів 08 травня 2006 року (вагон № 66567082) та 08 червня 2006 року (вагон № 66740176 ) на станцію вантажоодержувачем - ВАТ „Міталл Стіл Кривий Ріг” були виявлені зовнішні ознаки розкрадання вантажу.

     Згідно приймального акту № 1351 від 10 травня 2006 року вага (нетто) прибувшого вантажоодержувачу вантажу у вагоні № 66567082 становила 46,35 т, тобто нестача у цьому вагоні становила 5,8 т. брухту чорних металів на загальну суму 5684 грн.

   Приймальним актом № 2434 від 10 червня 2006 року встановлено, що вага (нетто) прибувшого вантажоодержувачу вантажу у вагоні № 66740176 становила 48,7 т., тобто нестача у цьому вагоні становила 2,55 т. брухту чорних металів на загальну суму 2499 грн.

            06.05.2006 р. вантажоодержувачем  на ім"я заступника начальника –Придніпровської залізниці начальнику Криворізької дирекції Залізничних перевезень Свинарику Р.Г.  була направлена скарга про  відмову начальника   станції в видачі комерційного акту   про нестачу 5800 кг. по залізничній накладній № 35757360 у вагоні 66567082.

03.06.2006 р. вантажоодержувачем  на ім"я заступника начальника –Придніпровської залізниці начальнику Криворізької дирекції Залізничних перевезень Свинарику Р.Г.  була направлена скарга про  відмову начальника   станції в видачі комерційного акту   про нестачу 2550 кг. по залізничній накладній № 35757360 у вагоні № 66740176, які залишені без розгляду.

20.11.2006 р. вантажоодержувачем –ВАТ "Міталл Стіл Кривий Ріг" на адресу позивача були направлені  товаро-транспортні накладні  №35757360, (вагон № 66740176 ) № 35757150 (вагон №   66567082) з ознаками розкрадання вантажу .

             Претензії до залізниці пред"являв директор ТОВ Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство „Інно-Дніпро” Панов А.В. за дорученням від 30.11.2006 року та на підставі договору доручення від 01.11.2006 року.

 11 грудня 2006 року ТОВ Науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство „Інно-Дніпро” пред'явило до залізниці претензію №1676/1 з вимогою відшкодувати збитки у розмірі 8183 грн. на користь позивача –ПП „Астро”, яка на момент розгляду спору залишилась без задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними  кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується    доставити    довірений    їй   другою   стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його  особі, яка  має  право на одержання вантажу (одержувачеві),  а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення  договору  перевезення  вантажу  підтверджується складанням   транспортної   накладної   (коносамента)   або  іншого документа, встановленого  транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у  разі  порушення зобов'язань,  що випливають із договору перевезення,  сторони  несуть  відповідальність,  встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Положення ч.5 ст. 306 Господарського кодексу України визначають, що спірні відносини сторін, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов”язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій і установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права  і   відповідальність   залізниць,   а   також підприємств,  організацій,  установ  і громадян,  які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок  укладання   договорів, організація та  основні  умови  перевезення  вантажів,  пасажирів, багажу,  вантажобагажу  і  пошти,  основні  положення експлуатації залізничних під'їзних колій,  а також взаємовідносини залізниць  з іншими  видами транспорту.

Статтею 6 Статуту   встановлено, що накладна - основний перевізний документ  встановленої  форми, оформлений  відповідно  до  цього  Статуту  та  Правил  і  наданий залізниці відправником разом з вантажем.  Накладна є  обов'язковою двосторонньою  письмовою формою угоди на перевезення вантажу,  яка укладається між відправником  та  залізницею  на  користь  третьої сторони  -  одержувача.

Пункт 134 Статуту  надає 6 місячний термін для заявлення до залізниць претензій щодо нестачі вантажу. Пункт 133 Статуту передбачає передачу права пред'явлення претензій та подання позовів вантажовідправником або вантажоодержувачем уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

  Така передача оформлюється довіреністю на право виконувати певні дії в інтересах вантажовідправника або вантажоодержувача ( п.2.3. Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”).

Відповідно до статті 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

        Пункт 110 Статуту залізниць покладає на залізницю відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття і до моменту видачі одержувачу або передачі іншому підприємству.

         Пункт 114 Статуту  зобов'язує залізницю відшкодувати фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрачу або нестачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу або його недостачі.   

Згідно п.127 Статуту залізниць, залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження відбулися не з її вини.

 Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Відповідно до пункту 16 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.02 № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02 № 567/6855 у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування –протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі Дирекція) безпосередньо або через начальника станції.

Пунктом 5 Інструкції П-6 встановлено, що в усіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту  встановлюється пошкодження чи порча вантажу, невідповідність найменування, чи ваги вантажу та кількості місць, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, які діють на транспорті, вантажоодержувач, зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту, а у разі неправомірної відмови органу транспорту від складання комерційного акту вантажоодержувач зобов'язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову та здійснити приймання продукції у порядку, передбаченому даною інструкцією.

            Статтею 130 п. "б" Статуту    передбачено право на  пред'явлення  до  залізниці  претензій  та  позовів   у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за  умови  пред'явлення  накладної,  комерційного акта і документа,  що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.  Якщо у складанні комерційного акта  відмовлено,  замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Як вбачається з матеріалів справи,  вантажоодержувачем  подані   правомірно  скарги до начальника –Придніпровської залізниці начальнику Криворізької дирекції Залізничних перевезень про   відмову у складанні комерційного акту відповідно до пункту 16 Правил складання актів, та претензії які залишені відповідачем  без розгляду безпідставно.   Відхилення залізницею в складанні комерційного акту,  вказує на наявність  ознак факту втрати або розкрадання  вантажу під час перевезення,   отже відповідальність за недостачу вантажу   повинна бути покладена на залізницю.

На підставі наведеного суд , дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

           Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.  

Керуючись, ст.ст. 47  43,  44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

           Стягнути з  Державного підприємства  Придніпровська залізниця (49602, м. Дніпропетровськ  , пр. Карла Маркса, 108,  ідентифікаційний код  01073828)   на  користь приватного підприємства "Астро"(79056,  м.Львів,  вул.. Пластова, 6,  ідентифікаційний код 23271196)  8 183 грн. збитків ,  102 грн. витрати по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на оплату інформаційно- технічного забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 19.06.07 р.