Рішення

від 25.09.2008 по справі 5020-3/027

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/027

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" вересня 2008 р. справа № 5020-3/027

За позовом          Регіонального відділення фонду державного майна України

в АР Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Південьриба”

(99011, м. Севастополь, вул. Совєтська, 37)

про розірвання договору оренди, зобов'язання передати нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача –Бистрицька Ю.М., довіреність № 56/02-15, від 10.09.2007;

від відповідача –не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі (далі –Позивач, РВ ФДМУ в АР Крим та місті Севастополі) звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" (далі –Відповідач) про розірвання договору оренди та зобов'язання передати нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем, в порушення приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не виконано вимогу щодо обов'язкового страхування орендованого майна.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 19.08.2008, 11.09.2008 та 25.09.2008 не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Через нез'явлення представника відповідача, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судовий розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України "Про судоустрій України", пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені позивачем докази, суд -

встановив:

Між концерном "Південьриба" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" (Орендатор) було укладено договір оренди службових приміщень від 01.12.1992 № 1. Згідно з пунктом 1 цього договору Орендодавець здає Орендарю в оренду службове приміщення в будинку № 37 по вулиці Совєтській, загальною площею 183 квадратних метрів, житловою площею 95,1 квадратних метрів для використання під готель з нижченаведеною типовою характеристикою: одноповерховий житловий будинок капітального типу із усіма зручностями –вода, світло, опалювання        (а.с. 7-8).

У зв'язку з переходом до РВ ФДМУ по місту Севастополю прав орендодавця вказаного майна Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" 24.11.1995 прийняли зміни № 1 до договору оренди № 1 від 01.12.1992, відповідно до яких цей договір було викладено в новій редакції (а.с. 51-55).

Відповідно до пункту 10 договору (в редакції від 24.11.1995) цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами, тобто з 24.11.1995, та діє до січня 2000 року.

Разом з тим, додатковою угодою від 05.01.2004 сторони внесли зміни у договір оренди державного майна № 1 від 01.12.1992 (в редакції змін № 1 від 24.11.1995), доповнивши його пунктом 10.1 щодо строку дії договору, а саме: встановивши, що договір діє по 30.12.2004 (а.с. 58).

Таким чином, з урахуванням зазначеної додаткової угоди від 05.01.2004 строк дії договору встановлений сторонами по 30.12.2004.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Господарського суду м. Севастополя від 13.08.2007 у справі № 20-5/078-2/181-11/255-2/328 (а.с.18-19), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2007 (а.с.20-24), а також письмових поясненнях представника позивача від 19.08.2008 (а.с. 17).

Отже, на теперішній час спірний Договір є діючим.

Передача об'єкта оренди згідно з розділом 2 Договору та Актом приймання-передачі відбулася 24.11.1995 (а.с. 57).

Правові відносини сторін щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями), власне договором оренди та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004. Поряд з цим, за змістом абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до правовідносин, що виникли до набрання чинності цими кодексами, положення зазначених кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, проте, як встановлено судом, вони продовжують існувати до теперішнього часу. Тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої сторони (обов'язкове страхування).

Аналогічно, частина друга статті 771 Цивільного кодексу України передбачає можливість встановлення обов'язку наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначений перелік істотних умов договору оренди, однією з яких є страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Також, згідно з частиною третьою статті 24 зазначеного Закону орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.

З системного аналізу даних норм суд приходить до висновку, що страхування орендованого майна є обов'язком орендаря, встановленим законом.

10.06.2008 (вих. № 1297/01.1-6) позивач направив листа на адресу відповідача з вимогою надати в 3-денний строк копію договору страхування та докази, які підтверджують сплату страхових платежів (а.с. 9).

Відповідь на цей лист позивачем не отримана.

Отже, відповідач належним чином не виконав зобов'язання стосовно страхування взятого ним в оренду нерухомого майна, належних та допустимих доказів, які б підтверджували виконання цього обов'язку, не надав.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачем було допущене істотне порушення вимог Закону. Відсутність Договору страхування об'єкта оренди відповідачем є таким порушенням.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів, які б підтверджували укладення договору страхування об'єкта оренди згідно з вимогами діючого законодавства не надав.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору оренди підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини другої статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, в разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача передати нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди нерухомого майна –службових приміщень в будинку № 37 по вулиці Совєтській, загальною площею 183 квадратних метрів, житловою площею 95,1 квадратних метрів, № 1 від 01.12.1992, який укладено між концерном "Південьриба" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Південьриба".

3.          Зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" (99011, м. Севастополь, вул. Совєтська, 37, ідентифікаційний код 19189543, відомості про рахунки в банківських установах в матеріалах справи відсутні) передати за актом приймання-передачі приміщення в будинку № 37 по вулиці Совєтській, загальною площею 183 квадратних метрів, житловою площею 95,1 квадратних метрів Регіональному відділенню фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі (99008,      м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058, р/р 39211824510016 в УДК в м. Севастополі, МФО 824509) впродовж семи днів з дати набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" (99011, м. Севастополь, вул. Совєтська, 37, ідентифікаційний код 19189543, відомості про рахунки в банківських установах в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито в розмірі 85,00 грн.

5.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Південьриба" (99011, м. Севастополь, вул. Совєтська, 37, ідентифікаційний код 19189543, відомості про рахунки в банківських установах в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 31216259700007, банк одержувача –ГУ ДКУ в м. Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу за бюджетною класифікацією –22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 14.10.2008.

Розсилка:

1.          РВ фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

2.          ТОВ “Торговий дім “Південьриба”

(99011, м. Севастополь, вул. Совєтська, 37)

3.          справа

4.          наряд