Рішення

від 22.10.2008 по справі 17/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/136

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.10.08 р.                                                                                                       Справа № 17/136                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Алчевськ», м. Алчевськ

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 5'174,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –  Зубова Т.П. – довіреність

від відповідача – Гарбузова Т.О. – довіреність

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Алчевськ», м. Алчевськ звернулось з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення вартості вагової недостачі металопрокату у сумі 5'174,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена  комерційним актом, та виникла у зв'язку з незбереженням  залізницею вантажу під час перевезення.

Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на ст..24 Статуту залізниць України, оскільки вантаж надійшов у непошкодженому вагоні, завантажений засобами відправника без участі залізниці та без урахування норми недостачі встановленої п.27 Правил видачі вантажів у розмірі 0,5% від маси вантажу вказаної у перевізних документах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, встановив:

09.05.2008 р. вантажовідправником – Відкритим акціонерним товариством “Арселор Міттал Кривий Ріг” за залізничною накладною № 45201675 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “УГМК – Алчевськ” у вагоні № 66865163 був надісланий вантаж – катанка стальна Ф6,5, який прибув на станцію призначення 14.05.2008р.

На станції призначення  - Технікум Донецької залізниці вантаж з вагону був виданий залізницею з перевіркою маси вантажу у вагоні відповідно до ст..52 Статуту.

За результатами перевірки була встановлена недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній № 45201675 у кількості 1000 кг.

Факт недостачі підтверджений комерційним актом № АЯ 432770/1 від 20.05.2008 р., підписаним представниками залізничної станції та позивача, з якого вбачається, що вагон № 66865163 прибув у  справному вагоні; катанка скручена в бухти спіраллю та укручена проволокою; завантаження у вагоні навалом, у декілька ярусів; над 4-5 люками заглиблення шириною 1м глибиною 1м від борту до борту; у торцевих дверях навантаження на рівні бортів; по довжині вагону маркірувальна смуга бежевого кольору з перериванням у місці заглиблення; нестача  вантажу у вагоні могла уміститися.

Згідно комерційного акту вага нетто вантажу 67500кг, брутто 89400кг, тари 21900кг нестача вантажу складає 1000кг  проти даних залізничної накладної.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості вагової недостачі металопрокату підлягають частковому задоволенню у сумі 3'404,76 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 ЦК України  за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть  відповідальність  за  зберігання  вантажу з моменту його прийняття і до видачі  одержувачу в межах,  визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за  незбереження  (втрату,  нестачу,  псування,  пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113  Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника  причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної  відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної  відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114  Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення  маси  вантажу  і  природної  втрати  вантажу  під  час перевезення.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.00 за № 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Юридичний аналіз наведеного правового положення свідчить про те, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка вагів), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 3'404,76 грн. із розрахунку: 0,657 т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 0,5%) х  4'312,00 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314  ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу  України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600901517249 у “Укрексімбанку” м. Донецька, МФО 334817, код ЄДПОУ 01074957)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Алчевськ» (94206, м. Алчевськ луганської області, вул. Скіфська, 15, р/р26008001307123 у філії ЗАТ “ОТП Банк” м. Луганськ, МФО 364445, ОКПО 32616206) суму боргу (вартість нестачі) вантажу (вагової недостачі металопрокату) у розмірі 3'404,76 грн.; на відшкодування сплаченого державного мита – 67,11 грн.;  на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 77,64 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

               Суддя