Постанова

від 31.10.2006 по справі 17-30/68-06-2794

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17-30/68-06-2794

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"31" жовтня 2006 р. Справа № 17-30/68-06-2794

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

Від позивача:  Белін М.С., по дов.

Від відповідача 2:  Трясун О.С., по дов.,

Від відповідача 1: не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна”, м. Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 13 вересня 2006 року

по справі № 17-30/68-06-2794

за позовом Виробничо-комерційної фірми „Ілна” Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна регіональна паливна компанія”, м. Одеса

       2.  Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна”, м. Київ

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення пені у розмірі 63 750 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення поштового відділення.

У відношенні Відповідача-1 із поштового повідомлення вбачається, що він за адресою не значиться, оскільки вибув у невідомому напрямку, що свідчить про його належне повідомлення.

У березні 2006 р. ТОВ Виробничо-комерційна фірма „Ілна” (далі - Позивач) звернулось у місцевий господарський суд  до ТОВ „Південна регіональна паливна компанія” (далі – Відповідач-1) і Арцизькому філіалу нафтової компанії „Лукойл-Україна”  (далі –Відповідач-2) про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: про зобов'язання належного відповідача повернути позивачу нафтопродукти, перелічені у прохальній частині позову, на загальну суму 318 744 грн. 60 коп., а також стягнути з належного відповідача пеню в сумі 63 750 грн. за неповернення залишкової кількості нафтопродуктів згідно умов договору.

Після порушення провадження у справі і призначення її до розгляду позивачем 04 квітня 2006 р. було заявлено клопотання про залучення в якості відповідача - Підприємство з іноземними інвестиціями (далі - ПІІ) „Лукойл-Україна” та заборонити останньому і Відповідачу-1 здійснювати відпуск нафтопродуктів, що знаходяться на зберіганні на нафтобазі у місті Арциз, яка знаходиться у віданні цих Компаній (а.с. 71-72).

У процесі розгляду справи ухвалою суду першої інстанції від 04 квітня 2006 р. неналежного Відповідача-2 – Арцизьку філію нафтової компанії „Лукойл-Україна” –замінено на Приватне підприємство „Лукойл-Україна”, а ухвалою суду від 31 липня 2006 р. замінено неналежного відповідача –Приватне підприємство „Лукойл-Україна” –на належного  відповідача –Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) „Лукойл-Україна” з відкладенням розгляду справи на 13 вересня 2006 р. (а.с. 186).

Після задоволення судом клопотання позивача про заміну неналежного Відповідача-2 на належного - Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) „Лукойл-Україна” позивач у відповідності зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України подав уточнення до позовної заяви, згідно якому просив суд зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями (ПІІ) „Лукойл-Україна” (Відповідача –2) повернути нафтопродукти з нафтобази, розташованій по вул. Пушкінська, 47 у м. Арциз, які йому належать, а з ТОВ „Південна регіональна паливна компанія” стягнути 63 750 грн. пені, посилаючись на те, що пальне, передане Відповідачу-1, знаходиться на зберіганні на нафтобазі за вказаною адресою, що використовується обома відповідачами, а залишок цього пального не видається в зв'язку з забороною Відповідача-2 (ПІІ „Лукойл-Україна”) на його видачу.

Судом першої інстанції провадження у справі неодноразово зупинялось з направленням справи до Одеського апеляційного господарського суду в зв'язку з оскарженням ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач-2) ухвал суду першої інстанціїї.

Рішенням місцевого господарського суду Одеської області від 13.09.2006р. (суддя Зуєва Л.Є.) позов по уточненим вимогам задоволено у повному обсязі: зобов'язано Підприємство з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ілна” належні їй  наступні нафтопродукти:

-          бензин марки А-95 у кількості  341 кг на суму 1705,0 гривень;

-          бензин марки А-92 у кількості 2606 кг на суму 12508,8 гривень;

-          бензин марки А-76 у кількості 3797 кг на суму 17086  гривень;

-          дизельне пальне у кількості  62 488 кг на суму 287444,8 гривень,

а всього  на загальну суму 318 744,6 гривень, які знаходяться   на базі  зберігання  та реалізації продуктів нафтопереробки за  адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Пушкінська,47, а с ТОВ „Південна регіональна паливна компанія” на користь позивача стягнуто 63 750 грн. пені. Судові витрати віднесені на відповідачів порівну. Рішення суду мотивоване  обґрунтованістю позову.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач-2) подало апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги вирішити тільки по відношенню до Відповідача-1 – ТОВ „Південна регіональна паливна компанія”, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і на неповне з'ясування обставин справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, оскільки доводи в ній спростовуються матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників Апелянта та позивача, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Між Товариством  з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Ілна”(надалі - ТОВ „ВКФ “Ілна”)  та Товариством з  обмеженою відповідальністю „Південна регіональна паливна   компанія” (надалі  ТОВ “ПРПК”) 11.02.2005р. було укладено договір № 0211 зберігання нафтопродуктів –бензину та дизельного пального, яке належить позивачу (ТОВ „ВКФ “Ілна”).

Згідно додаткової угоди від 01.01.2006 р. до цього договору строк його дії встановлений до 30.12.2006 р.

Відповідно до умов договору, а саме: п. 1.1, 1.2, 1.3 договору, Відповідач-1 (ТОВ “ПРПК”) прийняв на себе зобов'язання зберігати нафтопродукти, в подальшому іменовані майно, передане йому поклажодавцем –ТОВ „ВКФ ”Ілна” (позивачем) та повернути зазначене майно останньому в цілості на умовах, визначених даним договором. Майно,  що  передається  зберігачу,  є  власністю  Поклажодавця  і  вважається  переданим  на момент підписання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до п.2.2 Договору сторони оцінюють майно в гривнях України, вартість якого становить: бензин марки А-80 - 4500 грн. за 1 тонну; бензин марки А-92 - 4800 грн. за 1 тонну; бензин марки А-95 - 5000 грн. за 1 тонну; бензин марки А-98 - 5800 грн. за І тонну; дизельне паливо - 4600 грн. за 1 тонну; ціна майна включає ПДВ в розмірі 20%.

Пунктами 2.3 і 2.4 договору визначено, що початкова (оціночна) вартість майна сторонами встановлюється, виходячи з кількості кожного нафтопродукту та ціни, встановленої в п.2.2. даного договору, а  загальна кількість пального, що передається на  зберігання, встановлюється в розмірі 34800 тон.

На виконання умов договору позивачем були передані, а відповідачем прийняті на зберігання  нафтопродукти, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі нафтопродуктів (а. с. 21 - 63).

Згідно п. 4.3.1 договору  поклажедавець в будь-який час має право  заявити вимоги про повернення майна, а саме нафтопродуктів, які знаходяться на відповідальному зберіганні.

Актом звірки руху матеріальних цінностей (пального), від 31.01.2006 р., підписаного і скріпленого печатками директорів ТОВ „ПРПК” (Відповідача - 1) та ТОВ „ВКФ „Ілна” (позивача), підтверджено, що на нафтобазі Арцизького відділення ТОВ „ПРПК” є нафтопродукти, а саме: бензин А-95 –3 613 кг, бензин А-92 –3 146 кг, бензин А-76 –3797 кг і дизельне паливо –62488 кг, які є власністю ТОВ „ВКФ „Ілна” (позивача) (а.с. 15).

У період договірних відносин у лютому-березні 2006р. на вимогу позивача  видати  йому залишок переданого на збереження пального ТОВ “ПРПК” (Відповідач-1) його не повернуло, посилаючись на відмову в видачі пального по усному розпорядженню представника ПІІ „Лукойл-Україна”.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ „ПРПК” (Відповідач - 1) неодноразово підтверджував про знаходження у нього на зберіганні на нафтобазі Арзицького відділення вказаного вище залишку пального (а.с. 14, 17). Це ж саме було підтверджено позивачу і в.о. начальника Арцизького представництва ПІІ „Лукойл-Україна” Л.В. Петровим листом від 09.03.2006 р. за № 02.10/06, із якого випливає, що на Арцизькій нафтобазі вказана кількість пального зберігається у резервуарах згідно актів інвентаризації від 22.02.2006 р., але зараз ця нафтобаза під керівництвом ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідача-2), до якого необхідно звертатись для видачі цих нафтопродуктів (а.с. 16).

Про те, що нафтобазою у м. Арциз, де знаходиться на зберіганні вказане пальне, що є власністю позивача, зараз користується ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач - 2) підтвердив телеграмою, наданою до господарського суду Одеської області 27.03.2006 р., виконуючий обов'язки директора цієї бази А.В. Петров (а.с. 69).

Як вбачається із матеріалів справи ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач - 2) є суборендатором  нафтобази у м. Арциз по вул. Пушкіна, 47 згідно договору суборенди № 06/27 від 23.02.2006 р. і акту приймання-передачі від 01.03.2006 р. (а.с. 97-109).

Таким чином, ПІІ „Лукойл-Україна” незаконно володіє майном (пальним), яке є власністю позивача –ТОВ „ВКФ „Ілна”.

Відповідно до вимог статті 50 Закону України „Про власність” і статтей 387, 400 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності, а у разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування майна.

Отже, ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач-2) зобов'язаний, як недобросовісний володілець майна (пального), власником якого є ТОВ „ВКФ „Ілна” (позивач), повернути останньому це майно.

В зв'язку з цим відсутні підстави для вирішення позовних вимог у повному обсязі по відношенню тільки Відповідача-1 (ТОВ „ПРПК”), про що просить ПІІ „Лукойл-Україна” (Відповідач - 2) в апеляційній скарзі, оскільки в цій частині апеляційна скарга є необґрунтованою, так як суперечить фактичним обставинам справи, і цим самим ПІІ „Лукойл-Україна” підтвердив наявність залишку пального, яке належить позивачу, на зберіганні на нафтобазі у м. Арциз по вул. Пушкінська, 47, якою в даний час по договору суборенди користується ПІІ „Лукойл-Україна”.

Оскільки ТОВ „ПРПК” (Відповідач - 1) не виконав свої зобов'язання по укладеному з позивачем договору зберігання для прийняття всіх заходів по видачі залишку нафтопродуктів (пального) позивачу, то з нього підлягають стягненню штрафні санкції (пеня), передбачені пунктом  8.13 цього договору і статтею 611 ЦК України, згідно якої у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені договором і, зокрема, сплата неустойки, що має місце в даному випадку.

З Відповідача –1 (ТОВ „ПРПК”) на користь позивача стягнуто 63 750 грн. пені за невиконання зобов'язань по договору.

Відповідач –1 рішення суду першої інстанції не оскаржив.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із позовної заяви  ТОВ „ВКФ „Ілна” останнє стягує пеню з Відповідача -1 (ТОВ „ПРПК”)  в сумі 63 750 грн. на підставі пункту 8.13, укладеного з цим відповідачем договору зберігання № 211 від 11.02.2005 р. Але згідно цього пункту договору у випадку порушення зберігачем своїх зобов'язань по поверненню  майна Зберігач зобов'язується сплатити Поклажедавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від остаточної вартості неповернутого зі схову майна (пального) за кожний день затримки повернення за весь період прострочення зобов'язання.

Як зазначено у позовній заяві, прострочка повернення пального Відповідачем-1 склала 7 (сім) днів. Загальна вартість неповерненого зі схову пального складає 318 744,60 грн. Облікова ставка НБУ на день звернення позивача до суду (березень 2006 р.) визначена в 9,5 %, а подвійна облікова ставка складає 19 % (9,5 х 2).

Відсотки від облікової ставки НБУ для нарахування пені складають 120%, а розмір відсоток пені за один день складає 0,07 % (9,5 х 2 х 120 : 100 : 365).

Таким чином, сума пені за 7 (сім) днів прострочки складає 1 561 грн. 91 коп. (318 744,6 : 100 х 0,07 х 7), яка підлягає стягненню з Відповідача-1 на користь позивача.

У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення Апелянта про час та місце розгляду справи, а саме про отримання ним ухвали суду першої інстанції від 31.07.2006 р. про відкладення розгляду справи на 13.09.2006 р., а тому посилання суду першої інстанції в описовій частині оскарженого рішення про повідомлення ПІІ  „Лукойл-Україна” (Апелянта) належним чином про день та час розгляду справи після її відкладення 31.07.2006 р. на 13.09.2006 р. не відповідає дійсності.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце та час розгляду справи.

При таких обставинах оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову ТОВ „ВКФ „Ілна”.

Судові витрати відносяться на сторін згідно ст. 49 ГПК України.

Клопотання ПІІ „Лукойл-Україна” (Апелянта) про повернення йому зайво сплаченого державного мита в сумі 1 232,48 грн. судовою колегією апеляційної інстанції відхилено, оскільки спір про повернення пального носить майновий характер, із вартості якого сплачується державне мито при зверненні до господарського суду згідно ДКМ „Про державне мито”.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 вересня 2006р. по справі №17-30/68-06-2794 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ілна” задовольнити частково.

Зобов'язати Підприємство з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” (01032 м. Київ вул. Комінтерна ,14 п/р 26009200340019 АКБ „Сітібанк” (Україна) МФО 300584, ЄДРПОУ 30603572) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ілна” (65052 м. Одеса вул. Тираспольське шосе, 2, п/р 26007312254 в АБ” Південний”   МФО 328209, ЄДРПОУ 23868333) належні їй  наступні нафтопродукти:

-          бензин марки  А-95 у кількості  341 кг на суму 1705,0 гривень;

-          бензин марки А-92 у кількості 2606 кг на суму 12508,8 гривень;

-          бензин марки А-76 у кількості 3797 кг на суму 17086  гривень;

-          та дизельне пальне у кількості  62 488 кг на суму 287444,8 гривень, а всього на загальну суму 318 744,6 гривень, які знаходяться   на базі  зберігання  та реалізації продуктів нафтопереробки за  адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Пушкінська,47.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” (01032 м. Київ вул. Комінтерна ,14 п/р 26009200340019 АКБ „Сітібанк” (Україна) МФО 300584, ЄДРПОУ 30603572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ілна” (65052 м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 2, п/р 26007312254 в АБ” Південний”, МФО 328209, ЄДРПОУ 23868333) 1593 /одну тисячу п'ятсот дев'яносто три/ грн. 73 коп. держмита і 59 /п'ятдесят дев'ять/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна регіональна паливна   компанія ” (65012, м. Одеса вул. М. Говорова, 4, кв.210, п/р 2600430338 в  Одеській філії ЗАТ “Банк Петрокомерц-Украина” МФО 328771, ОКПО 32190453)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Ілна” (65052 м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 2, п/р 26007312254 в АБ” Південний”, МФО 328209, ОКПО 23868333) 1 561 /одну тисячу п'ятсот шістдесят одна/ грн. 91 коп. пені, 1 609 /одну тисячу шістсот дев'ять/ грн. 34 коп. держмита і 59 /п'ятдесят дев'ять/ грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову про стягнення пені відмовити.

Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                               О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                                           М.В. Михайлов