Постанова

від 07.03.2012 по справі 2а-312/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"07" березня 2012 р.                                                                      справа № 2a-312/12/0970

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області –Джоган О.В.

представника відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі Івано-Франківської області –Салітринського А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення сум фактичних витрат на виплату пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво в наслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання в сумі 5 914,40 грн., -

                                                              ВСТАНОВИВ:

13.02.2012 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення сум фактичних витрат на виплату пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво в наслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання в сумі 5 914,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''в період з вересня по грудень                   2011 року відмовився від відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату та доставку виплачених пенсій по інвалідності дванадцятьом громадянам, що одержали трудове каліцтво за межами України, в тому числі на території республік за період їх входження до складу СРСР. Загальна сума такої заборгованості за період з вересня по грудень 2011 року становить 5 914,40 грн., в тому витрат по доставці таких пенсій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала із підстав зазначених у позові та додатково пояснила, що факт страхового випадку на виробництві при виконанні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,             ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 трудових обов'язків та інвалідність підтверджується актами про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 02.10.1986 року №8, від 16.06.1988 року №1, від 21.02.1976 року №2, від 30.03.1984 року б/н, від 13.04.2000 року №3, від 27.02.2001 року №1, від 21.11.1980 року №1-80, від 20.02.2007 року №2, від 29.12.2008 року №10, від                18.12.2007 року №6, від 17.10.2008 року №03-08 та від 16.03.2008 року №1. Інвалідність зазначеним особам встановлено актами огляду МСЕК за №074663, №061467, №014468, №004163, №192685, №904320, №238055, №0276649, №904241, №904114, №209505 та свідоцтвом про смерть від 13.04.2000 року. На підставі вказаних документів управлінням праці та соціального захисту населення Рожнятівської державної адміністрації, управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі вказаним особам призначено пенсію по інвалідності та по втраті годувальника і проводиться її виплата. У зв'язку із тим, що відповідач є структурною одиницею органу державної влади, який акумулює надходження внесків соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, то пенсія по інвалідності, призначена ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та пенсія по втраті годувальника призначена ОСОБА_17, ОСОБА_18, повинна компенсовуватися відповідачем (відшкодовуватися) Пенсійному фонду України, як органу, який таку пенсію виплачує. Позивачем складені відповідні акти щомісячної звірки витрат по особових справах              ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9,                      ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_18, однак відповідачем відмовлено у відшкодуванні позивачу таких витрат.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подавши до суду письмове заперечення проти адміністративного позову. В судовому засіданні пояснив, що вказаним позивачем Порядком визначено механізм відшкодування виплачених пенсій по інвалідності, який здійснюється виключно на централізованому рівні тобто, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним Фондом України, а на місцях проводяться тільки звірки взаєморозрахунків.         А тому, в управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області відсутнє право на стягнення із відповідача виплаченої дванадцятьом пенсіонерам пенсії в розмірі 5 914,40 грн., а відповідач не наділений повноваженнями щодо її відшкодування. Вказує також, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не є (були) застрахованими особами в Україні, бо офіційно були працевлаштовані і отримали ушкодження здоров'я поза її межами, і за них не сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Документів по них до відповідача не передано, а отже у відділення особові справи по них не сформовані і відсутні. Оскільки зазначені пенсіонери були застраховані і отримали ушкодження здоров'я у теперішній Російській Федерації, представник відповідача вказав про можливість виплати такої пенсії по інвалідності саме у вказаній країні, а подвійна виплата по таких правовідносинах у відповідності до Угоди між Урядом України і урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 року, не допускається. До встановлення факту можливої виплати такої пенсії поза межами України, для недопущення подвійної виплати пенсії, її виплата, в тому числі і відшкодування, не можлива до здійснення відповідачем. Відтак, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що в період з вересня по грудень 2011 року позивачем здійснено виплату застрахованим особам пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території республік колишнього СРСР: ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,              ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,                ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в загальному розмірі 5 914,40 грн., в тому числі: за вересень 2011 року –1 478,60 грн., за жовтень 2011 року –1 478,60 грн., за листопад 2011 року –1 478,60 грн., за грудень 2011 року –1 478,60 грн.

Суми виплаченої пенсії, в тому числі витрат на її доставку, включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання із списками таких осіб за кожний місяць вказаного періоду (а.с. 10-13, 15-18, 20-23, 25-28).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівськомі районі Івано-Франківської області до кожного акту складено таблицю розбіжностей із зазначенням сум, які не прийняті відповідачем до заліку (а.с. 14, 19, 24, 29).

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказаної суми.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем і відповідачем спір виник щодо непогодження відповідачем актів звірки витрат по виплаті пенсії по інвалідності на загальну суму 5 914,40 грн. за період з вересня по грудень 2011 року по громадянах ОСОБА_16 (номер особового рахунку НОМЕР_1), ОСОБА_5 (номер особового рахунку НОМЕР_2),            ОСОБА_6 (номер особового рахунку НОМЕР_3), ОСОБА_7 (номер особового рахунку НОМЕР_4), ОСОБА_17 (номер особового рахунку НОМЕР_5), ОСОБА_9 (номер особового рахунку НОМЕР_6), ОСОБА_10 (номер особового рахунку НОМЕР_7), ОСОБА_11 (номер особового рахунку НОМЕР_8), ОСОБА_12 (номер особового рахунку НОМЕР_9), ОСОБА_13 (номер особового рахунку НОМЕР_10), ОСОБА_14 (номер особового рахунку НОМЕР_11) та ОСОБА_18 (номер особового рахунку НОМЕР_12), нещасні випадки з якими сталися у 1976, 1980, 1984, 1986, 1988, 2000, 2001, 2007 та 2008 роках за межами України на території республік колишнього СРСР (теперішньої Російської Федерації).

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні ОСОБА_4 трудових обов'язків та отримання інвалідності підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 02.10.1986 року №8, згідно якого останній працюючи лісозаготовщиком 30.09.1983 року отримав травму. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК №074663 визнаний інвалідом 1 групи внаслідок нещасного випадку на виробництві повічно. 22.01.1987 року призначено пенсію по інвалідності. Рішенням Рожнятівського районного суду від 02.11.1987 року ОСОБА_4 визнаний обмежено дієздатним, в даний час опікуном останнього являється ОСОБА_16 (а.с. 53-57).

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність відносно ОСОБА_5 встановлено актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 16.06.1988 року №1, згідно якого ОСОБА_5 15.06.1988 року отримав травму. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК №061467 визнаний інвалідом 3 групи повічно, 26.12.1988 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 58-60).

Відносно ОСОБА_6 факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 21.02.1976 року №2, згідно якого останній виконуючи роботу помічника бурильника отримав травму. Актом огляду МСЕК №014468 (довідка серії ИВФ-Р-82 №014468) ОСОБА_6 присвоєно 3 групу інвалідності, повічно. 27.05.1976 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 61-64).

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність щодо ОСОБА_7 встановлено актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 30.03.1984 року б/н, згідно якого останній отримав травму. Актом огляду МСЕК №004163 (довідка серії ИВФ-Р-82 №042028) ОСОБА_7 присвоєно 2 групу інвалідності, повічно, 07.09.1984 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 65-68).

Підставою для призначення пенсії по втраті годувальника відносно ОСОБА_17 підтверджуються актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від               13.04.2000 року №3 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 13.04.2000 року. Подружні відносини ОСОБА_17 (дружина померлого) підтверджується свідоцтвом про одруження, 13.04.2000 року призначено пенсію по втраті годувальника (а.с. 69-73).

Страховий випадок на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність, який мав місце із ОСОБА_9 підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 27.02.2001 року №1, згідно якого останній отримав травму на виробництві та Актом огляду МСЕК №192685 присвоєно 2 групу інвалідності, повічно, 04.07.2001 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 74-77).

Відносно ОСОБА_10 факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 21.11.1980 року №1-80, згідно якого останній отримав травму на виробництві та Актом огляду МСЕК №904320 ОСОБА_10 присвоєно 3 групу інвалідності, повічно, 01.04.2004 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 78-81).

Підставою для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_18 являються акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 16.03.2008 року №1 щодо ОСОБА_15, Акт огляду МСЕК №209505 та свідоцтво про смерть                  ОСОБА_15 від 27.10.2009 року. Подружні відносини ОСОБА_18 (дружина померлого) підтверджується копією відповідної сторінки паспорта громадянина України, 26.10.2009 року призначено пенсію по втраті годувальника (а.с. 82-86).

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність відносно ОСОБА_11 підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 20.02.2007 року №2, згідно якого останній отримав травму на виробництві. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК №238055 останньому присвоєно 3 групу інвалідності, повічно, 01.12.2007 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 87-91).

Страховий випадок на виробництві при виконанні ОСОБА_19 трудових обов'язків та інвалідність останнього підтверджуються актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 29.12.2008 року №10, згідно якого він 16.07.2008 року отримав травму. Відповідно до даних виписки з акту огляду МСЕК №0276649 визнаний інвалідом 2 групи до 01.03.2012 року, призначено пенсію по інвалідності 09.04.2009 року (а.с. 92-98).

Факт страхового випадку на виробництві при виконанні трудових обов'язків та інвалідність ОСОБА_13 встановлена актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 18.12.2007 року №6, відповідно до даних якого ОСОБА_13 14.12.2007 року отримав травму. Випискою з акту огляду МСЕК №904241 визнаний інвалідом 3 групи до листопада 2013 року, призначено пенсію по інвалідності 01.07.2008 року (а.с. 99-101).

Відносно ОСОБА_14 страховий випадок на виробництві при виконанні ним трудових обов'язків та його інвалідність підтверджуються актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 17.10.2008 року №03-08, згідно якого останній 02.10.2008 року отримав травму. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК №904114 визнаний інвалідом 3 групи до жовтня 2013 року, із 27.08.2009 року призначено пенсію по інвалідності (а.с. 102-106).

Статтею 1 Закону України ‘‘Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування''від 14.01.1998 року за №16/98-ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок №5-4/4), та Законом України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати в тому числі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 вказаного Порядку серед сум, які відшкодовуються із витрат, що виплачуються відповідно до Законів України ‘‘Про пенсійне забезпечення'', ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''та інших нормативно-правових актів визначено суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно пункту 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України ‘‘Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності'', який набрав чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''закріплене аналогічне правило, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми сфера дії Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі, і відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку.

Відповідно до статті 3 Закону України ‘‘Про правонаступництво України''від                12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

За змістом вимог статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Статтею 3 вказаної Угоди визначено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Підпунктом ‘‘а''статті 27 Закону України ‘‘Про пенсійне забезпечення''встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.

За приписами статті 80 та 85 Закону України ‘‘Про пенсійне забезпечення''нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.

Згідно частини 2 статті 2 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Як встановлено судом за заявлений період позивачем здійснено виплату громадянам ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та пенсія по втраті годувальника призначена ОСОБА_17, ОСОБА_18 пенсій громадянам, яким встановлена інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за межами України в сумі 5 914,40 грн. Фактичне здійснення таких виплат встановлено під час судового розгляду відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності за вересень - грудень 2011 року, підставність їх проведення підтверджено матеріалами справи, зокрема, актами про нещасний випадок на виробництві, актами огляду МСЕК про встановлення інвалідності.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач не наділений повноваженнями звертатися до суду про стягнення витрат на виплату пенсій та витрат на доставку вказаних виплат, необхідно зазначити наступне.

Відповідно пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація проводиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України ‘‘Про охорону праці'', які ліквідуються.

Згідно статті 18 Закону України ‘‘Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності''робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Пунктами 1.2. та 1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 року за №24, передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених законодавчих норм органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, як самостійні юридичні особи, зобов'язані відшкодувати витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві органам Пенсійного Фонду, як самостійним юридичним особам, які проводять відповідні виплати пенсій, тому орган Пенсійного Фонду має право на відшкодування органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату та доставку вказаних пенсій. Оскільки відповідач відмовився відшкодувати спірні витрати, позивач правомірно звернувся в суд з позовом про стягнення суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 20.01.2011 року у справі №К-34168/10 за позовом управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем не передано до відповідача документи по ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_18, у зв'язку з чим у відділення особові справи по них не сформовані і відсутні.

В матеріалах справи містяться акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності і внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, списки таких громадян за спірний період, а також таблиці розбіжності із зазначенням сум, які не прийняті відповідачем до заліку. Із змісту актів, списків і таблиць розбіжності вбачається, що вони складені по особових справах потерпілих, зазначено їх кількість (в тому числі спірних 12 осіб), суми щомісячних виплат по таких особах та загальні умови непогодження –отримання травм на виробництві (каліцтва) в державах учасниць СНД.

Дані акти і таблиці підписані без застереження про відсутність особових справ              ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_18, в них не зазначено, що відмовою у прийнятті до відшкодування є не передача їх до відповідача.

Суд також відхиляє доводи представника відповідача про те, що оскільки спірні пенсіонери були застраховані і отримали ушкодження здоров'я у теперішній Російській Федерації, то в силу вимог статті 2 ‘‘Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням, Або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків''від 09.09.1994 року та ‘‘Угоди між Урядом України і урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн''від 14.01.1993 року, виплата такої пенсії по інвалідності повинна здійснюватися саме у вказаній країні.

З даного приводу суд зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти неправомірності свої дій, у відповідності до вимог частин 1 і 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав суду доказів на підтвердження обставин можливої виплати такої пенсії дванадцятьом громадянам поза межами України, і не довів факту подвійної виплати пенсії по інвалідності.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги по стягненню сум фактичних витрат на виплату пенсій по інвалідності особам, які отримали каліцтво в наслідок нещасних випадків на виробництві або професійного захворювання в сумі 5 914,40 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                               ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 25925503) на користь управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550990) витрати здійснених у вересні – грудні 2011 року по виплаті пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по пенсійних справах                 ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_9,                ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_18 в загальному розмірі 5 914 (п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 40 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:                                                                                                      Чуприна О.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.03.2012 року.