Рішення

від 11.07.2006 по справі 21/134-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/134-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.06р.

Справа № 21/134-06

За позовом        спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства „Добра Вода”, с.Млинівці, Зборівський р-н, Тернопільська обл.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Трансвест”, м.Дніпропетровськ

про стягнення  1452грн. 43коп.

                                                                                                              Суддя  І.В.Алмазова

Представники:

від позивача –не з'явився.

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

           Позивач  звернувся з позовом про стягнення  з відповідача 1004грн.61коп. боргу, 447грн. 82коп. пені, в обґрунтування позовних вимог посилається на відвантаження ним продукції на підставі договору №103/31 від 31.03.2003р. на загальну суму 28044грн.30коп., сплата вартості якої виконана частково.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судові засідання не з'явився,  згідно листа головного управління статистки у Дніпропетровській обл. від 07.06.2006р. №22/11-2959 адреса відповідача: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольського, 44/25, що відрізняється від означеної у позовній заяві і за якою повторно надсилалася ухвали суду, та позивачем –копія позовної заяви.

10.07.2006р. позивач до справи надіслав клопотання (факсом) з проханням розглянути справу без участі його представника.

Справа, згідно ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, встановлено:

31.03.2003р. між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Трансвест” та спільним українсько-чеським підприємством у формі закритого акціонерного товариства „Добра Вода” був укладений договір №103/31 від 31.03.2003р., відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу товар („Добра Вода” столова і „Добра Вода” з ароматизаторами) на загальну суму 28 044грн 30коп., що підтверджено видатковими накладними від 11.09.2003р. №00000006201, від 08.05.2003р. №0000005746 (а.с.11, 12).

Згідно п.6.1 даного договору відповідач брав на себе зобов'язання сплатити вартість отриманого товару не пізніше 20 календарних днів після його поставки.

Розрахунок відповідач здійснив частково, сплатою грошових коштів та поверненням товару і на час звернення позивача до суду заборгованість склала 1005грн. 63коп., що засвідчено актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 31.10.2003р. (а.с.13).

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Однак відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманого товару у повному обсязі не виконав, на час судового засідання докази сплати боргу не надав, враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню у сумі 1004грн.61коп.

За п.10.1 даного договору у випадку несвоєчасної оплати за товар покупець (відповідач) зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) пеню із розрахунку подвійної ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення і позивач вимагає стягнення пені за період з 01.06.2003р. по 07.03.2006р. Відповідно Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо  цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (п. 4). Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (п.6). Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.2 ст.258 ЦК України). В силу п.3 ст. 267 ЦК України позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Беручи до уваги матеріали справи, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 447грн. 82коп. (а.с.7).

Відповідно ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ :

?          позов задовольнити;

?          стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми „Трансвест”, м.Дніпропетровськ на користь спільного українсько-чеського підприємства у формі закритого акціонерного товариства „Добра Вода”, с.Млинівці, Зборівський р-н, Тернопільська обл., 1004грн.61коп. –боргу, 447грн. 82коп. –пені, 102грн.00коп. –державного мита, 118грн.00коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

?          наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       І.В.Алмазова

Дата підписання рішення

“___”