Постанова

від 19.03.2012 по справі 2а/2570/878/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Справа № 2а/2570/878/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніта і К» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

28.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніта і К» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) та просить скасувати рішення ДПІ у м. Чернігові про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладене в листі № 1312/10/15-119 від 23.01.2012 та зобов'язати ДПІ у м. Чернігові видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Свої вимоги мотивує тим, що при вирішенні питання щодо застосування до позивача спрощеної системи оподаткування, ДПІ у м. Чернігові, з невідомих причин, неправомірно розширив тлумачення абз. 4 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), додавши до нього також і поняття «виробництво і реалізацію ювелірних виробів», при тому, що вказана норма таких термінів не містить. Позивач звертає увагу суду на те, що поняття «видобуток, виробництво та реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» і поняття «виробництво і реалізація ювелірних виробів» не є тотожними ні в лінгвістичному, ні в юридичному сенсі. Тому рішення про відмову у застосовуванні до позивача є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та зазначила, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Таким чином, рішення про відмову в застосуванні до позивача спрощеної системи є таким, що прийняте на підставі чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач (ідентифікаційний код 30595127) зареєстрований в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 16.09.1999, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 103879 (а.с. 11).

Судом встановлено, що позивачем 13.01.2012 до ДПІ у м. Чернігові подано заяву № 02781 про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій позивач просить перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012. Видами діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 позивач зазначає: виробництво ювелірних виробів; надання інших комерційних послуг; оренда інших машин та устаткування; здавання в оренду власного нерухомого майна (а.с. 12-13). Позивачем обрана четверта група платника єдиного податку зі ставкою єдиного податку 5 %.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові своїм листом від 23.01.2012 № 1312/10/15-119 відмовила позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування та звітності, посилаючись на п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, в якому зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.

Приписами пункту 291.2. статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3. ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до п.п.298.1.1 п.298.1 ст. 291 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Пунктом 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5 000 000 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що поняття «видобуток, виробництво та реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» і поняття «виробництво і реалізація ювелірних виробів» не є тотожними.

Це підтверджується і статтею 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», де визначено, що:

- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1);

- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2);

- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3);

- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5);

- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6);

- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7);

- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів», із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 № 530 (далі - наказ № 457), з 01.01.2012 набирає чинності національний класифікатор України ДК 09:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі - КВЕД 2010).

Оскільки КВЕД використовується для представлення та аналізу статистичної, фінансової, податкової та іншої економічної інформації, перехід до КВЕД 2010 буде здійснюватись поступово. Для цього протягом 2012 року буде діяти національний класифікатор України ДК 09:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» (далі - КВЕД 2005).

Згідно з пунктом 4 наказу «457 КВЕД 2005 буде скасовано в Україні з 31.12.2012.

Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:

- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).

Як вбачається, жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.

Таким чином, суд вважає, що не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.

Що стосуються сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:

- підклас 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.». Цей підклас включає: оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;

- підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»;

- підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовним камінням;

- підклас 52.12.0 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту». Цей підклас включає: роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;

- підклас 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».

При цьому, суд вважає, що ПК України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм ПК України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.

Посилання ДПІ у м. Чернігові на положення Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 05.02.2004 № 143) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 25.03.2004 за № 369/8968 (далі - Інструкція № 244), не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Інструкції № 244 цей нормативно-правовий документ запроваджує основні вимоги та порядок здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (далі - вироби з дорогоцінних металів), дорогоцінних металів, матеріалів, що містять дорогоцінні метали, відповідністю їх державним стандартам, а також відповідністю вставок із дорогоцінного каміння (природного та штучного), дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (природного та штучного) (далі - вставки) найменуванню, ваговим та технічним характеристикам, зазначеним на етикетці (бирці) виробу.

Вимоги цієї Інструкції № 244 є обов'язковими: - для органів державного пробірного контролю, юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності) і мають ліцензії Міністерства фінансів України на здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, а також для фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - фізичні особи) і які подають вироби з дорогоцінних металів на клеймування до органів державного пробірного контролю;

- для суб'єктів господарювання з правом клеймування державним пробірним клеймом виробів з дорогоцінних металів власного виробництва - у частині розділів 2 та 7 цієї Інструкції, за винятком вимог, що не належать до їх компетенції.

Тому Інструкція про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 244 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 05.02.2004 № 143) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 25.03.2004 за № 369/8968, не може застосовуватися для визначення вимог щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

Враховуючи норми пунктів 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податків у разі неоднозначного (множинного) трактування його прав і обов'язків, а також пункту 56.21 статті 56 цього Кодексу, за яким у таких випадках рішення приймається на користь платника податків, суд приходить до висновку, що позивач при здійсненні ним виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів має право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платником єдиного податку відповідно до норм ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій та рішення.

Суд вважає, що рішення ДПІ у м. Чернігові про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладене в листі від 23.01.2012 № 1312/10/15-119, винесене не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджено належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладене в листі № 1312/10/15-119 від 23.01.2012.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Аніта і К» свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М. Тихоненко

З оригіналом згідно

Суддя: О.М. Тихоненко