Постанова

від 09.09.2008 по справі 16-5-17-1/236-05-6032

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16-5-17-1/236-05-6032

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 вересня 2008 р.                                                                                    № 16-5-17-1/236-05-6032  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивача

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

відповідачів

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-болгарського спільного підприємства "Вітінформ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на постановувід 19.02.2008 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 16-5-17-1/236-05-6032 господарського суду Одеської області

за позовомУкраїнсько-болгарського спільного підприємства "Вітінформ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

до- Дачно-будівельного кооперативу "Науковий робітник";- Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

провизнання договору оренди та додаткових умов до нього недійсними, визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності

В С Т А Н О В И В :

          Українсько-болгарське СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ДБК "Науковий робітник"   (з урахуванням уточнень позовних вимог том 3 а.с. 106-108, том 4 а.с. 31) про:

          - визнання недійсним договору оренди від 10.11.1994 р. та додаткових угод до нього;

          - визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 53, літ. 1 А, що складає 19/100 частин домоволодіння ДБК "Науковий робітник" площею забудівлі 95 кв. м., будівельним об'ємом 405 куб.м., дійсно корисної площі 88,2 кв.м.;

                    - зобов'язання КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" зареєструвати право власності на нерухоме майно за позивачем.

                    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі розгляду справи                       № 1/329-05-9100А було встановлено, що ДБК "Науковий робітник" на незаконних підставах придбав 19/100 частин домоволодіння –адміністративну будівлю           № 53 по Французькому бульвару в м. Одесі та дії КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" з реєстрації права власності за ДБК "Науковий робітник" визнані протиправними, а тому, оскільки відповідачу майно, визначене у спірному договорі від 10.11.1994 р. не належало, він порушив закон здавши майно в оренду, у зв'язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсним, згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

                    Крім того, позивач, з дозволу відповідача, якого вважав власником майна, згідно договору оренди від 10.11.1994 р. та додаткових угод до нього, у приміщенні за адресою Французький бульвар, 53 площею 27,9 кв.м. виконав роботи, зазначені у технічному паспорті, виданого КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" 14.09.2005 р., за яким це приміщення є дачею (садовим спорудженням) загальною площею 95 кв.м.

                    Зі змісту судового рішення та постанови суду апеляційної інстанції у справі № 9/208-04-6929 господарського суду Одеської області вбачається, що поліпшення об'єкта за адресою Французький бульвар, 53 в м. Одесі, здійснені позивачем, призвели до створення нової речі, таким чином орендар стає співвласником цього об'єкта і його частка має відповідати понесеним витратам позивача, у зв'язку з чим, позивач вважав, що на реконструйовану площу в 27,9 кв.м., передану в оренду, у ДБК "Науковий робітник" немає прав, а право на всі приміщення площею 95 кв.м. у позивача виникло на підставі пунктів 1-3 статті 331 Цивільного кодексу України, що також зазначено й у судовому рішенні у справі № 1/329-05-9100А.                  

             Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2006 р. залучено в якості іншого відповідача - КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості"               (том 4 а.с. 12).

          Рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2006 р. (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги задоволені частково, а саме:

          - визнано право власності Українсько-болгарського СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ на нежитлові приміщення кафе –бару, розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 53 літ 1"А", загальною площею 95 кв.м.

          - провадження у справі за позовом Українсько-болгарського СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ до КП  "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна припинено;

          - в іншій частині позову відмовлено.

          Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог до КП  "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" про зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, господарський суд дійшов висновку, що цей спір носить публічно - правовий характер та має встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознаки справи адміністративної юрисдикції.

          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди від 10.11.1994 р. та додаткових угод до нього, суд дійшов висновку щодо неправомірності та безпідставності вказаних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що на момент укладення спірних угод ДБК "Науковий робітник" вважало себе власником майна, яке було предметом договорів, на підставі реєстраційного посвідчення виданого КП "ОМБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" 18.04.1994 р. Факт неправомірності зазначеного реєстраційного посвідчення був встановлений судовим рішенням від 01.02.2006 р. у справі № 1/329-05-9100А за позовом СП "Вітінформ" до КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ДБК "Науковий робітник", яким було визнано протиправними дії КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості", що виразились у реєстрації права власності ДБК "Науковий робітник" на 19/1000 часток домоволодіння – адміністративну будівлю № 53 по Французькому бульварі в м. Одесі та зобов'язано КП "МБТІ та реєстрації об'єктів нерухомості" скасувати реєстрацію права власності ДБК "Науковий робітник"  на зазначений об'єкт.

          Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права власності, суд першої інстанції, зокрема, зазначав, що з 1994 р. СП "Вітінформ" на законних підставах користувалось нежитловим приміщенням, загальною площею              27,9 кв.м., а в результаті пожежі, яка відбулась у 1996 р., приміщення було знищено. В межах існуючої раніше площі позивачем був побудований новий об'єкт. Матеріалами справи підтверджується факт відновлення знищеного майна за рахунок і власними силами СП "Вітінформ", а також вказаний факт був встановлений судовими рішеннями у справі № 9/208-04-6929 за позовом ДБК "Науковий робітник" до СП "Вітінформ" про усунення перешкод у користуванні правом власності та за зустрічним позовом  СП "Вітінформ" до ДБК "Науковий робітник" про визнання права власності. На момент вирішення спору у даній справі право власності на спірний об'єкт за жодним суб'єктом не зареєстровано.

          Крім того, господарський суд вказував на те, що оскільки підстави, які висуваються позивачем в межах даної справи є різними ніж у справах                      № 9/208-04-6929 та № 1/329-05-9100А, у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності.

          За апеляційною скаргою ДБК "Науковий робітник" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Лавренюк О.Т., Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.), переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2006 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.02.2008 р. скасував його частково, пункт 2 резолютивної частини рішення виклав у наступній редакції: "В задоволенні позову Українсько-болгарському СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ про визнання права власності –відмовити".

          Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначав, що скасування реєстрації права власності на спірне приміщення за ДБК "Науковий робітник" не є підставою вважати, що між сторонами не існували орендні відносини, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2005 р. по справі № 9/209-04-6929 та постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2005 р. по справі  № 9/208-05-6929, які є чинними на даний час, підтверджено наявність орендних правовідносин між сторонами та те що поліпшення орендованого майна, його реконструкція, здійснювалося за згодою наймодавця (тобто за згодою ДБК "Науковий робітник"), не за власний рахунок орендаря, а за рахунок орендної плати, а посилання суду першої інстанції, як на доказ набуття права власності, на рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2004 р. по справі        № 9/208-04-6929, безпідставне, оскільки рішення скасоване постановою Одеського апеляційного господарського суду.

Українсько-болгарське СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 13.09.2006 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник, зокрема, зазначає, що посилаючись на преюдиціальне значення  фактів, нібито встановлених у рішеннях судів у справі № 9/208-04-6929, судом апеляційної інстанції не було звернуто уваги на те, що не було предметом доказування в цій справі, здійснення поліпшення орендованого майна за рахунок орендаря, а не за рахунок орендної плати, не було предметом доказування визначення дійсної вартості майна на момент виникнення спору, не було предметом доказування розмір частки витрат позивача та ДБК "Науковий робітник" за рахунок оренди, а також не було предметом доказування правовідносин між позивачем та ДБК "Науковий робітник" про визначення порядку володіння, користування та розпорядження майном.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога Українсько-болгарське СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 53, літ. 1 А, що складає 19/100 частин домоволодіння ДБК "Науковий робітник" площею забудівлі 95 кв. м., будівельним об'ємом 405 куб.м., дійсно корисної площі 88,2 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, господарський суд першої інстанції зазначав, що з 1994 року позивач на законних підставах користувався нежитловими приміщеннями загальною площею 27,9 кв.м. В результаті пожежі, яка відбулася у 1996 році, приміщення було майже повністю знищено. В межах фундаментальних меж, тобто в межах існуючої раніше площі позивачем був побудований новий об'єкт, відновлений за рахунок і власними силами позивача, що встановлено судовим рішенням по справі № 9/208-04-6929 за позовом ДБК "Науковий робітник" до СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ про усунення перешкод в користуванні правом власності та за зустрічним позовом СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ до ДБК "Науковий робітник" про визнання права власності.

При цьому, суд першої інстанції вказував, на відсутність підстав для припинення провадження у справі за позовом СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ про визнання права власності, оскільки у справі № 9/208-04-6929 СП "Вітінформ" зверталося з позовом про визнання права власності на другий поверх спірного приміщення та кафетерій площею 70,00 кв.м. з огляду на таке: як вбачається з судових рішень по справі № 9/208-04-6929, СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ свої вимоги про визнання права власності обґрунтовувало положеннями статті 778 Цивільного кодексу України, якими передбачено, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає є співвласником, тобто вимоги СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ розглядалися саме виходячи з орендних відносин, які існували між сторонами по справі.

Крім того, на момент вирішення спору по вказаній справі, право власності на спірні приміщення було зареєстровано за ДБК "Науковий робітник", в той час як в межах даної справи СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ обґрунтовує свої вимоги про визнання права власності на нову річ, посилаючись на судове рішення, постановлене за результатами розгляду справи № 1/329-05-9100А за позовом СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ до КП "ОМБТІ та РОН", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДБК "Науковий робітник" на 19/100 часток домоволодіння - адміністративну будівлю № 53 по Французькому бульвару в м. Одесі, яким зобов'язано КП "ОМБТІ та РОН" скасувати реєстрацію.

Суд апеляційної інстанції зазначав, що при розгляді справи № 9/208-04-6929 розглядалися вимоги відносно визнання права спільної власності на частину приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 53, літ.1"А", а в межах даної справи позивач заявляє вимоги відносно визнання права власності на новостворене майно.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначав, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2005 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2005 р., рішення суду від 14.12.2004 р. у справі № 9/208-04-6929  частково скасовано, у задоволені позову СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ про визнання права власності відмовлено, в решті рішення суду залишено без змін, а тому є безпідставним посилання суду першої інстанції на вказане судове рішення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.

Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі,  у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України  наявні  докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктивний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктивного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Проте, в даному випадку, під час розгляду справи, всупереч положенням частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України судом як першої, так й апеляційної інстанції не було з'ясовано питання щодо преюдиціального значення та встановлення саме фактів стосовно спірного майна у судових рішеннях у справах  № 9/208-04-6929 та № 1/329-05-9100А, а також не було з'ясовано питання щодо суб'єктивного складу спору у даній справі та справах, на які посилалась суди першої та апеляційної інстанції.   

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

          Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Одеської області  від 13.09.2006 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2008 р. у справі № 16-5-17-1/236-05-6032 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Касаційну скаргу Українсько-болгарського СП "Вітінформ" у вигляді ТОВ задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                                       Т. Дроботова

Судді:                                                                                              Н. Волковицька

     Л. Рогач