Рішення

від 23.06.2010 по справі 17/136-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.10р. Справа № 17/136-10За позовом Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості, м. Севастополь, Автономна Республіка Крим

до Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічної частини", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

Третя особа: Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі, м. Севастополь, Автономна Республіка Крим

про стягнення 47 137 грн. 15 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Масленко Д.В., довір. № 1/18-575 від 22.04.10р.;

від відповідача: Зікранець Н.О., довір. б/н від 26.04.10р.;

Шевченко Л.М., довір. б/н від 31.12.08р.

від третьої особи: не з`явився.

Суть спору:

Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості (надалі позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства "38 відділ інженерно-технічної частини" (надалі відповідач), третя особа: Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі, у якому просить господарський суд:

-зобов`язати відповідача укласти з позивачем договір оренди приміщення;

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 31 164 грн. 97 коп. за оренду приміщення, 15 972 грн. 18 коп. за спожиті комунальні послуги.

Вмотивовує позовні вимоги тим, що за результатами проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі ревізії щодо дотримання позивачем вимог законодавства в процесі використання коштів державного бюджету за період 2005, 2006 та перший квартал 2007 років було виявлено ряд порушень, що зафіксовані в акті № 06-21/78 від 22.06.07р., де з метою усунення виявлених ревізією порушень позивачу були висунуті обов`язкові вимоги (вказівки) № 06-21/1556 від 05.07.07р., які містяться у п.п. 5, 6 цих вказівок КРУ, які постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.05.09р. було зобов`язано виконати.

Відповідач позовні вимоги не визнає та вважає їх безпідставними. У відзиві на позов вказує на те, що відповідач здійснює охорону позивача на підставі вимог Положення про відомчу воєнізовану охорону Мінпаливенерго, згідно до укладеного з останнім договору. Крім того зазначає, що вимоги позивача щодо укладення договору оренди і оплати вартості оренди та комунальних послуг не відповідають, а насамперед суперечать вимогам названого вище Положення. Також, суду не надано зробленого позивачем розрахунку витрат по оренді та з якого б вбачалось, за яку саме кількість площі зроблено розрахунок, на підставі яких конкретних даних, яка експертна оцінка орендованої площі, із яких міркувань зроблений розрахунок по стягненню комунальних послуг та інше. При цьому посилається на відсутність наданих позивачем актів наданих послуг по опаленню, водопостачанню, енергопостачанню підписані між сторонами у справі, які б підтверджували витрати позивача на одержані ним вказані послуги. В той же час, позивачем не дотримані приписи ст.ст. 181, 184 Господарського кодексу України, а саме надання до суду запропонованого будь-якою із сторін проекту договору викладеного у формі єдиного документа з визначенням його істотних умов. До того ж, укладення договору оренди об`єктів державної власності передбачено законодавством лише за результатами конкурсу з відповідним Регіональним відділенням Фонду державного майна, оскільки позивач є балансоутримувачем цих приміщень.

Третя особа не забезпечила явку повноважного представника у призначене судове засідання, про час та дату повідомлена належним чином. Документів згідно ухвали суду не надала. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходили.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.11.2005 (або як позивач вказує 01.02.05р. договір № 60) року між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір охорони № 86/63 (далі - Договір), у відповідності із Наказом міністерства палива та енергетики України № 601 від 30.09.04р. "Про створення Міжвідомчої комісії для визначення системи охорони терористично небезпечних об`єктів Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості", актом МВК від 23.12.2004 року.

Предметом якого є здійснення виконавцем охорони та фізичного захисту терористично небезпечних об`єктів, розташованих на верхній території СНУЯЕ та П. - замовника (позивача у справі) та перепуск працівників, студентів та транспортних засобів (з вантажем та без вантажу) замовника на територію Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості (далі - територія) через узгоджені контрольно-перепускні пункти (КПП-1, КПП-2, КПП-3).

За умовами п. 2.1 вказаного договору, систему охорони та фізичного захисту терористично небезпечних об`єктів СНУЯЕ та П. організувати відповідно до актів Міжвідомчої комісії від 23.12.2004 року на підставі вимог Положення "Про воєнізовану охорону", Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" від 19.10.2000 року № 2064-ІІІ.

При цьому, положення укладеного між сторонами у справі Договору передбачають, що замовник зобов`язується для забезпечення надійності охорони та фізичного захисту терористично небезпечних об`єктів позивача та створення належних умов діяльності загону ВВО за рахунок бюджетних коштів, забезпечити підрозділ відомчої воєнізованої охорони відповідача укомплектованими, зокрема побутовими приміщеннями та іншим майном, а також надавати виконавцю комунальні послуги.

22.06.2007 року Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі (КРУ) була проведена ревізія дотримання вимог законодавства в процесі використання коштів державного бюджету позивачем за період 2005, 2006 та перший квартал 2007 років, про що складено акт ревізії № 06-21/78.

За результатами зазначеної вище ревізії КРУ було висунуто позивачу обов`язкові вимоги (вказівки) № 06-21/1556 від 05.07.2007 р. "Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань зберігання державної власності та фінансів", зокрема, пунктами 5, 6 цих вказівок КРУ позивача зобов`язано:

-укласти зі спеціальною комендатурою в/ч НОМЕР_1 Головного управління внутрішніх військ МВС України та державним підприємством "38 відділ інженерно-технічної частини" договори оренди на приміщення, що вони займають;

-відобразити у бухгалтерському обліку СНУЯЕ та П заборгованість за оренду приміщень в сумі 99 748,38 грн.;

-вжити заходів щодо стягнення грошових коштів з метою погашення заборгованості даними організаціями;

-включити до договорів оренди вимоги відшкодування видатків СНУЯЕ та П з комунальних послуг спеціальній комендатурі в/ч НОМЕР_1 Головного управління внутрішніх військ МВС України та державному підприємству "38 відділ інженерно-технічної частини";

-відобразити у бухгалтерському обліку СНУЯЕ та П заборгованість за комунальні послуги, що отримані сторонніми організаціями, в сумі 78 949,89 грн.;

-вжити заходів щодо стягнення грошових коштів з метою погашення даної заборгованості.

На підставі чого, позивач звернувся до відповідача листом № 1/18-903 від 22.06.09р. та листом № 1/18-1108 від 10.08.09р. з проханням останнього укласти договір оренди приміщення та сплатити заборгованість за період з 4 кварталу 2005 року по 1 квартал 2007 року в розмірі 31 164,97 грн. за оренду приміщень та 15 972,18 грн. за спожиті комунальні послуги, на які відповідачем надано відмову (лист № 534 від 23.07.09р. та № 631 від 28.08.09р.), в обґрунтування своєї позиції посилався на відсутність у ДП "38 відділ інженерно-технічної частини" правових підстав для таких дій.

До того ж, позивач посилається на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 5020-5/175 від 18.05.09р. якою зобов`язано позивача виконати зазначені вище обов`язкові вимоги КРУ та зазначену вище відмову відповідача від виконання цієї постанови щодо вказівок КРУ в добровільному порядку.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначалось вище, між позивачем та відповідачем 01.11.05р. був укладений договір охорони № 86/63 (далі - Договір), у відповідності із Наказом міністерства палива та енергетики України № 601 від 30.09.04р. "Про створення Міжвідомчої комісії для визначення системи охорони терористично небезпечних об`єктів Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості", актом МВК від 23.12.2004 року.

Згідно вимог п. 2.1 Договору, організовувати систему охорони та фізичного захисту об`єктів позивача у відповідності до вимог Положення про відомчу воєнізовану охорону.

Приписи статті 629 Цивільного кодексу України вказують на те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 1.4 Положення про відомчу воєнізовану охорону Міністерства палива та енергетики України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 08.10.07р. за № 480, передбачено, що з метою визначення організації, системи й способів охорони, чисельності персоналу підрозділів відомчої воєнізованої охорони Міністерства палива та енергетики України наказом Мінпаливенерго створюється Міжвідомча комісія з організації охорони об`єкта (далі - МВК) у складі представників Мінпаливенерго, підприємства, об`єкта, що охороняється, територіальних органів МВС України та інших заінтересованих органів (за їх згодою). За результатами роботи МВК складається Акт Міжвідомчої комісії з організації охорони об`єкта (далі - Акт МВК), який затверджується Міністром палива та енергетики України або його першим заступником. В Акті МВК визначаються, зокрема, вид охорони, розміщення постів і маршрутів, кількість працівників охорони, контрольно-пропускних пунктів, відокремлених приміщень, що підлягають охороні та обладнанню засобами охоронної сигналізації, службових і побутових приміщень.

Згідно п. 5.2 вказаного Положення, постом (маршрутом) називається встановлене дислокацією місце або ділянка території, де працівник охорони виконує свої службові обов`язки.

У відповідності з вимогами п. 8.11 цього ж Положення до обладнання постів охорони входять, зокрема, постові приміщення на КПП і зовнішніх постах обладнують освітленням, опаленням, засобами постового зв`язку й сигналізації, мають відповідати вимогам санітарії, охорони праці й техніки безпеки.

Пунктом 11.4 Положення про відомчу воєнізовану охорону Міністерства палива та енергетики України визначено, що обладнання технічними засобами охорони об`єктів, що охороняються, їх технічне обслуговування та ремонт здійснюються за рахунок об`єктів, що охороняються.

Отже, зазначені вище вимоги дають підстави суду стверджувати про неправомірність позовних вимог та їх необґрунтованість в частині зобовязання відповідача укласти з позивачем договір оренди приміщення, оскільки такі відносини керуються спеціальним Положенням та Законом вимоги яких не передбачають сплату відповідачем під час виконання останнім взятих на себе зобов`язань з відомчої воєнізованої охорони об`єктів, території замовника (позивача у справі).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з виконавця заборгованості в розмірі 31 164 грн. 97 коп. за оренду приміщення та суму 15 972 грн. 18 коп. боргу за спожиті комунальні послуги, то вони є похідними і підлягають розгляду по суті в разі укладення між сторонами договору оренди приміщення, тому суд відмовляє в їх задоволенні за безпідставністю.

Наведене є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як позовні вимоги необґрунтовані, документально не підтвердженні та спростовані наведеними у відзиві доводами відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 08.06.10р.