Рішення

від 08.10.2008 по справі 27/189-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/189-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.08р.

Справа № 27/189-08

За позовом Дочірнього підприємства Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Центральний ринок», м. Павлоград  

до Павлоградської міської ради, м. Павлоград

    Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, м. Дніпропетровськ  

про визнання права власності  

Суддя  Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача –Шульгат В.В. дов. від 20.11.07р. №331, Зейналов З.А. дов. від 15.09.08р. №292

від відповідача –1 Хреїк С.М. дов. від 06.02.08р.

від відповідача –2 Балута Д.К. дов. від 03.01.08р. №16-И

Суть спору:

Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Центральний ринок»(далі ДП ДОССТ «Центральний ринок») звернулося з позовом до Павлоградської міської ради, Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про визнання права власності на самовільно збудований торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2, що розташований по вул. Полтавській, 127 в м. Павлограді та зазначений на плані БТІ під №10.

Позовні вимоги, обґрунтовані наступним:

-          земельна ділянка, загальною площею 2,2356га., що розташована за адресою: м. Павлоград,  вул. Полтавська, 127 надана ДП ДОССТ «Центральний ринок»в суборенду згідно з договором від 12.11.05р.;

-          на вказаній земельній ділянці було збудоване приміщення, а саме торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2 ;

-          відповідність самочинно збудованого приміщення будівельним нормам і правилам підтверджується технічним висновком.

Відповідач - 1 заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          вимоги позивача є неправомірними з огляду на відсутність висновку управління містобудування та архітектури відповідно до положення розділу XVIII Правил забудови в м. Павлограді;

-          для визнання права власності спірний об'єкт повинен мати окрему поштову адресу.

Відповідач –2 визнав позовні вимоги та вказує на те, що з урахуванням ст.376 ЦК України позивач має право власності на самовільно збудований торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2 , що розташований за адресою: м. Павлоград,  вул. Полтавська, 127.    

За згодою представників сторін у судовому засіданні 02.10.2008р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

11.11.2005р між Павлоградською міською радою (Орендодавець) і Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки.

Предметом договору було надання в строкове платне користування земельної ділянки площею 2,2356га для обслуговування будівель та споруд ринку –УКЦВЗ-1.11.6 (інша комерційна діяльність), які знаходяться вул. Полтавська, 127, строком на три роки (п.п.1, 2, 7  договору).

Договір укладений на підставі рішення Павлоградської міської ради 31 сесії IV скликання №652 від 13.09.2005р.

Також, вказані сторони 11.11.2005р. підписали акт приймання-передачі земельної ділянки в натурі.   

12.11.2005р. між Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств (Орендодавець) і  дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Центральний ринок»(Суборендар) був укладений договір суборенди, згідно з яким в суборенду передається земельна ділянка по вул. Полтавській, 127, загальною площею 2,2356га строком до 11.11.2008р. (п.п.1, 2, 5 договору).

12.11.2005р. наведені сторони підписали акт прийому-передачі відповідної земельної ділянки.

           ДП ДОССТ «Центральний ринок»на вказані земельній ділянці побудовано торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2, що розташований за адресою: м. Павлоград,  вул. Полтавська, 127.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо інше не встановлено договором або законом, а особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як зазначалось вище, позивач правомірно користується земельною ділянкою по вул. Полтавській, 127 в м. Павлограді на підставі рішення Павлоградської міської ради 31 сесії IV скликання №652 від 13.09.2005р., договорів оренди від 11.11.2005р. і 12.11.2005р.

           В матеріалах справи міститься технічний висновок від 09.07.2008р., складений ТОВ «НОВ-ПРОЕКТ» (ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, АВ №193160 від 06.10.2006р.) про обстеження будівельних конструкцій торгового павільйону №10 розташованого в м. Павлоград, по вул. Полтавська, 127, який виконано з метою визначення фактичного стану несучих конструкцій та міцності характеристик застосованих матеріалів, а також можливості його подальшої безпечної експлуатації у якості складських приміщень.

          За результатами дослідження будівельних конструкцій встановлено, що існуючі несучі конструкції торгового павільйону №10 перебувають в задовільному стані і придатні для подальшої експлуатації в якості складських приміщень.

          В копії плану БТІ павільйон вказаний під №10.  

Таким чином, вимога ДП ДОССТ «Центральний ринок»про визнання права власності на самовільно збудований торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2  є обґрунтованою і такою, що не суперечить чинному законодавству.

У зв'язку з чим, суд не приймає заперечення відповідача та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо  спір  виник  внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач самовільно здійснив будівництво спірного нерухомого майна, господарський суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст.328, 376, 392 Цивільного кодексу України ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -       

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за дочірнім підприємством Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Центральний ринок»(Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.. Полтавська, 127, ідентифікаційний код 01558023) право власності на самовільно збудований торгівельний павільйон, загальною площею 134,7м2, що розташований за адресою: м. Павлоград,  вул. Полтавська, 127 та зазначений на плані БТІ під №10.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.  

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                          В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –07.10.2008р.