Постанова

від 26.10.2006 по справі 6/212-06-5396

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"26" жовтня 2006 р.

Справа № 6/212-06-5396

Колегія суддів Одеського апеляційного

господарського суду складі:

головуючого судді: Лавренюк

О.Т.

суддів: Савицького

Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання:

Іоффе С.Б.

за участю представників сторін:

від позивача:

ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1

від відповідача: Каленський

Д.О., дов. б/н від 12.06.2006 р.

розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту -СПД

ОСОБА_1)

на рішення

господарського суду Одеської області від 21.08.2006 р.

по справі

№ 6/212-06-5396

за позовом

СПД ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеське обласне

об'єднання автобусних станцій” (далі по тексту -ТОВ „Одеське обласне об'єднання

автобусних станцій”)

про

стягнення матеріальних збитків в сумі 158 830,00 грн. та матеріальної шкоди в сумі

10 000,00 грн.

та за зустрічним позовом

ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”

до

СПД ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 3 700,00 грн.

В С Т А Н О В

И Л А:

13.06.2006 р. СПД ОСОБА_1

звернулася в господарський суд Одеської області з позовною заявою до ТОВ

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” про стягнення матеріальної

шкоди в розмірі 158 830,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.,

мотивуючи свої позовні вимоги фактом незаконного вилучення обладнання, товарів

працівниками ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” із займаного

приміщення кафе, вартості ремонтно-будівельних робот та заподіяною цими діями

моральною шкодою.

В ході розгляду справи 19.07.2006

р. прийнята ухвала про прийняття зустрічного позову ТОВ „Одеське обласне

об'єднання автобусних станцій” до СПД ОСОБА_1 про стягнення 3700,00 грн.

-грошові витрати підприємства на оплату за зберігання вилучених товарів,

обладнання із вищезазначеного приміщення кафе та витрат по перевезенню цього

майна.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 21.08.2006 р. (суддя Демешин О.А.) по справі №

6/212-06-5396 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, а

зустрічний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду першої інстанції від 21.08.2006 р. по справі №

6/212-06-5396 СПД ОСОБА_1 звернулась до Одеського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та

прийняти нове судове рішення, яким задовольнити первісний позов та в

задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує

тим, що при винесенні рішення, місцевий господарський суд порушив норми як

процесуального так і матеріального права, а саме порушив Конституційні права

позивача, статті господарського процесуального кодексу України, Закон України

„Про виконавчу службу”, Закон України „Про виконавче провадження” та всебічно

не дослідив матеріали  справи, не

прийнявши до уваги численні порушення зі сторони позивача за зустрічним

позовом.

ТОВ „Одеське обласне об'єднання

автобусних станцій” відзив на апеляційну скаргу не надавало, але його

представник в судовому засіданні зазначив, що рішення господарського суду

Одеської області від 21.08.2006 р. по справі № 6/212-06-5396 законно та обґрунтовано,

винесено з урахуванням всіх обставин по справі, скасуванню не підлягає та

просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи

апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія

приходить до наступного.

31.05.2001 р. між СПД ОСОБА_1 та

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” було укладено договір оренди

нежилого приміщення розміром 70 кв.м. на автостанції ІНФОРМАЦІЯ_1, що

знаходиться в АДРЕСА_1, для використання під бар-їдальню строком до 25.07.2004

р.

Рішенням загальних зборів

акціонерів ВАТ „Одесавтотранс” від 15.03.2002 р., протокол НОМЕР_2, філія

„Одеське обласне об'єднання автобусних станцій” ліквідовано та частина його

майна передана до Статутного фонду знов створеного ТОВ „Одеське обласне

об'єднання автобусних станцій”, яке зареєстроване у виконкомі Одеської міської

ради 26.07.2002 р. як самостійна юридична особа.

Згідно Статуту ТОВ „Одеське обласне

об'єднання автобусних станцій”, воно є правонаступником філії Одеського об'єднання

автобусних станцій.

25.02.2003 р. ТОВ „Одеське обласне

об'єднання автобусних станцій” уклало з СПД ОСОБА_1 новий договір оренди,

предметом якого є теж саме приміщення, але збільшився розмір орендної плати,

встановлена самостійна сплата орендарем комунальних послуг, строк дії договору

встановлений до 31.09.2004 р.

31.09.2004 р. сплинув строк дії

зазначеного договору, та в зв'язку з необхідністю орендованого приміщення для

потреб автостанції, за вимогою Міністерства транспорту України, на автостанціях

повинна бути обладнана кімната відпочинку водіїв, кімната матері та дитини, для

чого ця кімната і будувалась, орендар СПД ОСОБА_1 була повідомлена про

неможливість пролонгації договору та звільнення займаного приміщення, так як

потреба на автостанції в барі-їдальні відсутня.

СПД ОСОБА_1 була також повідомлена

листом НОМЕР_3, який є по суті листом ТОВ „Одеське обласне об'єднання

автобусних станцій” на ім'я орендаря про відмову від продовження орендних

відносин та спонукання звільнити орендоване приміщення, але ніяким чином не

зреагувала на повідомлення, звернулась з заявою до Малиновського районного суду

м. Одеси про визнання дії договору продовженим.

15.03.2005 р. ухвалою Малиновського

районного суду м. Одеси провадження по зазначеному позову припинено на підставі

ст. 24 Цивільного процесуального кодексу України.

21.06.2005 р. комісією, яка була

створено з працівників підприємства ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних

станцій”: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, в присутності представників міліція та понятих, проведено виселення з

займаного приміщення за АДРЕСА_1, при цьому був складений та підписаний акт про

кількість та якість винесеного та описаного товару.

21.06.2006 р. СПД ОСОБА_1 подала

заяву до господарського суду Одеської області про невідповідність інформації в

протоколі про наявність майна, яке було вилучено вищезазначеною комісією із

займаного приміщення, та неможливість доказати це, так як при виселенні всі

документи, які б могли це підтвердити, накладні на товар, були знищені.

Також СПД ОСОБА_1 21.06.2006 р.

була подана заява до господарського суду першої інстанції з проханням про

призначення судової експертизи для визначення вартості збудованої нею веранди у

приміщенні за АДРЕСА_1, тобто в орендованому приміщенні, мотивуючи заяву тим,

що на зазначену будівлю в неї документів не має, але вона бажає стягнути

вартість коштів, які вона відшкодувала за її будівництво, в задоволені якої

судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України

„Про власність”, право власності -це врегульовані законом суспільні відносини

щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Ст. 48 Закону України „Про

власність” передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень

його права, навіть якщо ці порушення не були пов'язані з позбавленням володіння

та відшкодуванням нанесених цим збитків.

Змістом ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України,

господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення до справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені

певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами

доказування.

23.10.2006 р. до Одеського

апеляційного господарського суду надійшла заява від СПД ОСОБА_1 з копіями

документів в якості додаткових доказів по справі: якісні посвідчення, копії

чеків, договори поставки, накладні на товар, сертифікати якості, акти видачі

товару та обладнання.

Належними засобами доказування

надані копії документів не являються, тобто факт знаходження перелічених в

апеляційній скарзі товарів та обладнання, розмір витрачених коштів на ремонт зазначеного

приміщення за АДРЕСА_1, та розмір моральної шкоди СПД ОСОБА_1 не доказаний

належним чином.

Щодо судового рішення місцевого

господарського суду по справі  №

6/212-06-5396 в частині зустрічного позову, матеріалами справи підтверджуються

факти укладення договору оренди від 01.08.2005 р. між ВАТ „Агроспецмонтаж”

(орендодавець) та ТОВ „Одеське обласне об'єднання автобусних станцій”

(орендар), та здійсненням оплати останнім за оренду складських приміщень, про

що свідчать платіжні доручення:  НОМЕР_4,

НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9,  

НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12,    

НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, 

НОМЕР_16 на загальну суму 3300,00 грн.

Таким чином надані документи

підтверджують факт зберігання продукції, належної СПД ОСОБА_1, факт сплати за

зберігання продукції і тому посилання СПД ОСОБА_1 на безпідставне стягнення

майнової шкоди за зберігання майна спростовується вказаними матеріалами справи.

Враховуючи вищезазначене, колегія

суддів вважає, що господарським судом Одеської області під час прийняття

оскаржуваного рішення зроблені правильні висновки щодо наявності підстав для

відмови в задоволенні первісного позову та часткового задоволення зустрічного

позову.

За таких обставин судова колегія

вважає за необхідне рішення місцевого господарського суду від 21.08.2006 р. по

справі № 6/212-06-5396 залишити без змін, а апеляційну скаргу СПД ОСОБА_1 -без

задоволення.

Керуючись

ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія

суддів -

П О С Т А Н О

В И Л А:

Рішення господарського суду

Одеської області від 21.08.2006 р. по справі № 6/212-06-5396 залишити без змін,

апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції

може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           

О.Т. Лавренюк

Суддя                                                                  

                Я.Ф. Савицький

     Суддя                                                                                  

Т.Я. Гладишева