Рішення

від 30.07.2008 по справі 34/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  34/416

30.07.08

За позовом       Дочірнього підприємства “Адідас - Україна”,

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю “Унікод-Олавтекс”,

про                     стягнення 172 084,00 грн.,

за зустрічним

позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Унікод-Олавтекс”,

до          Дочірнього підприємства “Адідас - Україна”,

про           визнання частково недійсним контракту,

                                                                                Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:  

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство «Адідас-Україна»(далі –Підприємство) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс»(далі –Товариство) про стягнення 172 084,12 пені, штрафу та збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за контрактом № 20062-PSGDA-SHD-00052 від 01.08.2006, укладеним між Підприємством та Товариством, (далі –Контракт). При цьому позивач зазначає, що у зв'язку із порушенням строків оплати отриманого від Підприємства товару Товариству на підставі пункту 7.2 Контракту нарахована пеня у сумі 48 718,93 грн. станом на 25.07.2007; за порушення відповідачем своїх зобов'язань передбачених пунктом 4.4 Контракту (порушення строків оплати) на підставі пункту 7.3 Контракту нарахований штраф у розмірі 9% від суми Контракту, що склало 129 496,59 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі абзацу другого пункту 3.5 Контракту збитки завдані порушенням договору –відмовою від частини замовленого товару –в сумі 68868,6 грн., розраховані відповідно до зазначеного пункту як різниця між знижками на відвантажені товари.

Товариство позов не визнало. Свої заперечення мотивувало тим, що:

- відповідно до пункту 7.3 Контракту позивач має право вимагати сплатити штраф тільки у випадку якщо Відповідач відмовиться від отримання товару, замовленого на умовах попереднього замовлення, або у разі відмови Відповідача від своїх зобов'язань, проте Відповідач не відмовлявся від отримання товару;

- крім того, відповідно до пункту 2.5.8 Контракту, який безпосередньо регулює випадки відмови відповідача від прийняття доставленого йому товару, передбачено стягнення штрафу в розмірі 0,2% від вартості доставленого й не прийнятого товару, а не 9%;

- згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а тому відповідач неправомірно, всупереч зазначеної норми, визначив базу нарахування виходячи із загальної суми Контракту, а не суми невиконаного зобов'язання. Виходячи із вказаного відповідач вважає, що пункт 7.3 Контракту суперечить вимогам частини 2 статті 549 ЦК України, і не повинен застосовуватися;

- лист відповідача від 08.06.2007, на який посилається позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги, був направлений вже після закінчення дії Колекції 20062 та строку дії Контракту (28.02.2007), і після отримання Відповідачем позовної заяви. Цим листом відповідач пропонував розглянути один із варіантів врегулювання спору, до винесення судом рішення, шляхом часткового повернення товару. Але, оскільки Позивач проігнорував звернення Відповідача, то товар залишився у власності Відповідача;

- оскільки відповідач не відмовлявся від поставленого товару, то вимога позивача про стягнення збитків (різниці між знижками) є неправомірною;

- відповідач не погоджується із розміром нарахованої позивачем пені, оскільки при розрахунку пені Підприємством не було враховано: сплачені позивачу 75 000 грн. (предоплати за товари); те, що частина товару була куплена з вільного складу й не має жодного відношення до Контракту; ліміт заборгованості передбачений у додатку № 4 до Контракту у розмірі 200 000 грн. на будь-яку дату. З урахуванням зазначеного відповідачем здійснено перерахунок пені, яка згідно з його розрахунком склала 36 366,54 грн.

30.01.2008 позивач на підставі статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав заяву про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені, відповідно до якої просив суд стягнути з Товариства 40 140,54 грн. пені. Вказану заяву Підприємство мотивувало тим, що при розрахунку суми пені були взяті поставки товару за накладними, що не входили до Контракту, а тому новий розрахунок пені вирахуваний без урахування поставлених товарів 01.12.2006 та 29.12.2006 на суми, відповідно, 1897,35 та 2823,6 грн.

Підприємство у даній заяві також підтримала свої позовні вимоги про стягнення штрафу та збитків. При цьому у наданих до суду поясненнях позивач зазначив, що кошти в сумі 75 000 грн. є гарантійним платежем за Контрактом, а тому вони не повинні бути враховані в якості оплати за поставлений спортивний товар. Ліміт заборгованості встановлено для Сторін договору на випадок перевищення ліміту заборгованості в 200 000 грн., і як наслідок припинення поставок за Контрактом. Але припинення поставок має здійснюватись на власний розсуд Продавця й не позбавляє Покупця сплачувати вартість отриманого товару, а Продавця, нараховувати пеню за прострочення платежів за графіком платежів.

Позивач також зазначив, що нарахування штрафу на підставі пункту 7.3 Контракту відбулося у зв'язку із тим, що Товариство, як покупець, відмовилось від своїх зобов'язань за даним Контрактом, а саме у порушення пункту 4.4.1 Контракту відповідач не оплачував товар у строки передбачені цим Контрактом та додатках до нього. Крім того, згідно з листом Товариства від 08.06.2007, останнє визнавши себе боржником на загальну суму 427 554,65 грн. пропонувало Підприємству забрати поставлений товар, тим самим фактично відмовившись від взятих на себе зобов'язань.

23.04.2008 позивач подав до суду заяву про зміну ціни позову, згідно з якою після уточнених розрахунків просив суд стягнути з відповідача:

- 129 496,59 грн. штрафу нарахованого на підставі пункту 7.3 Контракту (9% від суми Контракту);

- 68 465,15 грн. збитків завданих відмовою від частини замовленого товару (різниця між знижками на відвантажені товари);

- 39 349,76 грн. пені за прострочення оплати товару (позивачем було врахована при розрахунку пені 75 000 грн. предоплати).

Всього позивач просив стягнути з відповідача 237 714,95 грн.

15.11.2007 Товариство звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до Підприємства про визнання недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України пункту 7.3 Контракту, як такого, що суперечить вимогам частини 2 статті 549 ЦК України.

Ухвалою від 20.11.2007 вказану зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Підприємство зустрічний позов не визнало, свої заперечення мотивувало тим, що пункт 7.3 Контракту відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема положенням частини 3 статті 6 ЦК України, частині 1 статті 230 та частині 4 статті 231 Господарського кодексу України (далі –ГК України), а тому у Товариства не має підстав визнавати його недійсним.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 19.12.2007, 16.01.2008, 30.08.2008, 23.04.2008, 28.05.2008 оголошувались перерви до 16.01.2008, 30.01.2008, 25.02.2008, 28.05.2008, 09.06.2008, відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2006 між Підприємством та Товариством було укладено Контракт, відповідно до пункту 1.1 якого Підприємство (Продавець) зобов'язується передати у власність Товариства (Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари торгової марки «Salomon»колекції 20062 (надалі –«Товар») на умовах даного Контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначені у специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 1.2 Контракту колекція це сукупність товарів сезонного характеру. Початок колекції «Осінь-Зима 2006»- дата, що припадає на 01.08.2006.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту поставка Товарів здійснюється на умовах попереднього замовлення. Попереднє замовлення надається Покупцем Продавцю у електронному або на вимогу Продавця у письмовому вигляді та є підставою для укладання та виконання цього Контракту. Попереднє замовлення здійснюється у формі специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з пунктом 2.2 Контракту поставка Товару за цим Контрактом здійснюється на умовах: Продавець здійснює доставку замовлених товарів Покупцю на наступну адресу: м. Київ, вул. Ентузіастів, 5 (DDP Incoterms 2000). Доставка товарів за ініціативою Продавця може здійснюватися партіями. Поставка товарів здійснюється згідно з Графіком поставок та платежів (додаток № 4).

Продавець проводить відвантаження товарів без попереднього погодження з Покупцем згідно Графіку поставок та платежів. Продавець має право відвантажити товар замовлений по попередньому замовленню в строк до 16 днів раніше, або до 30 днів пізніше від дати, вказаної в Специфікації (Додаток №1) без попереднього погодження з Покупцем (пункт 2.4 Контракту).

В разі якщо Продавець доставить товар, а Покупець відмовиться його приймати –Продавець має право стягнути з Покупця штраф в розмірі 0,2% від вартості доставленого товару, а також стягнути вартість перевезення товару в обидва кінці. Покупець визнає, що доказом про відмову прийняти доставлений товар може бути акт перевізника та свідчення водія у вигляді письмових пояснень (підпункт 2.5 пункту 2.5.8 Контракту).

Обсяг товару, зазначений в специфікації (Додатку №1) повинен бути повністю отриманий у повному обсязі Покупцем не пізніше 25.12.2006 (пункт 2.6 Контракту).

Ціни на Товар за цим Контрактом встановлюються та оплачуються у гривнях. Оплата товару здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця, згідно з Додатком № 4 (Графік поставок та платежів) (пункт 3.2 Контракту).

Загальна сума цього Контракту на момент його підписання становить 1 438 851 грн. у роздрібних цінах за попереднім замовленням, у тому ,числі ПДВ - 20%. У разі внесення змін у законодавство України, що будуть пов'язані з оподаткуванням операцій з продажу товарів, Продавець залишає за собою право перерахувати ціни на товар відповідно до таких змін (пункт 3.3 Контракту).

Відповідно до пункту 3.5 Контракту Продавець надає Покупцю право на придбання товарів колекції 20062 на умовах попереднього замовлення зі знижкою у розмірі 45% від роздрібної ціни по кожному артикулу, зазначеної у і Додатку №1.

Така ціна далі називається Оптовою ціною по попередньому замовленню та включає ПДВ. Продавець залишає за собою право змінити комерційні умови, в тому числі розмір знижки у односторонньому порядку перед початком колекції або на протязі колекції у разі, якщо сума попереднього замовлення буде зменшена з ініціативи Покупця, а саме:

- у разі отримання Продавцем оригінала письмового повідомлення Покупця про відмову від будь якої частини попереднього замовлення;

- у разі відсутності такого письмового повідомлення - відмова Покупця, або його повноважного представника прийняти товар доставлений Перевізником;

- будь-які інші ситуації в яких Покупець відмовиться частково отримати товар з будь-яких причин.

В разі, якщо Покупець відмовиться від частини товару протягом Колекції 20062 Продавець має право переглянути розмір знижки з початку колекції та встановити нову знижку в розмірі 40%, при цьому сума різниці між знижками на відвантажені товари повинна бути сплачена Покупцем як збитки завдані порушенням договору - відмовою від частини замовленого товару, протягом 5 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від Продавця. Збитки за цим контрактом стягуються в повній сумі понад штрафні санкції.

Згідно з підпунктом 3.10.1 Контракту розрахунки за товар, що відвантажений на умовах попереднього замовлення по цьому контракту здійснюються згідно Графіку платежів (Додаток № 4 до контракту, що є його невід'ємною частиною). Сума останнього платежу за графіком підлягає коригуванню згідно пункту 3.8 контракту, та повинна бути здійснена не пізніше 25.01.2007.

Покупець зобов'язаний: оплатити товар в строки, передбачені цим Контрактом та додатками до нього; виконати свої зобов'язання щодо придбання всього обсягу товарів, передбачених специфікацією (додатком 1); сплатити штрафні санкції відповідно до цього Контракту (пункт 4.4 Контракту).

Зобов'язання Продавця передати Товар Покупцеві вважається виконаним в момент передачі товару повноважному представнику Покупця на його складі (пункт 5.4 Контракту).

Право власності на Товар від Продавця до Покупця переходить у момент передачі Товару Покупцеві на його складі і підписання повноважним представником Покупця видаткових накладних (пункт 5.5 Контракту).

У випадку порушення Покупцем строків оплати товару, встановлених цим Контрактом, Продавець має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період такого прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення. Нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється з дня наступного за днем надходження платежу на рахунок Продавця (пункт 7.2 Контракту).

Пунктом 7.3 Контракту встановлено, що у разі якщо Покупець повністю або частково відмовився отримати товар замовлений на умовах попереднього замовлення, або в разі якщо Покупець відмовився від своїх зобов'язань по даному Контракту –Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 9% від суми Контракту протягом п'яти банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Відповідно до даного Контракту Підприємство та Товариство уклали додаток №1 до Контракту, у якому визначили кількість, асортимент та ціни на Товар на загальну суму 1 438 851 грн. Даний Додаток №1 є невід'ємною частиною даного Контракту.

Підприємство та Товариство також уклали додаток № 4 до Контракту, який є невід'ємною частиною даного Контракту, відповідно до якого узгодили графік платежів, згідно з яким платежі по цьому графіку повинні проводитись щомісячно не пізніше ніж за два банківських дні до закінчення місяця, сума поточної заборгованості Товариства на будь-яку дату не повинна перевищувати 200 000 грн.

На виконання вказаного Контракту Товариству був поставлений товар відповідно до накладних від 19.10.2006 № SI 0040681 на суму 37 644,20 грн., № SI 0040684 на суму 17 876,65 грн., № SI 0040685 на суму 142 448,35 грн.; від 01.12.2006 № SI 0044317 на суму 100 562 грн., № SI 0046715 на суму 95 453,05 грн., № SI 0049572 на суму 359 132,40 грн., всього на суму 753 116,65 грн.

Поставлений товар прийнятий Товариством у повному обсязі, що підтверджується підписами уповноважених представників Товариства на вказаних накладних, а також довіреностями серії ЯЛХ № 726398 від 18.10.2006, серії ЯКД № 754215 від 28.11.2006, серії ЯКД № 754237 від 26.12.2006.

16.10.2006 на виконання пункту 3.9.1 Контракту Товариство сплатило Підприємству платіж у сумі 75 000 грн., що підтверджується копією переказу в гривні № 2477, яка міститься в матеріалах справи.

Товариство за отриманий на підставі вказаних накладних товар частково розрахувалося з Підприємством на суму 255 282,95 грн., що підтверджується копіями переказів в гривні від 27.11.2006 №№ 2621, 2633, 2620; від 29.12.2006 № 2784, від 04.01.2007 №№ 0001, 2; від 30.01.2007 № 113, від 13.02.2007 № 167, від 26.02.2007 № 207, від 05.03.2007 № 241, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснювались Товариством з порушенням встановлених сторонами Контракту домовленостями (графіком платежів передбаченим Додатком № 4 до Контракту), а по деяким партіям товар не був оплачений взагалі.

Відповідно до частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно з частиною першою статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються ЦК України, при цьому частиною другою статті 4 цього Кодексу передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується з абзацом 2 частини 1 статті 175 ГК України згідно з яким майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищезазначених положень, спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед такими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відтак, суд не визнає зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним пункту 7.3 Контракту, яким встановлений штраф виходячи від суми Контракту, а не від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, як про це вказується у частині другій статті 549 ЦК України, як законну та обґрунтовану, а тому в зустрічному позові відмовляє.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, Відповідач у встановлений Контрактом (Додатком № 4 до цього Контракту) строк свого зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Підприємства про стягнення з Товариства пені на підставі пункту 7.2 Контракту, за порушення строків оплати поставленого товару, підлягає задоволенню у повному обсязі за уточненим розрахунком Підприємства в сумі 39 349,76 грн. Розрахунок пені відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 7.2 Контракту.

При цьому, суд не погоджується з твердженням Товариства про те, що при розрахунку пені Підприємством необхідно було врахувати встановлений Додатком № 4 ліміт заборгованості в сумі 200 000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Проаналізувавши зміст пункту 7.2 Контракту та Додатку № 4 до нього суд дійшов висновку, що вказаний ліміт заборгованості встановлено для сторін Контракту на випадок перевищення ліміту заборгованості в 200 000 грн., і як наслідок можливості припинення поставок за даним Контрактом. Проте, припинення поставок повинно здійснюватись на власний розсуд Продавця й не позбавляє Покупця обов'язку своєчасно сплачувати вартість отриманого товару, а Продавця права нараховувати пеню за прострочення платежів за Графіком платежів. Таким чином, вказаний ліміт заборгованості не звільняє Товариство, у випадку його не перевищення, від відповідальності за прострочення оплати отриманого товару.

Крім того, зі змісту пункту 7.2 Контракту не вбачається, що встановлена у цьому пункті Контракту пеня повинна нараховуватися лише у випадку перевищення ліміту заборгованості. А з Додатку № 4 до Контракту не вбачається, що саме цим положенням про ліміт заборгованості були внесені зміни до пункту 7.2 Контракту.

Щодо стягнення з Товариства 129 496,59 грн. штрафу нарахованого на підставі пункту 7.3 Контракту та 68 465,15 грн. збитків, нарахованих на підставі пункту 3.5 Контракту, то суд зазначає наступне.

Виходячи з положень зазначених пунктів Контракту підставами для застосування штрафних санкцій та стягнення збитків є, зокрема: відмова Покупця (Товариства) від отримання товару замовленого на умовах попереднього замовлення, або від своїх зобов'язань за даним Контрактом (застосовується штраф у розмірі 9% від суми Контракту); відмова Покупця від частини товару протягом Колекції 20062 (право Продавця переглянути розмір знижки з початку колекції та встановити нову знижку в розмірі 40%, і стягнути суму різниці між знижками на відвантажені товари як збитки завдані порушенням договору).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

У супереч зазначеної норми Підприємством не доведено тієї обставини, що Товариство відмовилось від виконання своїх зобов'язань за Контрактом, чи відмовилось від частини товару протягом Колекції 20062.

При цьому, судом було проаналізовано з урахуванням вимог статті 213 ЦК України зміст вищезазначених положень Контракту (пункти 3.5 та 7.3), а також зміст листа Товариства вих. № 68 від 08.06.2007 (направлений вже після дії Колекції 20062 та закінчення дії Контракту –28.02.2007), та за результатами проведеного аналізу суд дійшов висновку, що згідно з вказаним листом Товариство не відмовлялось від виконання своїх зобов'язань за Контрактом, а лише пропонувало розглянути один із варіантів врегулювання спору, до винесення судом рішення, шляхом часткового повернення товару. Але, оскільки Підприємство не відреагувало на дане звернення Товариства, то товар залишився у власності останнього.

Відтак, враховуючи зазначене, суд розцінює дії Товариства пов'язані із простроченням оплати чи частковою неоплатою отриманого товару, як порушення Товариством взятих на себе зобов'язань за Контрактом, а не як відмову від них. Тому підстав для застосування до Товариства штрафу встановленого пунктом 7.3 Контракту та збитків передбачених пунктом 3.5 цього Контракту у Підприємства не було, а отже суд не визнає позовні вимоги в цій частині, як законні та обґрунтовані, і у зв'язку із цим відмовляє у цій частині в позові.

Відповідно до статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Унікод-Олавтекс»(03124, м. Київ, вул. Радищева, 3, ідентифікаційний код 16302393 із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Дочірнього підприємства «Адідас-Україна»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, 29, ідентифікаційний код 24251899) 39 349 (тридцять дев'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 76 коп. пені, а також 393 (триста дев'яносто три) грн. 50 коп. державного мита та 27 (двадцять сім) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У решті первісного позову відмовити.

5. У зустрічному позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                          Р.Б. Сташків