Рішення

від 01.10.2007 по справі 33/221-07(1/257-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/221-07(1/257-07)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.07р.

Справа № 33/221-07(1/257-07)

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Харчопром", м.Дніпропетровськ 

до  Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод шахтної автоматики", м. Дніпропетровськ 

про відшкодування шкоди у розмірі 65158грн. 07коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

  Від ЗАТ "Харчопром": Дробот О.О., довіреність б/н від 01.07.2007 року   Від ВАТ "ДЗША": Голобородий Ю.М., довіреність 25.07-ю від 25.06.2007 року 

СУТЬ СПОРУ:

ЗАТ "Харчопром" звернулося  до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з відповідача -  ВАТ  "ДЗША" шкоди у розмірі               65 158, 07 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, 01.01.2005 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 12 на трансформацію і транзит електроенергії. За умовами договору, а саме п.1.1 Договору ВАТ "ДЗША" зобов'язується забезпечити технічну можливість трансформації та транзиту електроенергії ЗАТ "Харчопром" дозволеною потужністю 1 мВт. Згідно п.12.1 Договору останній укладається на строк з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., та вважається продовженим на наступний календарний рік після закінчення вказаного строку його дії. ЗАТ "Харчопром" уклало договори оренди промислових приміщень з третіми особами № 6 від 31.03.2006 р., з ТОВ "Малбі Фудс" , № 7 від 31.03.2006 р., з ТОВ "Шоколадна компанія "Мир" , № 8 від 03.05.2006 р., з ПП Агентство "Малбі" та передало їм в користування  й електричні  сіті.   Але в зв"язку з противоправним припиненням  ВАТ "ДЗША" подачі електроенергії позивачу ,   позивач не зміг виконати належним чином свої зобов"язання  по наданню орендарям комунальних послуг у вигляді безперебійного подання електроенергії , внаслідок чого вважає , що ВАТ "ДЗША"  повинен відшкодувати шкоду.

     ВАТ  "ДЗША"   заперечує проти позовних вимог ТОВ "Харчпром"  та  подало до суду зустрічний позов і доповнення до зустрічного позову, яким просить визнати договір № 12 від 01.01.2005 р. на трансформацію і транзит електроенергії недійсним  та стягнути витрати по справі.

          Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані  тим,  що  договір суперечить нормам ст.. 179 ГК України, ст.. 203, 215 ЦК України,  дії позивача за зустрічним позовом по відключенню ТОВ "Харчпром"  від електричної енергії 01.03.2007 р. є правомірними, тому відсутні будь-які підстави для відшкодування шкоди позивачу за первісним позовом.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи,  дослідивши  та оцінивши надані докази,  заслухавши представників сторін, господарський  суд,  

ВСТАНОВИВ:

01.01.2005 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 12 на трансформацію і транзит електроенергії (надалі- Договір).

          За умовами договору, а саме п.1.1 Договору ВАТ "ДЗША" зобов'язується забезпечити технічну можливість трансформації та транзиту електроенергії ЗАТ "Харчопром" дозволеною потужністю 1 мВт. Згідно п.12.1 Договору останній укладається на строк з 01.01.2005р. по 31.12.2006р., та вважається продовженим на наступний календарний рік після закінчення вказаного строку його дії.

          27.12.2006р. ВАТ "ДЗША" направило на адресу ЗАТ "Харчопром" лист за  вих. № 09/83 про відмову в укладенні договору про сумісне використання електричних сітей в 2007 році.

          01.03.2007р. ВАТ "ДЗША" припинило подачу ЗАТ "Харчопром" електричної енергії на об'єкти.

          Позивач за первісним позовом вважає, що діями відповідача йому спричинено шкоду на суму 65158,07 грн., у вигляді простою виробничого обладнання.

          Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати договір № 12 від 01.01.2005р. недійсним.

          Суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити, виходячи з наступного.

          У відповідності до ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

У відповідності до п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442 в редакції, що діяла на дату укладання Договору (далі –Правила) "основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, мережі якого безпосередньо підключені до мереж електропередавальної організації або до магістральних (міждержавних) електромереж та який передає частину електроенергії своїми електромережами субспоживачам;  субспоживач - суб'єкт господарської діяльності - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача)". Отже в даному випадку Відповідач є основним споживачем, а Позивач –субспоживачем. У відповідності до п. 1.6. Договору відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 3).

          Договір, який було укладено між Позивачем та Відповідачем, не відповідає вимогам додатку № 3 до правил. Отже Позивач та Відповідач при укладанні ними Договору відступили від типового договору, затвердженого органом державної влади.

У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, так як Договір суперечить ст. 179 Господарського кодексу України, вимогам Правил, то у відповідності до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, даний Договір слід визнати недійсним.

До того ж відповідач за первісним позовом листами від 27.12.2006 р. вих. № 09/83, від 13.02.2007 р. вих. № 09/08 та від 28.02.2007 р. вих. № 09/10 повідомив позивача про відключення 01.03.2007 р. від електропостачання.

У відповідності до ст. 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору. Оскільки Договір є недійсним, то Позивач споживав електричну енергію без договору, а отже Відповідачу було заборонено здійснювати будь-які дії щодо передачі частини електроенергії своїми електромережами Позивачу. На підставі вищевикладеного суд вважає дії Відповідача щодо відключення Позивача від електричної енергії 01.03.2007 р. такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує укладанням Договорів оренди між Позивачем та третіми особами: № 6 від 31.03.2006 р. з ТОВ "Малбі Фукс", № 7 від 31.03.2006 р. з ТОВ «Шоколадна компанія "Мир", № 8 від 03.05.2006 р. з ПП Агентство "Малбі". Згідно вказаних договорів Позивач надав третім особам (орендарям) приміщення для їх господарської діяльності. За користування електричною енергією згідно п. 3.3. Договорів орендарі відшкодовують фактичні витрати Позивача за придбання послуг постачання електричної енергії. Тобто договорами оренди передбачено лише обов'язок третіх осіб (орендарів) відшкодовувати вартість придбаної Позивачем електричної енергії. Право ж вимагати від Позивача безперервного постачання електричної енергії в певній кількості у орендарів відсутня. Отже Позивач не порушував умови вищевказаних договорів оренди, а отже і не повинен був відшкодовувати орендарям  шкоду за їх відключення від електропостачання.

Позивач також стверджує, що був відключений від електропостачання раптово, проте в позовній заяві вказує, що 27.12.2006 р. він був повідомлений про відмовлення від укладення договору про сумісне використання електричних мереж в 2007 р. Даним листом Відповідач повідомив Позивача про відключення  останнього 01.03.2007 р. від електропостачання.

Так як Позивач не вважав Договір неукладеним,  Відповідач направив Позивачу лист від 27.12.2006 р. вих. № 09/83 про відмову від укладання нового Договору (розірвання діючого Договору). Твердження Позивача щодо неправомірності розірвання Договору є такими, що не відповідають дійсності. У відповідності до п. 11.2. Договору Дострокове розірвання Договору може мати місце у разі невиконання Сторонами умов цього Договору. У відповідності до п. 2.2.5. Договору Позивач зобов'язаний був наказом по підприємству визначити відповідального за електронебезпеку. Позивачем не була призначена особа відповідальна за електронебезпеку, про що свідчить припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Дніпропетровській області від 27.02.2007 р. Даним приписом, пунктом 1, Позивача було зобов'язано наказом по підприємству призначити особу відповідальну за електрогосподарство. Отже суд вважає, що Відповідач правомірно прийняв рішення про дострокове припинення дії Договору.

У відповідності до преамбули Закону України "Про електроенергетику" від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР (далі –Закон)  цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.   У відповідності до ст. 26 Закону споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.  

У відповідності до п. 1.1. Правил Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

У відповідності до п. 7.1. Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

У відповідності до п. 7.5. Правил 7.5. основний споживач (яким в даному випадку є Відповідач) зобов'язаний, попередивши споживача (яким в даному випадку є Позивач) не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок. Факт відсутності особи,  відповідальної за електронебезпеку, а отже персоналу для обслуговування електроустановок споживача,  підтверджується вказаним вище приписом. Про відключення Позивача від електропостачання Відповідач додатково повідомив листом від 13.02.2007 р. вих.. 09/08.

У відповідності до п. 7.6., 7.7.  Правил Відповідачу надано право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору. Відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки, у разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил. Факт самовільного підключення до електромереж Позивачем встановлено вищевказаним приписом від 27.02.2007 р. Факт збільшення величини приєднаної потужності понад величину встановлений актами з контролю електричної потужності № 317 від 20.10.2005 р. та № ДН 2123 від 07.10.2005 р.

Тобто дії Відповідача по відключенню Позивача від електричної енергії 01.03.2007 р. були такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Даний факт також підтверджується листом інспекції Держенергонагляду № 47/345 від 14.03.2007 р.

         З урахуванням викладеного,  суд дійшов висновку , що позовні вимоги ЗАТ "Харчпром"" є необґрунтованими і такими , що не підлягають  задоволенню.  Позовні вимоги ВАТ "ДЗША" підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

         Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти  на позивача за первісним  позовом.

 Керуючись ст.. 47 , 32-34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову закритого акціонерного товариства "Харчопром", м.

Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод шахтної автоматики", м. Дніпропетровськ про відшкодування шкоди –відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір № 12 від 01.01.2005 року на трансформацію та транзит електроенергії, укладений між закритим акціонерним товариством "Харчопром", м. Дніпропетровськ та відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський завод шахтної автоматики", м. Дніпропетровськ.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Харчопром" (49041, м. Дніпропетровськ, вул.. Марії Кюрі, 5; р/р 26002301034601 в ФАБ "Південний" м. Дніпропетровськ, МФО 306458, ЄДРПОУ 30838195) на користь відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський завод шахтної автоматики" (49010, м. Дніпропетровськ, вул.. Лазаряна, 3; р/р 260001099992001 в КБ "ПриватБанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 26000109992001) 85 грн. –державного мита, 118 грн. -  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя

 І.А. Рудовська

Рішення підписано 08.10.07 року