Ухвала

від 02.03.2012 по справі 2а-2936/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

02 березня 2012 року                                                                      № 2а-2936/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Качур І.А., ознайомившись з позовною заявою   

за позовом

 Приватного підприємства "СІС" 

до

 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва 

про

 визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.08.2011р. №0003/32311,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Статтею 2 Закону України “Про судовий збір”від 08.07.2011 № 3674-VI (далі –Закон “Про судовий збір”) визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Перелік дій та документів, які є об'єктами справляння державного мита, визначено статтею 3 Закону “Про судовий збір”. Так, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 судовий збір справляється за подання до  суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява.

Під майновими вимогами Суд розуміє будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачивачем заявлені вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення.

Вказана вимога Позивача має майновий характер, адже вирішення судом даного спору стосується зобов'язань позивача, що виражені у грошовому еквіваленті, має очевидний економічний ефект, адже призведе до збільшення чи зменшення активів позивача.

Відповідно, оскарження податкового повідомлення-рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського Суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна Позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо є адміністративними позовами майнового характеру, а звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача –суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Вищевказані висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі № 165/11/13-12 від 18 січня 2012 року.

Як підтверджується поданою Позивачем квитанцією, за подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у сумі 30,12 грн., що не відповідає розміру судового збору, встановленого статтею 4 Закону України від «Про судовий збір»для позовів майнового характеру.

Статтею 24 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”передбачено, що реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України.

При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Одночасно, суд приймає до уваги положення п.14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом ГДПІ № 15 від 22.04.93р. (зі змінами та доповненнями), на зворотному боці пл. доручення про перерахування держмита робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення. Як вбачається з доданої до позовної заяви квитанції від 05.12.2011р. на суму 30 грн.12 коп.,  напис про зарахування вказаної суми до бюджету на зворотному боці відсутній.

 На підставі вищенаведеного, керуючись статтями  70, 106, 108 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Залишити позовну заяву Приватного підприємства "СІС" без руху .

2.Встановити позивачу строк до 22 березня 2012 року для усунення недоліків позовної заяви.

3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                І.А. Качур