Рішення

від 24.09.2008 по справі 22ц-1574/2008

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1574/2008 р.                            

Головуючий у першій інстанції

Куровський Ю.В.

Категорія

- цивільна                                       

Доповідач - Демченко Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем    України

  24 вересня   2008 року                                                                                                                                                   

м.

Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської

області у складі:

головуючого-судді 

Хромець Н.С.,

                  суддів:             

Демченко Л.М., Бобрової І.О.,

при

секретарі:

Вареник О.М.

з

участю:

Представника позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 

 розглянувши  у  відкритому 

судовому  засіданні  в  м.

Чернігові  апеляційну скаргу ОСОБА_2 на

рішення Ніжинського міськрайсуду Чернігівської області від  20 травня 2008 року в справі за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про збільшення розміру

відшкодування шкоди,

   В С Т А Н О В И В   

            В квітні 2008 року  ОСОБА_4 звернувся

до суду з  позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру відшкодування шкоди, мотивуючи

вимоги тим, що 20 травня 2001 року в м. Ніжині відповідачем була скоєна

дорожньо транспортна пригода  в результаті

якої він отримав тілесні ушкодження і згідно висновку Ніжинської міськрайонної

МСЕК  від 23 вересня 2001 року йому 

встановлено першу групу інвалідності. 

По рішенню  Ніжинського

міськрайсуду  суду від 30 січня  2003 року   стягнуто на

відшкодування витрат по догляду 50 гривень помісячно пожиттєво, починаючи з 13

вересня 2001 року.   З часу виникнення права на

відшкодування шкоди, підвищилась вартість життя та збільшився розмір

мінімальної заробітної плати, то виникло право на збільшення розміру відшкодування

шкоди, передбаченого ст.. 1208 ЦК України. Сума відшкодування шкоди в період з

01.10.2001року  по 31.01.2008 р. без

індексації складає 3850 грн., з індексацією 4945,06 грн., різниця складає

1095,06 грн., яку і просить стягнути з відповідача.  З часу встановлення суми на відшкодування

завданої шкоди, розмір мінімальної заробітної плати в Україні збільшився, в

2001 році становив 118 гривень, в 2008 року 515 гривень. Тому просив  встановити щомісячний розмір відшкодування

завданої шкоди в сумі 400 гривень пожиттєво.

            Рішенням Ніжинського міськрайсуду 

від 20 травня 2008 року  позовні

вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1095,06 грн.,

інфляційних витрат по відшкодуванню витрат по догляду за період з 09.2001 року

по лютий 2008 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 щомісячно по 100

грн., на відшкодування витрат по догляду, починаючи з 20 травня 2008 року

пожиттєво та стягнуто судові витрати.

         Не погоджуючись з  рішенням 

суду  відповідач подав апеляційну

скаргу в якій просить  скасувати рішення

суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд  в той же суд, в іншому складі суду.

         Апелянт в апеляційній скарзі зазначає,

що рішення суду є помилковим та незаконним, оскільки суд постановляючи рішення

та посилаючись на ст.. 1208 ЦК України стягнув індексацію в сумі 1905,06 грн.

за період з 13.09.2002 року по лютий 2008 року, не врахувавши, що ця норма

цивільного кодексу України діє тільки з 01.01.2004 року і не могла бути

застосована на правовідносини в минулому, так як погіршує його становище.  Крім цього суд не врахував відсутність

підстав для збільшення відшкодування витрат по догляду за позивачем, так

як  дані обов'язки повинен нести власник

транспортного засобу, а не водій. Також суд не врахував його матеріальне становище.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення

учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи

апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає

частковому  задоволенню, а рішення суду

скасуванню з наступних підстав.

         Відповідно до ст. 213 ЦПК України,

рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким

суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із

законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на 

основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються

як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були

досліджені в судовому засіданні.

         Судом першої інстанції встановлено, що

відповідно до рішення Ніжинського районного суду від 30.01.2003 року з

відповідача на користь позивача стягнуто щомісячно по 50 грн., відшкодування

догляду за ним по життєво. Дане відшкодування стягується з 13 вересня 2001

року  по даний час.

    Задовольняючи частково позовні вимоги суд

виходив з того, що  згідно з ст. 1208 ч 1

ЦК України у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди завданої

каліцтвом підлягає індексації. Тому вважав, що сума коштів отриманих позивачем

за період з 13.09.2001 року по лютий 2008 року підлягає індексації і згідно

висновків спеціаліста становить  1095, 06

грн. Крім цього за позивачем, як інвалідом першої групи здійснюється постійний

догляд ОСОБА_1, якій згідно довідки управління праці та соціального захисту

населення сплачується щомісячно з 28.09.2001 року по 4,80 грн. і відповідно до

ст.. 1208 ч 2 ЦК України в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати

розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, підлягає збільшенню, і

враховуючи матеріальний стан  позивача та

відповідача,  розмір відшкодування шкоди

підлягає збільшенню  з 50 грн.,  до 100 грн.

         З таким висновком  суду першої інстанції  не може погодитись апеляційний суд.

         Відповідно до вимог п.  4 ч 1 ст. 309 ЦПК України  підставами для скасування рішення суду першої

інстанції та ухвалення нового рішення чи його зміни є невідповідність  висновків суду обставинам справи та

неправильне застосування  норм

матеріального права.

         Постановляючи рішення, суд  першої інстанції  не врахував роз'яснень  Пленуму Верховного Суду України „ Про

практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”

викладених в п. 19 та  положень  п. 5 ч 4 ст. 34 Закону України „ Про  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату

працездатності „ якими передбачено, що сума витрат на необхідний догляд за

потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може

бути меншою / на місяць/ від 

половини  розміру мінімальної

заробітної плати, встановленої на день виплати - на постійний догляд.

Відповідно до Закону України „ Про державний бюджет України на 2008 рік „  з 1 квітня 2008 року  встановлений розмір мінімальної заробітної

плати в сумі 525 гривень.

         Враховуючи те, що позивач ОСОБА_4  відповідно до довідки Сер. МСЕ-ЧНВ № 456871 є

інвалідом першої групи, потребує сторонньої допомоги і згідно довідки

управління праці та соціального захисту населення дану допомогу надає ОСОБА_1,

то сума щомісячних  витрат по догляду за

ним підлягає збільшенню та стягненню з відповідача щомісячно  в сумі 262 гривні 50 копійок, що становить

половину мінімальної заробітної плати, 

пожиттєво,   починаючи дня

звернення позивача до суду, тобто з 01 квітня 2008 року / а.с. 1-2, 7, 33/.

         Отже, вищевказані норми чинного

законодавства залишились поза увагою суду, що і призвело до винесення

помилкового рішення.

         Суд також  неправильно застосував ч. 1 ст. 1208 ЦК

України, не врахувавши того, що витрати по догляду за позивачем, присуджені

рішенням Ніжинського районного суду в сумі 50 гривень щомісячно  виплачувались відповідачем, даний факт

підтвердили в судовому засіданні  як

відповідач, так і представник позивача. Заборгованість по даним виплатам

відсутня, тому суд не мав підстав застосовувати індексацію та стягувати

інфляційні витрати по догляду за позивачем. 

Таким чином  позовні вимоги в

частині стягнення  інфляційних витрат від

знецінення грошових коштів в сумі 1905,06 грн. задоволенню не підлягають.

          Згідно ст.. 88 ЦПК України з відповідача  на користь держави підлягає стягненню судовий

збір в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі

30 гривень.

         Керуючись ст. 1195, ч 2 ст. 1208 ЦК

України, п.5 ч 4 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України „ Про

державний бюджет України на 2008 рік”,  ч

3 ст. 209, ст.ст. 218, 303,  307, п. 4 ч

1 309, 313,316, 317, 319 ЦПК України,  апеляційний

суд, -

                                        В И Р І Ш И В: 

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -  задовольнити частково. 

         Рішення Ніжинського міськрайсуду

Чернігівської області від 20 травня  

2008 року -  скасувати.

         Позовні вимоги ОСОБА_4  до ОСОБА_2 задовольнити частково.

         Стягувати з ОСОБА_2 на користь

ОСОБА_4  щомісячно, починаючи з 01 квітня

2008 року по 262 гривні 50 копійок пожиттєво.

         Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави  судовий збір в сумі 51 гривня та витрати на

інформаційно технічне забезпечення  в

сумі 30 гривень.

         В іншій частині позовних вимог

відмовити.

        Рішення  набирає законної сили з моменту його

проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду

України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий:                                       

       Судді: