Рішення

від 12.03.2012 по справі 5015/7523/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.12 С права№ 5015/7523/11

Господарським судом Льв івської області розглянуто у відкритому судовому засідан ні матеріали справи

За позовом: Військового прокурора Львівського гарні зону в інтересах держави - М іністерства оборони України в особі:

позивача-1: Квартирно - ек сплуатаційний відділ м. Льво ва, м. Львів

позивача-2: Навчально-сп ортивна база літніх видів сп орту, м. Львів

до відповідача: Автогар ажний кооператив “Зірка”, м. Л ьвів

третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на сторо ні позивача: Управління де ржкомзему у м. Львові, м. Львів

про: усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судов ого засідання: Старостенко О .В.

У судовому засіданні взя ли участь представники:

Прокуратури: Покора К.В. (посв. №34 від 08.07.2011р.)

Позивача-1: ОСОБА_2 - предст. (дов. №139 від 16.01.2012р.)

Позивача-2: ОСОБА_3 - предст. (дов. №199/1-51 від 12.03.2012р.)

Відповідача: не з' яви вся

Третьої особи: не з' яви вся

Представникам сторін ро з' яснено його права і обов'я зки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГП К України.

Від здійснення технічного запису судового процесу пре дставники сторін відмовилис я, відводів не заявлено.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Військовим прокурором Львів ського гарнізону в інтересах держави - Міністерства обор они України в особі: позивача -1: Квартирно - експлуатац ійний відділ м. Львова, м. Льві в, позивача-2: Навчально-с портивна база літніх видів с порту, м. Львів до відповідача : Автогаражний кооперат ив “Зірка”, м. Львів про зобов' язання звільнити незаконно з айняту земельну ділянку площ ею 0,03га військового містечка №199, яка знаходиться за адресо ю: м. Львів, вул. Клепарівська, 39 та знести збудовані на ній тр и гаражі.

Обставини спору:

Ухвалою суду від 26.12.2011р. за д аним позовом справу призначе но до розгляду на 17.01.2012р.

Ухвалами суду від 17.01.2012р., від 07.02.2012р., від 27.02.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, зазна чених у відповідних в ухвала х суду.

Представник прокура тури у судове засідання 12.03.2012р. подав клопотання (вх.. №5239/12 від 1 2.03.2012р.) про долучення до матеріа лів справи: Свідоцтва про дер жавну реєстрацію Автогаражн ого кооперативу “Зірка”, Дер жавний акт на право постійно го користування землею, вида ний Автогаражному кооперати ву “Зірка”, Акт ревізії від 24.09. 2010р. №4, листи про попередження керівників навчально - спор тивної бази літніх видів спо рту на адресу відповідача.

У судовому засіданні 12.03.2012р . представники прокуратури т а позивачів-1,2 позовні вимоги підтримали, просили їх задов олити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання 12.03.2012р. явки повноваж ного представника не забезпе чив, причин неявки та невикон ання вимог ухвали не повідом ив, хоча належним чином був по відомлений про дату, час та мі сце розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.6 Роз ' яснень Вищого арбітражног о суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) осо би, які беруть участь у справі , вважаються повідомленими п ро час і місце її розгляду суд ом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надісл ано за поштовою адресою, зазн аченою у позовній заяві.

Отже, відповідач вважаєтьс я повідомленим про час та міс це судового розгляду справи.

В пункті 11 Інформаційного л иста “Про деякі питання прак тики застосування норм Госпо дарського процесуального ко дексу України, порушені у доп овідних записках про роботу господарських судів у 2006 році ” Вищий господарський суд Ук раїни зазначив, що до повнова жень господарських судів не віднесено установлення факт ичного місцезнаходження юри дичних осіб або місця прожив ання фізичних осіб - учасникі в судового процесу на час вчи нення тих чи інших процесуал ьних дій. Тому відповідні про цесуальні документи надсила ються господарським судом, з гідно з поштовими реквізитам и учасників судового процесу , наявними в матеріалах справ и. Вказане підтверджується п ункт 4 інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2005 році".

Крім того, у матеріалах спра ви міститься картка поштовог о повідомлення разом із конв ертом з підписом поштового в ідділу (повернуто за закінче нням терміну зберігання).

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового зас ідання.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Відповідач не скористався своїм правом подання відзив у на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України.

Враховуючи те, що норми стат ті 38 Господарського процесуа льного кодексу України щодо обов' язку господарського с уду витребувати у сторін док ументи і матеріали, необхідн і для вирішення спору, коресп ондуються з диспозитивним пр авом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Кон ституції України визначає од ним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведе нні перед судом їх переконли вості, суд вважає, що господар ським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування сво єї правової позиції.

У зв' язку з тим, що відпові дач не використав наданого з аконом права на участь у судо вому засіданні, подання відз иву на позов та доказів, а мате ріали справи в достатній мір і характеризують взаємовідн осини сторін і неявка відпов ідача не перешкоджає вирішен ню спору, суд вважає за можлив е розглянути справу в порядк у статті 75 Господарського про цесуального кодексу України - за наявними у ній матеріал ами.

Крім того, місцезнаходжен ня Автогаражного кооператив у “Зірка” підтверджується Сп еціальним витягом №13277428 від 12.03.20 12р., а саме, м. Львів, вул. Єрошенк а, 22, тобто суд направляв ухвал и за правильною адресою.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши представникі в прокуратури та позивачів-1,2, оцінивши докази у їх сукупно сті, судом встановлено насту пне.

Відповідно до Рішення вик онавчого комітету Львівсько ї міської ради народних депу татів № 3-С від 08.02.1985р. “Про встано влення меж земельних ділянок військових містечок на тери торії м. Львова” та Акту інвен таризації земель Міністерст ва оборони України на терито рії м. Львова від 1992р., землекор истувачем спірної земельної ділянки (військове містечко № 199) є Львівська КЕЧ району (пр авонаступник - Квартирно-екс плуатаційний відділ м. Львов а).

На даний час на вищевказані й земельній ділянці дислоков ана військова частина -навча льно-спортивна база літніх в идів спорту, а сама земельна д ілянка перебуває на обліку у квартирно-експлуатаційному відділі м. Львова.

Відповідно до проведеної п еревірки у 2011р., прокуратурою в становлено, що автогаражний кооператив “Зірка”, у поруше ння вимог ст. 125 Земельного код ексу України, самовільно зай няв земельну ділянку площею 0,03 га на території навчально-с портивної бази літніх видів спорту (м. Львів, вул. Клепарів ська. 39) та здійснив на ній буді вництво трьох цегляних гараж ів, що підтверджується прото колом огляду місця події від 15.10.2011р., складений помічником в ійськового прокурора Львівс ького гарнізону майором юсти ції С. Охотою.

За твердженням прокуратур и, самовільне зайняття земел ьної ділянки Автогаражним ко оперативом “Зірка” порушує і нтереси держави - Міністерст ва оборони України в особі КЕ В м. Львова та навчально-спорт ивної бази літніх видів спор ту, оскільки відповідно до ст .317 ЦК України власникові нале жить право володіння, корист ування та розпорядження свої м майном.

Згідно з листом Управління Держкомзему у місті Львові, в артість 1 кв. м. земельної діля нки на вул. Клепарівській. 39 та 39-а у м. Львові становить 633.39 грн .

При прийнятті рішення у дан ій справі, суд виходив з насту пного:

Статтею 116 Земельного Кодек су України передбачено, що гр омадяни та юридичні особи на бувають права власності та п рава користування земельним и ділянками із земель держав ної або комунальної власност і за рішенням органів викона вчої влади або органів місце вого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття прав а на землю громадянами та юри дичними особами здійснюєтьс я шляхом передачі земельних ділянок у власність або нада ння їх у користування.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, право власності на з емельну ділянку, а також прав о постійного користування та право оренди земельної діля нки виникають з моменту держ авної реєстрації цих прав.

Згідно із ст. 212 ЗК України пе редбачено, що самовільно зай няті земельні ділянки підляг ають поверненню власниками з емлі або землекористувачами без відшкодування затрат, по несених за час незаконного к ористування ними; приведення земельних ділянок у придатн ий для використання стан, вкл ючаючи знесення будинків, бу дівель і споруд, здійснюєтьс я за рахунок громадян або юри дичних осіб, які самовільно з айняли земельні ділянки. Пов ернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадить ся за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України, житловий будинок, бу дівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збуд овані або будуються на земел ьній ділянці, що не була відве дена для цієї мети, або без нал ежного дозволу чи належно за твердженого проекту, або з іс тотними порушеннями будівел ьних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самоч инне будівництво нерухомого майна, не набуває права власн ості на нього. Право власност і на самочинно збудоване нер ухоме майно може бути за ріше нням суду визнане за особою, я ка здійснила самочинне будів ництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для ці єї мети, за умови надання земе льної ділянки у встановленом у порядку особі під уже збудо ване нерухоме майно. Якщо вла сник (користувач) земельної д ілянки заперечує проти визна ння права власності на нерух оме майно за особою, яка здійс нила (здійснює) самочинне буд івництво на його земельній д ілянці, або якщо це порушує пр ава інших осіб, майно підляга є знесенню особою, яка здійсн ила (здійснює) самочинне буді вництво, або за її рахунок.

Будівництво вважається са мочинним, якщо у діях особи є о дна з ознак, передбачених у п. 1 коментованої статті цього к одексу.

Щоб здійснити будівництво , юридична особа зобов'язана н абути у встановленому порядк у право власності на землю чи право користування земельно ю ділянкою, одержати Державн ий акт на право власності на з емельну ділянку чи Договір о ренди землі, або Державний ак т на право постійного корист ування землею, зареєструвати обраний правовий титул вико ристання землі в порядку, пер едбаченому Законом України " Про державну реєстрацію речо вих прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004р., а також визначити межі земельної діл янки в натурі (на місцевості). Без виконання цих юридично з начимих дій приступати до ос воєння земельної ділянки заб ороняється.

Позивачі-1,2 не надавали жодн их дозволів на освоєння спір ної ділянки та проведення бу дівельних робіт. Отже, судом в становлено факт відсутності у відповідача визначених за коном правовстановлюючих до кументів на спірну земельну ділянку, а тому згідно із стат тею 212 Земельного кодексу Укра їни, зазначені вище дії Автог аражного кооперативу “Зірка ” кваліфікуються як самовіль не зайняття земельної ділянк и, а тому остання підлягає пов ерненню законному землекори стувачу.

Згідно із вимогами ст. 1 Зако ну України "Про державний кон троль за використанням та ох ороною земель", самовільним з аняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідча ть про фактичне використання не наданої їй земельної діля нки чи намір використовувати земельну ділянку до встанов лення її лише у натурі (на місц евості), до одержання докумен та, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстра ції.

В матеріалах справи відсут ні будь-які документи, які пос відчували б право відповідач а на земельну ділянку чи гара жі побудовані на ній, та відсу тні документи, які б свідчили про отримання відповідних д озволів на будівництво, так і прийняття побудованого в ек сплуатацію, які мають істотн е значення для вирішення спо ру та впливають на правильні сть застосування норм матері ального права.

Матеріалами справи встано влено, що відповідач не має на лежного дозволу, а також нале жно затвердженого проекту, я кі передбачені законодавств ом, на будівництво трьох гара жів, то такі обставини є підст авою для висновку, що відпові дачем здійснено самочинне бу дівництво на спірній земельн ій ділянці, а відтак, вказане м айно відповідно до чинного з аконодавства підлягає знесе нню. Відповідач дану обстави ну належним чином не запереч ив, доказів зворотнього суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК У країни судочинство у господа рських судах здійснюється на засадах змагальності, сторо ни та інші особи, які беруть уч асть у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення по даними суду доказами. Кожна с торона повинна довести ті об ставини, на які вона посилаєт ься як на підставу своїх вимо г і заперечень. Господарськи й суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви. Обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

Рішення приймається госпо дарським судом за результата ми оцінки доказів, поданих ст оронами та іншими учасниками господарського процесу, а та кож доказів, які були витребу вані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Таким чином, дослідивши ма теріали справи та оцінивши п редставлені докази, суд вваж ає позовні вимоги обґрунтова ними, документально підтверд женими і такими, що підлягают ь задоволенню.

Зважаючи на те, що спі р виник з вини відповідача, су дові витрати, відповідно до в имог ст. 49 ГПК України, слід пок ласти на відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 16, 92, ч.1 ст. 203, 215, 217, 761 ЦК України та ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги з адоволити.

2.Зобов' язати Автогараж ний кооператив “Зірка” (79039, м. Л ьвів, вул. Єрошенка, 22, ідентифі каційний код 20828764) звільнити не законно зайняту земельну діл янку площею 0,03га військового містечка №199 Квартирно-експлу атаційний відділ м. Львова (79016, м.Львів, вул. Шевченка, 3а, ідент ифікаційний код 07638027), яка знахо диться за адресою: м.Львів, вул . Клепарівська, 39 та знести збу довані на ній три гаражі.

3.Стягнути з Автогаражного кооперативу “Зірка” (79039, м. Льв ів, вул. Єрошенка, 22, ідентифіка ційний код 20828764) в доход державн ого бюджету 941,00грн. судового зб ору.

Наказии видати, відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну с илу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК Укра їни.

Рішення може бути оскаржен о до Львівського апеляційног о господарського суду в поря дку, визначеному розділом ХII Г ПК України.

Повний текст рішення вигот овлено та підписано 14.03.2012р., кер уючись вимогами ст. 85 ГПК Укра їни.

Суддя Левицька Н.Г.