15/137
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.10.08 р. Справа № 15/137
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства “Фролов” м. Слов'янськ (код ЄДРПОУ 06955585)
до відповідача державного підприємства “Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу “Управління з постачання матеріальних ресурсів” м. Шахтарськ
про стягнення боргу з врахуванням інфляції в сумі 42955,19 грн., 3% річних в розмірі 590,58 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Дегтярьов В.В за довіреністю б/н від 18.08.2008 р.
від відповідача: Дорогій Л.С. за довіреністю № 7 від 02.01.2008 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Фролов” м. Слов'янськ до державного підприємства “Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу “Управління з постачання матеріальних ресурсів” м. Шахтарськ про стягнення боргу з врахуванням інфляції в сумі 42955,19 грн., 3% річних в розмірі 590,58 грн.
Ухвалою суду від 05.09.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/137.
У судовому засіданні позивачем та відповідачем було заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до умов договору б/н від 15.01.2008 р. позивач продав, а відповідач придбав: 1) товар – рудстійку на загальну суму 12672 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 4 від 29.01.2008 р., податковою накладною від 30.01.2008 р. № 4, видатковою накладною від 30.01.2008 р. № 4, довіреністю ЯОШ № 622139 від 30.01.2008 р.; 2) товар – рудстійку на загальну суму 39816 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 8 від 11.02.2008 р., податковою накладною від 11.02.2008 р. № 8, видатковою накладною від 11.02.2008 р. № 8, довіреністю ЯОШ № 622144 від 04.02.2008 р.
Строк оплати за отриманий товар, передбачений п. 3.2 договору, для відповідача настав. Відповідач частково, але з порушенням вказаного у договорі строку, розрахувався з позивачем за отриманий товар, що підтверджується витягами з банківських рахунків позивача від 05.02.2008 р. на суму 5000 грн., від 28.02.2008 р. на суму 5000 грн.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем згідно вказаного договору складає 42488 грн., що підтверджено підписаним 23.05.2008 р. обома сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2008 р.
Вищевказані первісні господарські та фінансово-бухгалтерські документи у завірених копіях додані до позовної заяви. Заборгованість на суму 42488 грн. відповідач до теперішнього часу позивачу не оплатив, що побудило останнього звернутися до суду за захистом порушеного права.
Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію та 3% річних, розрахунки яких додані до позову. Сума основного боргу разом з інфляцією складає 42955,19 грн., 3% річних – 590,58 грн. Також позивач заявив про стягнення адвокатських послуг на суму 3000 грн. в якості судових витрат. Ці вимоги позивач включив у загальну суму позову.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (№ 17-17/192 від 12.09.2008 р.) визнав позовні вимоги щодо стягнення основного боргу з врахуванням інфляції в сумі 42955,19 грн. та 3% річних в сумі 590,58 грн. (загальна сума 43545,77 грн.), заперечує проти стягнення витрат на оплату послуг адвоката.
Згідно частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Суд вважає, що дії відповідача, направлені на визнання суми основного боргу з врахуванням інфляції та 3% річних у розмірі 43545,77грн. не суперечать законодавству та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що є підставою для прийняття судом відповідного рішення.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з врахуванням інфляції в сумі 42955,19 грн. та 3% річних в сумі 590,58 грн. (загальна сума 43545,77 грн.) підлягають задоволенню.
Заявою б/н від 16.10.2008 р. представник позивача відмовився від частини позовних вимог стосовно стягнення 3000 грн. як витрат за послуги адвоката. Право представника позивача виконувати процесуальні дії, передбачені законодавством, в інтересах позивача, зазначено у довіреності від 18.08.2008 р. за підписом директора ПП „Фролов”, завірена копія якої долучена до справи. Суд згідно ст. ст. 22; 78 ГПК України прийняв заяву позивача про часткову відмову від позовних вимог, тому провадження у справі стосовно стягнення витрат на адвокатські послуги на суму 3000 грн. підлягає припиненню на підставі ст. 80 ч. 1 п. 4 ГПК України.
Крім того, позивач у позовній заяві та у заяві від 30.09.2008 року просить суд для забезпечення позову накласти арешт на всі грошові суми та майно, які належать відповідачу, заборонити відповідачу відкривати нові рахунки в установах банку на час до вирішення справи по суті, здійснювати рух коштів на рахунках відповідача до виконання рішення суду. У листі б/н від 15.10.2008 р. позивач вказує, що єдиною підставою для заяви про забезпечення позову у даній справі є сприяння ВДВС виконати повно, своєчасно рішення (наказ) суду по даній справі для захисту законних прав та інтересів позивача, порушених відповідачем.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необгрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 78; 80 ч. 1 п. 4; 83-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства “Шахтарськантрацит” в особі відокремленого підрозділу “Управління з постачання матеріальних ресурсів” (юридична адреса: 86211, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20; код ЄДРПОУ 32299510; розрахунковий рахунок 2600430166425 у відділенні Промінвестбанку в м. Шахтарську, МФО 334613) на користь приватного підприємства “Фролов” (юридична адреса: 84118, м. Слов'янськ, вул. Аграрна, 118; код ЄДРПОУ 06955585; розрахунковий рахунок 26002303660258 у філії Промінвестбанку в м. Слов'янську, МФО 334561) суму 43545,77 грн. (а саме: основний борг з врахуванням індексації на суму 42955,19 грн., 3% річних в сумі 590,58 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 435,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 110,40 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення адвокатських послуг на суму 3000 грн. у зв'язку з відмовою позивача від позову та прийняття відмови господарським судом.
В судовому засіданні 16.10.2008 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний судом 20.10.2008 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2008 |
Оприлюднено | 31.10.2008 |
Номер документу | 2205841 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні