Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-643/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2012 року 14:18 № 2а-643/12/2670

Окружний адміністративни й суд міста Києва у складі:

головуючого судді Патраті й О.В.

при секретарі судового зас ідання Сервачинській І.М., за у частю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Ткач ова О.В.,

від третьої особи: не з' явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу

за позовом ОСОБА_3

до

третя особа Державної податкової інс пекції у Шевченківському рай оні міста Києва

Приватний нотаріус Київсь кого міського нотаріального округу ОСОБА_4

про визнання нечинним та скасу вання податкового повідомле ння-рішення № 816 від 31 серпня 2011 р оку,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністрат ивного суду м. Києва звернувс я ОСОБА_3 (далі - Позивач, ОСОБА_3.) з позовом до Держав ної податкової інспекції у Ш евченківському районі міста Києва (далі - Відповідач), в я кому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ві д 17.01.2012 року, просив визнати неч инним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 816 від 31 серпня 2011 року.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 19 січня 2012 року було відкрито пр овадження у даній справі.

В обґрунтування позовних в имог Позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням Відповідачем було безпідста вно визначено суму податку з доходів фізичних осіб у розм ірі 798 000,00 грн. у зв' язку з відчу дженням земельної ділянки, о скільки відповідно до пп. 4.3.18 п . 4.3 ст. 4 Закону України «Про под аток з доходів фізичних осіб »до складу загального місячн ого або річного оподатковува ного доходу платника податку не включається сума доходу, о триманого внаслідок відчуже ння земельних ділянок сільсь когосподарського призначен ня, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі при ватизації згідно з нормами з емельного законодавства.

Крім того позивач зазначив , що обов' язок щодо розрахун ку, утримання та сплати (перер ахування) до бюджету податку при здійсненні операцій з ві дчуження об' єктів нерухомо го майна покладається на под аткового агента, яким відпов ідно до п. 11. 3 статті 11, Закону Ук раїни «Про податок з доходів фізичних осіб», являється но таріус, який посвідчує догов ір купівлі-продажу земельної ділянки.

В судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримав повністю та пр осив позов задовольнити з пі дстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову за перечував та просив відмовит и у задоволенні позову, посил аючись на те, що вартість відч удженої позивачем земельної ділянки має бути оподаткова на за ставкою 5%, оскільки вказ ана земельна ділянка була от римана позивачем у власність іншим чином, ніж передбачено пп. 4.3.18 п. 4.3. ст. 4 Закону України «П ро податок з доходів фізични х осіб»від 22.05.2003 р. № 889, тобто не у процесі приватизації.

На думку відповідача, норма ми статтей 81 та 116 Земельного ко дексу України розрізняється набуття громадянами права в ласності на земельні ділянки в порядку безоплатної перед ачі та в порядку приватизаці ї. Враховуюче те, що позивачем було набуто спірну земельну дялянку в порядку безоплатн ої передачі, а не приватизаці ї (якою, на переконання відпов ідача, є лише набуття права вл асності на ті земельні ділян ки, що раніше були надані гром адянам у користування), позив ач не має права на пільгу у виг ляді невключення до об' єкта оподаткування доходу, отрим аного від продажу цієї земел ьної ділянки.

З огляду на вищевикладене, в ідповідач вважає позовні вим оги необґрунтованими та прос ив суд відмовити у їх задовол енні в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду від 08 лютого 2 012 року до участі в справі у яко сті третьої особи без самост ійних вимог на стороні позив ача залучено приватного нота ріуса Київського міського но таріального округу ОСОБА_4 .

Третя особа - приватний нота ріус ОСОБА_4 - подав суду пи сьмові пояснення, у яких зазн ачав, що при посвідченні дого вору купівлі-продажу земельн ої ділянки громадянин ОСОБ А_3 надав усі необхідні доку менти, необхідні для вчиненн я данного виду правочину. При цьому в пункті 5.3 договору куп івлі-продажу від 30.12.2010 року міст иться застереження про те, що доходи продавця, отримувані від продажу земельної ділян ки, не підлягають оподаткува нню податком з доходів фізич них осіб на підставах, визнач ених підпунктом 4.3.18 пункту 4.3 ст . 4 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб». Вказ аною нормою передбачено дві умови звільнення від оподатк ування операцій з продажу зе мельних діяльнок: - відчуджув ана ділянка має бути сільськ огосподарського призначенн я; - відчуджувана ділянка має б ути одержана продавцем-грома дянином безпосередньо в проц есі приватизаціїзгідно із зе мельним законодавством в меж ах установлених норм.

Як зазначала третя особа, з огляду на надані ОСОБА_3 д окументи, зокрема, розпорядж ення Рокитнянської РДА від 22.1 2.2010 р. № 544 та довідку Управління Держкомзему у Рокитнянськом у районі Київської області в і 28.12.2010р. № 14/04-38/1544, у приватного нота ріуса не виникло жодних сумн івів, що відчужвана ОСОБА_3 земельна ділянка сільськог осподарського призначення б ула безпосередньо отримана н им у власність у процесі прив атизації згідно з нормами зе мельного законодавства.

Оскільки такий вид доходу н е є об' єктом оподаткування, сума податку, яка підлягає сп латі, не може бути нарахована нотаріусом як податковим аг ентом, а за таких обставин при посвідченні договору не мож е бути наданий документ про с плату податку сторонами дого вору.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС Украї ни в судовому засіданні 12 бере зня 2012 року проголошено вступ ну та резолютивну частини по станови.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, за слухавши пояснення представ ників сторін, всебічно і повн о з' ясувавши всі фактичні о бставини, що мають значення д ля вирішення справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріа лів справи, розпорядженням Р окитнянської районної держа вної адміністрації Київсько ї області від 22 грудня 2010 року № 554 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власніс ть гр. ОСОБА_3 для ведення о собистого селянського госпо дарства за межами населеного пункту на території Ольшанс ької сільської ради Рокитнян ського району Київської обла сті та передано у власніст ь гр. ОСОБА_3 земельну ді лянку площею 2,0 га сіножатей д ля ведення особистого селянс ького господарства (а.с. 61).

На підставі вказаного розп орядження 28 грудня 2010 року Упра влінням Держкомзему в Рокитн янському районі Київської об ласті позивачу було видано д ержавний акт на право власно сті на земельну ділянку НОМ ЕР_2 (а.с. 50-51).

Цільове призначення вказа ної земельної ділянки згідно державного акту на право вла сності вказано - для ведення особистого селянського госп одарства.

30 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Компанія з управлінн я активами «Арт-Капітал Мене джмент»було укладено догові р купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого Позивачем було продано вказ ану земельну ділянку на кори сть ТОВ «Компанія з управлін ня активами «Арт-Капітал Мен еджмент»(а.с. 48-49). Договір було п освідчено нотаріально прива тним нотаріусом Київського м іського нотаріального округ у ОСОБА_4 30 грудня 2010 року та зареєстровано в реєстрі за № 3901.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна земельної ділянки стано вила 15 960 000,00 гривень.

29 березня 2011 року позивачем б уло подано до ДПІ у Шевченків ському районі м. Києва деклар ацію про доходи, отримані з 01 с ічня по 31 грудня 2010 року (а.с. 28-30), з гідно з якою сума одержаного доходу від продажу земельно ї ділянки згідно вказаного в ище Договору складала 15 960 000,00 гр н. (п. 1.2. декларації). Як вказано п озивачем у підрозділі «4»роз ділу 1.2. поданої декларації «С ума утриманого податку», дох ід від продажу зазначеної зе мельної ділянки не оподатков ується.

09 серпня 2011 року ДПІ у Шевченк івському районі м. Києва було проведено невиїзну документ альну перевірку з питань пов ноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_3 за п еріод з 01.01.2010 р. по 01.01.2010 р., за резуль татами якої було складено ак т № 5/17-01/НОМЕР_1 від 09.08.2010 року (д алі по тексту - Акт перевірки, Акт).

В акті перевірки Відповіда чем зазначено про заниження оподатковуваного доходу за 2 010 рік на 15 960 000,00, з якого слід спла тити податкове зобов' язанн я по податку з доходів фізичн их осіб до бюджету за ставкою 5% в сумі 798 000,00 грн.756 517,25 грн. Даний в исновок ґрунтується на тому, що вказана земельна ділянка була отримана платником под атків у власність іншим спос обом, ніж передбачено пп. 4.3.18 п. 4 .3 ст. 4 Закону № 889.

31 серпня 2011 року ДПІ у Шевч енківському районі м. Києва в инесено податкове відомленн я форми «Р»№ 816, яким Пози вачу, на підставі пп. 54.3 ст. 54 Под аткового кодексу України та відповідно до пп. 4.3.18 п.4.3. ст. 4 та п . 7.2 ст. 7 Закону України «Про под аток з доходів фізичних осіб »було нараховано суму податк ового зобов' язання за плате жем «податок з доходів фізич них осіб»у розмірі 798 000,00 грн.

Позивач вважає податкове п овідомлення від 29 березня 2011 ро ку № 816 таким, що суперечить вим огам норм законодавства, чин ного у період виникнення спі рних правовідносин, а тому пі длягає скасуванню.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Порядок оподаткування дох одів фізичних осіб, ставки по датку, перелік доходів, які є о б' єктом оподаткування, та п ерелік доходів, які не включа ються до складу загального м ісячного або річного оподатк овуваного доходу у період ви никнення спірних правовідно син (отримання позивачем спі рного доходу) визначались За коном України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV в ід 22.05.2003 (надалі - Закон № 889-ІV), який діяв до набрання чинності По датковим кодексом України.

Пунктом 1.2. ст. 1 Закону № 889-ІV ви значено, що доходом фізичної особи є сума будь-яких коштів , вартість матеріального і не матеріального майна, інших а ктивів, що мають вартість, у то му числі цінних паперів або д еривативів, одержаних платни ком податку у власність або н арахованих на його користь, ч и набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпу нктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цьог о Закону, протягом відповідн ого звітного податкового пер іоду з різних джерел як на тер иторії України, так і за її меж ами.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 889-IV об'єктом оподаткування р езидента є: загальний місячн ий оподатковуваний дохід; чи стий річний оподатковуваний дохід, який визначається шля хом зменшення загального річ ного оподатковуваного доход у на суму податкового кредит у такого звітного року; доход и з джерелом їх походження з У країни, які підлягають кінце вому оподаткуванню при їх ви платі.

Позивач у справі отримав до хід в результаті відчуження земельної ділянки на суму 15 960 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 З акону № 889-IV до складу загальног о місячного або річного опод атковуваного доходу платник а податку не включається , зокрема, сума доходу, отрим аного таким платником податк у внаслідок відчуження зе мельних ділянок сільськог осподарського призначення , земельних часток (паїв), м айнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації з гідно з нормами земельного з аконодавства.

Таким чином, Суд звертає ува гу на те, що чинним законодавс твом України виключено зі ск ладу місячного або річного о податковуваного доходу плат ника податку суму доходу, отр иманого таким платником пода тку внаслідок відчуження зем ельних ділянок сільськогосп одарського призначення, земе льних часток (паїв), майнових п аїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі при ватизації згідно з нормами з емельного законодавства.

Основним законодавчим акт ом в Україні, який регулює зем ельні відносини, визначає ск лад та цільове призначення з емель України, є Земельний ко декс України вiд 25.10.2001 р. № 2768-III.

Відповідно до вимог частин и 1 статті 22 Земельного кодекс у України землями сільського сподарського призначення ви знаються землі, надані для ви робництва сільськогосподар ської продукції, здійснення сільськогосподарської наук ово-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відпо відної виробничої інфрастру ктури, у тому числі інфрастру ктури оптових ринків сільськ огосподарської продукції, аб о призначені для цих цілей.

Відповідно до частини 2 стат ті 22 Земельного кодексу Украї ни до земель сільськогоспода рського призначення належат ь:

а) сільськогосподарські уг іддя (рілля, багаторічні наса дження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадж ення, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського п ризначення, землі під господ арськими будівлями і дворами , землі під інфраструктурою о птових ринків сільськогоспо дарської продукції, землі ти мчасової консервації тощо).

Відповідно до вимог пункту "а" частини 3 статті 22 Земельног о кодексу України громадя нам землі сільськогоспод арського призначення переда ються у власність та надають ся у користування - для веде ння особистого селянського г осподарства, садівництва , городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення то варного сільськогосподарсь кого виробництва.

Таким чином, згідно норм дан ої статті Земельного кодексу України земельна ділянка на дана для ведення особисто го селянського господарства відноситься до земель с ільськогосподарського приз начення .

Статтею 81 Земельного кодекс у України визначено, що грома дяни України набувають права власності на земельні ділян ки на підставі:

а) придбання за договором ку півлі-продажу, ренти, даруван ня, міни, іншими цивільно-прав овими угодами;

б) безоплатної передачі і з земель державної і комунал ьної власності;

в) приватизації земельни х ділянок, що були раніше нада ні їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на міс цевості) належної їм земельн ої частки (паю).

Порядок набуття права на зе млю громадянами та юридичним и особами врегульовано главо ю 19 Земельного кодексу Україн и.

Громадяни та юридичні особ и набувають права власності та права користування земель ними ділянками із земель дер жавної або комунальної власн ості за рішенням органів вик онавчої влади або органів мі сцевого самоврядування в меж ах їх повноважень, визначени х цим Кодексом, або за результ атами аукціону (абзац 1 частин и 1 статті 116 Земельного кодекс у України).

Відповідно до частини 3 стат ті 116 Земельного кодексу Украї ни безоплатна передача земел ьних ділянок у власність гро мадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних д ілянок, які перебувають у кор истуванні громадян;

б) одержання земельних діля нок внаслідок приватизації д ержавних і комунальних сільс ькогосподарських підприємс тв, установ та організацій;

в) одержання земельних діля нок із земель державної і ком унальної власності в межах н орм безоплатної приватизаці ї, визначених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 118 Земельно го кодексу України визначено , що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ді лянки, яка перебуває у його ко ристуванні, подає заяву до ві дповідної районної, Київсько ї чи Севастопольської місько ї державної адміністрації аб о сільської, селищної, місько ї ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщ о земельна ділянка державної власності розташована за ме жами населених пунктів і не в ходить до складу певного рай ону, заява подається до Ради м іністрів Автономної Республ іки Крим.

Згідно з частиною 3 статті 118 Земельного кодексу України г ромадяни-працівники державн их та комунальних сільського сподарських підприємств, уст анов та організацій, а також п енсіонери з їх числа, зацікав лені в одержанні безоплатно у власність земельних діляно к, які перебувають у постійно му користуванні цих підприєм ств, установ та організацій, з вертаються з клопотанням про приватизацію цих земель від повідно до сільської, селищн ої, міської ради або Ради міні стрів Автономної Республіки Крим, районної, Київської чи С евастопольської міської дер жавної адміністрації.

Відповідно до частини 6 стат ті 118 Земельного кодексу Украї ни громадяни, зацікавлені в о держанні безоплатно у вла сність земельної ділянки із земель державної або комунал ьної власності для веденн я фермерського господарства , ведення особистого селянсь кого господарства, ведення с адівництва, будівництва та о бслуговування жилого будинк у, господарських будівель і с поруд (присадибної ділянки), і ндивідуального дачного буді вництва, будівництва індивід уальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, п одають клопотання до відпові дної районної, Київської чи С евастопольської міської дер жавної адміністрації або сіл ьської, селищної, міської рад и за місцезнаходженням земел ьної ділянки. У клопотанні за значаються цільове призначе ння земельної ділянки та її о рієнтовні розміри. До клопот ання додаються графічні мате ріали, на яких зазначено бажа не місце розташування земель ної ділянки, погодження земл екористувача (у разі вилучен ня земельної ділянки, що пере буває у користуванні інших о сіб) та документи, що підтверд жують досвід роботи у сільсь кому господарстві або наявні сть освіти, здобутої в аграрн ому навчальному закладі (у ра зі надання земельної ділянки для ведення фермерського го сподарства). У разі якщо земел ьна ділянка державної власно сті розташована за межами на селених пунктів і не входить до складу певного району, зая ва подається до Ради міністр ів Автономної Республіки Кри м.

Особливістю зазначеної п ідстави безоплатної передач і земельних ділянок у власні сть громадян є те, що земельна ділянка, яку має намір отрима ти громадянин у межах норм бе зоплатної приватизації, приз начена для ведення фермерськ ого господарства, ведення ос обистого селянського господ арства, ведення садівництва, будівництва та обслуговуван ня жилого будинку, господарс ьких будівель і споруд (приса дибної ділянки), індивідуаль ного дачного будівництва, бу дівництва індивідуальних га ражів; а також те, що земельна ділянка не знаходиться у кор истуванні особи, яка подає за яву про приватизацію, та не пе ребуває у постійному користу ванні державних та комунальн их сільськогосподарських пі дприємств, установ та органі зацій.

Як було встановлено під ча с розгляду справи, земельна д ілянка площею 2,0 га, що знаходи ться за межами населенного п ункту на території Ольшанськ ої сільської ради Рокитнянсь кого району Київської област і, має цільове призначення - “для ведення особистого селя нського господарства”.

Згідно довідки Управлінн я Держкомзему у Рокитнянсько му районі Київської області 28.12.2010 р. № 14/04-38/1544 громадянину ОСО БА_3 було надано земельну ді лянку на загальних підставах - в процесі безплатної пр иватизації, згідно розпор ядження Рокитнянської район ної державної адміністрації від 22.12.2010 року № 544 із земель за пасу на території Ольшани цької сільської ради (а.с. 53).

Відповідно до статті 121 Зем ельного кодексу України гром адяни України мають право на безоплатну передачу їм земе льних ділянок із земель держ авної або комунальної власно сті в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земе льної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподар ських підприємств, розташова них на території сільської, с елищної, міської ради, де знах одиться фермерське господар ство. Якщо на території сільс ької, селищної, міської ради р озташовано декілька сільськ огосподарських підприємств , розмір земельної частки (паю ) визначається як середній по цих підприємствах. У разі від сутності сільськогосподарс ьких підприємств на територі ї відповідної ради розмір зе мельної частки (паю) визначає ться як середній по району;

б) для ведення особистого се лянського господарства - не б ільше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуго вування жилого будинку, госп одарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачн ого будівництва - не більше 0,10 г ектара;

д) для будівництва індиві дуальних гаражів - не більше 0, 01 гектара.

Вказана земельна ділянк а була отримана Позивачем бе зоплатно у процесі приватиза ції, що випливає з розпорядже ння Рокитнянської районної д ержавної адміністрації від 2 2.12.2010 року № 544, де вказано, що гр. ОСОБА_3 передано земельну д ілянку площею 2,0 га для веденн я особистого селянського гос подарства на підставі статте й 33, 118, 121, 186-1 Земельного кодексу Ук раїни, якими визначаються по рядок та норми безоплатної п ередачі земельних ділянок гр омадянам.

Розмір переданої Позивачу земельної ділянки відповіда є нормі безоплатної перед ачі земельних ділянок г ромадянам для ведення особис того селянського господарст ва, встановленої п. “б” ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, - не більше 2,0 гектара.

Передача ділянки здійснен а безоплатно, що підт верджується вищевказаною до відкою Управління Держкомзе му у Рокитнянському районі К иївської області 28.12.2010 р. № 14/04-38/1544.

Таким чином суд встановив, щ о позивачем відчужено земель ну ділянку для ведення особи стого селянського господарс тва, тобто землі сільськогос подарського призначення, які попередньо були отримані ни м у власність внаслідок безо платної передачі земель держ авної власності за розпорядж енням відповідної державної адміністрації за нормами зе мельного законодавства. Опер ація з продажу такої земельн ої діяльнки підпадає під умо ви звільнення від оподаткува ння, визначені підпунктом 4.3.18 п ункту 4.3 ст. 4 Закону України «Пр о податок з доходу фізичних о сіб».

Посилання відповідача на т е, що спірна земельна ділянка була отримана позивачем у вл асність іншим чином, ніж пере дбачено пп. 4.3.18 п. 4.3. ст. 4 Закону Ук раїни «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889, то бто не у процесі приватизаці ї, не може прийнято судом до ув аги.

Відповідно до Земельного к одексу України приватиза ція земель державної та к омунальної власності здійсн юється шляхом їх відчуження на користь громадян України у спосіб безоплатної пере дачі їм земельних діляно к в межах норм безоплатної пр иватизації, визначених цим К одексом.

Як вказано у рішенні Консти туційного суду України від 13 г рудня 2000 року у справі № 1-16/2000 (спр ава про визначення способу м алої приватизації) «одним із способів зміни форми власно сті є приватизація, в пр оцесі якої відбувається відч уження на користь фізичних а бо юридичних осіб майна, що є д ержавною чи комунальною влас ністю, та майна, що належить Ав тономній Республіці Крим».

Отже набуття громадянином права власності на земельну ділянку, яка перебувала у дер жавній чи комунальній власно сті, на безоплатній основі у м ежах норм безоплатної приват изації та в порядку, визначен ому статтею 118 Земельного коде ксу України, за своїм змістом і є приватизацією.

Таким чином, на підставі вст ановлених обставин справи та аналізу наведених правових норм, суд приходить до виснов ку, що спірна земельна ділянк а була набута позивачем в пор ядку приватизації, а відтак д охід, отриманий ним внаслідо к відчуження вказаної земель ної ділянки сільськогоспода рського призначення, не вклю чається до його загального о податковуваного доходу, тобт о не є об' єктом оподаткуван ня податком з доходів фізичн их осіб.

Враховуючи відсутність в д аному випадку у позивача опо датковуваного доходу та відс утність обов' язку з погашен ня суми податкового зобов' я зання, на думку суду, позивач н е повинен сплачувати до бюдж ету податок з доходів фізичн их осіб, а відтак сума податко вого зобов' язання в розмірі 798 000,00 грн. визначена позивачу п ротиправно.

Крім того, суд зазначає, що в ідповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону № 889-IV, податковим агентом п ри здійсненні операцій з від чуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбачено му статтею 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує в ідповідний договір за наявно сті оціночної вартості таког о нерухомого майна та докуме нта про сплату податку сторо нами договору.

Порядок визначення оціноч ної вартості нерухомого майн а, що підлягає продажу, встано влюється Кабінетом Міністрі в України.

Сума податку самостійно сп лачується сторонами (або одн ією стороною) договору до йог о нотаріального посвідчення через установи банків у сумі , визначеній податковим аген том.

Нотаріус, який посвідчив до говір відчуження об'єкта нер ухомості, зобов'язаний надіс лати інформацію про такий до говір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлен і законом для податкового кв арталу.

Тобто, нотаріус визначає (на раховує) суму податку з доход ів фізичних осіб, яка має бути сплачена сторонами (стороно ю) договору при відчуженні об ' єкта нерухомості, посвідчу є такий договір лише за умови сплати податку, тобто контро лює таку сплату, і повідомляє податковому органу інформац ію про договір, а позивач не зо бов' язаний нараховувати, ут римувати та сплачувати до бю джету податок з фізичних осі б.

Підпункт «а»п. 20.2 ст. 20 Закону № 889-IV встановлює, що фінансово відповідальними за порушенн я правил нарахування, утрима ння та сплати до бюджету пода тку з доходів платника подат ку, що здійснюються особами, в изначеними цим Законом по датковими агентами, є такі ос оби.

Згідно п. 20.3.1 ст. 20 Закону № 889-IV ос обами, відповідальними за по гашення суми податкового зоб ов'язання або податкового бо ргу з цього податку при нарах уванні податку особою, на яку покладається відповідальні сть за таке нарахування, утри мання та сплату (перерахуван ня) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, - є так а особа - податковий агент .

Таким чином, обов' язок щод о сплати податку законодавец ь покладає на сторону догово ру, а на податкового агента (но таріуса) - обов' язок визнач ення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням спл ати податку шляхом перевірки відповідного платіжного док умента та вчинення дії щодо п одання відповідної інформац ії податковому органу.

Недотримання нотаріусом з азначених вимог тягне за соб ою настання відповідальност і, установленої Законом.

Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону в раз і, коли податковий агент до аб о під час виплати доходу на ко ристь платника податку не зд ійснює нарахування, утриманн я або сплату (перерахування) ц ього податку, відповідаль ність за погашення суми пода ткового зобов'язання або под аткового боргу, що виникає вн аслідок таких дій, покладаєт ься на такого податкового аг ента. При цьому платник под атку - отримувач таких доході в звільняється від обов'язку погашення такої суми податк ових зобов'язань або податко вого боргу.

Як випливає зі змісту навед еної норми, установлена нею в ідповідальність настає в раз і невчинення податковим аген том будь-якої з визначених йо му дій, зокрема в разі неналеж ного нарахування суми податк у у встановлених Законом вип адках.

Здійснення нотаріального посвідчення договору про від чуженні нерухомості за відсу тності документа, що підтвер джує сплату сторонами догово ру визначеної нотаріусом сум и податку, є неналежним викон анням нотаріусом покладених на нього функцій податковог о агента в частині нарахуван ня податку з доходів фізични х осіб. Інше застосування заз начених законодавчих норм су перечитиме змісту поняття по даткового агента, а також при пису підпункту 11.3 статті 11 Зако ну, яким прямо передбачено по кладення на нотаріуса функці й податкового агента.

Таким чином, якщо нотаріус п освідчив договір з відчуженн я об'єктів нерухомого майна б ез сплати податку стороною д оговору, обов'язок щодо сплат и відповідних податкових зоб ов'язань повинен виконати но таріус - податковий агент.

Відповідно до вищезазначе них приписів статті 20 Закону, позивач - ОСОБА_3 не є від повідальною особою за поруше ння правил нарахування, утри мання та сплати до бюджету по датку з доходів платника под атку при цій операції, оскіль ки відповідальною особою за погашення суми податкового з обов'язання є нотаріус як под атковий агент.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з яко ю це повноваження надано; обґ рунтовано, тобто з урахуванн ям усіх обставин, що мають зна чення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (н еупереджено); добросовісно; р озсудливо; з дотриманням при нципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Враховуючи викладене, на ду мку Окружного адміністратив ного суду міста Києва, ДПІ у Ше вченківському районі м. Києв а не доведено правомірність та обґрунтованість підстав д ля прийняття податкового пов ідомлення від 31.08.2011 р. № 816, з ураху ванням вимог встановлених ча стиною другою статті 19 Консти туції України та частиною тр етьою статті 2 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни, а тому адміністративни й позов підлягає задоволенню .

Відтак, проаналізувавши ма теріали адміністративної сп рави та вимоги чинного на час виникнення спірних правовід носин податкового законодав ства, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обгрун тованими, а оскаржуване пода ткове повідомлення є протипр авним та підлягає скасуванню .

На розподілі судових витра т представник позивача не на полягав, про що подав суду пис ьмову заяву.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Код ексу адміністративного судо чинства України, Окружний ад міністративний суд міста Киє ва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позо в задовольнити.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Шевченківс ькому районі м. Києва № 816 від 31 с ерпня 2011 року.

Постанова набирає законн ої сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання апеляційн ої скарги до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя Патратій О.В.

Повний те кст постанови складено та пі дписано:

20 березня 2012 року.