Постанова

від 22.02.2012 по справі 18/5007/141/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницько го, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Сп рава № 18/5007/141/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі к олегії:

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

суддя Дужич С.П. ,

су ддя Саврій В.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА _1 ( довіреність № б/н від 01.04.2011 р. )

ОСОБА_2 ( до віреність № б/н від 01.04.2011 р. )

від відповідача - О СОБА_3 ( довіреність № б/н ві д 19.09.2011 р. )

розглянувши апеляційну ск аргу Публічного акціонерног о товариства "Житомирагрохім " на рішення господарського с уду Житомирської області від 12.01.12 р. у справі № 18/5007/141/11

за позовом Дочірнього підп риємства "Євротранс" Товарис тва з обмеженою відповідальн істю "Євро"

до Публічного акціонерног о товариства "Житомирагрохім " (м.Житомир)

про стягнення 144248,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Є вротранс" ТОВ "Євро" (надалі - Позивач) звернулось в господ арський суд Житомирської обл асті з позовною заявою (а.с. 4-6) д о Відкритого акціонерного то вариства "Житомирагрохім" (на далі - Відповідач), в якій про сило стягнути з відповідача 144 248 грн. 42 коп. з аборгованості та судові витр ати.

Рішенням господарського с уду Житомирської області від 12 січня 2012 року (а.с. 187-188), позов зад оволено.

Рішення господарського су ду першої інстанції мотивова но наступним.

15 липня 2010 року між Дочірнім п ідприємством "Євротранс" Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Євро" (виконавець, по зивач) та Відкритим акціонер ним товариством "Житомирагр охім", правонаступником яког о є Публічне акціонерне това риство "Житомирагрохім" (замо вник, відповідач) укладено до говір на перевезення вантажі в автомобільним транспортом .

В порушення умов договору в ідповідач не здійснив оплату за надані послуги по перевез енню вантажів.

Позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вант ажу на загальну суму 341 248 грн. 42 коп., яка оплачена останнім ч астково на суму 197 000 грн., в зв'яз ку з чим утворилась заборго ваність у розмірі 144 248 грн. 42 коп .

Господарський суд першої і нстанції вважав, що позовні в имоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуют ься належними доказами, наяв ними в матеріалах справи та п ідлягають задоволенню на сум у 144 248 грн. 42 коп..

Не погоджуючись з винесени м рішенням, відповідач зверн увся з апеляційною скаргою (а.с. 195-196) до Рівненсько го апеляційного господарськ ого суду, в якій просить скасу вати рішення суду першої інс танції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні поз овних вимог.

Апелянт стверджує, що при пр ийнятті рішення судом не вра ховано вимог статей 223, 267, 315 ЦК Ук раїни, якими визначено строк и позовної давності та їх зас тосування при розгляді спорі в. Зокрема вказує на те, що для позовів про перевезення ван тажу встановлюється шестимі сячний строк для звернення з позовом, який не було застосо вано судом першої інстанції, у зв' язку з чим рішення підл ягає скасуванню.

Окрім того, апелянт у скар зі вказує на те, що акти, долуч ені позивачем, як докази у спр аві, на підтвердження надани х по договору послуг, не можут ь вважатися належними доказа ми надання таких послуг, оскі льки у них відсутні: посиланн я на договір; вартість тоннок ілометра, а також завищена ва ртість пального відносно виз наченої п. 1.1 договору.

Також в судовому засіданні представником відповідача д олучено додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких він вказує на те, що вартість послуг за актом № 25 від 06.05.2009р. на суму 26 712 грн. не може бути предм етом даного спору і належним доказом заборгованості по д оговору від 2010р., оскільки посл уги по перевезенню у 2009р. надав алися на умовах договору від 28.04.2009р.

В судовому засіданні предс тавник відповідача підтрима в доводи, викладені в апеляці йній скарзі та доповненнях д о неї.

Позивач надав суду відзив н а апеляційну скаргу (а.с. 213-215; 232-233) , в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, ап еляційну скаргу без задоволе ння.

У відзиві позивач стверджу є, що апелянтом не подано жодн их доказів того, що надані пос луги з перевезення вантажу н е відповідають умовам догово ру.

В судовому засіданні предс тавник позивача підтримав до води викладені у відзиві на а пеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення пре дставників сторін, розглянув ши матеріали та обставини сп рави, апеляційну скаргу, відз ив на апеляційну скаргу, пере віривши юридичну оцінку обс тавин справи та повноту їх вс тановлення, дослідивши прави льність застосування місцев им господарським судом при в инесенні рішення норм матері ального та процесуального пр ава, колегія суддів Рівненсь кого апеляційного господарс ького суду дійшла висновку, щ о в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оска ржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним судом встановлено, що 15 липня 2010 року між позивачем та Відкр итим акціонерним товариство м "Житомирагрохім", правонаст упником якого є Відповідач, у кладено договір № 24 на перевез ення вантажів автомобільним транспортом (а.с. 7; надалі - Дог овір), за умовами якого Дочірн є підприємство "Євротранс" то вариства з обмеженою відпові дальністю "Євро" (Виконавець) н адає послуги по перевезенню вапняку, загальний обсяг 2500 т. і з розрахунку: на відстань до 25 0 км - 0,68 грн. за один тоннокіломе тр перевезеного вантажу з ПД В; автомобілями "самоскидами " Відкритому акціонерному то вариству "Житомирагрохім" (За мовник).

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вартість дизель ного пального на момент підп исання договору складає 6,75 гр н. за літр. У разі зміни вартос ті пального шляхом збільшенн я або зменшення, ціна згідно п . 1.1 автоматично змінюється.

У відповідності до пунктів 2.3, 3.1 договору замовник (відпов ідач у справі) зобов' язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користуван ня автомобілями, письмово аб о усно замовляє об'єм перевез ень та вносить 100 % передплату.

Згідно ст. 11 Цивільного код ексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами ц ивільного законодавства, а т акож із дій осіб, що не передба чені цими актами, але за анало гією породжують цивільні пра ва та обов'язки, й серед підста в виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передб ачає договори та інші правоч ини.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України, зобов'яза нням є правовідношення, в яко му одна сторона (боржник) зобо в'язана вчинити на користь др угої сторони (кредитора) певн у дію (передати майно, виконат и роботу, надати послугу, спла тити гроші тощо) або утримати ся від певної дії, а кредитор м ає право вимагати від боржни ка виконання його обов'язку.

Згідно пункту 3 частини 1 ста тті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов 'язання можуть виникати, зокр ема, з господарського догово ру та інших угод, передбачени х законом, а також з угод, не пе редбачених законом, але таки х, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК Ук раїни, за договором перевезе ння вантажу одна сторона (пер евізник) зобов'язується дост авити довірений їй другою ст ороною (відправником) вантаж до пункту призначення та вид ати його особі, яка має право н а одержання вантажу (одержув ачеві), а відправник зобов'язу ється сплатити за перевезенн я вантажу встановлену плату.

В силу дії частини 1 статті 306 Господарського кодексу Укр аїни, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається г осподарська діяльність, пов' язана з переміщенням продукц ії виробничо-технічного приз начення та виробів народного споживання залізницями, авт омобільними дорогами, водним и та повітряними шляхами, а та кож транспортування продукц ії трубопроводами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК Укра їни, перевезення вантажу одн а сторона зобов' язується до ставити ввірений їй другою в антаж до пункту призначення в установлений законодавств ом чи договором строк та вида ти його уповноваженій на оде ржання вантажу особі, а ванта жовідправник зобов' язуєть ся сплатити за перевезення в становлену плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК Укра їни, якщо договором передбач ено надання послуг за плату, з амовник зобов'язаний оплатит и надану йому послугу в розмі рі, у строки та в порядку, що вс тановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України догов ір є обов'язковим для виконан ня сторонами.

Відповідно до частини 1 стат ті 612 Цивільного кодексу Украї ни, боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов'я зання або не виконав його у ст рок, встановлений договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невикона ння або виконання з порушенн ям умов, визначених змістом з обов'язання (неналежне викон ання).

Крім того, згідно частини 2 с татті 307 Господарського кодек су України, договір перевезе ння вантажу укладається в пи сьмовій формі. Укладення дог овору перевезення вантажу пі дтверджується складенням пе ревізного документа (транспо ртної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог зак онодавства.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: акт и прийому-передачі виконаних автоперевезень (а.с.11-15), товарн о-транспортні накладні (а.с.56-126 ), колегія суду приходить до ви сновку, що позивач на виконан ня умов Договору, в період з 15.07 .2010р. по 30.09.2010р. надав відповідачу , а той прийняв послуги по пере везенню вантажу на загальну суму 341 248 грн. 42 коп.

Підписи представників, що с кріплені печаткою відповіда ча, на актах приймання-переда чі виконаних автоперевезень свідчать, що підписані вони о станнім без заперечень щодо факту надання та їх вартості . Факт надавання послуг, що під тверджені актами приймання-п ередачі, крім того визнано пр едставником відповідача в су довому засіданні.

Даний факт, на думку суду, сп ростовує твердження відпові дача щодо непогодження варто сті пального при розрахунку вартості перевезення та одно особову зміну позивачем умов п. 1.1 договору.

Крім того, колегія суду звер тає увагу на те, що сторонами п огоджено умову договору щодо автоматичної зміни вартості перевезень у зв' язку зі змі ною вартості пального (п. 1.4 дог овору), а також бере до уваги т ой факт, що відповідачем пров одилися розрахунки за даним договором (факт сплати довед ено матеріалами справи на су му 197 000грн.), що свідчить про прий няття його умов до виконання .

Частиною 1 статті 193 Господа рського кодексу України пере дбачено, що суб'єкти господар ювання повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до Зак ону, інших правових актів, дог овору.

Відповідно до частини 2 ста тті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повин на вжити усіх заходів, необхі дних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського інтересу.

Суб'єкти господарюв ання та інші учасники господ арських відносин повинні вик онувати господарські зобов'я зання належним чином відпові дно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо ви конання зобов'язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться (ст. 526 Ц ивільного кодексу України, с т. 193 Господарського кодексу У країни).

Дослідивши платіжні дору чення (а.с.127-134; 138), колегія суду пр иходить до висновку, що відпо відач за надані послуги по пе ревезенню здійснив оплату ли ше частково в сумі 197 000 грн. 00 к оп.

Всупереч згаданих припис ів закону, положень укладени х між сторонами договору від повідач вчасно не виконав по кладених на нього зобов' яза нь щодо оплати вартості нада них позивачем послуг і, як ств ерджує позивач та свідчать м атеріали справи, має заборго ваність станом на день розгл яду спору в сумі 144 248,42 грн., яка в установленому порядку відпо відачем не погашена.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Ук раїни, якщо строк (термін) вико нання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення ви моги, якщо обов'язок негайног о виконання не випливає із до говору або актів цивільного законодавства.

Направлена позивачем 13.08.2011р . на адресу відповідача прете нзія з вимогою сплатити до 02.09.2 011р. борг залишена останнім бе з відповіді та задоволення (а .с. 16-19).

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Г осподарського процесуально го кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні д ані, на підставі яких господа рський суд у визначеному пор ядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яки х ґрунтуються вимоги і запер ечення сторін, а також інші об ставини, які мають значення д ля правильного вирішення гос подарського спору. Кожна сто рона повинна довести ті обст авини, на які вона посилаєтьс я як на підставу своїх вимог т а заперечень.

Враховуючи, що відповідач н е надав суду будь-яких запере чень по суті заявлених позов них вимог, як і не надав суду д оказів погашення заборгован ості, суд вважає позовні вимо ги ДП "Євротранс" ТОВ "Євро", м. К оростень Житомирської облас ті про стягнення з ВАТ "Житоми рагрохім", м. Житомир 144 248,42 грн. з аборгованості за надані посл уги обґрунтованими, підтверд женими документально та таки ми, що підлягають до задоволе ння.

Заперечення відповідача щ одо незастосування строків п озовної давності при вирішен ні спору суд вважає неправом ірним, оскільки у відповідно сті до вимог ЦК України строк позовної давності застосову ється судом виключно за заяв ою сторони у спорі до винесен ня ним рішення (ч. 3,4 ст . 267 ЦК України).

Натомість матеріали справ и не містять відповідних зая в відповідача про застосуван ня строку позовної давності. Дане не спростовано і предст авником в судовому засіданні . Вказаної правової позиції д отримується Вищий господарс ький суд України при здійсне нні перегляду судових рішень у справах про стягнення забо ргованості (постанова від 02.02.12 р. № 05/5026/1322/2011).

Суд не бере до уваги запереч ення відповідача щодо акта № 25 від 06.05.2009р. на суму 26 712 грн., оскільки даний акт не бу в предметом дослідження у су ді першої інстанції та не виз начений позивачем як підстав а (доказ) для стягнення боргу.

Враховуючи наведене, коле гія суддів Рівненського апел яційного господарського суд у вважає, що рішення господар ського суду Житомирської обл асті ґрунтується на матеріал ах і обставинах справи, відпо відає нормам матеріального т а процесуального права, а том у відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК Ук раїни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського с уду Житомирської області від 12 січня 2012 року у справі № 18/5007/141/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічно го акціонерного товариства " Житомирагрохім" - без задовол ення.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено у касаційному порядку протяго м двадцяти днів з дня набранн я постановою апеляційного го сподарського суду законної с или.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.