Постанова

від 20.03.2012 по справі 10/402

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012                                                                                           № 10/402

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко  А.І.

суддів:            Михальської  Ю.Б.

          Отрюха  Б.В.

від позивача: ОСОБА_1 – адвокат

від відповідача: Рябець Л.В, - юрист

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 14.11.2011р.

у справі № 10/402

за позовом  Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»

до  Аграрного фонду

про стягнення  коштів                                                        

                                                               В С Т А Н О В И В :

       Публічне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Аграрного фонду про стягнення 250 850, 00 грн. боргу, 14 384, 85 грн. пені, 24 559, 50 грн. штрафу, 1 182,32 грн. три відсотки річних, 3 909, 77 грн. судового збору та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Рішенням Господарського суду м.Києва від 14.11.2011р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

      Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду  з апеляційною  скаргою, просить рішення  скасувати, оскільки вважає, що прийняте судом рішення не відповідає обставинам справи, прийнято з порушенням  норм матеріального та процесуального права.

      В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що Договором передбачено лише відшкодування відповідачем позивачеві витрат, пов'язаних із збереженням зерна на суму 699144,00 грн., і не передбачено відшкодування витрат позивача, пов'язаних із перевезенням зерна, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що перевезення наданого на збереження відповідачем позивачеві зерна повинно здійснюватися за рахунок позивача.

     Апелянт звертає увагу суд на ту обставину, що відповідно до п. 2.2.4. укладеного між сторонами договору чітко визачено обов'язок позивача здійснити роботи з переробки зерна на борошно, а також в разі необхідності здійснити послуги з перевезення зерна згідно дозволу відповідача. В свою чергу, відповідно до п. 2.1.2. договору відповідач зобов'язався здійснити відшкодування позивачу витрат за договором, однак безпідставно уникає відшкодування витрат позивача за послуги з перевезення зерна пшениці на суму 350 850,00 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.

06.04.2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір на переробку зерна пшениці № 77П.

Відповідно до умов п.п. 1.1,. 1.2 укладеного договору відповідач (замовник за договором)  передає позивачу (переробнику за договором) зерно пшениці для переробки на борошно на підприємстві переробника, а переробник приймає зерно і доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує збереження цього зерна на борошно, зберігає і видає борошно замовнику на підприємстві переробника.

Замовник зобов»язався відшкодувати переробнику витрати згідно з умовами, наведеними у п.4.2. договору, а також вивезти продукти переробки зерна пшениці в погоджені строки (п.2.1.2.,2.1.3. договору).

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що переробник зобов'язаний розмістити зерно пшениці в елеваторі або на складах, зберігати і переробляти його на борошно з дозволом замовника на переробку відповідно до помольної партії, яку формує переробник.

Помольна партія, яку формує переробник:

- 1500,000 тонн - 2 клас пшениці 2010 року за ДСТУ 3768:2010 “Пшениця. Технічні умови”;

- 1189,000 тонн - 3 клас пшениці 2010 року за ДСТУ 3768:2010 “Пшениця. Технічні умови”.

Загальна кількість зерна пшениці, що передається замовником переробнику для переробки за договором, становить 2 689,000 тонн.

Сторони договору дійшли згоди, що у разі необхідності здійснити заходи із зберігання, перевезення зерна, згідно з дозволом замовника.

Відповідно до п.4.2. договору відшкодування витрат, пов»язаних із переробкою зерна, проводиться замовником у безготівковій формі на підставі наданих переробником рахунків та актів протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання рахунку та підписання актів, за умови надходження на рахунок замовника коштів з державного бюджету на зазначені цілі.

Переробник два рази на місяць (до15-го та до 30-31 числа звітного місяця) надає замовнику матеріали (форми №117, №34 та акти): про фактичні обсяги переробленої зернової сировини; про обсяги виробленої готової продукції, отриманих побічних продуктів, відходів з урахуванням умов, зазначених у п.2.2.3. цього договору. У разі отримання фактичних обсягів готової продукції більше розрахункових, різниця оприбутковується в бухгалтерському обліку замовника.

Згідно  п.4.4. укладеного договору за зерно, передане в переробку за цим договором, відшкодування витрат за приймання та зберігання не здійснюється.

Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов»язання, які виникають між суб»єктами господарювання і негоспододарюючими суб»єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов»язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, установленими Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-праоввими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов»язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються і відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем договору, колегія приходить до висновку, що укладений договір на переробку зерна пшениці № 77П від 06.04.2011р. є змішаним договором, який містить елементи договору підряду  (виконання робіт з давальницької переробки зерна) та елементи договору про надання послуг з перевезення зерна, оскільки п .2.2.4 договору передбачено, що у разі необхідності позивач здійснює заходи із зберігання, перевезення зерна згідно з дозволом відповідача.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона ( підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу  за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі, або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 ЦК України  замовник зобов»язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і вразі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, з згодою замовника – достроково.

Згідно ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона  ( виконавець) зобов»язуєтсья на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої  сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язуєтсья оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 2.2.3. укладеного договору переробник зобов'язаний переробити зерно пшениці на борошно із наступним розрахунковим виходом продукції від кількості наданого зерна пшениці (згідно з “Правила організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах”МінАПК України, 1998р., додержання розрахункових норм виходу борошна є обов'язковим):

- борошна вищого ґатунку - 39%;

- борошна першого ґатунку - 31%;

- борошна другого ґатунку - 4,3%;

- висівки - 23,6%;

- відходи І та ІІ категорії - 1,4%.

Фактичний вихід продукції при переробці зазначеної у п. 2.2.2. Договору помольної партії повинен бути не менше розрахункового виходу.

Відповідачем відповідно до п.2.2.4. договору було надано Позивачеві дозволи на переміщення зерна № 41-09/1091 від 06.04.2011 р. та № 41-09/1093 від 06.04.2011 р., на підставі яких Позивач здійснив перевезення зерна пшениці з елеваторів ПАТ «Явкинський елеватор» та ПАТ «Підгороднянський елеватор») із залученням третіх осіб, які виконували функції перевізників - ТОВ «Вікард-Агро», ТОВ «Транс Лайн-М» та ТОВ «Явкинський елеватор». Здійснення Позивачем перевезення зерна пшениці та понесення витрат, пов'язаних з цим, підтверджується такими документами (копії яких містяться в матеріалах справи):

На підставі вищезазначених дозволів позивач здійснив перевезення зерна пшениці з елеваторів АрАТ «Явкинський елеватор» та ПрАТ «Підгородянський елеватор» із залученням третіх осіб – перевізників, а саме  ТОВ «Вікард-АГрро», ТОВ «Транс Лайн-М», ТОВ «Явкинський елеватор», що підтверджується наступними документами:

1. Договором № Т-1-усл. від 15.01.2011 р. на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеним між Позивачем та ТОВ «Вікард-Агро», договором № Т-11/3 від 16.03.2011 р. перевезення вантажу та транспортного експедирування, укладеним між Позивачем та ТОВ «Транс Лайн-М», та договором № Т-11/4 від 17.03.2011 р. перевезення вантажу та транспортного експедирування, укладеним між Позивачем та ТОВ «Явкинський елеватор»;

2. Актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000018 від 18.04.2011р., № ОУ-00000232 від 27.04.2011р., б/н від 29.04.2011р., № ОУ-0000021 від 26.04.2011р., № ОУ-0000022 від 29.04.2011, № ОУ- 0000232 від 27.04.2011р., якими підтверджується здійснення перевезення зерна пшениці загальною кількістю 2689,000 тонн на загальну суму 350850,00 грн.

3. Наданими позивачеві підприємствами-перевізниками товарно-транспортними накладними  № 197862, 197863, 197870, 197871, 197875, 195752, 197874,195755, в яких в графі «замовник (платник)», «вантажовідправник», «вантажоодержувач» зазначено Аграрний фонд, в графі «пункт розвантаження» зазначено  ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».

4.           Актами звірки розрахунків по переміщенню зерна державного цінового регулювання, укладені між Позивачем та елеваторами, з яких здійснювалося перевезення зерна, а саме:про переміщення 1500,00 тонн зерна з ПрАТ «Явкинський елеватор» на ПАТ «МКХП» за договором № 77 П від 06.04.2011 р. (відповідно до дозволу відповідача № 41-09/1091від06.04.2011 р.); про переміщення 1189,000 тонн зерна з ПАТ «Підгороднянський елеватор» на ПАТ «МКХП» за договором № 77 П від 06.04.2011 р. (відповідно до дозволу Відповідача № 41-09/1093 від 06.04.2011 р.).

5.           Банківськими виписками з поточного рахунку позивача, які підтверджують

понесення позивачем витрат за період з 11.04.2011р. по 30.04.2011р. з перевезення зерна пшениці на суму 350850, 00 грн. з елеваторів на підприємство позивача для подальшої переробки за договором № 77П від 06.04.2011.

28.04.2011р. між сторонами було складено акт, що свідчить про виконання переробником взятих на себе зобов'язань за договором з переробки зерна пшениці в обсязі 2 689,00 тонн на суму 699 140,00 грн. та прийняття відповідних послуг Замовником У відповідності до п. 4.1. договору замовник зобов'язується відшкодовувати переробнику за переробку зерна в обсязі 2 689,00 тонн  у розмірі 699 140,00 грн.

16.05.2011 року відповідач,через Державне казначейство України, перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 699 140,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1304.

Таким чином, взяті на себе зобов'язання за Договором з переробки зерна пшениці в обсязі 2 689,00 тонн та обов'язків з відшкодування витрат з переробки зерна на суму 699 140,00 грн. сторонами виконано належним чином та в повному обсязі.

Спір виник з тих підстав, що відповідач не  відшкодував позивачу понесені останнім послуги з перевезення зерна пшениці у період з 11.04.2011 року по 30.04.2011 року на загальну суму 350 850,00 грн., розмір яких підтверджується інформаційним звітом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2011р. позивач в порядку досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію на суму 1 934 465,95 грн. про відшкодування витрат пов'язаних з транспортним перевезенням зерна. Факт надсилання позивачем претензії та отримання її 18.07.2011р. відповідачем підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні.

У відповідь на претензію у своєму листі № 1975 відповідач зазначив, що акти звірки розрахунків М-00068 направлені разом з претензією № 1203 від 11.07.2011 не відповідали даним бухгалтерського обліку Аграрного фонду, а тому  не були підписані.

Відповідач зазначає, що відповідно до п.1 Положення про Аграрний фонд, затвердженого Постановою КМУ № 543 від 06.07.2005р. Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, утримується за рахунок коштів держаного бюджету у межах затвердженого кошторису. У зв»язку з тим, що між відповідачем та позивачем не укладались договори на відшкодування витрат на перевезення зерна та відповідно до дозволів на переміщення зерна, наданих позивачу, в яких було зазначено, що переміщення відбувається за власні кошти відповідача, відшкодування витрат за послуги по перевезенню зерна не може бути здійснено.  

Однак, як вбачається із змісту дозволів на переміщення зерна № 41-09/1091 від 06.04.2011р. № 41-09/1093 від 06.04.2011 вони є односторонніми документами, підписаними лише зі сторони Аграрного фонду, відтак, позивач взагалі не міг взяти на себе будь-яке зобов»язання за документом, який він не підписував.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що  відповідачем на виконання п.2.2.4. договору № 77 П від 06.04.2011р. було надано дозволи на переміщення зерна № 41-09/1091 від 06.04.2011р. № 41-09/1093 від 06.04.2011, згідно яких позивач може приступити до надання послуг з перевезення зерна пшениці.

Крім того, п. 2.1.2. договору відповідач зобов»язався здійснити відшкодування позивачу витрат за договором.

Таким чином, зобов»язання відповідача відшкодувати позивачу витрати по перевезенню зерна пшениці випливають із змісту укладеного між сторонами договору № 77 П від 06.04.2011р.

Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 213 від 30.05.2011 «Про затвердження норм відшкодування витрат, пов»язаних з комплексом заходів із зберігання, перевезення та переробки об»єктів державного цінового регулювання» встановлено максимальну норму відшкодування витрат за перевезення зерна в розмірі 240, 00 грн. за тонну з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено про відшкодування відповідачем послуг з перевезення зерна пшениці за наступними цінами: з Явкинського елеватора – 115, 00 грн. за тонну з урахуванням ПДВ, з Підгороднянського елеватора – 140, 00 грн. за тонну з урахуванням ПДВ. Таким чином, позивачем зявлено вимоги у межах норм, встановлених Міністреством аграрної політики та продовольства України.  

Відповідно до ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до п.2.2.4 договору, яким передбачено, що у разі необхідності позивач здійснює заходи із зберігання, перевезення зерна згідно з дозволом відповідача, враховуючи місцезнаходження зерна відповідача, відповідно до дозволів, наданих відповідачем, позивач скористався наданим  правом та залучив перевізників, які здійснили перевезення зерна з елеваторів на підприємство позивача для подальшої переробки.

 Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що відповідач зобов»язаний відшкодувати позивачу всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору № 77 П від 06.04.2011р., а тому позовні вимоги про стягнення 350 850, 00 грн. боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 14 384, 85 грн. пені, 24 559, 50 грн. штрафу, 1 182,32 грн. - 3% річних.

Відповідно до п. 5.5. договору за невиконання або неналежне виконання зобов»язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до норм чинного законодавства України

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов»язання, в якому хоча б одна сторона є суб»єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов»язане з виконанням державного контракту, або виникнення зобов»язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов»язання стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача   14 384, 85 грн. пені, 24 559,50 грн. штрафу та три відсотки річних у розмірі 1 182,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

  Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

  Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

 В  зв'язку  із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі  ст.49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

 Керуючись ст.ст. 80,  99, 101, 103-105  ГПК України,  Київський апеляційний господарський суд,-                                                          

П О С Т А Н О В И В:

      Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» на рішення  Господарського суду м.Києва  від 14.11.2011р. у справі № 10/402 задовольнити.

       Рішення Господарського суду м.Києва від 14.11.2011 року у справі № 10/402 скасувати.

       Позовні вимоги задовольнити повністю.

       Стягнути з Аграрного фонду ( 01001, м.Київ, вул. Б.Грінченка, 1 п/р 35227003004099 в ДКУ у м.Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Публічного  акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (54042,м.Миколаїв, вул..1-ша Слобідська, 122, п/р 26004001030046 в ПАТ «Місто Банк», м.Одеса, МФО 328760, код ЄДРПОУ 00952114) 350 850, 00 грн. боргу, 14 384,85 грн. пені, 24 559,50 грн. штрафу, 1 182, 32 грн. три відсотки річних, 3 909,77 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 909,77 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

       Видати наказ.

       Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

       Матеріали справи №  10/402 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      Тищенко  А.І.

Судді                                                                                          Михальська  Ю.Б.

                                                                                          Отрюх  Б.В.