Постанова

від 09.11.2010 по справі 2а-17071/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року           справа №2а-17071/10/0570

зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.   

при секретарі судового засідання Дровниковій К.В,

за  участю  представника позивача – Волкова  І.С., представників   відповідача: Беспалової  О.В., Поспєлової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області  на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі № 2а-17071/10/0570 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо – 49»  до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначення податку на прибуток в сумі 117584 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58792 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позивом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначення податку на прибуток в сумі 117584 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58792 грн., з наступним їх уточненням.

Постановою  Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі № 2а-17071/10/0570 – позовні вимоги задоволено.  

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення – рішення  Державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 0001182320/0 від 10.12.2009 року, №0001182320/1 від 05.02.2010 року, № 0001182320/2 від 01.04.2010 року, № 0001182320/3 від 16.06.2010 року в частині визначення податку на прибуток в сумі 117584 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58792 грн.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення – рішення  Державної податкової інспекції у м. Харцизьку №0001172320/0 від 10.12.2009 року, №0001172320/1 від 05.02.2010 року, № 0001172320/2 від 01.04.2010 року, № 0001172320/3 від 16.06.2010 року, відповідно до яких визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 141100,5 грн., у тому числі  за основним платежем – 94067 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями в сумі 47033,5 грн.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали  доводи апеляційної скарги просили скасувати постанову суду першої інстанції,  позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,  встановила наступне.

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08р. по 30.06.2009р., за результатами якої складений акт від 27.11.2009р. № 3102/23-2/ 33110316 та прийнято податкове повідомлення-рішення № 000118232/0 від 10.12.09р., яким   згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачу  було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 176940 грн., у тому числі основний платіж 117960 грн., штрафні санкції - 58980 грн. Штрафні (фінансові) санкції  були нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Податковим повідомленням-рішенням № 0001172320/0 від 10.12.2009 року,  згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141100,5 грн., у тому числі основний платіж 94067 грн., штрафні санкції – 47033,5 грн.. Штрафні (фінансові) санкції були  нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Фактичні обставини справи щодо порушень полягають у тому,  що позивачем було укладено договори про надання послуг мерчендайзингу з ТОВ "Юнівест-Сервіс" за №0206м від 02.06.2008 року та ТОВ "Аквабумторг" за №28-07-08/м від 27.07.2008 року.  

            Згідно з договором від 02.07.2008 року № 0206м мерчендайзинг визначається,  як сукупність послуг з розміщення продукції на полицях, стендах, безпосередньо в торгових залах і т.п. в торговій мережі, місцях продажу тощо, з метою збільшення обсягів продаж такої продукції. Звіт-інформація здійснюється  по запиту замовника про продаж продукції в місцях продажу, де надаються послуги за даною угодою. Виконавець зобов'язується на запит торгового представника замовника, але не частіше одного разу на місяць, надавати інформацію про обсяг продажу продукції, вказаної в п. 1.3 цього договору ( арк. справи 130-132).

            Згідно з договором від 27.07.2008 року №28-07-08/м мерчендайзинг визначається,  як сукупність послуг з розміщення продукції на полицях, стендах, безпосередньо в торгових залах і т.п. в торговій мережі, місцях продажу тощо, з метою збільшення обсягів продаж такої продукції. Перелік продукції, вартість послуг зазначені у додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору. Звіт-інформація здійснюється на запит  замовника про продажу продукції в місцях продажу, де надаються послуги за даною угодою. Виконавець зобов'язується на запит торгового представника замовника, але не частіше одного разу на місяць, надавати інформацію про обсяг продажу продукції, вказаної в п. 1.3 цього договору( арк. справи 139-141).

          Відповідно до зазначених угод ТОВ "Сільпо-49" отримано послуги мерчендайзингу, (акти виконаних робіт від 31.07. 2008 року № 310768 на суму 221246,14 грн., у тому числі 36874,36 грн. ПДВ та від 29.08.2008 року №290836 на суму 227239,96 грн., у тому числі 37873,33 грн. ПДВ, від 29.08.2008 року на суму 115915,78 грн., у тому числі 19319,30 грн. ПДВ, отримані від ТОВ "Юнівест-Сервіс" та від ТОВ "Аквабумторг" відповідно). Згідно з зазначеними актами виконаних робіт ТОВ "Сільпо-49" отримало послуги по розміщенню продукції на стендах та полицях у магазині замовника (ТОВ "Сільпо-49").

          В акті перевірки зазначено, що відповідно до звітів товариств-виконавців, які надані до вказаних актів виконаних робіт замовнику (ТОВ "Сільпо-49") виконавцем (ТОВ "Юнівест-Сервіс") були надані послуги, які полягали в здійсненні перепродажної підготовки товару, що реалізується замовником; наданні засобами телефонного зв'язку замовнику рекомендацій відносно управління запасами товарів та коригуванні обсягів у відповідності з попитом споживачів цільового товарного ринку; наданні замовнику послуг мерчендайзингу з метою отримання споживачем максимуму інформації про товари замовника; експозиції інформації про товари, що реалізуються замовником.

         Натомість,  встановити фактичне виконання названих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача не представляється можливим у зв'язку з відсутністю будь-яких документів, які б підтверджували їх фактичне виконання.

         З матеріалів справи  не вбачається , яким чином проводився моніторинг споживчого попиту на товари та чим він підтверджується, відсутні рекомендації по керуванню та корекцією запасів.

         В актах виконаних робіт та в інших інформаційних звітах, відсутня інформація щодо конкретного змісту та обсягу господарських операцій, одиниць  виміру господарських операцій, вимірників  господарських  операцій у натуральному  та вартісному  виразі, інформацію  про фактичне  надання послуг мерчандайзингу та   інформація, яка  б дала  можливість ідентифікувати осіб, які приймали участь у здійсненні певної господарської операції та будь-яка інша інформація, яка б підтверджувала фактичне виконання проведених робіт.

         З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про порушення позивачем  вимог  статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яка передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізиту: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

         Відсутність у первинних документах інформації про конкретні послуги, їх вартість, одиницю виміру, інформації, яка дає можливість ідентифікувати осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва.

         У розумінні  п.2  ст. 3  Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський  облік є обов»язковим  видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична  та  інші види звітності, що  використовують грошовий  вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

         З матеріалів справи видно,  що надані позивачу послуги полягали у здійсненні передпродажної підготовки товару, наданні засобами телефонного зв'язку замовнику рекомендацій відносно управління запасами товарів та коригуванні обсягів у відповідності з попитом споживачем максимуму інформації про товари замовника, експозиції інформації про товари, що реалізуються замовником.

        Колегія суддів  вважає висновок ДПІ у м. Харцизьку про те, що вказані види робіт не можуть виконуватися у телефонному режимі і повинні підтверджуватися документально та факт здійснення передпродажної підготовки товару має бути підтверджений певним чином, законним та обґрунтованим.

        Таким чином,  позивачем в порушення п.п.5.1 п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати на вартість послуг мерчендайзингу на загальну суму 470335 грн. та в порушення пп.7.4.1 і 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" по зазначених послугах завищило податковий кредит з ПДВ на загальну суму 94067 грн.

         Доцільно вказати,  що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

         Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

         Відповідно  до  підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

         Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів,-у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в-необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

       Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України).

          Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає, отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

          Надаючи оцінку зазначеним фактам, колегія суддів вважає , що  суд першої інстанції  порушив  норми матеріального права; рішення  прийнято передчасно, без проведення належної перевірки та з'ясування всіх обставин по справі .Постанову суду першої інстанції слід скасувати ;  у задоволенні позову –відмовити.

          Постанова в повному обсязі виготовлена 12 листопада 2010 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                                 ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі № 2а-17071/10/0570, скасувати.

          У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо – 49»  до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області  про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині визначення податку на прибуток в сумі 117584 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 58792 грн. – відмовити.

Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом двадцяти днів з дня складення  постанови в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                    С.П. Дяченко

Судді:                                                                                                                 І.В. Сіваченко  

                                                                                                                            О.О. Шишов