Постанова

від 08.07.2008 по справі 42/60

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/60

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.07.2008                                                                                           № 42/60

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Солонець К.В.

 За участю представників:

 від позивача: Рога В.П. – за дов.

Від відповідача: представник не з'явився

 розглянувши апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у м. Києві

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.03.2008

 у справі № 42/60 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Комунальне підприємство "Служба замовника житлово-комунальних послуг"Оболонського району у м. Києві

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Гастроном Вишгородський"

 про                                                  стягнення боргу, ціна позову 33713,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

           Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2008р.          у справі №42/60 відмовлено у позові Комунального підприємства „Служба замовника житлово-комунальних послуг”  Оболонського району м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Вишгородський” м.Києва про стягнення 33 713,55 грн. - основного боргу у зв'язку з неоплатою одержаних  комунальних послуг.

          Позивач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

          Зокрема,  скаржник  зазначає, що, дійсно, з поданих до суду особових рахунків  (табуляграм) споживання теплової енергії, яка постачалася позивачу  теплопостачальною організацією на підставі договору №8363030 протягом періоду, не вбачалося, що відповідні нарахування проводилися на особовий рахунок №8373107, однак судом не було надано можливості позивачу подати  належним чином засвідчену копію особового рахунку (табуляграм) за споживання теплової енергії, відповідно до яких   проводилися нарахування на особовий рахунок саме №8373107, який присвоєно для розрахунків з теплопостачальною організацією будинку відповідача по вул..Вишгородській, 44 у м.Києві.

          Крім того, позивач звертає увагу на те, що борг за комунальні послуги включає в себе не тільки центральне опалення, а і централізоване гаряче водопостачання; центральне холодне водопостачання та водовідведення, яке виставляється згідно табуляграм ВАТ „Київводоканал”, а також відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової                                    території, які формуються відповідно до Постанови КМ України від 12.07.2005р. №560.

          Також, судом не було взято до уваги, що позивачем було заявлено позовні вимоги не з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2007 року, як зазначається у рішенні суду, а з листопада 2003 року по 31 жовтня 2007 року, а оплата за отримані комунальні послуги відповідачем за період з листопада 2003 року по жовтень 2007 року була здійснена: в лютому 2005 року в сумі 4 135,44 грн. та жовтні 2005 року - в сумі 20 194,19 грн. відповідно до роздруківки про заборгованість  станом на 01 листопада 2007 року.

          В судових засіданнях  13.05.2008р., 27.05.2008р.,10.06.2008р. та 08.07.2008р. представник відповідача не  був присутній, оскільки всі ухвали суду  про відкладення розгляду справи були повернуті на адресу Київського апеляційного  господарського суду з довідкою Укрпошти про те, що „за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська,44,  ТОВ „Гастроном  Вишгородський” не  значиться, адресат вибув”.

          Також, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції долучений до  справи  №42/60 повернутий  Укрпоштою до суду першої інстанції  конверт з ухвалою   господарського суду міста  Києва про порушення провадження у справі  №42/60 від 04.12.2008р.  з довідкою про те, що ТОВ „Гастроном Вишгородський” за адресою: м.Київ, вул. Вишгородська,44 не значиться.

          Розглянувши у судових засіданнях  апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та надані позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції  на підставі  ст.38 ГПК України  додаткові докази, які мають значення для даної справи, оскільки обставини справи відповідно до вимог ст. 34 ГПК України повинні бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, оцінивши всі зібрані по справі докази , як того вимагають  приписи ст.43 ГПК України, колегія суддів установила наступне:

          Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до ТОВ „Гастроном Вишгородський” м.Києва (згідно  Довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 20.02.2008р. на запит позивача, відповідач зареєстрований за адресою : м.Київ, вул. Вишгородсьва,44 ) про стягнення 33 713,55 грн.- боргу за спожиті  комунальні послуги з 11.2003р. по 10.2007р.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач  користується комунальними послугами, що надаються КП „Служба замовника житлово-комунальних послуг” і  згідно п.5,ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004р. № 1875-1У споживач зобов”язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, але вимоги даної правової норми відповідач  не виконує.

          Позивач стверджує, що згідно довідки про заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 01.11.2007р. заборгованість відповідача перед позивачем виникла в січні 2004 року.  Загальна сума боргу з 01.2004р. по 10.2007р. становить 33 713,55 грн. з такого розрахунку: борг , який виник до  01.01.2004р., складав 24 551,51 грн. плюс  загальна сума нарахувань за комунальні послуги в період з 01.2004р. по 10.2007р., яка складається із суми щомісячних нарахувань і становить 33 491,67 грн. та в період з 01.2004р. по 10.2007. відповідачем сплачено 24 329,63 грн. боргу ( 02.2005р. – 4 135,44 грн., 10.2005р. – 20 194,19 грн.).

          На виконання вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2008р., 10.06.2008р., якими позивача було зобов”язано надати розшифровку та документальне обґрунтування ціни позову ,  у тому числі  заборгованості у сумі 24 551,51 грн, яка існувала  станом на 01.01.2004р. та заборгованості, яка виникла за спірний період з 01.2004р. по 10.2007р. ,  повноважний представник  позивача , керуючись ст..22 ГПК України надав роз”яснення щодо розміру позовних вимог та  звернувся  до суду апеляційної інстанції із заявою про зменшення  ціни позову до суми 9 162,04 грн. (заява  представника позивача від 04.07.2008р. долучена до справи № 42/60).

          У своїй заяві позивач зазначає, що доказами того, що комунальні послуги ( гаряче водопостачання, водопостачання та опалення) надавалися у відповідній кількості та вартості є  табуляграми АЕК „Київенерго” та ВАТ „Київ водоканал”.

          Заборгованість за комунальні послуги станом на 01.01.2004р. становить 24 551,51 грн., а в період з 01.2004р. по 10.2007р. складає 9 162,04 грн., однак, враховуючи те,  належними доказами по справі є табуляграми АЕК „Київенерго” та ВАТ „Київводоканал”, але за період до 01.01.2004р. вони не збереглися, тому позивач і просить зменшити розмір позовних вимог до 9 162,04 грн. та стягнути з відповідача лише зазначену суму боргу.

          Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою  про порушення провадження у справі від 04.02.2008р.та ухвалою від 19.02.2008. про відкладення розгляду справи на 04.03.2008р., суд першої інстанції витребував у позивача, зокрема, докази надання комунальних послуг у заявленому розмірі та пояснення щодо правових підстав надання відповідачу комунальних послуг, на виконання вимог яких , як вбачається з матеріалів справи, позивачем були помилково надані особові рахунки (табуляграми) споживання теплової енергії, що постачалася позивачу теплопостачальною організацією на підставі договору № 8363030 протягом спірного періоду  не на особовий рахунок позивача №8373107, а на рахунок іншої юридичної особи №8353044.

          Судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, оскільки на вимогу суду апеляційної  інстанції позивачем були надані  належні докази щодо надання  відповідачу у відповідній кількості та вартості комунальних послуг ( гаряче водопостачання, водопостачання та опалення) за період  з 01.2004р. по 10.2007р. в сумі 9 162,04 грн. , а саме, табуляграми АЕК „Київенерго” та ВАТ „Київводоканал”.

          Як свідчать матеріали справи, на підставі укладеного з Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” договору № 8363030 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30 грудня 2003 року позивач одержує теплову енергію для виконання житлово-комунальних послуг опалення та гарячого водопостачання споживачів Оболонського району м.Києва.

          Зокрема, згідно з умовами Додатку №6 до вказаного договору постачання теплової енергії передбачено здійснювати до належного відповідача будинку по вул..Вишгородській,44 у м.Києві.

          Для розрахунків з теплопостачальною організацією  будинку відповідача по вул..Вишгородській,44 у м.Києві присвоєно особовий рахунок № 8373107.

          Надані позивачем табуляграми за спірний період на вимогу суду апеляційної інстанції підтверджують факт  споживання  теплової енергії, що постачалася позивачу теплопостачальною організацією  на підставі договору № 8363030 протягом спірного періоду та що відповідні нарахування проводилися саме на особовий рахунок  №8373107.

          У відповідності до вимог ст..1  Закону України „Про відповідальність суб”єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на під ставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавство м порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання при будинкової території.

          У відповідності  до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

          Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

          Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті житлово – комунальні послуги  у спірному періоді з 01.2004р. по 10.2007р. складає 9 162,04 грн., яка підтверджується наданими позивачем документами і матеріалами і підлягає стягненню з відповідача  на користь позивача, а щодо заборгованості, яка існувала станом на 01.2004р. в сумі 24 551,51 грн., то вона стягненню не підлягає, оскільки на підтвердження зазначеної заборгованості позивачем не надано суду  належних доказів ( табуляграм) і отже відповідно до вимог ст..33 ГПК України позивач не довів обставини, на які він посилається, як на підставі своїх вимог у цій частині вимог.

          З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги  задовольнити частково у сумі 9 162, 04 грн. - боргу за період 01.2004р. -10.2007р., в частині стягнення заборгованості в сумі 24 551,51 грн., яка існувала станом на 01.01.2004р.- в позові відмовити, оскільки визнає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.. 43 ГПК України, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

          Апеляційна скарга, як  обґрунтована, підлягає задоволенню частково.          

          Відповідно до вимог ст..49 ГПК України  сплачене позивачем державне мито за подання позову та апеляційної скарги  при частковому задоволенню позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст..ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м.Києві задовольнити частково.          

          2.Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2008р. у справі № 42/60 скасувати .

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гастроном Вишгородський”  ( 04114; м.Київ, вул.Вишгородська,44; Код ЄДРПОУ 25198606) на користь  Комунального підприємства „Служба замовника житилово-комунальних послуг” Оболонського району у м.Києві ( 04213; м.Київ, проспект Героїв Сталінграду,57; Код ЄДРПОУ 05757498)  9 162,04 грн.- основного боргу, 91,62 грн.- держмита за подання позову, 31,86грн.- витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 45,51грн.- держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

          Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

          В  частині стягнення 24 551,51 грн.- основного боргу в позові відмовити.”

          3.Матеріали справи № 42/60 повернути до Господарського суду м.Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.