Рішення

від 10.10.2008 по справі 34-15/277-07-7532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34-15/277-07-7532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2008 р.Справа  № 34-15/277-07-7532

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОН”

до відповідачів Одеської міської ради

                            Виконавчого комітету Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання права власності

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники:

від позивача: Войтенко Т.А. –директор ТОВ „ТОН”;  

від ОМР: Захарова А.Г., діюча на підставі довіреності від 28.08.2008р. №486/исх-гс;

від Виконавчого комітету ОМР: Захарова А.Г., діюча на підставі довіреності від 04.09.2008р  №03-61/вих/д;

від третьої особи: Романадзе Л.Д., діюча на підставі довіреності від 05.06.2008р. №01-14/355/исх.

В судовому засіданні 01.10.08р. по справі оголошено перерву до 10.10.08р. в порядку ст.77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ТОН" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 150,6кв.м, що складається з двох поверхів та розташоване на проспекті Добровольського, 4 в м.Одесі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.2007р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №15/277-07-7532.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2007р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ТОН” до Одеської міської ради про визнання права власності на майно задоволено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОН” право власності на нежитлове приміщення загальною площею 150,6кв.м, що складається з двох поверхів та знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 4.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. до участі у справі в якості другого відповідача було залучено виконавчий комітет Одеської міської ради та постановою від 07.02.2008р. рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2007р. у справі №15/277-07-7532 залишено без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2008р. касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.02.2008р. у справі №15/277-07-7532 та рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2007р. скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, розгляд якої доручено судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.06.08р., згідно розпорядження в.о. голови суду Могила С.К. №179-р від 17.06.08р., у зв'язку з находженням судді Фаєр Ю.Г. у відпустці з 17.06.08р. по 27.06.08р. включно, зазначену справу приймала до провадження з присвоєнням №34-15/277-07-7532 та призначала до розгляду суддя Торчинська Л.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.07.2008р. справа №34-15/277-07-7532 прийнята до провадження судді Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.08.2008р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Одеської міської ради.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2008р. строк розгляду справи продовжено по 23.10.08р.

Відповідач –Одеська міська рада проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідач - Виконавчий комітет Одеської міської ради проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Третя особа вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, з підстав викладених в поясненнях.

В судовому засіданні 10.10.08р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати  право власності на майно, що складається з двох будівель (літера А –310,1кв.м, літера Б- 153кв.м) загальною площею 463,1кв.м, згідно технічного паспорту виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 01.02.08р., які знаходяться за адресою м.Одеса, проспект Добровольського, 4.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Згідно свідоцтв про право власності №150 та №151 від 07.04.1997р., виданих Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, на підставі договорів купівлі-продажу від 18.07.1995р. реєстр №1-5567 та від 29.03.1996р. реєстр №1-892 позивач є власником двох нежитлових будівель: загальною площею 310,1кв.м та 62кв.м згідно технічного паспорта від 03.01.2002р. (літера А та Б відповідно), розташованих в м.Одесі, проспект Добровольського, 4.

Нежитлове приміщення позначене літерою „Б” у технічному паспорті в подальшому реконструйоване позивачем та використовується для експлуатації станції технічного обслуговування.

Згідно ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Позивач звернувся до Одеської міської ради з проханням надати дозвіл на проведення реконструкції вищевказаної нежилої будівлі (позначен. літерою „Б” у технічному паспорті). Згідно листа Виконавчого комітету Одеської міської ради №37-В-329/2 від 19.05.2003р. ТОВ „ТОН” був наданий дозвіл на виготовлення проектної документації.

На підставі вказаного листа виконкому на замовлення ТОВ „ТОН” архітектором  Постовим І.В. (держліцензія АА № 220350) був розроблений проект реконструкції будівлі зазначеної у технічному паспорті під літ. „Б” по пр. Добровольського, 4 в м. Одесі, який був затверджений Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області (висновок №2898/03-06-09 від 23.06.2003р.), Управлінням пожежної безпеки в Одеській області Держпожбезпеки МНС України (висновок експертизи №16/1/2269 від 10.06.2003р.), Державною санітарно-епідеміологічною службою м. Одеси (лист №3/1461 від 06.06.2003р.), Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Виконавчого комітету Одеської міської ради (лист №943 від 12.06.2003р.), Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради (висновок №728/03 від 10.07.2003р.).

Також Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради ТОВ „ТОН” був виданий дозвіл на будівництво №232/02 від 08.08.2003р.

Як зазначає позивач, реконструкція СТО закінчена, проте об'єкт реконструкції не введений в експлуатацію з причин скасування Управлінням архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради дозволу на будівництво №232/02 від 08.08.2003року, також акт Державної технічної комісії про прийняття реконструйованого приміщення СТО не був затверджений Суворовською районною адміністрацією.

При цьому, як вбачається з акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництва об'єкта в експлуатацію, погодження щодо прийняття в експлуатацію реконструйованого приміщення СТО загальною площею 150,76кв.м за адресою: м. Одеса, пр.Добровольського, 4, надали Одеська міська санітарно-епідеміологічна станція, Центральна регіональна інспекція Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області, Головне управління МНС України в Одеській області, Держнагляд охорони праці по Одеській області.

В свою чергу, відповідач та третя особа у відзиві на позов та поясненнях наголошують на тому, що дозвіл на будівництво №232/02 від 08.08.2003р. є підробкою, оскільки під номером 232/02 в інспекції ДАБК зареєстровано дозвіл, виданий 10.04.2002р. іншій особі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 23 Закону України „Про планування і забудову території” передбачено, що будівництво об'єктів містобудування має здійснюватися відповідно до проектної документації.

Згідно із ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно з п.5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273, виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.1, 7 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Отже, оскільки будівельні роботи з реконструкції належної позивачу СТО були проведені без відповідного дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно вказана реконструйована будівля СТО по пр. Добровольського, 4 в м. Одесі є самочинним будівництвом.

Як зазначено у Висновку про технічний стан будівлі СТО по пр.Добровольського, 4, Суворовського району м Одеси, складеного архітектором Постовим Ігорем Вікторовичем (держліцензія АБ №271366) на замовлення позивача від 05.08.07р., двоповерхова будівля СТО, розташована за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 4, перебуває у задовільному технічному стані, підлягає збереженню та подальшій експлуатації.

Як з'ясовано судом, Одеська міська рада зверталася до господарського суду Одеської області з позовами до ТОВ „ТОН” про знесення реконструйованого приміщення, проте позови Одеської міської ради були залишені без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

До того ж відповідно до ст.116 Земельного кодексу України набуття права на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації в межах їх повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що необхідними умовами узаконення самочинно реконструйованої будівлі СТО є, зокрема, відведення позивачу для цієї мети в установленому порядку земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради №1229-V від 05.04.2007р. ТОВ „ТОН” надано в оренду земельну ділянку площею 0,1484 га за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 4, для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів. При цьому на виконання вказаного рішення міськради комісією у складі представника ТОВ „ТОН”, представника КП „Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів”, спеціаліста геодезичного відділу, представника Управління земельних ресурсів м. Одеси були визначені межі земельної ділянки в натурі ТОВ „ТОН” загальною площею 0,1484га для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, про що складено акт від 16.08.2007р.

Так, на підставі зазначеного рішення Одеської міської ради №1229-V від 05.04.2007р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОН” був укладений договір оренди землі від 16.10.2007р., який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано за №497, відповідно до умов якого Одеська міська рада надала, а ТОВ „ТОН” прийняло у строкове платне володіння, користування земельну ділянку площею 1484кв.м, що знаходиться у місті Одесі, Суворовському районі, по пр. Добровольського, 4 для експлуатації та обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів, тобто під вже існуюче реконструйоване нерухоме майно.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачу 07.04.1997р. Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності №151, відповідно до якого останньому належить на праві колективної власності нежила окремо стояча будівля загальною площею 310,1кв.м (літ.А), розташована в м.Одесі по проспекту Добровольського, 4, та з огляду на те, що реконструйована будівля СТО по пр. Добровольського, 4 у м.Одесі в цілому відповідає вимогам експлуатації СТО, що підтверджується фаховим технічним висновком, та знаходиться на земельній ділянці, відведеної саме для експлуатації СТО, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 153кв.м (літ.Б), що складається з двох поверхів та розташоване на проспекті Добровольського, 4 в м.Одесі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р., що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 ЦПК України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.

Приймаючи до уваги усну заяву позивача, витрати на державне мито та ІТЗ судового процесу з відповідачів не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „ТОН” (65053, м. Одеса, пр. Добровольського, 4; код ЄДРПОУ 19045206) право власності на нежитлове приміщення загальною площею 153кв.м (літера Б), що складається з двох поверхів та знаходиться за адресою: м.Одеса, проспект Добровольського, 4.

3. В решті позовних вимог відмовити.

      Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Фаєр Ю.Г.