Рішення

від 23.10.2008 по справі 38/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.10.08 р.                                                                                                       Справа № 38/140                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ, Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства “Олрида” м.Краматорськ Донецької області

про  стягнення  8 600грн.06коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача: Непоп О.І. - начальник юридичного відділу за дов.№ 26/20 від 21.02.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ Донецької області,  звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Олрида” м.Краматорськ Донецької області про стягнення  заборгованості за брухт чорних металів в сумі 8 600грн.06коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори купівлі-продажу                № 264/14 від 27.12.2006р. та №265/14 від 27.12.2006р.

10.09.2008 р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 04.09.2008р. № 14/4-20/1090, відповідно до якого Приватне підприємство “Олрида” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32737537) та знаходиться за адресою: 84331, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Палацова,53, кв.99. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.  

Відповідач у судове засідання 16.09.2008 р. не з'явився, але 15.09.2008 р. на адресу господарського суду надіслав заяву від 15.09.2008 р., в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з находженням представника у відпустці, яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

16.09.2008р. позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду копію протоколу виїмки від 26.08.2008р., що підтверджує неможливість надання оригіналів документів, які витребував суд та розрахунки суми боргу, інфляційних та 3% річних за кожним окремо договорам, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

01.10.2008р. на адресу господарського суду від відповідача надійшло клопотання,  в якому він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з розглядом справи у Донецькому апеляційному суді, яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

01.10.2008р. позивач надав суду  лист № 26/1787 від 23.09.2008р., яким надіслав обґрунтовані розгорнуті розрахунки суми боргу за невиконання договірних  зобов'язань по договорам № 264/14 від 21.12.2007р. та № 265/14 від 21.12.2007р., який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

07.10.2008р. від позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання                   № 26/7 від 03.10.2008р., в якому він  просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача на загальну суму 8 820грн.06коп. з урахуванням суми боргу та судових витрат, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів  справи.

22.10.2008р. на адресу господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.10.2008р., в якому відповідач повідомив суду наступне.

Загальна сума по виставленим рахункам-фактурам за період з 15.02.2007р. по 30.03.2007р. складає 97 693грн.23коп. ПП “Олрида” сплатило позивачу за лом металів за період з 12.01.2007р. по 22.03.2007р. суму у розмірі 89 400грн.. Таким чином, заборгованість ПП “Олрида” за брухт металів складає 8 293грн.23коп.

Згідно договору №5/207/46 від 28.07.2006р. та додаткової угоди до цього договору №1 від 18.09.2006р. Приватне підприємство “Ресурс” повинно було здійснити для підприємства позивача демонтаж метало конструкторської естакади.

Згідно договору підряду б/н від 30.07.2006р. ПП “Олрида” повинно було виконати роботи по демонтажу метало конструкторської естакади для ПП “Ресурс”. Ці роботи були виконані, що підтверджується актом виконаних робіт між позивачем та ПП “Ресурс” за листопад 2006р. та актом приймання виконаних підрядних робіт від 30.11.2006р. між ПП “Ресурс” та ПП “Олрида”.

Відповідач зазначив, що 01.09.2008р. ПП “Олрида” на адресу ВАТ “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” направило лист №01-01 з проханням провести взаємозалік між підприємствами на суму 8 293грн.23коп. у рахунок заборгованості  позивача перед ПП “Ресурс” у розмірі 147 547грн.40коп.

Таким чином, відповідача просить суд зарахувати вищевикладені обставини при прийняті рішення.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач 23.10.2008р. надав суду докази виставлення рахунків відповідачу – копію листа від 19.04.2007 р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Крім того, позивач 23.10.2008р. надав суду заяву, в якій відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних за договором № 265/14 від 21.12.2007 р. в сумі 03,32 грн. та № 264/14 від 21.12.2007 р. в сумі 13,29грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

27.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ Донецької області (за договором – продавець, далі – позивач ) та Приватним підприємством “Олрида” м.Краматорськ Донецької області ( за договором – покупець, далі – відповідач)  були укладені договори            № 264/14 та №265/14 (далі - договори), згідно яких продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити брухт чорних металів (далі-товар) по виду, ціні і кількості, вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною його частиною.

Специфікацією №1 до договору №264/14 від 27.12.2006р. сторони визначили найменування товару та його характеристику, кількість, ціну з ПДВ та суму в грн. з урахуванням ПДВ. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Специфікацією №1 до договору №265/14 від 27.12.2006р. сторони визначили найменування товару та його характеристику, кількість, ціну з ПДВ та суму в грн. з урахуванням ПДВ. Дана специфікація є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковою угодою №1 до договору №264/14 від 27.12.2006р. сторони внесли зміни у специфікацію № 1 та виклали її у такій редакції, де визначили у розділі 1 - найменування товару та його характеристику, кількість,  ціну з ПДВ та суму в грн. з урахуванням ПДВ. Зазначили строк поставки:1 квартал 2007р. Дана додаткова угода №1 до договору № 264/14 від 27.12.2006р.  є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковою угодою №1 до договору №265/14 від 27.12.2006р. сторони внесли зміни у специфікацію № 1 та виклали її у такій редакції, де визначили у розділі 1 - найменування товару та його характеристику, кількість,  ціну з ПДВ та суму в грн. з урахуванням ПДВ. Зазначили строк поставки:1 квартал 2007р. Дана додаткова угода №1 до договору № 265/14 від 27.12.2006р.  є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

          Відповідно до розділу 2 договору сторони визначили умови та строк поставки, а саме: строк поставки товару-згідно специфікації. Датою поставки вважається дата, вказана у накладній (п.2.2). На постачаємий товар покупець разом з продавцем зобов'язаний оформити прийомо – здатний акт форми 69 в двох екземплярах, по одному для продавця та покупця (п.2.4).

           Ціна за поставлену продукцію та сума договору  визначена сторонами  у розділі 3, а саме: покупець здійснює передплату за товар у розмірі 80% від вартості узгодженої партії товару. Кінцевий розрахунок здійснюється на протязі 3 банківських дні на підставі отриманого рахунку (п.3.3). Сума договору № 264/14 складає 80 400грн. з урахування ПДВ (п.3.5).  Сума договору № 265/14 від 27.12.2006р. складає 84000 грн. ( п.3.5договору).

Договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до 31 грудня 2007р.

Суд вважає договори №264/14  та №265/14 від 27.12.2007р. укладеними згідно вимог ст. 638 ЦК України.  

На виконання умов договорів  позивач передав відповідачу брухт стальний та направив для оплати рахунки-фактури за період з 15.02.2007р. по 30.03.2007р. на загальну суму 97 693грн.23коп., що підтверджується рахунками фактурами №229 від 15.02.2007р. на суму 15286,23грн., №230 від 16.02.2007р. на суму 27551,47грн., №282 від 20.02.2007р. на суму 18533,82грн., №283 від 26.02.2007р на суму 6883,49грн., №372 від 30.03.2007р. на суму 22800,00грн., №373 від 30.03.2007р. на суму 6638,22грн., які знаходяться у матеріалах справи. Факт передачі товару підтверджений матеріалами справи.

В порушення вимог договору відповідач лише частково розрахувався з позивачем за отриманий товар за період з 12.01.2007р. по 22.03.2007р. на суму 89 400грн.00коп., в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 8 293грн.23коп.

14.09.2007р. позивач направив відповідачу претензію №34/2098 з вимогою щодо погашення  заборгованості у сумі 8 293грн.23коп., яка була залишена відповідачем без реагування.

У зв'язку з тим, що до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений брухт чорних металів відповідно до договорів №264/14 від 21.12.2007р., та №265/14 від 21.12.2007р., то позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі  6 638грн.22коп. та відповідно до договору №265/14 від 21.12.2007р. заборгованість за поставлений товар у розмірі  1 655грн.01коп., а всього                   8 293грн.23коп.

Позивач також наполягає на стягненні з відповідача індексу інфляції у розмірі 13грн.29коп. та 03грн.32коп., всього 16 грн.61коп. та  3% річних у сумі 232грн.26коп. та у сумі 57грн.96коп., всього 290грн.22коп.

Крім того, позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на   майно та грошові кошти відповідача.

В процесі розгляду справи позивач, у порядку ст.22,78 ГПК України, відмовився від позову у частині стягнення інфляційних за договором №265/14 від 21.12.2007р. у розмірі 3грн.32коп., та за договором №265/14 від 21.12.2007р. у розмірі 13грн.29коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договори купівлі-продажу № 264/14 від 27.12.2006р. та №265/14 від 27.12.2006р.,  претензію №34/2098 від 14.09.2007р., копії рахунків-фактури, акт звірки від 22.04.2008р., банківські виписки, копії прийомо- здатних актів,  розрахунки суми боргу за договорами, лист від 23.09.2008р., заяву від 23.10.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на заяву від 15.09.2008р., клопотання від 01.10.2008р., відзив на позову заяву від 20.10.2008р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена  претензія № 34/2098 від 14.09.2007р., в якій позивач пропонував відповідачу розрахуватися з існуючою заборгованістю, але відповідач до теперішнього часу заборгованість не погасив.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлений товар  на суму 8293грн.23коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.04.2007р. по 31.05.2008р.  по договору № 264/14 у сумі 232,26 грн., по договору № 265/14 у сумі 57,96грн., а всього - 290грн.22коп., які суд вважає обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення інфляційних у розмірі 16грн.61коп., суд вважає, що слід припинити провадження у справі в цій частині.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано доказів у його підтвердження.

Крім того, згідно вимог ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

Заперечення відповідача судом до уваги не прийняті, оскільки вони не стосуються предмету спору по даній справі.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст. 80, 82,  84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ Донецької області до Приватного підприємства “Олрида” м.Краматорськ Донецької області про стягнення  заборгованості за брухт чорних металів за договорами купівлі-продажу № 264/14 від 27.12.2006р. та №265/14 від 27.12.2006р.  в сумі 8 293грн.23коп. та 3% річних  в сумі 290грн.22коп., а всього 8 583грн.45коп. задовольнити.

          Припинити провадження у справі про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 16грн.61коп.,  у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Стягнути з Приватного підприємства “Олрида” м.Краматорськ Донецької області (84310, м.Краматорськ, Донецька область, вул.Палацова,53/99, ЄДРПОУ 32737537) на користь Відкритого акціонерного товариства “Краматорський металургійний завод ім.Куйбишева” м.Краматорськ Донецької області (84303, м.Краматорськ, Донецька область, вул.М.Тореза,18, ЄДРПОУ 00191187) заборгованість у сумі 8 293грн.23коп., 3% річних у сумі 290грн.22коп., а всього 8 583грн.45коп., держмито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

          Рішення оголошено у судовому засіданні 23.10.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі