Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-643/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-643/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2012 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 816 від 31.08.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

30.12.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого позивачем було продано вказану земельну ділянку на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Арт-Капітал Менеджмент». Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 30.12.2010 та зареєстровано в реєстрі за № 3901. Відповідно до п. 2.1. договору ціна земельної ділянки становила 15960000,00 гривень.

29.03.2011 позивачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларацію про доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, згідно з якою сума одержаного доходу від продажу земельної ділянки згідно вказаного вище Договору складала 15960000,00 грн. Як вказано позивачем у підрозділі «4»розділу 1.2. поданої декларації «Сума утриманого податку», дохід від продажу зазначеної земельної ділянки не оподатковується.

09.08.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатами якої було складено акт № 5/17-01/НОМЕР_1 від 09.08.2010.

В акті перевірки відповідачем зазначено про заниження оподатковуваного доходу за 2010 рік на суму 15960000,00 гривень, з якого слід сплатити податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб до бюджету за ставкою 5%. Даний висновок ґрунтується на тому, що вказана земельна ділянка була отримана платником податків у власність іншим способом, ніж передбачено пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889.

31.08.2011 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення форми «Р»№816, яким позивачу, на підставі пп. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 4.3.18 п.4.3. ст. 4 та п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»було нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»у розмірі 798000,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що для підтвердження пільги, яка передбачена п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», гр. ОСОБА_4 не надав копію свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно до пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються (не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Згідно довідки управління Держкомзему у Рокитнянському районі Київської області 28.12.2010 № 14/04-38/1544 громадянину ОСОБА_2 було надано земельну ділянку на загальних підставах в процесі безоплатної приватизації, згідно розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації від 22.12.2010 № 544 із земель запасу на території Ольшаницької сільської ради (а.с. 53).

Згідно з ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Відповідно до п.п. а, б, в ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що основними умовами застосування пільги, визначеної пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-ІV, є отримання доходу (незалежно від його розміру) внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення отриманих у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Актом перевірки від 09.08.2011 нібито встановлено порушення ОСОБА_4 вимог пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-ІV при відчуженні ним земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га за договором купівлі-продажу, посвідченим 30.12.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв до 30.12.2010, податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку передбаченому в ст. 11 цього ж закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документи про сплату податку сторонами договору. Вказаною нормою встановлено, що сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом, тобто нотаріусом. Тобто, обов'язок сплати податку законодавець покладає на сторону договору, а на податкового агента (нотаріуса) -обов'язок визначення відповідної суми, тобто нарахування податку, а також контроль за здійсненням сплати податку шляхом перевірки відповідного платіжного документа та вчинення дії щодо подання відповідної інформації податковому органу.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб», особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України, до яких зокрема, відповідно до п.п. «є»п. 1.3. ст. 1 цього ж закону відносяться доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України є податковий агент.

Згідно з пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 вищевказаного закону, у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку -отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового богу.

Як випливає зі змісту наведеної норми закону, установлена нею невідповідність настає в разі не вчинення податковим агентом будь-якої з визначених йому дій, зокрема в разі коли нотаріус не здійснить нарахування податку або посвідчить договір відчуження нерухомого майна без документа про сплату податку сторонами договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта про те, що гр. ОСОБА_4 не підтверджено право на отримання пільги, яка передбачена п.п. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», є безпідставними виходячи з того, що чинним законодавством не передбачено при застосуванні зазначених пільг подавати до податкових органів свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно було нараховано суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб»у розмірі 798000,00 грн.

Оскільки у вступній частині повного тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції помилково вказано дату постанови 12.03.2011 замість 12.03.2012, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 816 від 31.08.2011.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2012 -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.