Ухвала

від 20.10.2008 по справі 22ц-2641/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 Ц-2641/2008

Справа

№ 22 Ц-2641/2008                                                                     Головуючий

у І інстанції Мельник О.О.

 Категорія

45                                                                  

Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.

У Х В А Л А

іменем України

20 жовтня 2008 року                                                                                                                 м. Київ  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді :       

Яворського М.А.

суддів                                  Воробйової

Н.С., Волохова Л.А.

при секретарі                    Рудзінській А.С.,

розглянувши в приміщенні апеляційного суду Київської

області матеріали справи за апеляційними скаргами фермерського господарства

«Розділля -2004», фермерського господарства «Шкляр-2004», фермерського господарства

«Сокіл-2004» на рішення Бориспільського міськрайонного суду  Київської області від 18 січня 2008 року

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревне»

до ОСОБА_1, про розірвання попереднього договору купівлі-продажу земельної

ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревне», Товариства з

обмеженою відповідальністю «Екоінтерком», про визнання договору міни дійсним,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року Товариство з обмеженою

відповідальністю «Ревне» звернулося  до

суду із позовом до ОСОБА_1 про

розірвання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10 липня

2007 року укладений між ними та відповідачем.

 У січні 2008 року

ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ТОВ «Ревне» та ТОВ «Екоінтерком» та

просив відмовити у задоволені позову ТОВ «РЕВНЕ» та постановити рішення, яким

визнати дійсним договір міни, укладений між ТОВ»Ревне» та ТОВ «Екоінтерком», за

яким ТОВ «Екоінтерком» зобов'язується передати у

власність ТОВ «Ревне» земельну ділянку, площею 30 га. пасовищ, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 44,9828 га. пасовищ, з

кадастровим номером 3220884000:02:001:0034, місце розташування, якої

визначається згідно з кадастровим планом, що є невід'ємною частиною даного договору, що знаходиться в межах Іванківської

сільської Ради Бориспільського району Київської

області та призначена для ведення підсобного сільського господарства, а ТОВ

«Ревне», в обмін, повинно передати у власність ТОВ «Екоінтерком» земельні ділянки площею 40,8 га сіножатей, 51,9 га

сіножатей та 5,7 га сіножатей, що є частинами земельної ділянки площею 1907,6 га, місце розташування, яких визначається

згідно з кадастровими планами, що є невід'ємною частиною даного договору, що

знаходяться в адміністративних межах Процівської сільської Ради Бориспільського

району Київської області.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду

Київської області від 18 січня 2008 року у задоволенні позову Товариства з

обмеженою відповідальністю «Ревне» до ОСОБА_1 про розірвання попереднього

договору купівлі-продажу земельної ділянки - відмовлено .

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Ревне» та Товариства з обмеженою відповідальністю

«Екоінтерком» про визнання договору міни дійсним - задоволено.

Визнано дійсним договір міни, який укладений між

Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоінтерком» та Товариством з

обмеженою відповідальністю «Ревне» за яким ТОВ «Екоінтерком»  передає у власність ТОВ «Ревне» земельну ділянку, площею 30 га. пасовищ, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 44,9828 га. пасовищ, з

кадастровим номером 3220884000:02:001:0034, місце розташування, якої

визначається згідно з кадастровим планом, що є невід'ємною частиною даного договору, що знаходиться в межах Іванківської

сільської Ради Бориспільського району Київської

області та призначена для ведення підсобного сільського господарства, а ТОВ «Ревне», в обмін, передає у власність ТОВ «Екоінтерком»

земельні ділянки площею 40,8 га сіножатей, 51,9 га

сіножатей та 5,7 га сіножатей, що є частинами земельної ділянки площею 1907,6 га, місце розташування, яких визначається

згідно з кадастровими планами, що є невід'ємною частиною даного договору, що

знаходяться в адміністративних межах Процівської сільської Ради Бориспільського

району Київської області.

На вказане рішення суду надійшли апеляційні скарги

фермерських господарств «Розділля -2004», «Шкляр -2004», та «Сокіл-2004» в яких

вони просять скасувати зазначені рішення та ухвалити нове про відмову у

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В апеляційних скаргах апелянти посилаються на

незаконність вище вказаного рішення, суду посилаючись на те, що суд першої

інстанції вирішуючи вказаний спір належним чином не перевірив доводи позивачів

по справі належність їм спірних земельних ділянок та постановив рішення яким

визнав дійсним договір міни земельних ділянок за яким  провів обмін 

земельних ділянок, які належать фермерським господарствам «Розділля

-2004», «Шкляр-2004» та «Сокіл -2004». 

Порушено судом першої інстанції і норми процесуального законодавства,

зокрема судом постановлено рішення, яким порушуються їх права, однак до участі

в розгляді вказаної справи вони залученні не були. Просили апеляційні скарги

задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у

задоволенні позовних вимог. 

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість

рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,

відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає

частковому   задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення

суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд

вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи

встановлено, що 5 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю

«Екоінтерком» та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Ревне» укладено попередній договір міни, за яким сторони, на умовах визначених даним попереднім договором,

повинні в строк до 05.04.2008 року укласти та

нотаріально посвідчити договір міни, за яким ТОВ «Екоінтерком» зобов'язується передати у власність ТОВ «Ревне» земельну ділянку, площею

30 га пасовищ, яка є частиною земельної ділянки загальною площею

44,9828 га. пасовищ, з кадастровим номером 3220884000:02:001:0034, місце

розташування якої визначається згідно з кадастровим планом, що є невід'ємною частиною даного договору, що знаходиться в

межах Іванківської сільської Ради Бориспільського району Київської

області та призначена для ведення підсобного сільського господарства, а ТОВ «Ревне», в обмін, повинно передати у власність ТОВ

«Екоінтерком» земельні ділянки площею 40,8 га

сіножатей, 51,9 га сіножатей та 5,7 га сіножатей, що є частинами земельної ділянки площею 1907,6 га, місце розташування

яких визначається згідно з кадастровими планами, що є невід'ємною частиною

даного договору, що знаходяться в адміністративних межах Процівської сільської

Ради Бориспільського району Київської області.

Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору

міни, в т.ч щодо його предмета та ціни, а також дотримались порядку його

укладення, що виразилось у поданні 06.08.2007 року письмової пропозиції з боку

позивача ТОВ «Екоінтерком» щодо укладення договору міни, на що 14.08.2007 року

ТОВ «Екоінтерком» письмово безумовно погодилось.

На виконання п.7 попереднього договору міни позивач

20.08.2007 року письмово повідомив ТОВ «Екоінтерком» про час та місце

нотаріального посвідчення даного правочину.

28.08.2007 року ТОВ «Екоінтерком» відмовилось від

нотаріального посвідчення договору міни, посилаючись на велику завантаженість

працівників за основним місцем роботи та неможливість найближчим часом

здійснити нотаріальне посвідчення договору з причин зростання обсягів роботи

даного товариства, тим самим ухилившись від такого посвідчення.

10 липня 2007 року між ТОВ «Ревне» та ОСОБА_1 було

укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0 га, що

є частиною земельної ділянки площею 30 га пасовищ, що розташована в

адміністративних межах Іванківської сільської Ради Бориспільського району

Київської області, для ведення підсобного сільського господарства, на виконання

умов якого, позивач зобов'язаний передати у власність відповідача за договірну

ціну частину вказаної земельної ділянки, набутої ним за договором міни,

укладеним між ним та ТОВ «Екоінтерком» як власником землі.

Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги

ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни земельних ділянок між ТОВ «Ревне» та

ТОВ «Екоінтерком» а також відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ревне»

в частині розірвання попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки,

суд першої інстанції виходив із того, що сторони при

укладенні основного договору міни, досягли згоди по всіх істотних умовах, передбачених попереднім договором міни,

укладеним між ними, частково виконали умови даного правочину, в частині оплати

з боку ТОВ "Екоінтерком" частини різниці вартості земельних ділянок, що є предметом даного договору, а також

дотримались порядку його укладення, виконавши

вимоги законодавства щодо подання пропозиції (оферти) на його укладення та

відповідно щодо прийняття такої пропозиції (акцепту), дана угода не містить протизаконних умов, і обмежень для укладення даної угоди

не існує, договір не визнаний судом недійсним,

дійшов висновку, що укладений договір міни

слід визнати дійсним на умовах, що визначені попереднім договором міни від 05.07.2007 року, укладеному між сторонами, як такий, що

не суперечить чинному законодавству, і є правомірним.

Крім того, суд першої інстанції  не вбачав неможливості виконання зобов'язань

ТОВ «Ревне» за попереднім договором купівлі-продажу

земельної ділянки від 10 липня 2007 року, а тому не вбачав підстав для

розірвання зазначеного попереднього договору.

Однак визнати законним та обґрунтованим вказане рішення

суд першої інстанції колегія суддів не може та вважає що воно підлягає

скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду виходячи з наступного.

Проте повністю погодитись з таким висновком

апеляційного суду не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст. 635 ЦК України

<nau://ukr/435-15|st635> попереднім є договір, сторони якого

зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в

майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі,

встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не

встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення

договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій

стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім

договором або актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи   предметом попереднього договору

купівлі-продажу земельної ділянки укладеної між ТОВ «Ревне» та ОСОБА_1  від 10 липня 2007 року і предметом договору

міни укладеного між юридичними особами ТОВ «Ревне» та ТОВ «Екоінтерком» від 05

липня 2007 року  є земельні ділянки.

Статтею  657 ЦК

України  визначено обов'язкову форму

окремих видів право чинів зокрема - договір купівлі-продажу земельної ділянки,

єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого

майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації. 

Відповідно до ст. 716 ЦК України до договору міни

застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про

договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться

в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Розглядаючи вказаний спір суд першої інстанції не

врахував вказані вище положення норм матеріального права щодо  дотримання сторонами форми  укладення попередніх  договорів.

Крім того, розглядаючи вказаний спір в частині визнання

дійсним договору міни земельних ділянок укладеного між ТОВ «Ревне» та ТОВ

«ЕКОІНТЕРКОМ»  суд не врахував

роз'яснення викладені в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про

судову практику в справах про визнання угод недійсними» № 3 від  28.04.1978 р. 

відповідно до якої « з підстав недодержання нотаріальної форми

визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства

підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного

утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових

торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини;

дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму

понад 50 крб.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з

сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на

підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її

правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило

не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних

умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження

(наприклад, статтями 105, 114, ЦК

<nau://ukr/1540-06/>).

Крім того з самого тексту попереднього договору міни (п.

1)  укладеного між ТОВ «Ревне» та ТОВ

«ЕКОІНТЕРКОМ» вбачається., що кінцевою датою укладення основного договору міни

земельних ділянок визначено 05 квітня 2008 року, тобто на момент постановлення

рішення суду ще не сплинув  час для

виконання сторонами  своїх зобов'язань по

укладенню основного договору міни в порядку визначеному законодавством України

та з дотримання відповідної ( нотаріальної) форми вказаного правочину. 

Враховуючи, що сторонами в порушення вимог ч. 1 ст. 635

ЦК України <nau://ukr/435-15|st635> не дотримана нотаріальна форма

посвідчення попереднього договору купівлі-продажу та попереднього договору

міни, встановлена ст. 657, 716 ЦК України для основного договору,  тому суд першої інстанції повинен був

врахувати вказані вимоги норм матеріального права та постановити рішення у

відповідності з ними.

Однак прийняти нове рішення по вказаному спору , як того

просять апелянти, колегія суддів позбавлена оскільки з матеріалів справи

вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір не перевірив  належність спірних земельних ділянок саме

сторонам по справі , зокрема ТОВ «Ревне», наявність у вказаного ТОВ

правовстановлюючого документа на дані земельні ділянки та відведення належних

йому земельних ділянок в натурі на місцевості, 

внесення їх до земельного кадастру України.

Не перевірив чи не належать земельні ділянки щодо яких

проведений обмін іншим юридичним  чи

фізичним особам, зокрема ФГ «Розділля -2004», фермерському господарству

«Шкляр-2004», фермерського господарства «Сокіл-2004» , які придбали їх за

договорами купівлі-пролажу від 03.12.2004 (ФГ «Шкляр-2004») 05 листопада 2004

року (ФГ «Сокіл-2004), (ФГ «Розділля -2004) у Бориспільської

райдержадміністрації  та мають Державні

акти на право приватної власності на дані земельні ділянки  та постановив рішення щодо прав та обов'язків

осіб, які не брали участі в розгляді справи, що 

відповідно до вимог ст. 311 ч.1 п. 4 ЦПК України є обов'язковою умовою

для скасування рішення суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного та 

враховуючи, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської

області від 18 січня 2008 року постановлено з порушенням норм матеріального та

процесуального права воно підлягає скасуванню з направлення справи до суду

першої інстанції на новий судовий розгляд., при 

якому необхідно врахувати викладенні в даній ухвалі обставини.

 Враховуючи викладені обставини та керуючись ст.ст. 303,

307, 311 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317  ЦПК

України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Розділля

-2004», фермерського господарства «Шкляр-2004», фермерського господарства

«Сокіл-2004»  задовольнити частково,

рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2008

року скасувати, а справу направити до того 

суду на новий судовий розгляд.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржено до

Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді