Постанова

від 21.03.2012 по справі 5015/5773/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/5773/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.12                                                                                           Справа  № 5015/5773/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Малех І.Б., Юркевич М.В., розглянувши апеляційні скарги  Львівської міської ради (м. Львів) та Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 30.11.2011р. у справі № 5015/5773/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полонина»(м. Львів)

до відповідача-1 Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)

до відповідача-2  Львівської міської ради (м. Львів)

третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (м. Львів)

про визнання права власності на реконструйовану будівлю

за участю представників:

від Позивача: не з'явився;

від Відповідача-1: не з'явився;

від Відповідача-2: Гусак Ю.І.;

від третьої особи: не з'явився

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представник Відповідача-1 ознайомлений.

Відповідно до розпорядження В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року склад колегії суддів, на розгляді якої перебувала дана справа, було змінено, шляхом заміни судді Юркевича М.В. суддею Малех І.Б.

Згідно з розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року склад колегії суддів, на розгляді якої перебувала дана справа, було змінено, шляхом введення у склад колегії замість судді Кузя В.Л. суддю Юркевича М.В.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №5015/5773/11 (суддя Сухович Ю.О.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Полонина»(м. Львів) до Управління комунальної власності Департаменту економічної політики (м. Львів) та Львівської міської ради (м. Львів) про визнання права власності на реконструйовану будівлю.

Не погоджуючись із вказаним процесуальним документом, Львівською міською радою подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить його скасувати, з огляду на наступне:

- оскільки саме Львівська міська рада уклала з Позивачем угоду №2 про погодження самочинного будівництва на вул. Зеленій, 162 у м. Львові, Відповідач-2 не порушив прав ПАТ «Полонина»;

- до повноважень управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, як і до повноважень міської ради не відноситься прийняття в експлуатацію об'єктів незавершеного будівництва;

- відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок, інше;

Не згідне з вказаним рішенням місцевого господарського суду й Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, яке також подало апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить його скасувати з наступних підстав:

- відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації;

- всупереч ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»Позивачем не надано жодного доказу, який би засвідчував прийняття реконструйованого об'єкта нерухомого майна, інше.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників Сторін у справі, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області у даній справі - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, зокрема визнання права власності.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

За умовами ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Позивач у справі, посилаючись на ст.ст.15,16, 328, 376 ЦК України, ст.ст.2-5,19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»у поданому позові просить визнати за ним право власності на реконструйовану будівлю що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 162 та позначена на плані літ. «Е-5»в складі 4 поверхів площею 5703,4 кв.м., мансардного поверху площею 1055,0 кв.м. загальною площею 6758,4 кв.м.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні та підтверджується матеріалами, наявними у справі, відповідно до Витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 3477943, виданого Львівським обласним державним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 29.04.2004р. серія СВА№965759 будівля будівлі, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Зелена, 162 та позначена на плані літ. «Е-5», перебуває у власності Позивача у справі (а.с. 22).

Згідно договору оренди землі від 15.02.2007р., укладеного з Львівською міською радою Позивачем (а.с. 27-30) земельні ділянки під будівлею, що знаходиться за адресою м.Львів,  вул.Зелена, 162 , кадастровий № 4610136800:02:002:0046, 0047,0048 загальною площею 0,2357 га, у тому числі під забудовою –0,0415 га, під твердим покриттям –0,0409 га, під рослинним покривом –0,1533 га., перебувають у користуванні позивача

Відповідно до висновків та дозволів Сихівської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Львова від 25.06.2004р. №1358/06; Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.03.2008р. за №5-1583/2401; висновку Головного Управління МНС України у Львівській області від 23.12.2008р. за  № 13/1/8613 та 16.04.2009р. за №13/1/2124; Міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради 05.05.2009р.; висновку комплексної державної експертизи від 26.08.2010р. за №8.7/1 (а.с. 31-34), роботи Позивача з реконструкції даху з влаштуванням мансардних приміщень виробничого корпусу по вул.Зелена, 162 у м.Львові, площею 1055,0 кв.м. були проведені відповідно до будівельних норм та чинного законодавства України, проекту реконструкції даху з влаштуванням мансардного поверху виробничого корпусу ВАТ «Полонина».

Відповідно до рекомендацій Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 26.05.2009р. ВАТ «Полонина»укладено з Львівською міською радою угоду №2 про погодження самочинного будівництва по вул. Зелена, 162 у м. Львові (а.с. 36-37) та сплачено 28933,00 грн. (25% від оціночної вартості будівництва) в місцевий бюджет (а.с. 38).

16.08.2010р. наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за № 418 (а.с. 42), затверджено висновки Міжвідомчої комісії при виконкомі Львівської міської ради від 05.05.2009р. щодо технічної можливості подальшої експлуатації реконструйованого ВАТ «Полонина»даху виробничого корпусу по вул. Зелена, 162 у м. Львові з влаштуванням мансардного поверху (пл.1055 кв. м.).

Так, згідно зазначеного технічного висновку, складеного на замовлення Позивача Приватним підприємством «Універсал проект», в результаті проведених обстежень виробничого корпусу, технічний стан основних несучих конструкцій був визначений як задовільний відповідно до «Нормативних документів, з питань обстежень, паспортизації виробничих будівель і споруд Держбуду України». Встановлено, що чотирьохповерховий з мансардними та підвальними приміщеннями виробничий корпус, що знаходиться за адресою: вул. Зелена, 162 у м.Львові придатний до подальшої експлуатації, відповідає чинним державним будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі. Згідно п.5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду можливе за наявності певних умов, а саме: відсутність порушень будівельних норм і правил, заперечень з боку власника земельної ділянки, відсутність в результаті самочинної забудови порушення  прав інших осіб, є обгрунтованим та таким, що відповідає зазначеним нормам права.

Разом з цим, твердження Відповідача-1, вказані у поданій апеляційній скарзі як підстава для скасування оскаржуваного рішення про те, що всупереч ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»Позивачем не надано жодного доказу, який би засвідчував прийняття реконструйованого об'єкта нерухомого майна, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що вказана стаття міститься у розділі ІV «Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва»Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Проте, як вже було зазначено вище та підтверджується матеріалами, наявними у справі, в даному випадку нове майно було створене не внаслідок будівельних робіт з  розміщення об'єктів будівництва, а реконструкції існуючої будівлі, а отже вказане твердження є необґрунтованим та таким, що не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо твердження Відповідача-1 про те, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що наведені вище норми матеріального права встановлюють альтернативний спосіб встановлення права власності, а саме –за рішенням суду.

Стосовно твердження Відповідача-2 у справі про те, що до повноважень управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, як і до повноважень міської ради не відноситься прийняття в експлуатацію об'єктів незавершеного будівництва, то суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись із листом №115/130 від 31.03.2011 року (а.с. 18-19), Позивач просив Відповідача-1 видати правовстановлюючий документ на самочинну реконструкцію, а не прийняти об'єкт в експлуатацію, а тому, у даному випадку, таке твердження не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому, суд зазначає, що повернувши, відповідно до листа №2302-1041  від 19.04.2011 року (а.с. 20-21) поданих Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради документів, Відповідач-1 фактично відмовив Позивачу у видачі правовстановлюючого документа, чим, зокрема й було порушене його право.

Щодо твердження Львівської міської ради про те, що вона не порушувала жодних прав позивача, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки, як вже було вказано вище, майно, право власності на яке визнається в межах розгляду даної справи, розташоване на земельній ділянці, власником якої є Львівська міська рада, місцевий господарський суд правомірно залучив її до участі у справі в якості Відповідача у справі.

Стосовно твердження Скаржників про те, що місцевий господарський суд всупереч нормі ст. 56 ГПК України не зобов'язав Позивача надіслати копію позовної заяви із долученими документами, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що приписи ст. 56 процесуального Закону не покладає на суд обов'язку здійснювати відповідну процесуальну дію, а отже порушення норми процесуального права в даному випадку відсутнє.

Проте, виходячи зі змісту резолютивної частини ухвали від 09.11.2011 року, суд зобов'язав Позивача подати докази надсилання позовної заяви Відповідачу-2 у справі.

Вказана вимога Позивачем була виконана, про що свідчать квитанції про здійснення поштового відправлення та опис вкладення у цінний лист, посвідчений штемпелем поштового відділення відправника (а.с. 111-114).

Окрім того, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 09.11.2011 року, якою до участі у справі в якості Відповідача-2 було залучено Львівську міську раду була вручена представнику Львівської міської ради 21.11.2011 року (відповідно до наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення –а.с. 109), а тому Львівська міська рада була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи та не була позбавлена передбаченого ст. 22 ГПК України права на ознайомлення з матеріалами, наявними у справі.

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення Господарський суд Львівської області належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

Рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2011р. у справі №5015/5773/11 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий          суддя                                                            Желік М.Б.

                              суддя                                                            Малех І.Б.

                              суддя                                                            Юркевич М.В.