Постанова

від 11.07.2011 по справі 2а-8976/10/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 року           № 2а-8976/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання –Пономаренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції Вишгородського району Київської області

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційної компанії «Юніт»та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Злагода»

про

стягнення  коштів, отриманих за нікчемним правочином.

В С Т А Н О В И В:

ДПІ Вишгородського району (далі –позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт»та СТОВ «Агропромислова компанія «Злагода»в кому просить стягнути з відповідача 1 на користь державного бюджету кошти в сумі 120 000 000,00 грн. як вартість майна отриманого за договором купівлі-продажу      № 02-12/09 від 02.12.2009, укладеним між відповідачами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ДПІ у Вишгородському районі було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Інвестиційна компанія «Юніт», якою встановлено, що згідно первинних документів наданих до перевірки підприємство мало господарські взаємовідносини з СТОВ «Агропромислова компанія «Злагода», між підприємствами було укладено договір купівлі-продажу 4 000 тонн маку олійного від 02.12.2009 № 02-12/09 на загальну суму 120 000 000,00 грн.

Позивач стверджує, що СТОВ “АПК “Злагода” протягом 2009 року не виробило тієї кількості продукції, яка вказана в договорі купівлі-продажу та ДПІ у Вишгородському районі відсутні доказі фактичного отримання, реальності зберігання та подальшого використання в господарській діяльності товару (маку олійного) ТОВ “ІК “Юніт”, а також відсутні людські та матеріально-технічні ресурси для вчинення даної фінансово-господарської операції, у зв'язку з чим ставить під сумнів дійсність договору та вважає його нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що дана угода містить ознаки недійсної, оскільки спрямована на приховування доходів від оподаткування, визнається ДПІ нікчемною, оскільки даний правочин порушує публічний порядок, вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається і просить стягнути з ТОВ “ІК “Юніт” на користь державного бюджету вартість отриманого за договором купівлі-продажу № 02-12/09 від 02.12.2009р. на загальну суму 120 000 000,00 грн.

Представник відповідача позову не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, при цьому зазначав, що обставини, викладені позивачем не відповідають дійсності, договір купівлі-продажу № 02-12/09 від 02.12.2009 є звичайним господарським договором між двома суб'єктами господарської діяльності, спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме одержання прибутку.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

02 грудня 2009 року між СТОВ “АПК “Злагода” (продавець) та ТОВ “ІК “Юніт” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 02-12/09. Згідно п.п. 1.1. договору покупець зобов'язується передати у власність покупця мак олійний, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.  Відповідно п.п. 1.2. договору та  специфікації № 1 від 02 грудня 2009 року до договору, яка є невід'ємною частиною договору, кількість товару становить 4000 тн, ціна за тн без ПДВ –25 000,00 грн., ціна за тн з ПДВ –30 000,00 грн., вартість без ПДВ – 100 000 000,00 грн., вартість з ПДВ –120 000 000,00 грн. Термін передачі товару до 01.03.2010 року, термін оплати товару до          30 грудня 2009 року, транспортування здійснюється за рахунок покупця. Передача товару була здійснена 15 грудня 2009 року, про що свідчить акт прийому-передачі № 1 від 15.12.2009 року, згідно якого  СТОВ “АПК “Злагода” передало, а ТОВ “ІК “Юніт” прийняло мак олійний в кількості 4000 тн на загальну вартість 120 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –20 000 000,00 грн.  Крім того, згідно додатку до договору від 28 грудня 2009 року, у зв'язку із неможливістю провести розрахунки у строки, обумовлені договором, покупець видає продавцю свої власні прості векселя на суму 120 000 000,00 грн. Факт передачі векселів засвідчується актом прийому-передачі. Таким чином договір купівлі-продажу відповідає вимогам чинного законодавства, згідно договору товар був переданий покупцеві, а покупець отримав його та оплатив його вартість простими векселями.

Твердження позивача про те, що товар не був фактично переданий покупцю, оскільки товар залишився на складі і його не було транспортовано, спростовуються        п.п.  8.4.-8.5. договору, відповідно якого продавець безоплатно зберігає товар на власному складі до 10.02.2010р. та до 01.03.2010р. за додаткову плату.

Згідно ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, ТОВ “ІК “Юніт” був наданий договір купівлі-продажу маку олійного № 19/10 від 19 січня 2010 року, укладений між ТОВ “ІК “Юніт” (Продавець) та             ТОВ “ВМП АЛЮКОН” (Покупець), відповідно якого придбаний у СТОВ “АПК “Злагода” мак був проданий ТОВ “ВМП АЛЮКОН”  за 120 010 416,00 грн. згідно цього договору товар може зберігатися на складі СТОВ “АПК “Злагода” та транспортується за рахунок Покупця.

Таким чином даний договір підтверджує отримання ТОВ “ІК “Юніт” економічної вигоди з придбання та продажу маку олійного та спростовує твердження позивача про відсутність доказів фактичного отримання, реальності зберігання, транспортування та подальшого використання в господарській діяльності товару ТОВ “ІК “Юніт”.

Твердження позивача про відсутність у СТОВ “АПК “Злагода” кількості продукції, яка вказана в договорі, оскільки протягом 2009 року відповідач не виростив такої кількості маку, спростовуються матеріалами справи. Так, СТОВ “АПК “Злагода” надала довідку про залишок маку олійного починаючи з 2007 року. Крім того,  відповідачем також надано акт перевірки СТОВ “АПК “Злагода” ДПІ у Ічнянському районі від 16.02.2011р. № 31-23/32121018, яким підтверджується наявність у СТОВ “АПК “Злагода”  необхідної кількості маку олійного (стор. 19 акту перевірки).

Позивач також посилається на те, що ні СТОВ “АПК “Злагода”, ні                      ТОВ “ІК “Юніт” не звертались до Державної інспекції з карантину рослин по Чернігівській області за видачею карантинного сертифікату на транспортування маку олійного.

Однак, згідно ст. 29 Закону України “Про карантин рослин”, карантинний сертифікат видається державним інспектором з карантину рослин не раніше, ніж за 14 діб до дати переміщення об'єктів регулювання територією України на підставі проведених фітосанітарних процедур. Виходячи з вимог п. 24 Порядку проведення огляду, обстеження, аналізу, фумігації (знезараження) та інспектування (оформлення фітосанітарного та карантинного сертифікатів) об'єктів регулювання у сфері                          карантину рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року  №  705, карантинний сертифікат видається саме власнику вантажу.

Матеріали справи підтверджують, що ні СТОВ “АПК “Злагода”, ні ТОВ “ІК “Юніт” мак олійний самостійно не відвантажували. Отже і отримувати карантинний сертифікат не були зобов'язані. В той же час позивачем не надано доказів хто відвантажував товар і чи був ним отриманий карантинний сертифікат.

Згідно довідки від 30.08.2010 року № 113/23-124 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ “АПК “Злагода” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “ІК “Юніт” за грудень 2009р., проведеної на запит ДПІ у Вишгородському районі, перевіркою СТОВ “АПК “Злагода” не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими  від ТОВ “ІК “Юніт”, яка мала правові відносини з платником податків, не встановлено не відображення СТОВ “АПК “Злагода” в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ “ІК “Юніт”, яка мала правові відносини з платником податків.

Згідно висновків акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 16.02.2011р. № 31-23/32121018, перевіркою пунктів № 1, 2, 3, 4.1.1, 4.1.3, 4.1.4, 4.1.5, 4.2, 4.3, 4.4, 5, 6.1, 6.26.36.46.5, 6.6,7 плану перевірки порушень не встановлено, правочини укладені СТОВ “АПК “Злагода” з ТОВ “ІК “Юніт” на суму угоди 120 000 000,00 грн. мають ознаки нікчемності та є нікчемними.

Однак, матеріали акту перевірки свідчать про відсутність порушень, підтверджують дійсність оспорюваної угоди, а висновки ДПІ щодо нікчемності угоди навпаки, є хибними, що не підтверджуються фактичними даними.

Доводи позивача про те, що відсутність доказів отримання відповідачами дозволу на вивезення товару від продавця підтверджують безтоварінсть правочину суд не вважає достатніми, оскільки як встановлено судом та підтверджено редставниками стрін в ході розгляду справи, у продавця була відповідна кількість товару «мак олійний»належної якості, щоі підтверджено висновком експертизи, товар оплачено в повній вартості, сторонами правочину задекларовано суму коштів по спірній операції та сплачено всі податки та збори.

Також представником позивача підтверджено, що перевірка наявності сертифікату на вивезення товару із карантинної зони не відноситься до повноважень органів державної податкової служби.

Отже, твердження позивача, що оспорюваний договір порушує публічний порядок як такий, що спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, спрямований проти держави шляхом несплати податків, водночас суперечить моральним засадам суспільства, не доведені позивачем, а також не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Стаття 71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не довено підстав на яких грунтуються його позовні вимоги, не надано суду достатніх та беззаперечених доказів на їх підтвердження з одночасними повним та належним обгрунтуванням відповідачами заперечень проти позову з наданням беззаперечених доказів на їх підтвердження, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного державній податковій інспекції Вишгородського району Київської області – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Старова Н.Е.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  15 липня 2011 р.