Постанова

від 16.09.2008 по справі 30/397-2/180-8/43

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/397-2/180-8/43

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.09.2008                                                                                           № 30/397-2/180-8/43

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:            Куровського  С.В.

          Михальської  Ю.Б.

 при секретарі:           Василів О.В.

 За участю представників:

 від позивача -Беліневич П.В. за дов.

від відповідача – не з'явився

 від третьої особи – Косенко М.А. за дов.

 від прокуратури – не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2008

 у справі № 30/397-2/180-8/43 (Катрич В.С.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ"

 до                                                   Будівельне управління Державного управління справами

 третя особа           Державне управління справами

 за участю прокуратури м. Києва

 про                                                  спонукання до виконання мирової угоди

ВСТАНОВИВ:

 Справа №30/397-2/180-8/43 про спонукання до виконання мирової угоди від 04.01.2005 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008 у справі №30/397-2/180 рішення господарських судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2008 у справі № 30/397-2/180-8/43 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» до Будівельного управління Державного управління справами про спонукання до виконання мирової угоди, відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати, посилаючись, на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, а саме:

Судом першої інстанції, в порушення положень статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, не досліджено обставини справи, щодо яких містяться вказівки в постанові Вищого господарського суду України: не досліджено правову природу спору та не встановлено, чи  були вчинені будь-які дії в межах виконавчого провадження (заходи примусового виконання рішення у відповідності до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якщо таке існує, по ухвалі Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 у справі № 2/311).

Також, позивач стверджує, що справи № 2/311 та № 30/397-2/180-8/43 різні як за предметом спору, так і за підставами його виникнення:

- у справі № 2/311 – майновий спір про стягнення коштів, по виконанню угоди №3/2004 від 22.03.2004 про надання місця для стоянки.

- у справі № 30/397-2/180-8/43 – немайновий спір (вимога немайнового характеру) про спонукання до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2005.

А тому, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що Господарським судом м. Києва вже було вирішено зазначений спір під час розгляду справи № 2/311, а, отже, у суду відсутні підстави для ухвалення рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідач, третя особа та прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечують, посилаючись на те, що зазначене рішення є законним та прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.10.2004 у справі № 2/311 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» задоволено повністю, з Будівельного управління Державного управління справами на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» стягнуто 794892  грн. основного боргу, 1700 грн. державного мита, 25 000 грн. витрат за послуги адвоката та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 18.11.2004 Господарським судом м. Києва було видано наказ на примусове виконання рішення від 26.10.2004, який пред'явлено до виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

В процесі виконавчого провадження, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» та Будівельним управлінням Державного управління справами 04.01.2005 укладено мирову угоду, згідно з умовами якої Стягувач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» відмовляється від своїх позовних вимог, а боржник – Будівельне управління Державного управління справами протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує стягувану в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 821 710 грн.

Дана мирова угода затверджена ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 у справі N 2/311, резолютивна частина якої викладена наступним чином: «Затвердити мирову угоду сторін від 04 лютого 2005р. Провадження у справі припинити».

У зв'язку з затвердженням мирової угоди виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 18.11.2004 закрито, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 у справі № 2/311 внесено зміни до описової частини ухвали від 07.02.2005 по справі № 2/311 та доповнено її абзацом наступної редакції: «Згідно з умовами мирової угоди позивач відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач – Будівельне управління Державного управління справами протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної шкоди в розмірі 821 710 грн.».

Зазначеною ухвалою також внесено зміни до резолютивної частини ухвали суду від 07.02.2005, яка викладена в наступній редакції: «Затвердити мирову угоду сторін від 04.01.2005. Провадження у справі припинити».

Між тим, відповідач у зазначений строк не виконав прийняті на себе зобов'язання за мировою угодою.

У квітні 2006 року ТОВ «Автотвікс Київ» звернулось з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 до державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва.

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва від 05.04.2006 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 відмовлено на підставі невідповідності виконавчого документа вимогам пунктів 5 та 6 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчому документі не зазначено дату набрання чинності рішенням та не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до пункту 3.9.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 у разі ухилення однієї  із сторін від виконання мирової угоди, наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено (редакція від 31.05.2002).

Враховуючи той факт, що ухвала про затвердження мирової угоди від 07.02.2005 не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчого документа, склалась ситуація, за якої позивач позбавлений в примусовому порядку зобов'язати відповідача виконати взяті  на себе зобов'язання по мировій угоді.

Разом з тим,  у вказаному роз'ясненні ВАСУ № 02-5/289 зазначено, що у разі ухилення однієї сторони від виконання зобов'язань за мировою угодою, інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутись на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди (редакція від 31.05.2002).

Оскільки відповідач ухилявся від виконання взятих на себе зобов'язань за мировою угодою, а ухвала Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 не відповідала вимогам виконавчого документа, ТОВ «Автотвікс Київ» звернулось до господарського суду з позовною заявою про спонукання до виконання мирової угоди від 04.01.2005.

Як вже зазначалось, справа про спонукання до виконання мирової угоди від 04.01.2005 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2008 у справі № 30/397-2/180 рішення господарських судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Разом з тим, в постанові касаційної інстанції містяться вказівки щодо дослідження обставин справи, які не були досліджені під час попередніх судових розглядів, не визначено правову природу спору, не встановлено, чи були вчинені будь-які дії в межах виконавчого провадження (заходи примусового виконання рішення у відповідності до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якщо таке існує, по ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.02.2005 у справі № 2/311).

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Однак в порушення зазначеної норми, судом першої інстанції не визначено правову природу зазначеного спору.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена Господарським судом м. Києва мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, з якого виникають цивільно-правові зобов'язання, та який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) як про предмет угоди (зобов'язання відповідача (боржника) сплатити в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди у розмірі 821 710 грн.), так і щодо строків виконання взятих зобов'язань – протягом одного року, з моменту підписання мирової угоди.

Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо вирішення спору іншим шляхом, застосовуючи ті заходи, які були зазначені у тексті мирової угоди, а саме: сплати боржником на користь позивача протягом одного року, з моменту підписання мирової угоди, суми заподіяної матеріальної шкоди в розміні 821 710 грн., тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов'язання, що випливають за мировою угодою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Тому, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання умов мирової угоди позивач, у порядку позовного провадження, звернувся до господарського суду з позовною заявою про примусове виконання мирової угоди (вимога немайнового характеру).

Як вже зазначалось, у квітні 2006 року ТОВ «Автотвікс Київ» звернулось з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 до державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва.

Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва від 05.04.2006 у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 та ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 відмовлено на підставі невідповідності виконавчого документа вимогам пунктів 5 та 6 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчому документі не зазначено дату набрання чинності рішенням та не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»  державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Вимоги щодо оформлення виконавчого документа встановлені в статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала має містити вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи, у строки, визначені господарським судом.

Отже, в резолютивній частині ухвали про затвердження мирової угоди мають міститись умови мирової угоди. Умови мирової угоди мають бути викладені згідно з текстом мирової угоди, поданої сторонами на затвердження господарського суду.

Таким чином, ухвала про затвердження мирової угоди, як виконавчий документ, повинна відповідати загальним вимогам, викладеним у статті 86 Господарського процесуального кодексу України та статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вже зазначалось,  резолютивна частина ухвали від 07.02.2005 у справі № 2/311 (із змінами відповідно до ухвали від 15.09.2005 у справі № 2/311) не містить умов затвердженої мирової угоди, розмір і строки виконання зобов'язань сторін, дату набрання чинності рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, на час звернення позивача до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, ухвала Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 у справі № 2/311 не відповідала вимогам виконавчого документа, який підлягав виконанню державною виконавчою службою, а отже не була виконавчим документом.

Разом з тим, в матеріалах справи є ухвала Господарського суду м. Києва від 22.07.2008 по справі № 2/311, якою роз'яснено ухвалу від 07.02.2005 наступним чином:

«Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 затверджено мирову угоду від 04.01.2005, згідно з умовами якої позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач – Будівельне управління Державне управління справами, протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної шкоди в розмірі 821 710 грн.

У разі невиконання боржником – Будівельним управлінням Державного управління справами умов мирової угоди від 04.01.2005, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» не позбавлене права звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (стягнення, зобов'язання вчинити дії, тощо) в примусовому порядку.

Ухвала Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (з врахуванням ухвали про виправлення описок від 15.09.2005) набрала чинності з 26.09.2005.

Строк пред'явлення ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (з врахуванням ухвали про роз'яснення) до виконання до 21 липня 2011 року».

Твердження суду першої інстанції, що Господарським судом м. Києва вже було вирішено зазначений спір під час розгляду справи № 2/311, а тому у суду відсутні підстави для винесення рішення між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, є помилковим, що підтверджується наступним:

Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» до суду у справі № 2/311 був позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної Будівельним управлінням Державного управління справами в особі Автомобільного господарства під час виконання укладеної між сторонами угоди № 3/2004 від 22.03.2004 (майновий спір).

Підставою ж для звернення позивача до суду у справі  №30/397-2/180-8/43, був позов про спонукання виконання укладеної між сторонами і затвердженої судом мирової угоди від 04.01.2005 (немайновий спір).

В день розгляду справи, 16.09.2008, від Будівельного управління Державного управління справами до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Розглянувши клопотання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. До того ж, до зазначеного клопотання не було надано документів, які б підтверджували факт хвороби (відкритий лікарняний лист, тощо). Також, слід зазначити, що справа відкладалась неодноразово, а відповідачем було реалізовано своє право щодо надання усних та письмових пояснень щодо предмету спору.  

За таких обставин, наявні у справі докази свідчать про правомірність та обґрунтованість заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» позову про спонукання відповідача до виконання мирової угоди від 04.01.2005, який підтверджується матеріалами справи.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення  місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як таке, що прийняте не у відповідності із обставинами справи, з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» є обґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України всі судові витрати позивача покласти на Будівельне управління Державного управління справами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2008 у справі № 30/397-2/180-8/43 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Будівельне управління Державного управління справами виконати умови мирової угоди, укладеної 04.01.2005 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» та затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва 07.02.2005 (з урахуванням ухвали Господарського суду м. Києва від 15.09.2005 та ухвали Господарського суду м. Києва від 22.07.2008), згідно з умовами якої позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач – Будівельне управління Державне управління справами, протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної шкоди в розмірі 821 710 грн.

У разі невиконання боржником – Будівельним управлінням Державного управління справами умов мирової угоди від 04.01.2005, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» не позбавлене права звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (стягнення, зобов'язання вчинити дії, тощо) в примусовому порядку.

Ухвала господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (з врахуванням ухвали про виправлення описок від 15.09.2005) набрала чинності з 26.09.2005.

Строк пред'явлення ухвали Господарського суду м. Києва від 07.02.2005 (з врахуванням ухвали про роз'яснення) до виконання до 21 липня 2011 року.

Стягнути з Будівельного управління Державного управління справами (код ЄДРПОУ 31407993,  юридична адреса: 01021, м. Київ, вул.. Садова, 1/14, фактична адреса 03113, м. Київ, пр. Перемоги, 72, р/р 26008038228012 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотвікс Київ» (код ЄДРПОУ 2381966, 01023, м. Київ, вул.. Круглоуніверситетська, 8, р/р 2600900002892 в АКБ «Правекс-Банк», МФО 321983), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, державне мито у сумі 127,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

4. Матеріали справи № 30/397-2/180-8/43 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Кондес  Л.О.

 Судді                                                                                          Куровський  С.В

                                                                                          Михальська  Ю.Б.