Рішення

від 10.10.2008 по справі 2/384-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/384-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10.10.2008                                                                Справа №  2/384-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат", м.Херсон

до Товариства  з обмеженою відповідальністю "Добробут", м.Херсон  

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Регіональне відділення Фонду державного майна України

про спонукання вчинити певні дії  

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

від  позивача   - Прокопенко Я.Ю., довіреність від  17.09.2008р.

від  відповідача   - Глушенкова О.В., довіреність від 16.07.2008р.

                               Рассолова Л.М. - генеральний директор;

від 3-ї особи - Гладкова Н.В., довіреність № 34 від 11.10.2007 р.       

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський бавовняний  комбінат" звернулось до суду з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" про спонукання  відповідача передати позивачу  відповідну документацію, шляхом  складання Акту приймання-передачі, включаючи Акти  обстеження житлових будинків, відповідно до договору на обслуговування  житлового фонду ВАТ "ХБК" № 991 від 15.09.1998 року  (мовою оригіналу).

Викладені у позовній  заяві вимоги мотивовані односторонньою  відмовою ВАТ "ХБК" від Договору № 991 на обслуговування житлового  фонду ВАТ "Херсонський бавовняний  комбінат" на підставі пунктів 5.1., 6.1. цієї угоди та ст.651 ЦК України. Зазначений договір позивач вважає розірваним з 15.09.2007 року. Враховуючи наявність  рішення № 569 Херсонської міської ради про прийняття до комунальної власності житлових будинків що перебувають у державній власності, наказу № 23 управління житлового господарства Херсонської міськради від 22.02.2008 року про передачу на обслуговування житлових будинків що приймаються до комунальної власності, а також враховуючи відсутність у ВАТ "ХБК" відповідної документації (технічної документації на житлові будинки,  бухгалтерської  документації - облікових рахунків мешканців житлового фонду та документації паспортного обліку), позивач вважає, що таким чином він позбавлений виконати вказаний вище наказ № 23 УЖГ Херсонської  міської ради від 22.02.2008 року, а також  це призводить до затягування процесу передачі житлових будинків із правом на них  державної власності до територіальної громади міста, є  підставою для гострого соціального невдоволення мешканців вказаних будинків.

В ході  судового засідання, яке відбулось 09.09.2008 року, представник позивача здійснив усні уточнення позовних вимог ВАТ "ХБК", повідомивши, що мова йдеться про  бухгалтерську  і технічну документацію зазначену у пунктах 1-13 Акту від 01.10.1998 року, який  є Додатком № 2 до вищезазначеного договору.

В ході дослідження документальних  доказів представник ВАТ "ХБК" не зміг на вимогу суду надати для огляду  та ознайомлення оригінали Договору № 991 від 15.09.1998 року з додатками № 1, 2, Акт приймання-передачі від 01.10.1998 року, Акти (п.1, 2, 3, 7, 8, 9, 11, 13) вказані в Додатку № 2 та інші документи (п.4, 5, 6, 12) вказані у тому ж акті.

Вищезазначені обставини унеможливили подальший розгляд справи, оскільки позивач  належним чином та у встановлений спосіб не конкретизував свої вимоги, не надав суду оригіналів  документів, які є доказами по справі, а також доказів того, які саме документи (бухгалтерські і технічні) і у якій кількості у вересні 1998 року були передані ТзОВ "Добробут", які на даний час він просить повернути ВАТ "ХБК".

З метою подальшого повного і об'єктивного розгляду справи, у відповідності до вимог господарсько-процесуального законодавства суд був змушений покласти на позивача - ВАТ "ХБК" зобов'язання щодо надання в наступне судове засідання уточнення позовних вимог з конкретизацією документів, які він витребує у відповідача, а також оригіналів документів, які є доказами по справі.

Ухвалою суду від 09.09.2008 року суд зобов'язав  позивача - ВАТ "ХБК":

- здійснити письмові уточнення позовних вимог відносно переліку і кількості бухгалтерських і технічних документів, які позивач просить витребувати у відповідача (ТзОВ "Добробут");

- надати письмові докази в оригіналах, якими є договір № 991 від 15.09.1998 року з додатками № 1, 2: Акт прийому-передачі від 01.10.1998 року; Акти зазначені в пунктах 1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 11, 13 акту від 01.10.1998 року; інші документи вказані у пунктах 4, 5, 6, 10, 12 акту від 01.10.1998 року.

Уточнення позову і докази в оригіналах  документів суд зобов'язав позивача надати до початку наступного судового засідання, призначеного на 18.09.2008 року через канцелярію суду.

Ухвала, якою суд  зобов'язав позивача здійснити письмові уточнення позовних вимог  та надати письмові докази в оригіналах, ВАТ "ХБК" була виконана  частково, а щодо надання документальних  доказів та оригіналів документів для дослідження позивач  у листі від 17.09.2008 року повідомив про їх втрату. З цих підстав ВАТ  "ХБК" у тому ж листі клопотав перед судом про те, щоб вищезазначені документи були витребувані у відповідача.

Крім того, позивачем було подано окреме письмове клопотання про залучення до участі у розгляді  справи Регіонального відділення Фонду  державного  майна України, оскільки житловий фонд, який  не включений до статутного фонду ВАТ "ХБК", належить до державної власності, позивач є  його балансоутримувачем, а ТзОВ "Добробут" житлові будинки передані на обслуговування.

У зв'язку з причинами викладеними вище, розгляд справи був відкладений, позивачу   була надана можливість  здійснити необхідні  підготовчі дії  до судового процесу.

Уточнення позовних вимог ВАТ "ХБК" здійснив у відповідній  письмовій заяві  від 17.09.2008 року (вих.№ 5-05/926) без надання доказів відправлення  копії Заяви про уточнення позовних вимог відповідачу - ТзОВ "Добробут" та третій особі - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області.

Згідно прохальної частини заяви позивач просить спонукати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут" передати позивачу Відкритому акціонерному товариству "Херсонський бавовняний комбінат" шляхом  складання актів:

- основні засоби надані за Договором № 911 від 15.09.1998 року в користування;

- матеріали та швидкозношувані речі;

- особові рахунки:

- документацію паспортного столу;

- договори, укладені з комунальними службами міста;

- список орендарів нежитлових приміщень;

- штатний розклад станом;

- акти обстеження технічного стану 27 житлових будинків;    

- поверхові плани 27-ми будинків;

- плани проходження інженерних комунікацій; , список службового житла;

- дислокацію 27 жилих будинків;

- дані щодо перевірки димовентканалів;

- інформацію щодо сплати земельного податку станом на день винесення господарським судом Херсонської області рішення по справі (мовою оригіналу).

Вказані вище вимоги у даній заяві мотивовані необхідністю для ВАТ "ХБК" вирішення питання щодо передачі житлового фонду що у державній власності  у комунальну власність територіальної громади міста Херсона. В той  же час,  як вбачається з змісту  Заяви про уточнення  позовних вимог від 17.09.2008 року, вона не містить у собі  правового обґрунтування вимог позивача, а також посилань на норми матеріального  права, на підставі яких позов слід вважати обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене та аналізу позову ВАТ "ХБК", суд прийшов до висновку про те, що якщо у первісному позові (позовній заяві) вимоги мали немайновий характер, і стосувались лише витребування відповідної документації (актів, договорів, списків, дислокацій та інше),  то з тексту уточнених позовних вимог вбачається, що вони мають як немайновий, так і майновий характер. Так, позивач зараз потребує передачі йому основних засобів, матеріалів та швидкозношувальних речей, передати йому певний перелік документів (без уточнення яких саме), зобов'язати відповідача скласти акти обстежень та передачі матеріальних  цінностей і документів. При цьому ВАТ "ХБК" в  уточненнях позовних вимог вказує вже зовсім інші підстави, на яких ґрунтується його позов.

У судових засіданнях, що відбулись по даній справі представники позивача підтримали  вимоги ВАТ "ХБК" в редакції Заяви  про уточнення позовних вимог від 17.09.2008 року, з посиланням на надані докази та матеріали справи, а також вважаючи, що строк  дії договору № 991 від 15.09.1998 року закінчився ще 01.10.2007 року.

Відповідач - ТзОВ "Добробут" позов не визнав, про що було повідомлено  його керівником і представником відповідача у відбувшихся судових засіданнях та зазначено у   письмовому відзиві  на позовні вимоги ВАТ "ХБК", з наданням відповідних  доказів про безпідставність та необґрунтованість позову заявленого до нього позивачем.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні у відповідності до положень ст.30 ГПК України взяли участь колишній керівник ТзОВ "Добробут" Рассолов В.А. та теперішній генеральний директор товариства Рассолова Л.М.

З пояснень наданих Рассоловим В.А. з питань, що виникли під час розгляду справи встановлено, що договір № 991 від 15.09.1998 року з додатками 1, 2 між ВАТ "ХБК" та ТзОВ "Добробут" дійсно був укладений і виконувався відповідно до його умов. Основі засоби  (будинки, споруди або інше) товариство не приймало, а лише брало житловий фонд на обслуговування. Технічна документація була отримана частково і лише у копіях. Інші обставини за спливом часу не пам'ятає.

Діючий керівник ТзОВ "Добробут" Рассолова Л.М. засвідчила те, що товариство вважаючи договір № 991 від 15.09.1998 року пролонгованим до 2010 року, продовжує виконувати зазначені у ньому обов'язки з обслуговуванням 27 житлових  будинків переданих  ВАТ "ХБК". Оригінали договору  з додатками, документи та акти зазначені у додатку 2 вона ніколи не бачила, попереднім керівником у 2005 році вони їй не передавались, на вимогу суду знайти їх не вдалось.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області,  представник якого брав участь у розгляді справи, у письмових  поясненнях щодо предмету позову  зазначено, що при приватизації  державного підприємства  "Херсонський бавовняний комбінат" до статутного фонду  відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат" не увійшов відомчий  житловий фонд, в тому числі 27 спірних будинків. Зазначені житлові будинки статусу державного майна не змінювали та відповідно до вимог законодавства були залишені на балансі створеного товариства.

Органами управління державним майном, яке при приватизації не увійшло до статутних фондів створених ВАТ, законодавчо визначені відповідні органи приватизації, в даному випадку органом управління спірним майном є регіональне відділення.

Єдиним управлінським рішенням, яке може бути прийняте згідно з вимогами чинного законодавства стосовно житлового фонду, є його передача до комунальної власності.

Відповідно до п.3 ст. 4-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 09.03.1998р. № 47/98-ВР та згідно з Положенням про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств при приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМ України і Мінекономіки України від 19.05.1999р. № 908/68 та зареєстрованого в Мін'юсті 24.06.1999р. № 414/3703 регіональне відділення наказом від 12.03.2004р. № 112 прийняло рішення про передачу до комунальної власності частини житлового фонду, який знаходиться на балансі ВАТ "ХБК", в тому числі спірних будинків, про що повідомлено Херсонську міську раду та балансоутримувача ВАТ "ХБК".

05.10.2007 року Херсонською міською радою було прийняте рішення № 569 про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста 56 житлових будинків державної власності разом з вбудованими та прибудованими приміщеннями, прилеглими територіями та інженерними спорудами на них, із зовнішніми тепловими та водопровідно-каналізаційними мережами і вводами, що перебувають на балансовому обліку ВАТ "ХБК".

Спірні будинки ввійшли до переліку будинків, що підлягають передачі до комунальної власності згідно з зазначеними рішеннями.

Розглянувши матеріали справи, позовні вимоги ВАТ "ХБК" з урахуванням їх уточнено та пояснень представників позивача в судовому засіданні, заслухавши  учасників судового процесу, дослідивши  правовідносини сторін та перевіривши їх наданими доказами. суд прийшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставі або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Крім того, на підставі ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою  підставами виникнення або поданими доказами.  Суддя має  об'єднати кілька однорідних позовних вимог або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Якщо позивач збільшує позовні вимоги, він це повинен робити шляхом подання додаткової позовної заяви або заяви про збільшення об'єму позовних вимог, до яких застосовуються правила, зазначені у статтях 54-60 ГПК України.  

Як вбачається з тексту позовної заяви від 04.07.2008 року, ВАТ "ХБК"  просило  зобов'язати  повернути документацію зазначену у додатку № 2 до договору № 991 від 15.09.1998 року. В той же час, Заява про уточнення позовних вимоги містить у собі вимоги про передачу  майна, документації, якою користується відповідач на даний час, а також різного роду документів, яких у ТзОВ "Добробут" не має, зобов'язати  відповідача скласти акти обстежень та акти передачі.

Як первинний позов, так і заява про уточнення позовних вимог подані до суду без дотримання умов, передбачених  статтями 54-60 ГПК України. Вимоги викладені у кожному з цих  процесуальних  документів розпливчаті та не конкретизовані, недостатньо аргументовані та необґрунтовані  нормами матеріального права, мають суперечливий характер.

Розглянувши наданий позов ВАТ "ХБК" з усіма його доповненнями та вимогами у їх сукупності з позиції дотримання позивачем норм господарського процесуального права та інших  норм діючого законодавства, суд прийшов до  наступних висновків.

У відповідності до положень ст.20 Господарського кодексу України та ст.16  Цивільного кодексу України  кожна особа або кожний суб'єкт  господарювання  має право на захист своїх  прав і законних  інтересів, немайнового або майнового права та інтересу  у спосіб, передбачений  законом. Позивач, як свідчать матеріали справи, ці вимоги  закону проігнорував, обравши такий спосіб захисту порушених, на його думку, прав, який чинним законодавством не передбачений, помилково вважаючи, що у відповідача у зв'язку  з заявленими вимогами одразу виникають певні зобов'язання перед ВАТ "ХБК".  З цією позицією позивача суд не погоджується,  оскільки його вимоги вважає такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права, а обраний спосіб  захисту порушених, на його думку, прав до відповідача не заснований на засадах  чинного законодавства.

Відповідно до положень ст.33 ГПК України, кожна сторона, включаючи  позивача, повинна самостійно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті  36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять у собі дані  про обставини, що мають  значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках  на вимогу господарського суду.

З приводу вищезазначеного суд звертає увагу на ту обставину, що як позивач, так і відповідач на вимогу суду, не змогли надати оригінали договору № 991 від 15.09.1998 року та додатки до нього. Не може суд прийняти  як доказ надані позивачем копії як договору, так і додатків до нього, оскільки ці документи за даними самого ж позивача втрачені ним у 2007 році, а у липні 2008 року у суді  з'явились невідомо як отримані та засвідчені копії. Походження копії договору наданого відповідачем взагалі не встановлено.

Позивач в судовому засіданні так і зміг пояснити, що саме у собі містили акти передачі  основних засобів, матеріалів і швидкозношувальних  предметів, передачі ліцевих рахунків, передачі по паспортному столу, передачі технічної  документації, перевірки  димовентканалів та інші документи, зазначені у Додатку № 2 до договору, які він вимагає  йому повернути. Їх кількість  і  зміст, а також  інші індивідуальні ознаки в суді встановити було неможливо.

Посилаючись на обставини та мотиви, з яких ВАТ "ХБК" звернувся до суду, позивач не взяв до уваги те, що питання передачі об'єктів права державної  та комунальної  власності чітко зазначені та упорядковані нормами чинного законодавства.

Так, відповідно до положень закону України "Про передачу  об'єктів права державної та комунальної власності" № 147/98-ВР від 03.03.1998  року, який визначає  основні засади  передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну  власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а  також об'єктів комунальної власності у  державну власність безоплатно або шляхом обміну, у числі об'єктів передачі згідно з цим Законом  є житловий фонд, який перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних  підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських  товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Передача  об'єктів здійснюється  комісією з питань передачі  об'єктів, до складу якої  входять представники виконавчих органів  відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових  органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає  передачі. Житлові будинки  (разом з вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки з державної у комунальну власність передаються безоплатно. Разом з житловим фондом передаються  зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, будівлі призначені для обслуговування цього фонду. Передача оформляється  актом прийому-передачі встановленої форми (статті 2, 6, 7 цього Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 року № 891 затверджено Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового  фонду, що  перебував у повному господарському віданні  або в оперативному  управлінні підприємств, установ та організацій (відомчий житловий фонд). Згідно цього документа передача будинків відомчого  житлового фонду в комунальну  власність провадиться відповідно комісію, яка утворюється виконкомом відповідної ради.

До складу цієї комісії входять представники відповідних  місцевих  комунальних  підприємств, житлово-експлуатаційної організації, на баланс якої передаються будинки відомчого житлового фонду, регіонального відділення (представництва) Фонду державного майна, місцевого фінансового органу, бюро технічної інвентаризації, спеціального проектного  інституту, підприємства, установи чи організації, що передає  відомчий  житловий фонд, та представники інших заінтересованих юридичних осіб.

Комісія з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність самостійно визначає технічний стан житлового будинку відповідно до правил, оцінки  фізичного зносу житлових будинків, а якщо будинок відповідно до висновків цієї комісії визнаний таким, що потребує  ремонту, орган, який утворив комісію, приймає рішення про джерела фінансування і термін виконання робіт, в тому числі з залученням коштів підприємств, які передають житловий фонд у комунальну власність. Підприємства, що передають  відомчий житловий фонд в комунальну власність, додають до акта прийому-передачі   розрахунки витрат на його утримання.

Передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом  з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття  в експлуатацію, плани  зовнішніх мереж), а також  документи, що встановлюють право на нього.

У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок  підприємств, установ чи організацій, що передають  відомчий житловий фонд у комунальну власність.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку про те, що вимоги ВАТ "ХБК" заявлені до ТзОВ "Добробут" є безпідставними, а тому позов задоволенню не підлягає. Судові витрати по справі у такому випадку  суд покладає на самого позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст.20, 173, 174, 179, 193 ГК України, ст.ст.16, 509, 526, 611, 626 ЦК України, господарські зобов'язання виникають при певних обставинах, із умов договору, а порушені права підлягають захисту у встановлений спосіб.

Позивач не довів, що договірні відносини сторін та їх зобов'язання один перед одним за договором № 991 від 15.09.1998 року перестали існувати та що з цих, а також інших підстав у ВАТ "ХБК" виникло право на майнові та немайнові вимоги  до ТзОВ "Добробут".

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволені позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам по справі.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      15.10.2008р.