Рішення

від 20.10.2008 по справі 38/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/154

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.10.08 р.                                                                                                       Справа № 38/154                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Приватного  малого виробничо- впроваджувального підприємства „Протех”    м. Краматорськ Донецької області

до відповідача:  Приватного підприємства „РАВА” м.Краматорськ Донецької області

про  стягнення 3 788грн.70коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача:  Кравченко О.В. - юрист за дов.№ б/н від 26.09.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Приватне мале виробничо- впроваджувальне підприємство „Протех” м.Краматорськ Донецької області,  звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „РАВА” м.Краматорськ Донецької області про стягнення вартості несплаченого товару у розмірі 3 788грн.70коп.

Позивач обґрунтовує свої  позовні вимоги з посиланням на видаткові накладні  №РН-3312 від 25.05.2007р., № РН-3311 від 25.05.2007р., №РН-3488 від 01.06.2007р.

25.09.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 22.09.2008р. № 14/4-20/1326, відповідно до якого   Приватне підприємство “РАВА” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 21980468) та знаходиться за адресою: 84313, Донецька область, м.Краматорськ,  вул. Рум”янцева, 13, кв.103, який  судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

  Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме: ухвала про порушення справи від 17.09.2008р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 29.09.2008р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але на адресу господарського суду не повернулись ані конверти ані поштові повідомлення, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

20.10.2008р. позивач надав суду уточнення до позовної заяви, в яких надає уточнення суми позову, яка дорівнює 3 975грн. та надав докази направлення уточнень до позовної заяви відповідачу.

Уточнення до позовної заяви судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.   

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач у період з 25.05.2007р. по 01.06.2007р. здійснив поставки відповідачу масла, дизельного пального та бензину ( далі – товар)  на загальну суму  4 225грн.00коп. на підставі видаткових накладних № №РН-3312 від 25.05.2007р., № РН-3311 від 25.05.2007р., №РН-3488 від 01.06.2007р., який був отриманий відповідачем, що підтверджується даними видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, які містяться в матеріалах  справи.

Відповідачем частково був оплачений поставлений товар у сумі 250грн., що підтверджується платіжним дорученням №40 від 30.05.2008р.

Оскільки відповідач не повністю розрахувався з позивачем за поставлений товар, тому останній 10.06.2008р. направив відповідачу рахунки №СФ-2157 та №СФ-2265 для оплати товару та претензію №10/06-8, в якій пропонував у добровільному порядку погасити заборгованість по виставленим рахункам №СФ-2157 та №СФ-2265, але відповіді на неї в установлений строк не отримав.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, тому позивач просить суд, з урахуванням уточнення до позовної заяви від 20.10.2008р., стягнути з відповідача залишок заборгованості у розмірі  3 975грн.00коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на видаткові накладні № №РН-3312 від 25.05.2007р., № РН-3311 від 25.05.2007р., №РН-3488 від 01.06.2007р.,  довіреності №530767 серії ЯНЛ від 01.07.2007р., №530766 серії ЯНЛ від 25.05.2007р., претензію №10/06-8 від 10.06.2008р., уточнення до позовної заяви від 20.10.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 ЦК України).

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія № 10/06-8 від 10.06.2008р., в якій позивач пропонував відповідачу розрахуватися з існуючою заборгованістю, але відповідач до теперішнього часу заборгованість не погасив.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар,  вимога позивача щодо  погашення суми заборгованості у розмірі                      3 975грн.00коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного малого  виробничо- впроваджувального підприємства „Протех” м.Краматорськ Донецької області до Приватного підприємства „РАВА” м.Краматорськ Донецької області про стягнення вартості несплаченого товару у розмірі            3 975грн.00коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „РАВА” м.Краматорськ Донецької області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Рум”яйцева,13/103, р/р 26001302510247 в АК ПІБ, МФО 334141, ЄДРПОУ 21980468) на користь Приватного малого виробничо- впроваджувального підприємства „Протех” м.Краматорськ Донецької області  (84313, Донецька область, м.Краматорськ, б.Машинобудівників,20,  р/р 26009190235001 в КБ “Приватбанк”, МФО 335548, ЄДРПОУ 13540086) заборгованість за поставлений товар  у сумі 3 975грн.20коп., держмито у сумі 102грн та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 20.10.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі