Рішення

від 29.03.2012 по справі 2-2696/11

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

cpg1251

Справа № 2-2696/11

2/520/37/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Харитонової Г. Л., при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Люміт» до ОСОБА_1, треті особи - ТОВ "ОТП Факторінг Україна", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нежиле приміщення -

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2010 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Люміт» з позовом до ОСОБА_1, треті особи - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нежиле приміщення та стягнення судових витрат. В обґрунтування позову зазначивши, що ТОВ В«Торговий ряд В» зареєстроване розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради № 384р від 06.05.1995р., назву товариства змінено на товариство з обмеженою відповідальністю В«ЛюмітВ» 26 січня 2008 року. Згідно Статуту ТОВ В«Торговий рядВ» , затвердженого зборами учасників (протокол № 1 від 07.03.1995р.), учасниками цього товариства були наступні громадяни: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Згідно установчого договору від 10.03.1995р. частки перших чотирьох учасників товариства складали по 6 відсотків у кожної, а ОСОБА_7 належало 76 відсотків статутного фонду. В подальшому частки учасників змінювалися, та 30 липня 2007 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «Торгівельний ряд», на якому жоден учасник не був присутній, тому такі загальні збори є неправомочними. 11.10.2007 року на загальних зборах учасників ТОВ В«Торговий рядВ» в особі ОСОБА_8 (протокол № 2) прийнято рішення стосовно відчуження нежилого приміщення, належного ТОВ В«Торговий рядВ» . 14 листопада 2007 року ТОВ В«Торговий рядВ» (код ЄДРПОУ 23415637) в особі директора ОСОБА_9. уклало з ОСОБА_1 договір купівлі - продажу нежилого приміщення за номером 66, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за яким ТОВ «Торгівельний Ряд» відчужило, а ОСОБА_1 придбав це приміщення. Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2008 року у справі № 12/60 рішення, прийняте на загальних зборах ТОВ «Торгівельний Ряд» від 30.07.2007 р.( протокол № 1 від 30.07.2007 р.) та статут ТОВ «Торгівельний Ряд» в новій редакції, затверджений на загальних зборах учасників 30.07.2007 р. було визнано недійсними. Позивач вважав, що договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.11.2007р. підлягає визнанню недійсним , оскільки відповідно до п.1.9. Статуту ТОВ В«Торговий рядВ» товариство має право купувати, продавати, передавати, брати і здавати в оренду усякого роду рухоме і нерухоме майно. В порушення п.3.2. Статуту ОСОБА_8, який на момент укладення спірного договору не являвся учасником ТОВ В«Торговий рядВ» , що підтверджено рішенням Господарського суду від 18.06.2008р., прийняв рішення про продажу належного товариству нежилого приміщення, яке складало практично 100 відсотків майна товариства. ОСОБА_8 не був наділений в установленому законом порядку повноваженнями розпоряджатись майном товариства, а тому прийняте ним одноособове від імені ТОВ «Торговий ряд» рішення про продаж належного товариству майна являється неправомірним. Крім того, він не був директором, який відповідно до п.3.8 Статуту ТОВ «Торгівельний ряд» має право виконувати без довіреності дії від імені товариства. Згідно протоколу №2 від 12.04.1995р. загальних зборів засновників ТОВ В«Торговий рядВ» до органів управління товариством була обрана та призначена його директором ОСОБА_7. За протоколом №1 від 30.07.2007р. її було звільнено з посади директора ТОВ В«Торгівельний рядВ» з 03.09.2007р., але це рішення скасовано рішенням Господарського суду Донецької області від 18.06.2008р. Таким чином, станом на 14.11.2007р. тільки ОСОБА_7 була уповноважена укладати від імені товариства правочини без довіреності. У ТОВ В«Торговий рядВ» було відсутнє волевиявлення на укладення спірного правочину , оскільки рішення про продажу нежилого приміщення прийняте одноособово ОСОБА_8, який не являвся учасником товариства.

Як вбачається із тексту договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 14.11.2007р., він підписаний не уповноваженою на це Статутом ТОВ В«Торговий рядВ» особою - ОСОБА_9, який у встановленому Статутом та законом порядку не обирався директором ТОВ В«Торговий рядВ» та не мав відповідної довіреності від імені ТОВ В«Торговий рядВ» . Договір скріплено незаконно виготовленим дублікатом печатки ТОВ В«Торговий рядВ» в той час, як печатка товариства не була втрачена і до теперішнього часу знаходиться у директора товариства ОСОБА_7 на зберіганні. Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. До наступного часу набувач нежитлового приміщення ще не провів оплату за нього. Просили задовольнити позов та визнати недійсним договору купівлі-продажу , визнати право власності на нежиле приміщення та стягнути судові витрати .

17 червня 2011 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «Люміт» було задоволено.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполі від 8 вересня 2011 року заочне рішення було скасовано за заявою відповідача.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 березня 2012 року третю особу - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" було замінено на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна»

В судовому засіданні представники позивача ООО» Люміт» - ОСОБА_7 та ОСОБА_10 позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити. Судові витрати просили не стягувати.( а.с.190).

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_11 , що діяв на підставі договору позов не визнав ,вважаючи що підстави звернення до суду позивача не засновані на законі та ОСОБА_1, укладаючи договір був добросовісним набувачем. Просив в позові відмовити.

Треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна», та ОСОБА_2, до судового засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали суду листів про слухання справи за їх відсутністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням виконкому Маріупольської міської ради № 384р від 06.05.1995р. було зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю В«Торговий рядВ» , назву товариства змінено на товариство з обмеженою відповідальністю В«ЛюмітВ» 26 січня 2008 року. Згідно Статуту ТОВ В«Торговий рядВ» , затвердженого зборами учасників (протокол № 1 від 07.03.1995р.), учасниками цього товариства були наступні громадяни: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Згідно установчого договору від 10.03.1995р. частки перших чотирьох учасників товариства складали по 6 відсотків у кожної, а ОСОБА_7 належало 76 відсотків статутного фонду.( а.с.15-22,23-25). В подальшому частки учасників змінювалися ( а.с.26,28,31,32,36,40,44), та 30 липня 2007 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «Торгівельний ряд», на яких затвердили склад учасників та розмір частки у статутному фонді - ОСОБА_8 - 100%, ОСОБА_7 була звільнена з посади директора та директором був призначений ОСОБА_9 ( а.с.47-51).

11.10.2007 року на загальних зборах учасників ТОВ В«Торговий рядВ» в особі ОСОБА_8 (протокол № 2)прийнято рішення стосовно відчуження нежилого приміщення, належного ТОВ В«Торговий рядВ» , і яке ТОВ В«Торговий рядВ» використовувало для здійснення своїх статутних завдань в господарській діяльності.

14 листопада 2007 року ТОВ В«Торговий рядВ» в особі директора ОСОБА_9. уклало з фізичною особою ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нежилого приміщення, відповідно до якого ТОВ В«Торговий рядВ» передало у власність ОСОБА_1 нежиле приміщення за номером 66, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 прийняв вказане майно та сплатив за нього обговорену грошову суму.( а.с.52-53).

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.06.2008 року рішення, прийняте на загальних зборах ТОВ «Торгівельний Ряд» від 30.07.2007 р.( протокол № 1 від 30.07.2007 р.) та статут ТОВ «Торгівельний Ряд» в новій редакції, затверджений на загальних зборах учасників 30.07.2007 р. було визнано недійсними.

Відповідно до п.1.9. Статуту ТОВ В«Торговий рядВ» товариство має право купувати, продавати, передавати, брати і здавати в оренду усякого роду рухоме і нерухоме майно. В порушення п.3.2. Статуту ОСОБА_8, який на момент укладення спірного договору не являвся учасником ТОВ В«Торговий рядВ» , що підтверджено рішенням Господарського суду від 18.06.2008р., що набрало законої сили, прийняв рішення про продажу належного товариству нежилого приміщення, яке складало практично 100 відсотків майна товариства.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином ОСОБА_8 не був наділений в установленому законом порядку повноваженнями розпоряджатись майном товариства, а тому прийняте ним одноособове від імені ТОВ «Торговий ряд» рішення про продаж належного товариству майна являється неправомірним. Крім того, він не був директором, який відповідно до п.3.8 Статуту ТОВ «Торгівельний ряд» має право виконувати без довіреності дії від імені товариства.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплені печаткою. ОСОБА_12 такими повноваженнями наділений не був.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

У ТОВ В«Торговий рядВ» було відсутнє волевиявлення на укладення спірного правочину , оскільки рішення про продажу нежилого приміщення прийняте одноособово ОСОБА_8, який не являвся учасником товариства.

Відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно із частиною 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відповідно до п.3.8. Статуту ТОВ В«Торговий рядВ» виконувати без довіреності дії від імені товариства має повноваження лише директор, який обирається загальними зборами учасників товариства.

Оскільки призначення директором ТОВ В«Торгівельний РядВ» ОСОБА_9 відбулось 30.07.2007р. неправомочними загальними зборами учасників ТОВ В«Торгівельний рядВ» , що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 18.06.2008р., тому він не міг укладати від імені ТОВ В«Торговий рядВ» спірний договір купівлі-продажу від 14.11.2007р. у відсутність довіреності на укладення такого правочину.

Згідно протоколу №2 від 12.04.1995р. загальних зборів засновників ТОВ В«Торговий рядВ» до органів управління товариством була обрана та призначена його директором ОСОБА_7. За протоколом №1 від 30.07.2007р. її було звільнено з посади директора ТОВ В«Торгівельний рядВ» з 03.09.2007р., але дане рішення скасовано рішенням Господарського суду Донецької області від 18.06.2008р (а.с.73-76).

Таким чином позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люміт» до ОСОБА_1, треті особи - ТОВ "ОТП Факторінг Україна" , ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нежиле приміщення - підлягає задоволенню.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника відповідача з посиланням на захист права добросовісного набувача, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 388 ЦК України майно може бути витребувано у добросовісного набувача у випадку. В тому числі якщо воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Крім того, у відповідності до ст. 216 ЦК України у разі визнання правочину недійсним кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Керуючись ст. ст. ст.10, 57, 60,61, 79, 80, 81, 88, 212, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, ст. ст. 148, 203, 207, 215, 216, 319, 321, 658 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люміт» до ОСОБА_1, треті особи - ТОВ "ОТП Факторінг Україна", ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу,зобов'язання вчинити певні дії, визнання права власності на нежиле приміщення - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення, укладений 14.11.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий рядВ» (код ЄДРПОУ 23415637, юридична адреса: АДРЕСА_1) з фізичною особою ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (зареєстрований в реєстрі за №8483).

Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Люміт» (код ЄДРПОУ 23415637, юридична адреса: АДРЕСА_1) на нежиле приміщення за номером 66, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г. Л. Харитонова