Постанова

від 28.01.2009 по справі 30/397-2/180-8/43

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/397-2/180-8/43

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 січня 2009 р.                                                                                    № 30/397-2/180-8/43  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргута касаційне поданняДержавного управління справами

Заступника прокурора міста Києва     

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008

у справі№30/397-2/180-8/43 господарського суду міста Києва   

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотвікс Київ"

доБудівельного управління Державного управління справами

третя особаДержавне управління справами

за участю Прокуратури м.Києва

проспонукання до виконання мирової угоди,

за участю представників сторін від:

позивача:не з'явились

відповідача:Бугай В.Т. -  за довіреністю від 01.07.2008р.

третьої особи:Косенко М.А. –за довіреністю від 19.11.2008р.

прокуратури:Сахно Н.В. –ст. прокурор відділу ГП України (посвід. №99 від 20.05.2004р.)

ВСТАНОВИВ:

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2008р. (суддя Катрич В.С.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008р. (судді Кондес Л.О. –головуючий, Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2008р. скасовано; позов задоволено повністю; зобов'язано Будівельне управління Державного управління справами виконати умови мирової угоди, укладеної 04.01.2005р. з ТОВ "Автотвікс Київ" та затвердженої ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2005р. (з урахуванням ухвал господарського суду м.Києва від 15.09.2005р. та від 22.07.2008р.), згідно з умовами якої  позивач –ТОВ "Автотвікс Київ" відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач –Будівельне управління Державного управління справами, протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної шкоди в розмірі 821710грн. У разі невиконання боржником –Будівельним управлінням Державного управління справами умов мирової угоди від 04.01.2005р., ТОВ "Автотвікс Київ" не позбавлене права звернутися до органів державної виконавчої служби щодо виконання ухвали господарського суду м.Києва від 07.02.2005р. (стягнення, зобов'язання вчинити дії, тощо) в примусовому порядку. Ухвала господарського суду міста Києва від 07.02.2005р. (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 15.09.2005р.) набрала чинності з 26.09.2005р. Строк пред'явлення ухвали господарського суду міста Києва від 07.02.2005р. (з урахуванням ухвали про роз'яснення) до виконання до 21 липня 2011 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 127,50грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Державне управління справами в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду –залишити в силі.

В касаційному поданні заступник прокурора м.Києва, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, просить постанову цього суду скасувати, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи та прокурора, дійшла висновку, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 26.10.2004 року господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №2/311 за позовом ТОВ “Автотвікс Київ” до Будівельного управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві, яким позовні вимоги ТОВ “Автотвікс Київ” були задоволені повністю та стягнуто з Будівельного управління справами в особі Автомобільного господарства на користь відповідача 794892грн. основного боргу, 1700грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25000грн. витрат, пов'язаних з наданням послуг адвокатом.

18.11.2004 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.10.2004 року у справі №2/311 видано відповідний наказ.

04.02.2005 року сторони у справі №2/311 звернулись до господарського суду міста Києва з заявою про затвердження мирової угоди від 04.01.2005 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 07.02.2005 року було затверджено мирову угоду сторін та припинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2005 року у справі №2/311 було внесено зміни до описової частини ухвали суду від 07.02.2005 року у справі №2/311 та доповнено її абзацом наступної редакції: “Згідно з умовами мирової угоди позивач відмовляється від своїх позовних вимог, а відповідач Будівельне управління Державного управління справами протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплачує позивачу в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 821710грн.” та викладено резолютивну частину ухвали від  07.02.2005  року в наступній редакції:  “Затвердити    мирову   угоду   сторін    від  04.01.2005 року. Провадження у справі припинити”.

Таким чином, згідно умов затвердженої Господарським судом міста Києва мирової угоди від 04.01.2005 року, відповідач зобов'язався протягом одного року, з моменту підписання цієї угоди, сплатити позивачу в рівних долях суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 821710грн.

При цьому суди встановили, що у зазначений строк відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання за мировою угодою, у зв'язку з чим позивач в квітні 2006р. звернувся до державної виконавчої служби у Шевченківському районі м.Києва з заявою про примусове виконання ухвал господарського суду міста Києва від 07.02.2005 та від 15.09.2005р.

Згідно ст.1 Закон України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюють на підставах, у спосіб та межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі –рішення).

Тобто, Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” ухвала господарського суду, в резолютивній частині якої викладений текст мирової угоди щодо сум і строків оплати їх боржником, є виконавчим документом.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996р. (з подальшими змінами)  зазначено, що відповідно   до   частини   четвертої   статті  121  ГП) мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу. Ця  ухвала є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"  і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 19 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою. У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове  виконання  ухвали, якою затверджено цю угоду.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимога позивача про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди від 04.01.2005р. є безпідставною, оскільки дана мирова угода затверджена господарським судом  у процесі виконання судового рішення та є виконавчим документом, який є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Що стосується тієї обставини, що постановою державного виконавця державної виконавчої служби у Шевченківському районі м.Києва від 05.04.2006р. у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвал господарського суду міста Києва від 07.02.2005 та від 15.09.2005р. відмовлено у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам пунктів 5 та 6  ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", а саме, у виконавчому документі не зазначено дату набрання чинності рішенням та не вказано строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, то, як правильно зазначив суд, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду про приведення ухвали у відповідність до вимог ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що у суду відсутні підстави для винесення рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки господарським судом м.Києва, як зазначалося вище, вже було прийнято рішення у справі №2/311 за позовом ТОВ “Автотвікс Київ” до Будівельного управління Державного управління справами в особі Автомобільного господарства та Управління державної служби охорони при ГУ МВС України у місті Києві, яким позовні вимоги ТОВ “Автотвікс Київ” були задоволені повністю та стягнуто з Будівельного управління справами в особі Автомобільного господарства на користь відповідача 794892грн. основного боргу, 1700грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 25000грн. витрат, пов'язаних з наданням послуг адвокатом.

З огляду на викладене, колегія погоджується, що заявлена позивачем вимога стосується вже вирішеного судом спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих самих підстав, однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що при наявності рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав належить відмовити у позові.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, вищевикладене не врахував.

Якщо рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного суду є незаконними повністю або частково, касаційний суд скасовує його повністю або в частині, що суперечить закону. Скасувавши рішення повністю або частково, касаційний суд зобов'язаний припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково (п.4 ст.111-9 ГПК України).

З врахуванням викладеного вище колегія вважає, що рішення у справі прийняті з порушенням норм процесуального права, підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню.

Керуючись ст.ст.80, 111-5, 111-7, 111-8, п.4 ч.1 ст. 111-9, ст.ст.111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу та касаційне подання задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2008р. у справі  №30/397-2/180-8/43 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Головуючий суддя                                                                  Д.Кривда

           Судді                                                                                      Г.Жаботина

  А.Уліцький