Постанова

від 21.03.2012 по справі 2а-17416/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТ ИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2012 року № 2а-17416/11/2670

Окружний адміністра тивний суд міста Києва у скла ді Головуючого судді Шарпако вої В.В., суддів Качура І.А., Келе берди В.І. розглянувши письмо вому провадженні адміністра тивну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Зорро Х"

до Управління Пенсійного фо нду України в Голосіївському районі м. Києва

Державної казначейської с лужби України

про зобов"язання вчинити дії

На підставі частини 6 ста тті 128 Кодексу адміністративн ого судочинства України, суд ом розглянуто справу у письм овому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Зорро Х” (далі по тексту - позивач) звер нулось до Окружного адмініст ративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському ра йоні міста Києва (далі по текс ту - відповідач) про зобов' яз ання відповідача перезараху вати кошти в розмірі 27 965, 72 грн. з рахунку № 34218378700002 на р озрахунковий рахунок позива ча № 26001710283980 в Філії “Центр.Ру”АТ “Фінанси та кре дит”, МФО 300937.

Ухвалою Окружного а дміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2011 року відк рито провадження в адміністр ативній справі № 2а-17416/11/2670 та при значено до розгляду у попере дньому судовому засіданні на 20 грудня 2011 року, яке відкладал ось на 18 січня 2012 року, у з в' язку з неявкою відповідач а та необхідністю отримання доказів.

У попередньому судо вому засіданні 18 січня 2012 року представник позивача підтри мав позовні вимоги, надав на в иконання вимог ухвали Окружн ого адміністративного суду м іста Києва про відкриття про вадження необхідні документ и.

Представник відповідача з аперечував проти адміністра тивного позову.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду міста Києва від 18 січня 2012 року закінчено п ідготовче провадження та при значено справу № 2а-17416/11/2670 до суд ового розгляду у судовому за сіданні на 24 січня 2012 року.

У судовому засіданні 24 січ ня 2012 року виникло питання про залучення до участі у справі в якості другого відповідач а Державну казначейську службу України як головного розпорядника державних кошт ів.

Представники сторін підт римали питання щодо залученн я до участі у справі в якості д ругого відповідача Державно ї казначейської служби Украї ни.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міст а Києва від 24 січня 2012 року залч ено до участі у справі в якост і другого відповідача Держ авну казначейську службу У країни.

Слід зазначити, що судов і засідання неодноразово від кладались у зв' язку з необх ідністю отримання додаткови х доказів по справі.

У судовому засіданн і 14 березня 2012 року представник и позивача підтримали позовн і вимоги та просили суд їх зад овольнити в повному обсязі. В обґрунтування адміністрати вного позову зазначили, що об лік сум переплати за платежа ми, які на певну дату надійшли понад зобов' язання, визнач ені як безпосередньо у звітн ості платника, так і за іншими документами, здійснюється о рганом Пенсійного фонду Укра їни в особових рахунках плат ників у графі «Переплата»згі дно з пунктом 7 Порядку веденн я органами Пенсійного фонду України обліку надходження п латежів зі збору на обов' яз кове державне пенсійне страх ування та інших платежів, зат вердженого постановою правл іння Пенсійного фонду Україн и від 19 січня 2002 року № 2-4 та зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 1 березня 2002 року за № 212/6500.

При цьому, представни ком позивача наголошено на т ому, що повернення платнику з айво або помилково внесених сум платежів до Пенсійного ф онду України або зарахування переплат у рахунок сплати ін ших платежів в особових раху нках платників проводиться о рганом Пенсійного фонду підс таві заяви платника.

Представник відповід ача у судовому засіданні 14 бер езня 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на його безпідставність в ча стині зобов' язання саме Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Голосіївському районі міста Києва перерахувати ко шти позивачу просив суд відм овити у задоволенні вимог. Мо тивуючи заперечення зазначи в, що Управління Пенсійного ф онду України в Голосіївськом у районі міста Києва не спрос товує наявність у Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Зорро Х” переплати зі спла ти єдиного податку в розмірі 27860,18 грн. та утримання 2 % в розмір і 105,54 грн. від сплати страхових внесків, але враховуючи, що го ловним розпорядником держав них коштів є Державна каз начейська служба України, по вернення цих коштів не може б ути здійснено Управлінням Пе нсійного фонду України в Гол осіївському районі міста Киє ва.

14 лютого 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодс тва суду) надійшли заперечен ня Державної казначейської с лужби України, в яких з посила нням на Положення про Держа вну казначейську службу Ук раїни та відсутність правові дносин з Товариством з обмеж еною відповідальністю “Зорр о Х”, просить суд відмовити у з адоволенні адміністративно го позову в поновному обсязі .

Враховуючи неявку предста вника Державної казначейськ ої служби України та відсутн ість перешкод для розгляду с прави у судовому засіданні, с уд вирішив розглянути адміні стративну справу № 2а-17416/11/2670 в по рядку письмового провадженн я, оскільки частиною 6 статті 1 28 Кодексу адміністративного судочинства України встанов лено, що якщо немає перешкод д ля розгляду справи у судовом у засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі ос оби, які беруть участь у справ і, хоча і були належним чином п овідомлені про дату, час і міс це судового розгляду, суд має право розглянути справу у пи сьмовому провадженні у разі відсутності потреби заслуха ти свідка чи експерта.

Розглянувши адміністратив ний позов та додані до нього м атеріали, всебічно і повно з' ясувавши всі фактичні обстав ини, на яких ґрунтується позо в, об' єктивно оцінивши дока зи, які мають юридичне значен ня для розгляду справи і вирі шення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю “Зорро Х” (ідентифікаційний код 32421830) зар еєстроване як юридична особа Голосіївською районною у мі сті Києві державною адмініст рацією 11 квітня 2003 року за № 1 068 120 0000 015928 (копія свідоцтва про держ авну реєстрацію юридичної ос оби серії А00 № 060969 міститься в ма теріалах справи).

Управлінням Пенсійного фо нду України в Голосіївському районі міста Києва на підста ві направлення № 1055 від 09 серпн я 2011 року на проведення переві рки на предмет контролю за на рахуванням та сплатою страхо вих внесків та єдиного соціа льного внеску, 26 серпня 2011 року проведено позапланов у перевірку, в результаті яко ї складено Довідку № 472 в ід 26 серпня 2011 року про результ ати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарах ування та своєчасності сплат и внесків, єдиного соціально го внеску, інших платежів та н адання достовірних відомост ей до органів Пенсійного фон ду Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Зорро Х”.

З змісту вищезазначеної До відки № 472 від 26 серпня 2011 вбачає ться, що при перевірці встано влено переплату зі сплати єд иного податку та утримання в ід сплати страхових внесків у розмірі 27 965,72 грн.

Суд зазначає, що принципи та структура системи загальноо бов' язкового державного пе нсійного страхування, коло о сіб, які підлягають такому ст рахуванню, порядок використа ння коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду вс тановлені Законом України «П ро загальнообов'язкове держа вне пенсійне страхування» ві д 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тек сту - Закон № 1058-IV).

Згідно статті 5 даного Закон у дія інших нормативно-право вих актів може поширюватися на ці відносини лише у випадк ах, передбачених цим Законом , або в частині, що не суперечи ть цьому Закону.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058- IV встановлено, що загальнообо в'язковому державному пенсій ному страхуванню підлягають : громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено між народними договорами, згода на обов'язковість яких надан а Верховною Радою України) та особи без громадянства, які п рацюють на підприємствах, в у становах, організаціях, ство рених відповідно до законода вства України, незалежно від форми власності, виду діяльн ості та господарювання, у філ іях, представництвах, відділ еннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - су б'єктів підприємницької діял ьності та інших осіб (вклю чаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємниць кої діяльності, які обрали ос обливий спосіб оподаткуванн я (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськ огосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на ін ших умовах, передбачених зак онодавством, або виконують р оботи на зазначених підприєм ствах, в установах, організац іях чи у фізичних осіб за дого ворами цивільно-правового ха рактеру.

Відповідно до пункту 1 части ни 1 статті 14 Закону № 1058-IV страху вальниками відповідно до цьо го Закону є: роботодавці: підп риємства, установи і організ ації, створені відповідно до законодавства України, неза лежно від форми власності, ви ду діяльності та господарюва ння, об'єднання громадян, проф спілки, політичні партії (у то му числі філії, представницт ва, відділення та інші відокр емлені підрозділи зазначени х підприємств, установ, орган ізацій, об'єднань громадян, пр офспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і са мостійно ведуть розрахунки і з застрахованими особами), фі зичні особи - суб'єкти підприє мницької діяльності та інші особи (включаючи юридични х та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності , які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований п одаток, єдиний податок, фіксо ваний сільськогосподарськи й податок), які використов ують працю фізичних осіб на у мовах трудового договору (ко нтракту) або на інших умовах, п ередбачених законодавством , або за договорами цивільно-п равового характеру, - для осіб , зазначених у пунктах 1, 10, 15 стат ті 11 цього Закону;

Представник Управління П енсійного фонду України в Го лосіївському районі міста Ки єва у судовому засіданні не с простувала наявності перепл ати у позивача та надала Дові дку від 07 березня 2012 року № 3235/02 пр о те, що Товариство з обмежено ю відповідальністю “Зорро Х” знаходилось на спрощеній си стемі оподаткування за періо д з 06 травня 2003 року по 31 грудня 201 0 роки та сплачувало кошти на р /р 34218378700002 МФО 820019 ВДК у Голосіївськ ому районі М.Києва, які розмеж овувалися у розмірі 42 % від сум и єдиного податку. Внаслідок чого утворилася переплата в ід сплати єдиного податку в р озмірі 27860,18 грн. та утримання 2 % в розмірі 105,54 грн. від сплати стр ахових внесків.

Ставки, механізм справлянн я та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенс ійне страхування встановлен і Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсій не страхування", яким, як і Зак оном №1058-IV, не встановлено тако ї пільги, як звільнення від сп лати збору на обов'язкове дер жавне пенсійне страхування д ля суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли н а спрощену систему оподаткув ання. Закон України "Про держа вну підтримку малого підприє мництва" від 19 жовтня 2000 року № 2063-III також не встановл ює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язк ове державне пенсійне страху вання для платників єдиного податку.

Згідно положень частин 3, 4 та 6 статті 18 Закону № 1058-ІV, в редакц ії яка діяла на час виникненн я спірних правовідносин, стр ахові внески є цільовим зага льнообов'язковим платежем, я кий справляється на всій тер иторії України в порядку, вст ановленому цим Законом.

Тому обов'язок зі сплати стр ахових внесків або збору на з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зум овлюється певним статусом пл атника податку, нормативні а кти, що регулюють діяльність осіб, які сплачують єдиний по даток, не звільняють останні х від обов' язку сплати таки х внесків.

Указ Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 "Про спро щену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкті в малого підприємства" регул ює питання оподаткування суб 'єктів малого підприємництва .

Так, згідно пункту 6 зазначе ного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачу є єдиний податок, не є платник ом таких видів податків і збо рів (обов'язкових платежів): по датку на додану вартість, крі м випадку, коли юридична особ а обрала спосіб оподаткуванн я доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податк у на прибуток підприємств; по датку на доходи фізичних осі б (для фізичних осіб - суб'єкті в малого підприємництва); пла ти (податку) за землю; збору на спеціальне використання при родних ресурсів; збору до Фон ду для здійснення заходів що до ліквідації наслідків Чорн обильської катастрофи та соц іального захисту населення; збору до Державного інноваці йного фонду; збору на обов'язк ове соціальне страхування; в ідрахувань та зборів на буді вництво, реконструкцію, ремо нт і утримання автомобільних доріг загального користуван ня України; комунального под атку; податку на промисел; збо ру на обов'язкове державне пе нсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщенн я об'єктів торгівлі та сфери п ослуг; внесків до Фонду Украї ни соціального захисту інвал ідів; внесків до Державного ф онду сприяння зайнятості нас елення; плати за патенти згід но із Законом України "Про пат ентування деяких видів підпр иємницької діяльності".

У той же час приписами пункт у 15 Прикінцевих положень Зако ну №1058-IV встановлено, що до прив едення законодавства у відпо відність із цим Законом, зако ни України та інші нормативн о-правові акти застосовуютьс я в частині, що не суперечать ц ьому Закону.

Розміри відсотків, які підл ягають відрахуванню з сум єд иного податку, порядок і стро к їх перерахування чітко виз начені Указом Президент а України від 03 липня 1998 року № 72 7/98 (далі по тексту - Указ № 727/98), пунктом 2 якого передбачен о, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сп лачує єдиний податок щомісяц я не пізніше 20 числа наступног о місяця на окремий рахунок в ідділень Державного казначе йства України. Відділення Де ржавного казначейства Украї ни наступного дня після надх одження коштів перераховуют ь суми єдиного податку у таки х розмірах: до місцевого бюдж ету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на о бов'язкове соціальне страхув ання - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприянн я зайнятості населення - 4 відс отки) для відшкодування витр ат, які здійснюються відпові дно до законодавства у зв'язк у з тимчасовою втратою праце здатності, а також витрат, зум овлених народженням та похов анням.

Аналіз наведених положень Указу № 727/98 свідчить про те , що позивач не приймає участі в розподілі чи визначенні ро зміру відрахувань перерахов аної ним до держказначейства суми єдиного податку. Дани м Указом або іншими нормати вними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахова ного суб'єктом підприємницьк ої діяльності до держказначе йства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненн ю контролю за перерахованими грошовими коштами.

Відповідно до статті 19 Зако ну №1058-IV (в редакції станом на ча с існування спірних відносин ) страхові внески до солідарн ої системи загальнообов'язко вого державного пенсійного с трахування нараховуються ро ботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошо вого забезпечення) працівник ів, що включають витрати на ви плату основної та додаткової заробітної плати та інших за охочувальних і компенсаційн их виплат.

Аналізуючи наведені вище н орми законодавства, суд прих одить до висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності , які перебувають на спрощені й системі оподаткування, поч инаючи з 01 січня 2004 року (дня наб рання чинності Законом Украї ни “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня”) сплачують до Пенсійного фонду України страхові внес ки на загальних підставах, то бто на суми витрат на оплату праці (грошового забезпеченн я) працівників, що включають в итрати на виплату основної т а додаткової заробітної плат и та інших заохочувальних і к омпенсаційних виплат, які бу ли здійснені фактично.

Слід зазначити, що в матеріа лах справи міститься виписка з банківського рахунку Това риства з обмеженою відповіда льністю “Зорро Х”, що надано н а підтвердження сплати єдино го податку за період з липня 2005 року по липень 2011 року.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з того, що Поверненн я коштів помилково або надмі рно зарахованих до державног о та місцевих бюджетів здійс нюється в Порядку, затвердже ним наказом Державного казна чейства України № 226 від 10 грудн я 2002 року, зареєстрованого в Мі ністерстві юстиції України № 1000/7288 від 25 грудня 2002 року (далі по текст - Порядок № 226), який визн ачає процедури повернення ко штів, помилково або надміру з арахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: под атків, зборів (обов'язкових пл атежів) та інших доходів бюдж ету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, надано ї на поворотній основі, та кре дитів, у тому числі залучених державою або під державні га рантії (далі - платежі).

Відповідно до пункту 5 Поряд ку № 226 повернення помилково а бо надміру зарахованих до бю джету податків, зборів (обов'я зкових платежів) та інших дох одів бюджетів здійснюється з а поданням органів, що контро люють справляння надходжень бюджету. Подання надається д о органу Державного казначей ства України за формою, перед баченою відповідними спільн ими нормативно-правовими акт ами Державного казначейства України та органів, що контро люють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарах ованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційн ому бланку установи, за підпи сом керівника установи або й ого заступників відповідно д о їх компетенції з обов'язков им зазначенням такої інформа ції: обґрунтування необхідно сті повернення коштів з бюдж ету, найменування (П. І. Б.) п латника, ідентифікаційного к оду за ЄДРПОУ або реєстрацій ного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмо вляються від прийняття реєст раційного номера облікової к артки платника податків та о фіційно повідомили про це ві дповідний орган державної по даткової служби і мають відм ітку у паспорті), суми платежу , що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового до кумента, який підтверджує пе рерахування коштів до відпов ідного бюджету.

Подання в довільній формі н адається платником до органу Державного казначейства Укр аїни разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією роз рахункового документа (квита нції, платіжного доручення т ощо), який підтверджує перера хування коштів до бюджету.

Заява про повернення кошті в з бюджету, яка подається до в ідповідного органу Державно го казначейства України, скл адається платником у довільн ій формі з обов'язковим зазна ченням такої інформації: при чини повернення коштів з бюд жету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційно го номера облікової картки п латника податків з ДРФО, або с ерії та номера паспорта (для ф ізичних осіб, які через свої р елігійні переконання відмов ляються від прийняття реєстр аційного номера облікової ка ртки платника податків та оф іційно повідомили про це від повідний орган державної под аткової служби і мають відмі тку у паспорті), адреси та номе ра контактного телефону, сум и платежу, що підлягає поверн енню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівк овій формі із зазначенням ре квізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом о формлення чека чи поштовим п ереказом на адресу, визначен у в цій заяві.

При поверненні коштів готі вкою платник може в заяві виз начити довірену особу для от римання коштів. У такому випа дку до заяви платника додаєт ься копія довіреності на отр имання коштів довіреною особ ою, завірена в установленому порядку, та копія паспорта до віреної особи.

Відповідно до статті 43 Бюдж етного кодексу України та По ложення про Державну каз начейську службу України, як е затверджене Указом Пре зидента України від 13 квітня 2 011 року № 460/2011 Казначейство та йо го територіальні органи є ок ремими юридичними особами, я кі здійснюють розрахунково-к асове обслуговування розпор ядників бюджетних коштів.

Таким чином, на думку коле гії суддів, поновлення прав п озивача має відбуватись шлях ом зобов' язання Управління Пенсійного фонду України в Г олосіївському районі міста К иєва направити подання до Де ржавної казначейської служб и України про повернення над мірно зарахованих до бюджету коштів у розмірі 27860,18 грн. Товар иству з обмеженою відповідал ьністю “Зорро Х”, а Державн у казначейську службу Укра їни на підставі подання Упра вління Пенсійного фонду Укра їни в Голосіївському районі міста Києва про повернення н адмірно зарахованих до бюдже т коштів у розмірі 27860,18 грн. - пе рерахувати надмірно сплачен і кошти.

Відповідно до статті 162 Код ексу адміністративного судо чинства України суд може при йняти іншу постанову, яка б га рантувала дотримання і захис т прав, свобод, інтересів люди ни і громадянина, інших суб'єк тів у сфері публічно-правови х відносин від порушень з бок у суб'єктів владних повноваж ень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного с удочинства України передбач ено, що у справах щодо оскарже ння рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єктів владних повно важень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчи нені) вони: на підставі, у межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України; з використа нням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахув анням усіх обставин, що мають значення для прийняття ріше ння (вчинення дії); безсторонн ьо (неупереджено); добросовіс но; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед зак оном, запобігаючи несправедл ивій дискримінації; пропорці йно, зокрема з дотриманням не обхідного балансу між будь-я кими несприятливими наслідк ами для прав, свобод та інтере сів особи і цілями, на досягне ння яких спрямоване це рішен ня (дія); з урахуванням права о соби на участь у процесі прий няття рішення; своєчасно, тоб то протягом розумного строку .

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністрат ивного судочинства України д оказами в адміністративному судочинстві є будь-які факти чні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або ві дсутність обставин, що обґру нтовують вимоги і запереченн я осіб, які беруть участь у спр аві, та інші обставини, що мают ь значення для правильного в ирішення справи. Ці дані вста новлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, пока зань свідків, письмових і реч ових доказів, висновків експ ертів.

Відповідно до статті 70 Коде ксу адміністративного судоч инства України належними є д окази, які містять інформаці ю щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які з а законом повинні бути підтв ерджені певними засобами док азування, не можуть підтверд жуватися ніякими іншими засо бами доказування, крім випад ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини дру гої статті 71 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни в адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' є кта владних повноважень обов ' язок щодо доказування прав омірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаєть ся на відповідача, якщо він за перечує проти адміністратив ного позову.

Оцінивши докази, які є у сп раві, за своїм внутрішнім пер еконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об' єктивному дослідженні, та вр аховуючи всі наведені обстав ини, Окружний адміністративн ий суд міста Києва вважає, що в ідповідачем не спростовано п озовні вимоги, а тому, з урахув анням вимог встановлених час тиною другою статті 19 Констит уції України та частиною тре тьою статті 2 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, виходячи за межі позовни х вимог, з аналізу положень чи нного законодавства та доказ ів, наявних у матеріалах спра ви, адміністративний позов Т овариства з обмеженою відпов ідальністю “Зорро Х” підляга є частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 ст атті 94 Кодексу адміністратив ного судочинства України якщ о адміністративний позов зад оволено частково, судові вит рати, здійснені позивачем, пр исуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, к еруючись статтями 2, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 К одексу адміністративного су дочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Зорро Х” за довольнити частково.

2. Зобов' язати Управ ління Пенсійного фонду Украї ни в Голосіївському районі м іста Києва направити поданн я до Державної казначейської служби України про повернен ня помилково або надмірно за рахованих до бюджет коштів у розмірі 27860,18 грн. Товариству з о бмеженою відповідальністю “ Зорро Х”.

3. Зобов' язати Держ авну казначейську службу У країни на підставі подання У правління Пенсійного фонду У країни в Голосіївському райо ні міста Києва про поверненн я помилково або надмірно зар ахованих до бюджету коштів у розмірі 27860,18 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок То вариства з обмеженою відпові дальністю “Зорро Х” № 26001710283980 в ф ілії “Центр.РУ”АТ “Фінанси і кредит”, МФО 300937 надмірно зара ховані до бюджету кошти у роз мірі 27860,18 грн. (двадцять сім тися ч вісімсот шістдесят гривень вісімнадцять копійок).

4. В решті вимог відмовити.

5. Судові витрати в сумі 139,83 гр н. присудити на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Зорро Х” за рахунок Д ержаного бюджету України.

Постанова набирає зако нної сили в строки та порядку , встановленому статтею 254 Код ексу адміністративного судо чинства України.

Постанова може бути оскар жена до суду апеляційної інс танції за правилами, встанов леними статтями 185-187 Кодексу ад міністративного судочинств а України.

Головуючий суддя Шарпакова В.В.

Судді: Келеберда В.І.

Качур І.А.