Постанова

від 27.03.2012 по справі 33/642

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "27" березня 2012 р.                                                                                    

Справа № 33/642  

Вищий  господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

Муравйов О.В.  

Полянський А.Г.

Яценко О.В. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"

на постанову

Київського апеляційного господарського суду                   від 23.01.2012 року

у справі

№ 33/642

господарського суду

міста Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий  банк"

про

стягнення збитків у сумі 21 747, 78 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники сторін від

позивача

відповідача

Булах Ю.І. наказ № 44 від 30.11.2004 року,

ОСОБА_1 дов. б/н від 12.03.2012 року,

ОСОБА_2 дов. № 299-ГО/11 від 30.12.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" (далі за текстом –ТОВ "Металагротрейд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі за текстом –ТОВ "Український промисловий банк") про стягнення збитків.

ТОВ "Металагротрейд" декілька раз уточнювало позовні вимоги. Так, 29.09.2011 року позивач звернувся зі заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача збитки у загальній сумі 1 600 440, 00 грн., з яких: 21 747, 78 грн. –збитки згідно з договором банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року; 47 629, 76 доларів США (станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ еквівалентно 379 718, 73 грн.) –грошові кошти, сплачені як аванс по контракту № 9 від 28.10.2008 року, укладеного з "Huaxia Iternational Trading Co, Ltd"; 340 714, 69 грн. –пеня, нарахована згідно з актом перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 78/1-22-20/30178874 від 16.05.2011 року; 87 912, 73 доларів США (станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ еквівалентно 700 866, 65 грн.) –оплата юридичних послуг фірми "BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attorneys-at-Law)";               19 742, 43 доларів США (станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ еквівалентно                   157 392, 25 грн.) –оплата юридичних послуг фірми "Yuantai: Law Office".

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року позовні вимоги ТОВ "Металагротрейд" було задоволено: стягнено з відповідача на користь позивача збитки у сумі 1 600 440,00 грн. (з них: 21 747, 78 грн. –збитки згідно з договором банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року; 47 629 доларів США 76 центів, що станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ становить 379 718, 73 грн. –грошові кошти, сплачені в якості авансу по контракту № 9 від 28.10.2008 року, укладеного з "Shangahai International Trading Co, Ltd"; 340 714, 69 грн. –пеня згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.05.2011 року            № 78/1-22-20/30178874; 87 912 доларів США 73 цента, що станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ становить 700 866, 65 грн. –оплата юридичних послуг фірми "BEITEN BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attotney-at-Law)"; 19 742 доларів США 43 цента, що станом на 12.09.2011 року за курсом НБУ становить 157 392, 25 грн. –оплата юридичних послуг фірми "Shangahai Yuantai: Law Office").

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "Український промисловий банк" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 31.10.2011 року у справі № 33/642 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Металагротрейд" відмовити в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк" задоволено: рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року у справі № 33/642 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Металагротрейд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року, а рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. ст. 58, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.04.2008 року ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Металагротрейд" було укладено кредитний договір № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до п. 1.1. якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію з лімітом кредитування, еквівалентному 200 000, 00 доларів США та строком кредитної лінії з 11.04.2008 року по 10.04.2011 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами були укладені додаткові договори до кредитного договору № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року, за якими до останнього вносились зміни, зокрема, щодо ліміту кредитування, процентної ставки та графіку зменшення ліміту кредитної лінії. Загалом за кредитним договором № 31/КВ-08 від 11.04.2008 року відповідач надав позивачу кредитні кошти в розмірі 2 010 000, 00 грн.

05.12.2008 року ТОВ "Металагротрейд" та ТОВ "Український промисловий банк" було укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес"), за умовами якого (п. п. 1.2. – 1.6.) вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок (вкладний (депозитний) рахунок, відкритий банком), а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 160 800, 00 доларів США та зобов'язується повернути суму вкладу 02.02.2009 року. За користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 14 % річних. Додаткові внески до вкладу не допускаються. Дострокове повне або часткове повернення вкладу не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листами від 02.01.2009 року № 15 та від 23.01.2009 року № 9 звернувся до відповідача та просив перерахувати суму вкладу на поточний рахунок позивача для виконання зобов'язань за міжнародними контрактами, в тому числі за контрактом № 9 від 28.10.2008 року.

02.02.2009 року позивач надав для виконання відповідачеві платіжне доручення в іноземній валюті № 4 від 02.02.2009 року для перерахування коштів у сумі 111 641, 30 доларів США на виконання умов контракту № 9 від 28.10.2008 року, яке відповідачем виконано не було, а грошові кошти не перераховано.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.02.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 160 800,00 доларів США, що випливають з договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року та кредитного договору             № 31/КВ-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 11.04.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та ненадходженням товару за контрактом № 9 від 28.10.2008 року було винесено рішення № 0001272202/0 від 06.08.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21 747, 78 грн. (акт перевірки № 451/1-22-30178874 від 29.07.2009 року) та податкове повідомлення-рішення № 0000562202 від 17.05.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 340 714, 69 грн., які було сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями № 155 від 07.08.2009 року на суму 21 747, 78 грн. та № 158 від 19.05.2011 року на суму 340 714,69 грн.

Крім того, скаржник зазначав, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивачем було втрачено майно на суму 159 271, 06 доларів США, з яких "Shangahai International Trading Co, Ltd" було сплачено аванс в розмірі 47 629, 76 доларів США.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що компанія "Shangahai International Trading Co, Ltd" відмовилась від повернення авансового платежу за контрактом № 9 від 28.10.2008 року, сплаченого позивачем, та від подальшого виконання своїх зобов'язань за вказаним контрактом, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до Шанхайського суду Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки за захистом своїх прав та інтересів.

01.06.2009 року ТОВ "Металагротрейд", як замовник, та фірма "BEITEN BURKHARDT (Rechtsanwalte German Attotney-at-Law)", як виконавець, уклали контракт     № 1 про надання юридичних послуг, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати юридичні та консультаційні послуги при вирішенні у судовому порядку спору замовника з "Shangahai International Trading Co, Ltd", що виник за контрактом № 9 від 28.10.2008 року, специфікація №1 до контракту № 9 від 30.10.2008 року на суму спору у 47 629, 76 доларів США, а також інших збитків (пеня, штрафні санкції) та витрат замовника, пов'язаних з цим спором.

За надані юридичні послуги по контракту № 1 від 01.06.2009 року позивач сплатив 87 912, 73 доларів США, що підтверджується актами здачі-приймання послуг та платіжними дорученнями в іноземній валюті.

Крім того, 30.11.2010 року між позивачем та компанією "Shangahai Yuantai: Law Office" було укладено контракт № 1 про надання юридичних послуг, згідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати юридичні та консультаційні послуги при вирішенні у судовому порядку спору замовника з "Shangahai International Trading Co, Ltd", що виник за контрактом № 9 від 28.10.2008 року, специфікація № 1 до контракту № 9 від 30.10.2008 року на суму спору 47 629, 76 доларів США, а також інших збитків (пеня, штрафні санкції) та витрат замовника, пов'язаних з цим спором, виконання якого підтверджується копіями актів виконаних робіт та платіжними дорученнями в іноземній валюті на загальну суму 19 742, 43 долара США.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Шанхайським судом Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки винесено судове рішення від 28.10.2010 року у цивільній справі за позовом ТОВ "Металагротрейд" до компанії "Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd" щодо укладеного між ними контракту № 9 від 28.10.2008 року, в якому, зокрема, встановлено, що позивач не виконав умови договору та не здійснив платіж у сумі 111 641, 30 доларів США з рахунку ТОВ "Укрпромбанк", у зв'язку з чим суд вирішив, що ТОВ "Металагротрейд" повинно компенсувати компанії "Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd" 54 917,76 доларів США, та половину судового збору компанії "Shangahai Huaxia Iternational Trading Co, Ltd".

Позивач оскаржив рішення Шанхайського суду Нового району Пудонг Китайської Народної Республіки від 28.10.2010 року до Шанхайського першого народного суду середньої ступені, але останній своїм рішенням від 22.03.2011 року відхилив (відмовив у задоволенні) скаргу позивача та залишив в силі рішення попередньої інстанції.

Касаційна скарга ТОВ "Металагротрейд" обґрунтована тим, що вимоги за депозитним договором , строк якого настав після введення тимчасової адміністрації, не підпадають під дію мораторію та помилковим застосуванням ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2011 року, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі мотивовано тим, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Крім того, рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками, який полягає у тому, що саме у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки та вини особи, що заподіяла збитки, оскільки порушення відповідачем умов договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року та невиконання платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 02.02.2009 року призвело до того, що позивач зазнав збитків.

Проте, з такими висновками господарського суду міста Києва погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за умовами п. 1.3. договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року відповідач зобов'язався повернути позивачу суму вкладу у розмірі 160 800, 00 доларів США 02.02.2009 року, але не зробив цього.

За приписами ч. 3 ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

За таких обставин, колегія судді Вищого господарського суду України зазначає, що з врахуванням вищевказаних імперативних приписів права, на вимоги ТОВ "Металагротрейд" поширюється дія мораторію.

Крім того, згідно положень п. 5.1. вказаного Договору сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у випадку виникненні обставин непереборної сили, до яких належать: стихійні лиха, аварії, пожежі, масові безладдя, страйки, військові дії, протиправні дії третіх осіб, вступ у дію законодавчих актів, урядових постанов і розпоряджень державних органів, нормативно-правових актів Національного банку України, що прямо або побічно забороняють чи обмежують можливість належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, сторони на власний розсуд визначили умови договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року, в тому числі й щодо звільнення від відповідальності (форс-мажор).

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" № 19/БТ від 20.01.2009 року у ТОВ "Український промисловий банк" було призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, починаючи з 21.01.2009 року та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року, який було продовжено з 05.08.2009 року до 21.01.2010 року, що підтверджується публікаціями в газеті "Урядовий кур'єр".

Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначена Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 7.12.2000 року N 2121-III.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій –це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Положення ч. 3 ст. 85 названого Закону передбачають обмеження щодо діяльності  банків протягом дії мораторію, а саме: забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 4 ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій не поширюється на зобов'язання, які пов'язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в тому числі виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку, а також вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.

Мораторій не поширюється на зобов'язання банку з перерахування органам Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на зобов'язання з повернення фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування розміщених на депозитних рахунках у банках тимчасово вільних коштів, у тому числі резервів коштів цих фондів (ч. 5 ст. 85 вказаного Закону).

З матеріалів справи вбачається, що на дату настання строку повернення відповідачем банківського вкладу і звернення позивача до відповідача з вимогами про виконання зобов'язань за договором банківського вкладу в іноземній валюті №1 57/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року і на дату звернення позивача з позовом до місцевого господарського суду у відповідача діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, враховуючи імперативні приписи ст. ст. 58, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якою встановлено, що відповідальність банку за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію відсутня, вбачається, що вина відповідача у понесених позивачем збитків відсутня.

Крім того, апеляційний господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях відповідача наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення виходячи з наступного.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тягар доказування щодо наявності таких збитків покладається на позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком Київського апеляційного господарського суду про те, що позивачем не доведено повний склад цивільного правопорушення, оскільки не надано доказів на підтвердження вини відповідача у завданні збитків з урахуванням положень ст. ст. 58, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та п. 5.1 договору банківського вкладу в іноземній валюті № 157/Ю-08 ("Бізнес") від 05.12.2008 року, а тому з урахуванням фактичних обставин справи у даному випадку відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим відповідальність у вигляді відшкодування збитків не може бути застосована до ТОВ "Український промисловий банк".

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу –без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Металагротрейд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року у справі   № 33/642 залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 року у справі № 33/642 залишити без змін.

Головуючий                                                                                О.В. Муравйов

Судді                                                                                                    А.Г. Полянський

          О.В. Яценко