Ухвала

від 22.03.2012 по справі 2а-22082/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року  справа №2а-22082/09/0570           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П.,  Сіваченка І.В. ,  Шишова О.О. ,

при секретарі судового засідання  Казаковій Т.М.

за участю  представника  позивача – ОСОБА_4,

представників відповідача : Карташева О.О.,  Рудневої Н.Ф.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні   апеляційні скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна», Державної  податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька  Донецької області Державної податкової служби на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від  10 лютого  2012 року у справі № 2а-22082/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» доДержавної  податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001152342/0 від 29 жовтня 2009 року; № 0001142342/0 від 29 жовтня 2009 року; № 0000901742/0 від 29 жовтня 2009 року, -

                                                                                    ВСТАНОВИВ:

               Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» звернулося до  суду з вказаним позивом , в якому просило визнати  недійсними податкові повідомлення-рішеня від 29 жовтня 2009 року  : № 0001152342/0 ; № 0001142342/0 ; № 0000901742/0 .

                Постановою Донецького окружного адміністративного суду від  10 лютого  2012 року у справі № 2а-22082/09/057 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна задоволені частково.

                   Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000901742/0 від 29 жовтня 2009 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 304 470,00 грн., з яких за основним платежем – 101 490,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 202 980,00 грн.

                  Визнано  недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001152342/0 від 29 жовтня 2009 року  в частині визначення  податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 24505,50 грн., з яких за основним платежем – 16 337,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 8 168,50 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

                 Не погодившись з таким судовим рішенням  сторони  подали апеляційні скарги, в яких  посилаються   на порушення судом  норм матеріального та процесуального права.

                В апеляційній скарзі позивач просив  постанову  суду  в частині відмови у задоволенні позовних вимог, скасувати.  Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

              Відповідач вважає ,що  оскаржувані   позивачем податкові    повідомлення –рішення від 29.10.2009 року  є законними та обґрунтованими. Просив постанову суду скасувати ,  у  задоволенні позову , відмовити.

           Колегія суддів,   заслухавши доповідь судді-доповідача , представника позивача, представників  відповідача ,   перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних  скарг, заперечення   позивача  на апеляційну скаргу відповідача ,  встановила наступне:

           Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені  функції державних податкових інспекцій в районах,   містах без районного поділу,  районах  у  містах,  міжрайонних та  об'єднаних  державних  податкових  інспекцій,  які, зокрема:

1)  здійснюють   контроль  за  своєчасністю,  достовірністю, повнотою  нарахування  та  сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);  

2) забезпечують  облік  платників  податків,  інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів,  а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і   балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків,  інших платежів,  а також перевіряють достовірність  цих документів щодо  правильності  визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4)  здійснюють у межах своїх  повноважень  контроль  за законністю  валютних  операцій,  додержанням  порядку   проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію  суб'єктів  підприємницької   діяльності, ліцензій на  провадження  видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону,  з  наступною  передачею матеріалів про виявлені порушення органам,  що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

                  Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 34499846,  перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби;  є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100006409 виданого 15 грудня 2006 року .

                   Відповідач - Державна податкова інспекція у у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби   є суб'єктом  владних повноважень, якій  в даних правовідносинах реалізує  надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” , Податковим кодексом України, повноваження .

                   В період з 22 вересня 2009 року по 12 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією в Петровському районі м. Донецька проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» з питань дотримання вимог податкового,  валютного  та іншого законодавства за період з 23 червня 2009 року по 31 березня 2009 року, за наслідками проведення якої складений акт № 1643/23/34499846 від 16 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 27-65).

                 Відповідачем  встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна»:

- пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», що призвело до завищення  валових витрат на 3 099 711 грн.,  у т.ч. в 2007 році на 405 326,00 грн., у 2008 році на 2 694 385,00 грн.;

-підпункту  7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму  651 989,00  грн. внаслідок завищення податкового кредиту у звітних податкових періодах за травень - грудень 2007 року, лютий – травень 2008 року, липень 2008 року та заниження податкового кредиту в листопаді 2008 року;

- підпункту 1.6. статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3. статті 4, підпункту 9.12.1. пункту 9.12. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» внаслідок не оподаткування доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 101 490,00 грн.

                 29 жовтня  2010 року на підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем прийняті:

-податкове повідомлення-рішення № 0001152342/0 (т. 1 арк. справи 24), яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 162 392,00 грн., з яких з основним платежем – 774 928,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 3 874 643,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0001142342/0 (т. 1 арк. справи 25), яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість  в сумі  977 983,50 грн., з яких за основним платежем – 651 989,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 325 994,50 грн.,

- податкове повідомлення-рішення № 0000901742/0 про донарахування податку за доходів фізичних осіб в сумі 304 470,00 грн., з яких за основним платежем – 101 490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 202 980,00 грн.

                 Правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» ,  Законом  України «Про податок на додану вартість», Законом України « Про податок  з доходів фізичних осіб», які були чинними на час  спірних відносин.

Задовольняючи  позовні вимоги , суд першої інстанції  встановив фактичні обставини справи ,  правильно застосував норму матеріального та процесуального права, виходячи з наступного :

                Як вбачається  з  акту перевірки товариством з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2009 року задекларовано скориговані валові витрати в сумі 3 737 206,00 грн.

                    Так, в  порушення пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  позивачем  до складу валових витрат включені витрати  в сумі  3 099 711 грн.,  у т.ч. у 2007 році – 405 326,00 грн. (у тому числі 2-й квартал 2007 року – 22 490,00 грн., 3-й квартал 2007 року – 33 320,00 грн., 4-й квартал 2007 року – 349 516,00 грн.), у 2008 році на 2 694 385,00 грн. (у тому числі за 1-й квартал 2  384 249,00 грн., 2-й квартал 2008 року – 249 857,00 грн., 4-й квартал 2008 року – 60279,00 грн.).

          Податковою інспекцією в акті перевірки визначено про безпідставність формування позивачем валових витрат, пов'язаних із придбанням товарів (олія соняшникова, жмих соняшниковий, паливна гранула, виробниче обладнання, селітра аміачна, наітроамофоска) від ТОВ «ТФ Промторг» (код ЄДРПОУ 34746575) за відсутність  у позивача первинних документів,передбачених  Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Правилами перевезення вантажів  автомобільним транспортом,

                Відповідач  посилається на те,  що завищення позивачем валових витрат звітних податкових періодах півріччі 2007 року – 4-му кварталі 2008 року призвело до заниження податку на прибуток на 774 928,00 грн., у т.ч. за 2007 рік  на 101 332,00 грн. (з яких в 1-му кварталі 2007 року на 5 623,00 грн., 3-му кварталі на 8 330,00 грн., 4-му кварталі 2007 року на 87 379,00 грн.), за 2008 рік  на 673 596,00 грн. (у тому числі у 1-му кварталі 2008 року на 596 092,00 грн., 2-му кварталі 2008 року на 62 435,00 грн., у 4-му кварталі 2008 року на 15 069,00 грн.).

             У зв»язку  з не підтвердженням  відображених в податковому обліку господарських операцій документами первинного бухгалтерського обліку ,  відповідачем в акті перевірки визначено безпідставність формування податкового кредиту в загальній сумі  651 989,00 грн. (у тому числі завищення за травень 2007 року на 2 098,00 грн., за червень 2007 року на 2 400,00 грн., за липень 2007 року на 1 977,00 грн., за серпень 2007 року на 2 500,00 грн., за вересень 2007 року на 2 188,00 грн., за жовтень 2007 року на 2 206,00 грн., за листопад 2007 року на 60 236,00 грн., за грудень 2007 року на 20 101,00 грн., за лютий 2008 року на 47 333,00 грн., за березень 2008 року на 428 917,00 грн., за квітень 2008 року на 6 746,00 грн., за травень 2008 року на 205745,00 грн., за липень 2008 року на 225,00 грн., та заниження податкового кредиту у листопаді 2008 року на 130 683,00 грн.)

                  Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги наступне:

                  Відповідно до статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування податком є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного пунктом 4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

                    Згідно пункту 16.1. платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

                 Загальні умови формування валових витрат звітного податкового періоду визначені статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

                У розумінні пункту 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

                Пунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  визначено , що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

                Як видно з матеріалів справи , згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток (нова звітна) за півріччя 2007 року за вх. № 1135 (т. 4 арк. справи 88-89) витрати з придбання товарів  дорівнюють  21 768,00 грн. Із врахуванням значення рядку 04.1. декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року сума валових витрат позивача, пов'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей  складає 21 764,00 грн. (21768-4).

                  Відповідно до  відомостей бухгалтерського обліку (т. 4 арк. справи 33, 34) у 2-му кварталі 2007 року позивачем відображено збільшення кредиторської заборгованості по контрагенту  ТОВ «ТФ-Промторг» на 22 490,00 грн., ПДВ в сумі 4 498,00 грн., що відповідає інформації у видаткових накладних № 3179 від 3 травня 2007 року та № 4778 від 4 червня 2007 року (т.  2 арк. справи 198).

                 Натомість ,  виходячи з розміру задекларованих позивачем валових витрат в сумі 21 764,00 грн. встановлено ,  що фактично право на формування валових витрат, пов'язаних з відображенням придбання товарів,  позивачем реалізовано частково в сумі 21 764,00 грн.

                 В  акті перевірки податковою інспекцією визначено неправомірність формування позивачем валових витрат в сумі 22 490 грн., тобто більше ніж позивач задекларував.  Таким чином , податковою інспекцією безпідставно визначено неправомірність формування позивачем у 2-му кварталі 2007 року валових витрат в сумі 726,00 грн. (22490-21764), включення яких до складу податкової декларації 2-го кварталу 2007 року не підтверджено наявними в матеріалах справи документами.

          Судами першої , апеляційної інстанцій  встановлено , що :

                згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток (звітної) за 9 місяців  2007 року (т. 2 арк. справи 39-40) валові витрати задекларовані позивачем  в сумі 55 485,00 грн. Враховуючи  витрати, відображені  у декларації за півріччя 2007 року , валові витрати 3 кварталу 2007 року складають 33 717,00 грн.  (55 485– 21 768). В 3-му кварталі 2007 року в бухгалтерському обліку (т. 4 арк. справи 35-37) позивачем відображено збільшення кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТФ-Промторг» на 33 320,00 грн., ПДВ в сумі 6 664,00 грн., що відповідає інформації у видаткових накладних № 6316 від 5 липня 2007 року, № 7696 від 2 серпня 2007 року, № 9340 від 4 вересня 2007 року (т. 2 арк. справи 199, 200).

               Згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток за 2007 рік (звітної), наданої до податкової інспекції  25 січня 2008 року (т. 2 арк. справи 31-32) позивачем задекларовані валові витрати в сумі 386 157,00 грн. 18 лютого 2008 року позивач надав до податкової інспекції декларацію уточнюючу (т. 2 арк. справи 29-30), якою збільшив значення рядку 04.1. декларації за 2007 рік на 19 169,00 грн. Таким чином, із врахуванням даних уточненої декларації загальна  сума валових витрат, задекларованих позивачем у рядку 04.1. декларації складає 405 326,00 грн. (386 157 + 19 169). Із врахуванням витрат, відображених у декларації за 3-й квартал 2007 року  валові витрати, сформовані в 4-му кварталі 2007 року складають  349 841,00 грн.  (405 326-55 485). В 4-му кварталі 2007 року в бухгалтерському обліку позивача відображено збільшення кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТФ-Промторг» на суму 415 787,00 грн., ПДВ в сумі  83 157,00 грн., що відповідає інформації у видаткових накладних № 10865 від 4 жовтня 2007 року, № 12272 від 2 листопада 2007 року, № 12644 від 8 листопада 2007 року, № 13185 від 19 листопада 2007 року, № 13600 від 28 листопада 2007 року, № 14000 від 6 грудня 2007 року, № 14226 від 10 грудня 2007 року, № 14599  та 14537 від 17 грудня 2007 року, № 14781 від 21 грудня 2007 року (т. 2 арк. справи 200- 208). За даними податкової інспекції з порушенням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем сформовані валові витрати в сумі 349 516,00 грн.

                   Згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток (нової звітної) за 1 квартал 2008 року(т. 2 арк. справи 19-20) позивачем задекларовані валові витрати в сумі 2 527 342,00 грн.  До складу валових витрат 1-го кварталу 2008 року позивачем включені витрати по контрагенту СФГ «Артеміда» в сумі 175 000,00 грн., ТОВ «ДПЕО» - 3 000,00 грн., ТОВ «ТФ-Промторг» частково -  в сумі 2 349 342,00 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку у 1-му кварталі 2008 року позивачем відображено збільшення кредиторської заборгованості перед ТОВ «ТФ-Промторг» на суму 311 665,42 грн., ПДВ в сумі  62 333,08 грн.,  та збільшення дебіторської заборгованості 2 072 583,33 грн., ПДВ в сумі 414 516,67 грн. Отже,  сума витрат позивача витрат в 1-му кварталі 2008 року по контрагенту ТОВ «ТФ-Промторг» складає 2 384 249,00 грн., що відповідає інформації у видаткових накладних № 1762 від 4 лютого 2008 року та № 2929 від 28 лютого 2008 року (т. 2 арк. справи 190, 197), платіжному дорученні № 43 від 31 березня 2008 року (т. 4 арк. справи 87).

          Відтак ,  позивач  в зазначеному періоді  мав право на включення до складу  валових витрат , понесених ним витрат у зв'язку із здійсненням господарських операцій по іншим контрагентам в сумі 178 000,00 грн.             

                Отже, загальна сума витрат, сформованих позивачем у 1-му кварталі 2008 року по контрагенту ТВ «ТФ-Промторг» складає 2 349 342,00 грн. (2527342 -178000). Сума  витрат, зайво включених відповідачем до розрахунку заниження валових витрат, складає 34 907,00 грн. (2 384 249 – 2 349 342)

                Згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток (звітної) за 2-й квартал 2008 року (т. 2 арк. справи 15-16) року  позивачем задекларовані валові витрати  в сумі 2 758 569,00 грн.  З врахуванням витрат, відображених у декларації за 1 квартал 2008 року ,  валові витрати 2 кварталу 2008 року складають 231 227,00 грн.  (2 758 569– 2 527 342 ).

                Як  встановлено  судом  першої інстанції до складу валових витрат 2-го кварталу 2008 року, окрім витрат по контрагенту ТОВ «ТФ-Промторг» позивачем включені витрати по іншим контрагентам в сумі 11084,00 грн. Витрати, пов'язані зі здійсненням господарських операцій з ТОВ «ТФ -Промторг» включені до валових витрат в сумі 223 539,00 грн. Згідно даних бухгалтерського обліку  за 2-й квартал 2008 року сума  понесених витрат у зв'язку  придбанням товарів (робіт, послуг) складає по ТОВ «ТФ «Промторг» - 442 566,00 грн., що відповідає відомостям видаткових накладних № 5159 від 11 квітня  2008 року (в сумі 213 878,00 грн.), № 4681 від 3 квітня 2008 року  в сумі 10900,00 грн., № 5972 від 29 квітня 2008 року в сумі 22 830,00 грн.,  № 7073 від 19 травня 2008 року в сумі 2250,00 грн.), № 7130 від 20 травня 2008 року в сумі 192 708,00 грн. (т. 2 арк. справи 191, 192, 194, 195), по іншим контрагентам – 11 084,00 грн. Отже, загальна сума витрат, сформованих позивачем у 2-му кварталі 2008 року по контрагенту ТВ «ТФ-Промторг» складає 220 143 грн. (231227 - 11084). Сума  витрат, зайво включених відповідачем до розрахунку заниження валових витрат,  складає 29 714,00 грн. (249 857– 220 143)

                Згідно рядку 04.1. декларації з податку на прибуток за 2008 рік (звітної), наданої до податкової інспекції  28 січня 2009 року (т. 1 арк. справи 247-248) позивачем задекларовані валові витрати в сумі 2 751 288,00 грн.  Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за 2008 рік, позивач 09 лютого 2009 року збільшив значення рядку 04.1. звітної декларації на 120 672,00 грн. Із врахування даних уточненої декларації значення рядку 04.1. складає 2 871 960,00 грн. (2 751 288 +120 672). Із врахуванням витрат, відображених у декларації за 3 квартал 2008 року валові витрати 4 кварталу 2008 року складають 129 734,00 грн.  (2 871 960– 2 742 226 ). Згідно даних бухгалтерського обліку позивача за 4-й квартал 2008 року сума  понесених витрат у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ТФ «Промторг» складає 179 920,00 грн. Зазначені витрати сформовані на підставі видаткової накладної № 03/11 від 3 листопада 2008 року (т.4 арк. справи 113).

                 Слід зазначити , що  неправомірність виключення податковою інспекцією зі складу валових витрат  в зазначений період  сум в розмірі  :  722грн.;  34 907 грн; ,29 714,00 грн.  представниками податкової інспекції в судовому засіданні не заперечувалась .У 3-му кварталі  2007 -2008 року відповідачем порушень щодо визначення валових витрат не виявлено.

За 4-й квартал 2008 року податковим органом зменшено валові витрати позивача  на 60 279,00 грн.

          Таким чином ,  відповідач в акті перевірки  невірно визначив  суму задекларованих позивачем витрат по ТОВ «ТФ-Промторг» в 2 кварталі 2007 року, 1 та 2 кварталах 2008 року, що призвело до штучного завищення розміру витрат позивача,  на 65 347,00 грн. ( у т. ч за 2- квартал 2007 року на 726,00 грн., 1-й квартал 2008 року на 34 907,00 грн., 2-й квартал 2008 року на 29 714,00 грн.)    , що призвело до безпідставного донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням № 0001152342/0  в сумі 24 505,50 грн., з яких з основним платежем – 16 337,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 8 168,50 грн.

                  Відносно задекларованого позивачем податкового кредиту по контрагенту ТОВ «ТФ-Промторг»  слід зазначити  наступне.

                  Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту  податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

                  За приписами  підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,

датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

                 Відповідачем  в акті перевірки встановлено завищення  позивачем податкового кредиту у  період  з 1 січня 2007 року по 31 березня 2009 року на 651 989,00 грн. (у тому числі завищення за травень 2007 року на 2 098,00 грн., за червень 2007 року на 2 400,00 грн., за липень 2007 року на 1977,00 грн., за серпень 2007 року на 2500,00 грн., за вересень 2007 року на 2188,00 грн., за жовтень 2007 року на 2 206,00 грн., за листопад 2007 року на 60 236,00 грн., за грудень 2007 року на 20 101,00 грн., за лютий 2008 року на 47333,00 грн., за березень 2008 року на 428 917,00 грн., за квітень 2008 року на 6 746,00 грн., за травень 2008 року на 205745,00 грн., за липень 2008 року на 225,00 грн.,; заниження податкового кредиту у листопаді 2008 року на 130 683,00 грн.) внаслідок порушення пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Так ,в акті перевірки зазначено, що наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не надає платнику податків права на формування податкового кредиту.

                З  розрахунку податкового кредиту по операціям з придбання продукції від ТОВ «ТФ «Промторг» (т. 4 арк. справи 96-97),  вбачається , що  позивач до складу податкового кредиту травня 2007 року включив ПДВ  в сумі  2 098,00 грн., червня  2007 року – 2 400,00 грн., липня 2007 року – 1 977,00 грн., серпня 2007 року - 2 500,00 грн., вересня 2007 року – 2 188,00 грн., жовтня 2007 року – 2 206,00 грн., листопада 2007 року – 60 236,00 грн., грудня 2007 року – 39 424,00 грн., лютого 2008 року – 47 333,00 грн., березня 2008 року – 429 517,00 грн., квітня 2008 року – 6 746,00 грн., травня 2008 року – 38 991 грн., липня 2008 року - 225,00 грн.          

              Судами  першої , апеляційної інстанції встановлено , що   згідно показника рядку 17 декларацій з податку на додану вартість за травень – листопад  2007 року (т. 2 арк. справи 88-113) позивач задекларував податковий кредит у травні 2007 року в сумі 2 098,00 грн. на підставі податкової накладної № 3179 від 3 травня 2007 року (т. 2 арк. справи 220), у  червні 2007 року  в сумі  2 400,00 грн. на підставі податкової накладної № 4778 від 4 червня 2007 року (т. 2 арк. справи 220),  у липні 2007 року в сумі 1 977,00 грн. на підставі податкової накладної № 6316 від 5 липня 2007 року (т. 2 арк. справи 221),  у серпні 2007 року в сумі 2 500,00 грн. на підставі податкової накладної № 7696 від 2 серпня 2007 року (т. 2 арк. справи 221), у вересні 2007 року в сумі  2 188,00 грн. на підставі податкової накладної № 9340 від 4 вересня 2007 року (т. 2 арк. справи 222), у жовтні 2007 року в сумі 2 206,00 грн. на підставі податкової накладної № 10865 від 4 жовтня 2007 року (т. 2 арк. справи 222), у листопаді 2007 року  в сумі 60 236,00 грн. на підставі податкових накладних № 12272 від 2 листопада 2007 року в сумі 2 701,79 грн., № 12468 від 5 листопад 2007 року в сумі 2 650,00 грн., № 12469 від 5 листопада 2007 року в сумі 3 741,67 грн., № 12470 від 5 листопада 2007 року в сумі 4 833,33 грн., № 12467 від 5 листопада 2007 року в сумі 7 483,33 грн., № 12644 від 8 листопада 2007 року в сумі 1 842,55 грн., № 13185 від 19 листопада 2007 року в сумі 150,00 грн., № 13600 від 28 листопада 2007 року в сумі 36 833,33 грн. (т. 2 арк. справи 223-226). Розбіжності стосовно суми задекларованого позивачем податкового кредиту у наведених періодах між сторонами відсутні.

                  Як видно з матеріалів справи , 21 січня 2008 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року, рядком 17 якої задекларував податковий кредит в сумі 20 101,00 грн. (т. 2 арк. справи 84-86). 21 січня 2008 року позивач надав до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за грудень 2007 року, яким збільшив суму задекларованого податкового кредиту на 19 323,00 грн. Сума задекларованого позивачем податкового кредиту за грудень 2007 року складає 39 424,00 грн. (20101+19323). Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних № 14000 від 6 грудня 2007 року в сумі 1764,53 грн., № 14226 від 10 грудня 2007 року в сумі 1 438,67 грн., № 14593 від 17 грудня 2007 року в сумі 1 583,49 грн.,  № 14597 від 17 грудня 2007 року в сумі 2 237,33 грн., № 14776 від 21 грудня 207 року в сумі 32 400,00 грн. (т.2  арк. справи 227-230). Відповідачем в акті перевірки  заперечується правомірність формування податкового кредиту на 20 101,00 грн.

                Рядком 17 декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 47 333,00 грн. (т. 2 арк. справи 78-80). Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних № 1762 від 4 лютого 2008 року в сумі 44 894,75 грн., № 2929 від 28 лютого 2008 року в сумі 2 438,33 грн. (т. 2 арк. справи 210, 211).

                 Рядком 17 декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 464 517,00 грн., у т.ч. коригування по рядку 16 декларації 15 000,00 грн. (т. 2 арк. справи 71-74). Податковий кредит по ТОВ «ТФ Промторг» сформований на підставі податкових накладних № 1762 від 4 лютого 2008 року в сумі 15 000,00 грн., № 4461 від 31 березня 2008 року  в сумі 414 516,67 грн. (т. 2 арк. справи 210, 212)

                Рядком 17 декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 6 746,00 грн. (т. 2 арк. справи 64-67). Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних № 4681 від 3 квітня 2008 року в сумі 2 180,00 грн., № 5972 від 29 квітня 2008 року в сумі 4 566,00 грн. (т. 2 арк. справи 213,214).

Рядком 17 декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 205 745,00 грн. (т. 2 арк. справи 57-60). Податковий кредит сформований на підставі податкових накладних № 7073 від 19 травня 2008 року в сумі 450,00 грн., № 7130 від 20 травня 2008 року в сумі 38 541,67 грн., №5430 від 17 квітня 2008 року  в сумі 166 666,67 грн.  (т. 2 арк. справи 215, 216, т. 4 арк. справи 63). Податковий  кредит в сумі 166 666,67 грн. був самостійно відкоригований позивачем у листопаді 2008 року.

                 Як вбачається з матерівалів справи ,  в ході  перевірки відповідачем було зменшено зазначену суму здійсненого коригування разом із зменшенням податкового кредиту травня 2008 року, що не призвело штучного завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Рядком 17 декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 225,00 грн. (т. 2 арк. справи 49-52). Податковий кредит сформований на підставі податкової накладної  № 10628 від 30 липня 2008 року в сумі 225,00 грн.  (т. 2 арк. справи 217).

                   Судами першої , апеляційної  інстанцій встановлено , що копії податкових накладних,  які знаходяться в матеріалах справи та  стали підставою для формування податкового кредиту позивачем у 2007-2008 містять всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

                  Щодо  правомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по контрагенту ТОВ «ТФ-Промторг» протягом 2007-2008 року слід  враховувати , що підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції.

                  Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток. Факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду.

                Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто,  у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

                  Колегія суддів погоджує  висновок суду  першої інстанції, що   згідно з приписами законодавства, що діяло в період виникнення спірних правовідносин,  формування податкового кредиту та валових витрат не поставлено в залежність від наявності чи відсутності документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей, проте, в податковому обліку можуть відображуватися наслідки вчинення господарських операцій, які мали реальне відбуття.

              Відбуття певної господарської операції встановлюється за наслідком дослідження сукупності документів, оформленням яких супроводжувалося її виконання, таких як, договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, видаткові накладні товарно-транспортні накладні, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

              Аналіз  наданих позивачем договорів на придбання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ-Промторг»  (т.  2. арк. справи 231 – 250, т. 3 арк. справи 1-12) , договорів на подальшу реалізацію (т. 3 арк. справи 149-152, 159-162)  свідчить ,  що зазначені договори не містять в собі умов щодо кількості та вартості, якісних характеристик товарно-матеріальних цінностей, що мають бути поставленими на їх виконання. Умовами укладених між позивачем та ТОВ «ТФ-Промторг» договорів встановлено здійснення постачання на підставі наданого покупцем (позивачем) замовлення на придбання товару, втім, доказів оформлення зазначеного замовлення позивачем в матеріалах справи відсутні.

               Окрім цього, договори від 28 листопада 2007 року (т. 2 арк. справи 239-240), від 6 грудня 2007 року (т. 1 арк. справи 243-244), від 4 лютого 2008 року (т. 2 арк. справи 245-246), від 28 лютого 2008 року в (т. 2 арк. справи 247-248), від 3 квітня 2008 року (т. 2 арк. справи 249-250)  ,взагалі не містять в собі визначення переліку товарів, які постачаються, що позбавляє можливості будь-яким чином ідентифікувати товар, що мав бути поставленим за їх умовами. Умовами договору від 8 листопада 2007 року (т. 2 арк. справи 235-236) передбачено постачання товару «олія соняшникова», втім згідно видаткової накладної № 12644 від 8 листопада 2007 року (т. 2 арк. справи 203) позивачу поставлений жмих.

                 Надані позивачем видаткові накладні на придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТФ Промторг» (т. 2 арк. справи 190-209) та подальший продаж цих товарів (т. 3 арк. справи 41-52, т. 1 арк. справи 201, 204, 208, 209, 212, 215, 218, 221, 224)  не відповідають формі первинного документу через відсутність в них розшифровки підписів осіб, відповідальних за вчинення господарської операції та місця вчинення господарської операції. В частині видаткових накладних щодо придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ТФ-Промторг» ( № 3179 від 3 травня 2007 року, № 12272 від 2 листопада 2007 року, 12644 від 8 листопада 2007 року, № 14000 від 6 грудня 2007 року, № 14226 від 10 грудня 2007 року, № 14599 від 17 грудня 2007 року, № 2929 від 28 лютого 2008 року, № 7130 від 20 травня 2008 року) загальна вартість визначених в цих накладних товарно-матеріальних цінностей (олія соняшникова та жмих) не співпадає із вартістю, що визначається шляхом визначення добутку ціни одиниці товару на кількість товару. Видаткова накладна на подальшу реалізацію товару № 10 від 28 листопада 2007 року на загальну суму 223 284,00 грн. не містить ані печатки ані підпису особи, уповноваженої від МПП «Квадро» на прийняття товарно-матеріальних цінностей від позивача (т. 3 арк. справи 43).

                    Що стосується придбання позивачем в ТОВ «ТФ-Промторг» селітри аміачної на підставі умов договору від 12 березня 2008 року (т. 3 арк. справи 9-12), колегія суддів звертає увагу на наступне :

За умовами  договору  постачання селітри аміачної відбувається  залізничним транспортом,, а саме :

аміачна селітра у кількості 860,101 тн. постачається на станцію Мушкетово  Донецької залізниці, у кількості 514,863 тн.- на станцію Джулінка Одеської залізниці.  Натомість, умовами наведених специфікацій не визначено найменування вантажовідправника та вантажоодержувача товару.

                 Як зазначив позивач ,  вказаний  товар в подальшому  був  переданий ним наступним контрагентам: у кількості 514,863 тн. на користь ТОВ «Агро-Клондайк» на підставі договору № 12/03-А від 12 березня 2008 року (т. 3 арк.  справи 154-156),  у кількості 860 тн.  – на користь ТОВ  «Деметра-Плюс» на підставі договору № 17/03-Д від 17 березня 2008 року (т. 4 арк. справи 22-26).

                  На підтвердження отримання продукції, постачання якої обумовлено умовами договору  від 12 березня 2008 року та його подальшого перепродажу ТОВ «Деметра-Плюс» , позивач надав  залізничні накладні № 49587867, № 49587866, № 49587868 (т. 4 арк. справи 7 - 9), № 49587115, 49587869 (т. 4 арк. справи  11-13), № 49587119 (т. 4 арк.  справи 19), № 49244929, №49587118 (т. 4 арк. справи 21-22).  Натомість,  встановити відношення цих документів до спірних правовідносин, що виникли між сторонами,  неможливо.

                 Крім того , відображення придбання  позивачем товарно-матеріальних цінностей по рахунку 28 не заслуговують на  увагу , оскільки  згідно Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291від 30 листопада 1999 року на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

                Судом встановлено , що  в основному  товари, які придбавалися від ТОВ «ТФ-Промторг» надходили до підприємств контрагентів позивача, а тому, відображення їх руху по складу не може свідчити про їх фактичне отримання підприємством.

                 Колегія суддів погоджує висновок  суду першої  інстанції про недоведення  позивачем реального виконання господарських операцій з придбання продукції та послуг від ТОВ «ТФ-Промторг» в період з травня 2007 року по листопад 2008 року, з огляду на що  є правомірними висновки відповідача про заниження позивачем валових витрат в сумі  3 034 364,00 грн. (у тому числі 2-й квартал 2007 року – 21 764,00 грн., 3-й квартал 2007 року – 33 320,00 грн., 4-й квартал 2007 року – 349 516,00 грн., 1-й квартал 2 349 342 грн., 2-й квартал 2008 року – 220 143,00 грн., 4-й квартал 2008 року – 60 279,00 грн.) та податкового кредиту в сумі 657 989,00 грн. (у тому числі завищення за травень 2007 року на 2 098,00 грн., за червень 2007 року на 2 400,00 грн., за липень 2007 року на 1 977,00 грн., за серпень 2007 року на 2 500,00 грн., за вересень 2007 року на 2 188,00 грн., за жовтень 2007 року на 2 206,00 грн., за листопад 2007 року на 60 236,00 грн., за грудень 2007 року на 20 101,00 грн., за лютий 2008 року на 47 333,00 грн., за березень 2008 року на 428 917,00 грн., за квітень 2008 року на 6 746,00 грн., за травень 2008 року на 205745,00 грн., за липень 2008 року на 225,00 грн., та заниження податкового кредиту у листопаді 2008 року на 130 683,00 грн.). Висновки податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат на 65 347,00 грн.(у т.ч. 2-й квартал 2007 року  на 726,00 грн., 1-й квартал 2008 року на 34907,00 грн., 2-й квартал 2008 року на 29714,00 грн.) є неправомірними з підстав не підтвердження їх відображення в податковому облік у.

                 Що стосується прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000901742/0 від 29 жовтня 2009 року,  слід зазначити , що  в ході проведеної перевірки  встановлено ,  виплату підприємством позивача доходу в сумі 676 600,00 грн. на користь фізичних осіб-підприємців :  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9  без нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб в сумі 101 490,00 грн.

                  Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, 23 жовтня 2006 року між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 укладений договір купівлі продажу  (т.1  арк. справи 228-230). Згідно пункту 3.1. договору, загальна сума договору складає 400 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 66 666,67 грн.  23 жовтня 2006 року між позивачем та фізичною особою підприємцем   ОСОБА_7, укладений договір купівлі продажу (т.1 арк. справи 233-235). Згідно пункту 3.1. договору, загальна сума договору складає 175 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 29 166,67 грн.  12 листопада  2006 року між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_9  укладений договір купівлі продажу № 2  (т.1  арк. справи 239-241). Згідно пункту 3.1. договору, загальна сума договору складає 101 600,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16933,33 грн.  

              Згідно преамбули зазначених  договорів  покупець та продавець є суб'єктами господарювання, перебувають на спрощеній системі оподаткування.

               На момент виникнення спірних правовідносин порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

               Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

             Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ Президента України від 03 липня 1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ), яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.

                Положеннями статті 1 Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

                Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.

Як  зазначено  в акті перевірки , на виконання умов укладених договорів  24 жовтня 2006 року  позивачем перераховані кошти в сумі  575 000,00 грн., з яких на користь фізичної особи-підприємця  ОСОБА_7 в сумі 175 000,00 грн.,  на користь фізичної особи-підприємця  ОСОБА_8 в сумі 400 000,00 грн.; 14 листопада 2006 року  перераховані кошти в сумі 101 600,00 грн. на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_9  

                Колегія суддів погоджує висновок суду  першої інстанції , що оскільки  вказані  особи не є платниками податку з доходів фізичних осіб,  тому  у позивача був відсутній обов'язок щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб при виплаті коштів на користь зазначених фізичних осіб – підприємців. Відтак ,  твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 1.6. статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3. статті 4, підпункту 9.12.1. пункту 9.12. статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» внаслідок не оподаткування доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на 101 490,00 грн., є безпідставними, що свідчить про безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

                Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                 Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

                 Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

              З огляду на наведене,  колегія суддів приходить до висновку  ,  що  при  здійсненні владних управлінських функцій суб'єкт владних повноважень- Державна податкова  інспекція у  Петровському  районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не довела правомірності прийнятих 29.10.2009 року  податкових повідомлень- рішень

                 Таким чином , суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків  суду ; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - не вбачається.

                  Ухвала в повному обсязі  складена  26 березня  2012 року.

                  Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, , суд –

                                                                                    УХВАЛИВ:

               Апеляційні скаргуи  Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» , Державної  податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити  без задоволення.

                 Постанову Донецького окружного адміністративного суду від  10 лютого  2012 року у справі № 2а-22082/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотек-Україна» доДержавної  податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001152342/0 від 29 жовтня 2009 року; № 0001142342/0 від 29 жовтня 2009 року; № 0000901742/0 від 29 жовтня 2009 року - залишити без змін.

           Ухвала  набирає законної сили  з моменту  проголошення  та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів  з дня  складання її в повному обсязі.

Колегія суддів                                                                                                      С.П. Дяченко

                                                                                                        І.В.Сіваченко

                                                                                                                                О.О. Шишов