Постанова

від 22.10.2008 по справі 34/416

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/416

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.10.2008                                                                                           № 34/416

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Олійник О.А., дов. б/н від 24.01.2008р.

відповідача:                                Ємельянов О.В., дов. № 107 від 15.10.2008р.

                                                         Бугар А.В., дов. № 10039 від 07.10.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікод-Олавтекс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.07.2008

 у справі № 34/416  

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Адідас-Україна"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікод-Олавтекс"

 про                                                  визнання частково недійсним контракту № 20062-PSGDA-SHD-00052 від 01.08.2006

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 34/416 від 30.07.2008р. первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс» на користь Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» 39349,76 грн. пені, а також 393,50 грн. державного мита та 27,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті первісного позову відмовлено. У зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Унікод-Олавтекс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 34/416 від 30.07.2008р. в частині стягнення з відповідача пені в сумі 39349,76 грн. та в частині відмови в задоволенні відмови в задоволенні зустрічного позову і прийняти нове рішення.

Представник Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Унікод-Олавтекс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва у справі № 34/416 від 30.07.2008р. без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Судом встановлено, що 01.08.2006 між Підприємством та Товариством було укладено Контракт, відповідно до пункту 1.1 якого Підприємство (Продавець) зобов'язується передати у власність Товариства (Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари торгової марки «Salomon» колекції 2006 (надалі — «Товар») на умовах даного Контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначені у специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 1.2 Контракту колекція - це сукупність товарів сезонного характеру. Початок колекції «Осінь-Зима 2006» - дата, що припадає на 01.08.2006.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту поставка Товарів здійснюється на умовах попереднього замовлення. Попереднє замовлення надається Покупцем Продавцю у електронному або на вимогу Продавця у письмовому вигляді та є підставою для укладання та виконання цього Контракту. Попереднє замовлення здійснюється у формі специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 2.2 Контракту поставка Товару за цим Контрактом здійснюється на умовах: Продавець здійснює доставку замовлених товарів Покупцю на наступну адресу: м. Київ, вул. Ентузіастів, 5 (DDP Inсoterms). Доставка товарів за ініціативою Продавця може здійснюватися партіями. Поставка товарів здійснюється згідно з Графіком поставок та платежів (додаток № 4).

Продавець проводить відвантаження товарів без попереднього погодження з Покупцем згідно Графіку поставок та платежів. Продавець має право відвантажити товар замовлений по попередньому замовленню в строк до 16 днів раніше, або до 30 днів пізніше від дати, вказаної в Специфікації (Додаток №1) без попереднього погодження з Покупцем (пункт 2.4 Контракту).

В разі якщо Продавець доставить товар, а Покупець відмовиться його приймати - Продавець має право стягнути з Покупця штраф в розмірі 0,2% від вартості доставленого товару, а також стягнути вартість перевезення товару в обидва кінці. Покупець визнає, що доказом про відмову прийняти доставлений товар може бути акт перевізника та свідчення водія у вигляді письмових пояснень (підпункт 2.5 пункту 2.5.8 Контракту).

Обсяг товару, зазначений в специфікації (Додатку №1) повинен бути повністю отриманий у повному обсязі Покупцем не пізніше 25.12.2006 (пункт 2.6 Контракту).

Ціни на Товар за цим Контрактом встановлюються та оплачуються у гривнях. Оплата товару здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця, згідно з Додатком № 4 (Графік поставок та платежів) (пункт 3.2 Контракту).

Загальна сума цього Контракту на момент його підписання становить 1 438 851 грн. у роздрібних цінах за попереднім замовленням, у тому числі ПДВ - 20%. У разі внесення змін у законодавство України, що будуть пов'язані з оподаткуванням операцій з продажу товарів, Продавець залишає за собою право перерахувати ціни на товар відповідно до таких змін (пункт 3.3 Контракту).

Відповідно до пункту 3.5 Контракту Продавець надає Покупцю право на придбання товарів колекції 2006 на умовах попереднього замовлення зі знижкою у розмірі 45% від роздрібної ціни по кожному артикулу, зазначеної у Додатку №1.

Така ціна далі називається Оптовою ціною по попередньому замовленню та включає ПДВ. Продавець залишає за собою право змінити комерційні умови, в тому числі розмір знижки у односторонньому порядку перед початком колекції або на протязі колекції у разі, якщо сума попереднього замовлення буде зменшена з ініціативи Покупця, а саме:

- у разі отримання Продавцем оригінала письмового повідомлення Покупця про відмову від будь якої частини попереднього замовлення;

- у разі відсутності такого письмового повідомлення - відмова Покупця, або його повноважного представника прийняти товар доставлений Перевізником;

- будь-які інші ситуації в яких Покупець відмовиться частково отримати товар з будь-яких причин.

В разі, якщо Покупець відмовиться від частини товару протягом Колекції 2006 Продавець має право переглянути розмір знижки з початку колекції та встановити нову знижку в розмірі 40%, при цьому сума різниці між знижками на відвантажені товари повинна бути сплачена Покупцем як збитки завдані порушенням договору - відмовою від частини замовленого товару, протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від Продавця. Збитки за цим контрактом стягуються в повній сумі понад штрафні санкції.

Згідно з підпунктом 3.10.1 Контракту розрахунки за товар, що відвантажений на умовах попереднього замовлення по цьому контракту здійснюються згідно Графіку платежів (Додаток № 4 до контракту, що є його невід'ємною частиною). Сума останнього платежу за графіком підлягає коригуванню згідно пункту 3.8 контракту, та повинна бути здійснена не пізніше 25.01.2007.

Покупець зобов'язаний: оплатити товар в строки, передбачені цим Контрактом та додатками до нього; виконати свої зобов'язання щодо придбання всього обсягу товарів, передбачених специфікацією (додатком 1); сплатити штрафні санкції відповідно до цього Контракту (пункт 4.4 Контракту).

Зобов'язання Продавця передати Товар Покупцеві вважається виконаним в момент передачі товару повноважному представнику Покупця на його складі (пункт 5.4 Контракту).

Право власності на Товар від Продавця до Покупця переходить у момент передачі Товару Покупцеві на його складі і підписання повноважним представником Покупця видаткових накладних (пункт 5.5 Контракту).

У випадку порушення Покупцем строків оплати товару, встановлених цим Контрактом, Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється з дня наступного за днем надходження платежу на рахунок Продавця (пункт 7.2 Контракту).

Пунктом 7.3 Контракту встановлено, що у разі якщо Покупець повністю або частково відмовився отримати товар замовлений на умовах попереднього замовлення, або в разі якщо Покупець відмовився від своїх зобов'язань по даному Контракту - Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 9% від суми Контракту протягом п'яти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Відповідно до даного Контракту Підприємство та Товариство уклали додаток №1 до Контракту, у якому визначили кількість, асортимент та ціни на Товар на загальну суму 1 438 851 грн. Даний Додаток №1 є невід'ємною частиною даного Контракту.

Підприємство та Товариство також уклали додаток № 4 до Контракту, який є невід'ємною частиною даного Контракту, відповідно до якого узгодили графік платежів, згідно з яким платежі по цьому графіку повинні проводитись щомісячно не пізніше ніж за два банківських дні до закінчення місяця, сума поточної заборгованості Товариства на будь-яку дату не повинна перевищувати 200 000 грн.

На виконання вказаного Контракту Товариству був поставлений товар відповідно до накладних від 19.10.2006 № SІ 0040681 на суму 37 644,20 грн., № SІ 0040684 на суму 17876,65 грн., № SІ 0040685 на суму 142448,35 грн.; від 01.12.2006 № SІ 0044317 на суму 100 562 грн., № SІ 0046715 на суму 95 453,05 грн., № SІ 0049572 на суму 359 132,40 грн., всього на суму 753 116,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, поставлений товар прийнятий Товариством у повному обсязі, що підтверджується підписами уповноважених представників Товариства на вказаних накладних, а також довіреностями серії ЯЛХ № 726398 від 18.10.2006, серії ЯКД № 754215 від 28.11.2006, серії ЯКД № 754237 від 26.12.2006.

16.10.2006 на виконання пункту 3.9.1 Контракту Товариство сплатило Підприємству платіж у сумі 75 000 грн., що підтверджується копією переказу в гривні № 2477.

Товариство за отриманий на підставі вказаних накладних товар частково розрахувалося з Підприємством на суму 255 282,95 грн., що підтверджується копіями переказів в гривні від 27.11.2006 №№ 2621, 2633, 2620; від 29.12.2006 № 2784, від 04.01.2007 №№ 0001, 2; від 30.01.2007 № 113, від 13.02.2007 № 167, від 26.02.2007 № 207, від 05.03.2007 № 241.

Отже, розрахунки за поставлений товар здійснювались Товариством з порушенням встановлених сторонами Контракту домовленостями (графіком платежів передбаченим Додатком № 4 до Контракту), а по деяким партіям товар не був оплачений взагалі.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно з частиною першою статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України, при цьому частиною другою статті 4 цього Кодексу передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується з абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України згідно з яким майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищезазначених положень, спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед такими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним пункту 7.3 Контракту, яким встановлений штраф виходячи від суми Контракту, а не від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, як про це вказується у частині другій статті 549 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач у встановлений Контрактом (Додатком № 4 до цього Контракту) строк свого зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Підприємства про стягнення з Товариства пені на підставі пункту 7.2 Контракту, за порушення строків оплати поставленого товару, підлягає задоволенню у повному обсязі за уточненим розрахунком Підприємства в сумі 39 349,76 грн. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.2 Контракту.

Крім того, суд не погоджується з твердженням Товариства про те, що при розрахунку пені Підприємством необхідно було врахувати встановлений Додатком № 4 ліміт заборгованості в сумі 200 000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Проаналізувавши зміст пункту 7.2 Контракту та Додатку № 4 до нього колегія суддів дійшла висновку, що вказаний ліміт заборгованості встановлено для сторін Контракту на випадок перевищення ліміту заборгованості в 200 000 грн., і як наслідок можливості припинення поставок за даним Контрактом. Проте, припинення поставок повинно здійснюватись на власний розсуд Продавця й не позбавляє Покупця обов'язку своєчасно сплачувати вартість отриманого товару, а Продавця права нараховувати пеню за прострочення платежів за Графіком платежів. Таким чином, вказаний ліміт заборгованості не звільняє Товариство, у випадку його не перевищення, від відповідальності за прострочення оплати отриманого товару.

Крім того, зі змісту пункту 7.2 Контракту не вбачається, що встановлена у цьому пункті Контракту пеня повинна нараховуватися лише у випадку перевищення ліміту заборгованості. А з Додатку № 4 до Контракту також не вбачається, що саме цим положенням про ліміт заборгованості були внесені зміни до пункту 7.2 Контракту.

Щодо стягнення з Товариства 129496,59 грн. штрафу нарахованого на підставі пункту 7.3 Контракту та 68 465,15 грн. збитків, нарахованих на підставі пункту 3.5 Контракту, то суд зазначає наступне.

Виходячи з положень зазначених пунктів Контракту підставами для застосування штрафних санкцій та стягнення збитків є, зокрема: відмова Покупця (Товариства) від отримання товару замовленого на умовах попереднього замовлення, або від своїх зобов'язань за даним Контрактом (застосовується штраф у розмірі 9% від суми Контракту); відмова Покупця від частини товару протягом Колекції 2006 (право Продавця переглянути розмір знижки з початку колекції та встановити нову знижку в розмірі 40%, і стягнути суму різниці між знижками на відвантажені товари як збитки завдані порушенням договору).

Отже Підприємством не доведено обставини, що Товариство відмовилось від виконання своїх зобов'язань за Контрактом, чи відмовилось від частини товару протягом Колекції 2006.

З урахуванням вимог статті 213 ЦК України зміст вищезазначених положень Контракту (пункти 3.5 та 7.3), а також змісту листа Товариства вих. № 68 від 08.06.2007 (направлений вже після дії Колекції 2006 та закінчення дії Контракту - 28.02.2007), та за результатами проведеного аналізу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з вказаним листом Товариство не відмовлялось від виконання своїх зобов'язань за Контрактом, а лише пропонувало розглянути один із варіантів врегулювання спору, до винесення судом рішення, шляхом часткового повернення товару. Але, оскільки Підприємство не відреагувало на дане звернення Товариства, то товар залишився у власності останнього.

За таких обставин, дії Товариства пов'язані із простроченням оплати чи частковою несплатою отриманого товару, як порушення Товариством взятих на себе зобов'язань за Контрактом, а не як відмову від них. Тому підстав для застосування до Товариства штрафу встановленого пунктом 7.3 Контракту та збитків передбачених пунктом 3.5 цього Контракту у Підприємства не було, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в цій частині позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2008р. у справі № 34/416 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2008р. у справі № 34/146 без змін.

Матеріали справи № 34/416 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді