Постанова

від 02.10.2008 по справі 8/41-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/41-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 жовтня 2008 р.                                                                                    № 8/41-08  

                 Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:Грейц К.В. –головуючого,Бакуліної С.В.,Глос О.І.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Підприємство "Будвироби"

на постановувід 12.06.2008

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі  господарського суду Дніпропетровської області  № 8/41-08

за позовомТОВ "Підприємство "Будвироби"

доУправління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області

провизнання позивача правонаступником, визнання недійсним висновку та зобов'язання надати позитивний висновок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2008 у справі № 8/41-08 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будвироби" до Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області  про визнання позивача правонаступником Підприємства "Будвироби", про визнання недійсним висновку № 80/П-ю від 15.08.2007 про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, наданого Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів, та зобов'язання відповідача оформити позитивний висновок про можливість внесення питання про продаж позивачеві земельної ділянки площею 0,777 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 2-а, на розгляд міської ради.

Рішення мотивовано приписами ст. ст. 2 - 4, 12, 83, 92 Земельного кодексу України, якими встановлені повноваження міських рад у галузі земельних відносин та дано визначення права постійного користування земельною ділянкою, це право підтверджується Державним актом на право постійного користування землею від 31.01.1997, виданим на спірну земельну ділянку підприємству "Будвироби", правонаступником якого є позивач.

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.), здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, постановою від 12.06.2008 рішення у справі скасував та прийняв нове рішення, яким провадження у справі в частині позовних вимог про визнання факту правонаступництва припинив, в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовив.

ТОВ "Підприємство "Будвироби", не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у справі, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду у справі залишити в силі, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції безпідставно не прийняті до уваги умови укладеного між сторонами договору від 09.08.2007 № 80/П-ю на проведення робіт з підготовки висновку про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, згідно п. 4.1 якого відповідач повинен виконати роботи, передбачені пунктом 1.1 договору згідно з нормами не тільки земельного, а і цивільного законодавства України, отже, у висновку мали бути враховані положення цивільного законодавства щодо правонаступництва позивача на земельну ділянку, яка була надана в постійне користування його право попереднику.

Відповідно до розпорядження в.о. Голови судової палати Вищого господарського суду України від 02.10.2008 № 02-12.2/398 розгляд касаційної скарги здійснюється в постійному складі колегії: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанцій не скористались.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 34 від 16.01.1997  Підприємству "Будвироби" була надана земельна ділянка площею 7770 кв.м по вул. Винокурова, 2а у постійне користування по фактичному розміщенню адміністративного будинку і господарських споруд за рахунок земель промисловості.

На підставі цього рішення 31.01.1997 Підприємству "Будвироби" був виданий Державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000491.

Розпорядженням виконавчого комітету Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 811-р від 24.12.1997 Підприємство "Будвироби" було перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будвироби" та затверджений його статут, згідно п.1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будвироби" є правонаступником Підприємства "Будвироби" у повному обсязі всіх прав і обов'язків.

09.08.2007 між ТОВ "Підприємство "Будвироби" (замовник) і Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів (виконавець) укладено договір № 80/П-ю на проведення робіт з підготовки висновку про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, за умовами якого замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе зобов'язання по проведенню робіт з підготовки висновку про правовий статус земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Винокурова, 2-А, щодо можливості її продажу.

14.08.2007 за актом № 80/П-ю позивач отримав від відповідача Висновок про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, згідно якого правовстановлюючі документи у ТОВ "Підприємство "Будвироби" на земельну ділянку по вул. Винокурова, 2-А відсутні, що унеможливлює внесення питання про продаж земельної ділянки площею 0,7770 га (кадастровий номер 1210100000:04:006:0016) Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будвироби" на розгляд міської ради.

Позивач, вважаючи, що такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи і порушує його право на земельну ділянку, набуте в порядку правонаступництва внаслідок перереєстрації постійного землекористувача –Підприємства "Будвироби" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будвироби", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання факту його правонаступництва, визнання недійсним зазначеного Висновку від 14.08.2007 та зобов'язання відповідача надати позитивний висновок, обґрунтовуючи свої вимоги нормами ст. ст. 126, 127 Земельного кодексу України, ст. ст. 108, 526 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що обставини і норми, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не визначають і не встановлюють підстав їх задоволення.

Так, щодо норми ст. 526 ЦК України, якою визначені загальні умови виконання зобов'язань, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором № 80/П-ю від 09.08.2007 і передав йому Висновок за актом видачі-отримання від 14.08.2007, згідно якого цей Висновок відповідає існуючим вимогам, отже, підстави вважати, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором відсутні, адже, відповідач не зобов'язувався надати позивачеві саме позитивний висновок і такий його обов'язок не випливає ні з умов договору, ані з будь-яких приписів чинного законодавства, відтак, вимога про зобов'язання відповідача надати позитивний висновок не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що висновок, наданий відповідачем на виконання договору № 80/П-ю від 09.08.2007, укладеного з позивачем, не є актом ненормативного характеру індивідуальної дії у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України, щодо якого може бути заявлено вимогу про визнання його недійсним, оскільки правовідносини між сторонами у даному випадку є цивільно-правовими, а Висновок від 14.08.2007 є результатом виконаних за договором робіт та/або наданих послуг, отже, не може бути визнаний недійсним як акт державного чи іншого органу, прийнятий на виконання і у межах наданих законом повноважень та породжує права і обов'язки у суб'єкта, якому він адресований.

Норми ст. ст. 126, 127 Земельного кодексу України встановлюють документи, що посвідчують право на земельну ділянку, і загальні умови продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності, втім, ні продаж земельної ділянки позивачеві, ані відмова у її продажу не є предметом доказування у даній справі, а наявність у право попередника позивача Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не впливає на результат вирішення спору у даній справі.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. "в" ст. 141 Земельного кодексу України припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ, організацій є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, отже, правонаступництво щодо земельних ділянок, які раніше були надані у постійне користування державних чи комунальних підприємств, неможливе.

На користь такого висновку свідчать також положення статті 92 ЗК України, за приписами якої право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною державної або комунальної власності, без встановлення строку, яке набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, отже, позивач за своєю організаційно-правовою формою не може бути суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

З огляду на викладене, унеможливлюється застосування у таких правовідносинах норми ст. 108 ЦК України, якою встановлено одну з форм правонаступництва внаслідок припинення юридичної особи шляхом її перетворення в зв'язку із зміною організаційно-правової форми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовна вимога про визнання позивача правонаступником іншого підприємства є вимогою про встановлення факту, який має відповідне юридичне значення, отже, згідно ст. 12 ГПК України справа у такому спорі не підвідомча господарським судам України, що зумовлює припинення провадження у такій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог правомірно визнані судом апеляційної інстанції такими, що суперечать нормам матеріального і процесуального законодавства

Наведене свідчить про те, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанцій не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:       

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 у справі господарського суду Дніпропетровської області № 8/41-08   залишити без змін.

Касаційну скаргу ТОВ "Підприємство "Будвироби" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                                       К.В.Грейц                                                                  

Судді                                                                                                      С.В.Бакуліна

                                                                                                       О.І.Глос