Рішення

від 12.03.2012 по справі 16/305пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.12 р. Сп рава № 16/305пд

Господарський суд Донець кої області у складі судді По пкова Д.О., при секретарі судов ого засідання Тимченко М.Ю., ро зглянувши у відкритому судов ому засіданні матеріали спра ви

за позовною заявою: Фізично ї особи - підприємця ОСОБА _1, м. Донецьк, ідентифікаційн ий номер НОМЕР_1

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Фірма „Сокол”, м. Донецьк, і дентифікаційний код 24154009

про: визнання договору орен ди від 26.04.2007р. недійсним

за участю уповноважених пр едставників:

від Позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 01.02.2011р.); ОСОБ А_1 (особисто, паспорт НОМЕ Р_2, виданий Кіровським РВ ДМ У УМВС України в Донецькій об ласті 11.02.1998р.);

від Відповідача - ОСОБА _3 ( за довіреністю №36 від 21.02.2012р .);

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгля д здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань .

Згідно із ст.77 ГПК України ро згляд справи відкладався з 12.0 1.2011р. на 26.01.2011р., з 26.01.2011р. на 07.02.2011р., коли провадження відповідно до с т. 79 ГПК України було зупинено та поновлено 13.01.2012р. з призначе нням розгляду на 27.02.2012р. та пода льшим відкладанням на 12.03.2012р.

У судовому засіданні 12.03.2012р. с уд виходив до нарадчої кімна ти для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Госп одарського суду Донецької об ласті із позовною заявою до Т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Фірма „Сокол”, м . Донецьк (далі - Відповідач) про визнання договору оренди від 26.04.2007р. недійсним

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається н а те, що договору оренди від 26.04 .2007р. він особисто не укладав та не підписував та довідався п ро його існування лише 06.12.2010р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав дого вір оренди від 26.04.2007р., норматив но обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 203, 215, 216 Циві льного кодексу України, ст.ст . 174, 175, 179 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи на підтвердження своєї пози ції та на виконання вимог ухв ал суду Позивачем було надан о додаткові документи для до ручення до матеріалів справи (а.с.а.с. 14-21, 22-26, 70-95, 109-113, 139 т.1, а.с.а.с.12-13, 17-18 т .2), у тому числі клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання ві д 12.03.2012р. про застосування наслі дків недійсності спірного до говору шляхом стягнення з Ві дповідача безпідставно отри маних коштів у розмірі 49800 грн.

Відповідачем 26.01.2011р. був нада ний відзив з додатками (а.с.а.с .34-47), яким проти позовних вимог Позивача заперечив, вказуюч и на протиправні відчуження Позивачем об' єкту оренди ін шій особі та розірвання спір ного договору угодою від 06.12.2010р . без жодних застережень відн осно не підписання спірного договору.

Крім того, Відповідач надав додаткові документи (а.с.а.с.96-1 02, 132 т.1, а.с.а.с. 3-5, 14-16 т.2), у тому числі заперечення, якими наголосив на чинності спірного догово ру, зважаючи на його схваленн я Позивачем в порядку ст. 241 Цив ільного кодексу України шлях ом укладання додаткової угод и від 06.12.2010р. про його розірванн я.

Ухвалою від 07.02.2011р. проваджен ня у справі було зупинено у зв ' язку з призначенням у спра ві почеркознавчої експерти зи документів та 13.02.2012р. поновле но після надходження висновк у судового експерта №5798/02 від 25.0 1.2012р. (а.с.а.с.144-146 т.1)

У судовому засіданні 12.03.2012р. п редставники сторін підтрима ли свою позицію, викладену пи сьмово, вказуючи на відсутні сть будь-яких додаткових док азів на її підтвердженням та достатність зібраних у спра ві матеріалів для вирішення спору. При цьому, представник Відповідача наголошувала, щ о фактичний підписант спірно го договору ОСОБА_4 як спі вробітник Позивача є належни м представником останнього в силу фактично наявного усно го договору доручення, тоді я к Позивач заперечував наданн я ОСОБА_4 будь-яких повнов ажень на укладання спірного договору.

Суд вважає за можливе виріш ити спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх ціл ком достатньо для правильної юридичної кваліфікації розг лядуваних правовідносин.

Вислухавши у судовому засі данні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду стор онами докази в порядку ст. 43 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2007р. між Відповідачем (Орен додавець) та Позивачем (Оренд ар) був укладений договір оре нди (а.с.26 т.1), згідно п.п.1.1., 2.1. Оренд одавець передає, а Орендар пр иймає в строкове платне кори стування нежитлове приміщен ня №142 загальною площею 12,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на невизначений ст рок.

Розділом 3 покладено на Пози вача зобов' язання зі сплати орендної плати до 10 числа пот очного місяця з розрахунку 1000 грн. на місяць (п.п. 3.1., 3.2.), також н а Позивача покладено сплачув ати комунальні послуги не пі зніше 10 числа наступного міс яця за сплачуваним (п.3.5.)

26.04.2007р. від імені сторін був ск ладений акт приймання-переда чі об' єкту оренди (а.с.99 т.1), а до датковими угодами від 15.11.2007р. (а .с.97 т.1) і від 15.06.2008р. (а.с.98 т.1) передба чалося збільшення розміру що місячної орендної плати до 13 00грн. з 01.12.2007р. та до 1800грн. з 01.07.2008р.

Як вбачається із змісту спі рного договору, акту прийман ня-передачі до нього та вказа них додаткових угод, з боку Ор ендаря підписантом визначав ся особисто ОСОБА_1, проте факт підписання спірного до говору останній заперечує, в казуючи на дізнання про факт його існування лише 06.12.2010р., піс ля чого за його заявою (а.с.35 т.1) такий договір був розірвани й додатковою угодою сторін в ід 06.12.2010р. із складанням акту пр о повернення майна (а.с.36 т.1), дос товірність яких сторонами не заперечується.

Згідно висновку судово-поч еркознавчої експертизи 5798/02 ві д 25.01.2012р. (а.с.а.с.143-148 т.1), витрати з пр оведення якої оплачені Позив ачем в сумі 900,48грн. (а.с.134 т.1), вста новлення приналежності підп ису ОСОБА_5 на спірному до говорі, додаткових угод до нь ого від 15.11.2007р. і 15.06.2008р. та акті при ймання-передачі від 26.04.2007р. не в ибачається можливим через н анесення підписів конструкт ивно-простими рухами, що пред ставляє собою обмежений граф ічний матеріал, в якому не від образились в достатній мірі ознаки почерку та підпису ви конавця.

Водночас, згідно пояснень в ід 07.02.2011р. (а.с.113 т.1) викликаної ухв алою суду від 26.01.2011р. (а.с.61 т.1) ОС ОБА_4, спірний договір, акт пр иймання-передачі до нього ві д 26.04.2007р. та додаткова угода від 15.11.2007р. за відсутнього на той мо мент ОСОБА_1 були заповнен і і підписані нею з повідомле нням про це останньому лише 06. 12.2010р.

За таких обставин, Позивач з вернувся до суду з розглядув аним позовом, вимагаючи клоп отанням від 12.03.2012р. (а.с.12 т.2).

Відповідач проти позову за перечив, остаточно (а.с.3 т.2) ств ерджуючи про схвалення спір ного договору в порядку ст. 241 Ц ивільного кодексу України шл яхом укладання безпосереднь о Позивачем додаткової угоди про його розірвання від 06.12.2010р. та наполягаючи, що фактичний підписант спірного договору ОСОБА_4 є належним і повно важним представником Позива ча в силу наявного між ними ус ного договору доручення, вка зуючи, при цьому, на відсутніс ть у розпорядженні Відповіда ча довіреності від Позивача на вказану особу.

Виходячи з принципу повног о, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин спра ви, суд вважає розглядувані п озовні вимоги такими, що підл ягають задоволенню, з огляду на таке:

З огляду на матеріали справ и та зміст позовної заяви, сут ність розглядуваного спору п олягає у визнанні спірного д оговору оренди недійсним.

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз' яснення Вищого арбітражног о суду України „Про деякі пит ання практики вирішення спор ів, пов' язаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5 /111, вирішуючи спір про визнанн я угод недійсними, господарс ький суд повинен встановити наявність тих обставин, з яки ми закон пов' язує визнання угод недійсним і настання ві дповідних правових наслідкі в. Беручи це до уваги предмето м судової оцінки, спрямовано ї на з' ясування законності спірного договору, мають бут и фактичні обставини спірних правовідносин учасників спр ави.

При цьому, враховуючи право ву позицію Верховного суду У країни, викладену в абз. 3 п. 2 По станови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочин ів недійсними” від 6 листопад а 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюєт ься судом з урахуванням зако нодавства, що діяло на момент його вчинення, що зумовлено п риписами ст. 58 Конституції Укр аїни, якою запроваджено зага льне правило заборони ретрос пективної дії у часі законів та інших нормативних актів, я ке, враховуючи положення ч. 1 с т. 91 Цивільного кодексу та абз . 4 п. 3 мотивувальної частини рі шення Конституційного суду У країни від 09.02.1999р. № 1- рп/99 норми, р озповсюджується і на юридичн их осіб, а також - п. 4 Прикінцев их та перехідних положень ЦК України, абз. 3 п. 10 згадуваного Роз' яснення Вищого арбітра жного суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Зважаючи на статус учасник ів справи і приналежність об ' єкту оренди та характер пр авовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодек су України регламентуються й ого положеннями та Цивільним кодексом України, у світлі як их судом і розглядається пит ання дійсності спірного дого вору.

Як встановлено судом, Позив ач є стороною за спірним дого вором, що, у світлі положень ст .ст. 11, 509 Цивільного кодексу Укр аїни та ст.ст.173, 174 Господарсько го кодексу України, які визна чають угоду як підставу для в иникнення у її сторін коресп ондуючих прав та обов' язків , зумовлює висновок суду про т е, що такий договір безпосере дньо впливає на права та обов ' язки Позивача. В свою чергу , ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу Ук раїни передбачає можливість оспорювання дійсності догов ору його стороною.

Виходячи із наведених Пози вачем підстав позову у розу мінні їх визначення в абз. 3 п. 3. 12. Постанови Пленуму Вищого го сподарського суду України №1 8 від 26.12.2011р. та наданих у судовом у засіданні 12.03.2012р. пояснень від носно таких підстав, останні й стверджує, що спірний догов ір є недійсним, оскільки вчин ений без його волевиявлення - фактично іншою особою без б удь-яких на це повноважень.

Загальні умови чинності пр авочину, видом якого згідно ч .2 ст. 202 Цивільного кодексу Укра їни є спірний договір, визнач ені ст.203 цього Кодексу та, сере д іншого, включають вільніст ь волевиявлення учаснику пр авочину та відповідність йог о внутрішній волі, і недотрим ання такої умови за змістом ч .1 ст. 215 Кодексу має наслідком в изнання його недійсним у суд овому порядку.

Наразі, як було встановлено судом на підставі наявних в м атеріалах справи доказів, сп ірний договір фактично був п ідписаний не Позивачем, а за н ього іншою особою - наймани м співробітником (реалізатор ом) ОСОБА_4 без будь-яких за стережень про це. При цьому, су д враховує, що результати при значеного експертного дослі дження жодною мірою не спрос товують пояснень означеної о соби, так само, як і будь-які ін ші представлені у справі док ази, і взагалі такі результат и експертизи на відповідають визначенню доказів, встанов леному ст. 32 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и, оскільки не містять жодних фактичних даних про обстави ни, які мають відношенню до пр едмету доказування в цій спр аві.

Беручи до уваги, невчинення спірної угоди особисто Пози вачем та відсутність належни х у розумінні ст. 34 Господарсь кого процесуального кодексу України доказів існування п овноважень у ОСОБА_4 на зд ійснення дій з укладання так ою угоди від його імені, а саме - письмової довіреності ві дповідно до ст.ст.244, 245 Цивільно го кодексу України із повнов аженнями на укладання відпов ідних договорів, або інших ви значених ч.3 ст.237 цього Кодексу підстав для існування право відносин представництва, суд констатує відсутність волев иявлення Позивача на укладан ня спірного договору.

В цьому контексті заперече ння Відповідача щодо наявнос ті схвалення спірного догово ру в порядку ст.241 Цивільного к одексу України шляхом уклада ння додаткової угоди про йог о розірвання від 06.12.2010р. або вчи ненням інших дій судом до ува ги не приймається, оскільки з астосування означеної норми вимагає існування факту вчи нення спірного договору саме представником належної стор они, хоча із перевищенням пов новажень. Відсутність правов ідносин представництва взаг алі (відносно будь-якого обся гу повноважень) об' єктивно унеможливлює і подальше схва лення договору.

Характер допущенних при ук ладанні спірної угоди поруше нь діючого законодавства уне можливлює застосування поло жень ст.217 Цивільного кодексу України щодо недійсності лиш е окремих частин спірного до говору

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 236 Цивільно го кодексу України розглядув аний договір суборенди визна ється судом недійсним з моме нту його вчинення, а можливіс ть настання передбачених ним прав та обов' язків на майбу тнє припиняється.

При цьому, з урахуванням пра вої позиції Вищого господарс ького суду України, викладен ою в п. 19 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Цивільног о та Господарського кодексів України” від 07.04.2008р. №01-8/211, наведе ні законодавчі приписи вказу ють на те, що рішення суду про визнання договору недійсним має зворотну силу в часі, і ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу Укра їни не встановлює винятків і з правил частини 1 цієї статті , а лише конкретизує ч. 1 ст. 216 цьо го Кодексу, згідно якої недій сний договір не створює юрид ичних наслідків, крім тих, що п ов' язані з його недійсністю . При цьому, враховуючи імпер ативну визначеність законом моменту, з якого договір визн ається судом недійсним, зазн ачений момент не підлягає об ов' язковому визначені у рез олютивній частині рішення.

У світлі зазначених виснов ків спірний договір з момент у його укладання не є належно ю підставою згідно ст.ст. 11, 509 Ци вільного кодексу України для виникнення взаємообумовлен их прав та обов' язків його с торін.

Таким чином, суд задовольня є позовні вимоги, покладаючи , при цьому, в порядку ч.2 ст. 49 Го сподарського процесуальног о кодексу України відносить саме на Позивача понесені ни м судові витрати, оскільки са ме внаслідок дій його співро бітника ОСОБА_4 виник розг лядуваний спір.

Суд відхиляє клопотання По зивача про застосування рест итуційних наслідків визнанн я спірного договору недійсни м у вигляді стягнення з Відпо відача 49800 грн., оскільки: вихід за межі позовних вимог згідн о п.2 ст.83 Господарського проце суального кодексу України є правом, а не обов' язком суду ; згідно ч.1 ст. 216 Цивільного код ексу України реституціє має бути двосторонньою, що в дано му випадку зумовлює необхідн ість вартості користування м айном за спірним договором з а поточними цінами, а отже - п отребує застосування спеціа льних знань; заявлене клопот ання фактично опосередковує самостійні позовні вимоги, я кі Позивач має можливість за явити у загальному порядку.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33 - 35, 43, 49, 82-85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1 , м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю „Фірма „Сокол”, м. Донець к (ідентифікаційний код 24154009) пр о визнання договору оренди в ід 26.04.2007р. недійсним задовольни ти в повному обсягу.

2. Визнати недійсним догові р оренди від 26.04.2007р., сторонами якого є Фізична особа - підп риємець ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НО МЕР_1) та Товариство з обмеже ною відповідальністю „Фірма „Сокол”, м. Донецьк (ідентифі каційний код 24154009).

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не бу ло подано, а у разі подання апе ляційної скарги - після розгл яду справи апеляційним госпо дарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.03.2012р. п роголошено та підписано всту пну та резолютивну частину р ішення.

Повний текст рішення склад ено та підписано 19.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.