Постанова

від 22.05.2008 по справі 42/110

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/110

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.05.2008                                                                                           № 42/110

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -                    ОвдінаЮ.Б.

від відповідача -          ШулятицькийВ.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.03.2008

 у справі № 42/110  

 за позовом                               Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”

 про                                                  зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду містаКиєва від 25.03.2008 позов задоволено частково. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” укласти з Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” договір № 117В-630 на транспортування природного газу від 24.12.2007 в редакції листа № 16206/11-004 від 24.12.2007 Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, окрім абз. 2 п. 2.6 договору, який виключити. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 56,67 грн. витрат по оплаті державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в позові повністю. Відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального права.

Позивач у заперечені на апеляційну скаргу просить рішення від 25.03.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

24.12.2007 листом № 16206/11-004 позивач запропонував відповідачу укласти договір № 117В-630 на транспортування природного газу для потреб населення від 24.12.2007, надіславши проект відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює транспортування магістральними трубопроводами природного газу, що постачається відповідачем для потреб населення.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про трубопровідний транспорт”, Господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виникають у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту регулюється актами законодавства України, що регламентують зовнішньоекономічні відносини.

31.01.2008 листом № 21/1-474 відповідач надіслав позивачу заперечення щодо умов п.п. 2.6, 6.2, 7.3 договору № 117В-630 про залучення позивача до складу комісії з визначення інтенсивності запаху газу, строку оплати наданих послуг та відповідальність за несвоєчасну оплату цих послуг, склавши протокол розбіжностей, підписаний з договором.

Як вбачається з спірного договору № 117В-630 та протоколу розбіжностей до нього, що розбіжності між сторонами щодо умов п. 2.6 договору стосуються включення відповідачем умови про залучення представників виконавця до складу комісії з визначення інтенсивності запаху газу.

Як передбачено п. 11.1 Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортувані та зберіганні, затверджених наказом Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” № 1 від 11.05.2002, що до складу комісії з визначення інтенсивності запаху газу газорозподільне підприємство може залучати представників газовидобувного (газотранспортного) підприємства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що залучення представника газотранспортного підприємства (позивача) є правом, а не обов'язком газорозподільного підприємства (відповідача). Отже, відповідач заперечуючи проти включення у договір положень другого речення п. 2.6 договору № 117В-630, що передбачають відповідний обов'язок, тому такі заперечення відповідають вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з протоколу розбіжностей, щодо умов п. 6.2 договору № 117В-630, виникли з визначенням строку оплати наданих за договором послуг.

Позивачем було зазначено в абз. 2 п. 6.2 договору № 117В-630, що остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється замовником (відповідачем) протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

З свого боку відповідач запропонував умовами п. 6.2 договору № 117В-630 виключити абз. 2 цього пункту, залишити абз. 1, за яким, замовник здійснює оплату послуг по транспортуванню газу шляхом щоденного зарахування коштів на поточний рахунок виконавця в порядку встановленому алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Як вбачається з протоколу розбіжностів, щодо умов п. 7.3 договору № 117В-630, виникли з включенням до умов відповідного договору положень про відповідальність за несвоєчасну оплату наданих транспортних послуг у вигляді пені.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Як було встановлено і підтверджується матеріалами справи, що договір, який є предметом даного переддоговірного спору, укладається на підставі правових актів, тому запропоновані позивачем умови п.п 6.2, 7.3 спірного договору № 117В-630 ґрунтуються на вимогах ст.ст. 511, 526, 530, 549 ЦК України, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 “Про забезпечення споживачів природним газом”, п.п. 12, 13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, п. 2.6 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу № 355 від 01.11.1994, постанові Кабінету Міністрів України та Національного банку України № 1785 від 13.11.1998 “Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ”.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2008 - без змін.

Матеріали справи № 42/110 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді