Постанова

від 29.03.2012 по справі 18/3422/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2012 р. Справа № 18/3422/11

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Могил С.К. (головуючи й),

Вовк І.В.,

. Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Оржицького рай онного центру зайнятості на постанову Харківського апеляційного господарськог о суду від 24.01.2012 року у справі № 18 /3422/11 за позовом Оржицького рай онного центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення дотації,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року по зивач звернувся до господарс ького суду Полтавської облас ті з позовною заявою до відпо відача про стягнення одержан ої дотації для створення нов их робочих місць для працевл аштування безробітних в сумі 8 102,79 грн. у зв'язку з порушенням законодавства та договору в ід 29.03.2002 року № 6, яке полягало в н есвоєчасній реєстрації труд ових договорів і в невчасній сплаті страхових внесків за працевлаштованих працівник ів, що є порушенням гарантій з айнятості осіб.

Рішенням господарського суду Полтавської області ві д 27.12.2011 року (суддя Ціленко В.А.) в позові відмовлено та стягну то з позивача судовий збір в с умі 1 411,50 грн. до державного бюдж ету України.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 24.01.2012 року (судді Істом іна О.А., Бабакова Л.М., Барбашов а С.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено бе з змін.

У касаційній скарзі позива ч вважає, що судами порушено н орми матеріального та процес уального права, і тому просит ь прийняті ними рішення скас увати, та позов задовольнити .

У відзиві на касаційну ска ргу відповідач вважає, що пос танова апеляційного господа рського суду є законною, і про сить залишити її без змін.

Дослідивши доводи касаці йної скарги та відзиву на неї , перевіривши матеріали спра ви та прийняті в ній судові рі шення, суд касаційної інстан ції вважає, що касаційна скар га підлягає задоволенню част ково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріал ів справи, що між сторонами бу ло укладено договір від 29.03.2002 ро ку № 6 за умовами якого позивач надає відповідачу згідно ст . 30 Закону України "Про загальн ообов'язкове державне соціал ьне страхування на випадок б езробіття" дотацію щомісяця протягом року на створення д одаткових робочих місць для працевлаштування безробітн их у розмірі фактичних витра т на заробітну плату прийнят их безробітних, а відповідач працевлаштовує безробітних за направленням позивача.

За п. 6 зазначеного договору у разі порушення роботодавц ем гарантій зайнятості осіб, направлених для працевлашту вання, роботодавець повертає суму одержаної дотації прот ягом 10 календарних днів з моме нту виявлення порушення.

Листом від 28.09.2008 року № 643 позив ач звернувся до відповідача про повернення дотації в сум і 8 102,79 грн. у зв'язку з невиконан ням договору від 29.03.2002 року № 6.

Предметом даного судово го розгляду є вимоги про стяг нення з відповідача одержано ї ним дотації на створення до даткових робочих місць для п рацевлаштування безробітни х у зв'язку з порушенням закон одавства та укладеного догов ору щодо дотримання гарантій зайнятості працевлаштовани х осіб.

Висновок судів попередні х інстанцій про відмову в поз ові про стягнення дотації мо тивовано недоведеністю наяв ності правових підстав для п окладення на відповідача обо в'язку з повернення одержано ї ним суми дотації, а висновок про стягнення судового збор у до державного бюджету Укра їни з позивача обґрунтовано ч. 4 ст. 49 ГПК України якою перед бачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, госп одарський суд відшкодовує ми то за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга стор она звільнена від сплати суд ового збору.

Судами обох інстанцій вста новлено, що позивачем не дове дено обставин, які б свідчили про порушення відповідачем гарантій зайнятості осіб, пр ацевлаштованих за направлен ням служби зайнятості, перед бачених пунктом 6 договору та п. 15 Порядку надання роботода вцю дотації на створення дод аткових робочих місць для пр ацевлаштування безробітних , затвердженого наказом Міні стерства праці та соціальної політики України від 10.01.2001 року № 1 зареєстрованого в Міністе рстві юстиції України 26.01.2001 рок у за № 75/5266.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК У країни касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені у рі шенні або постанові господар ського суду чи відхилені ним , вирішувати питання про дост овірність того чи іншого док азу, про перевагу одних доказ ів над іншими, збирати нові до кази або додатково перевірят и докази.

Таким чином, висновок суді в попередніх інстанцій про в ідсутність правових підстав для задоволення позову про с тягнення з відповідача одерж аної ним дотації за недоведе ністю таких підстав ґрунтуєт ься на матеріалах справи та в имогах закону.

Доводи касаційної скарги н е спростовують висновків суд у.

Разом з тим, висновок судів обох інстанцій про стягнення судового збору до державног о бюджету України з позивача , який звільнений від його спл ати, у зв'язку з відмовою в поз ові не відповідає вимогам за кону.

Згідно ст. 12 Закону України "П ро загальнообов'язкове держа вне соціальне страхування на випадок безробіття" функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов 'язкового державного соціаль ного страхування України на випадок безробіття покладає ться на центри зайнятості Ав тономної Республіки Крим, об ласні, Київський і Севастопо льський міські, районні, місь крайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

За п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судо вого збору звільняються, зок рема, органи Фонду загальноо бов'язкового державного соці ального страхування України на випадок безробіття.

За п. 6.6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду Укр аїни від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деяк і питання практики застосува ння розділу VІ Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни" (в редакції від 31.05.2007 року), приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадка х, коли позивач звільнений ві д сплати державного мита, гос подарський суд повинен виход ити з такого.

Якщо позов залишено без зад оволення, державне мито не ст ягується. У разі задоволення позову повністю або частков о державне мито стягується д о державного бюджету України з відповідача, якщо він не зві льнений від його сплати.

Отже, встановивши обставин и звільнення позивача від сп лати судового збору, суди обо х інстанцій, прийнявши рішен ня про залишення поданого ни м позову без задоволення, не з вернули уваги на те, що в таком у випадку судовий збір не стя гується.

За таких обставин, оскарже ні судові рішення в частині с тягнення судового збору з по зивача, який звільнений від й ого сплати, підлягають скасу ванню, а в решті постанова апе ляційного господарського су ду є законною й обґрунтовано ю, і тому підлягає залишенню б ез змін.

З огляду наведеного та керу ючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарс ького процесуального кодекс у України, Вищий господарськ ий суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Оржи цького районного центру зайн ятості задовольнити ча стково.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 24.01.2012 року та рішення го сподарського суду Полтавськ ої області від 27.12.2011 року про ст ягнення з Оржицького районно го центру зайнятості судовог о збору до державного бюджет у України в сумі 1 411,50 грн. скасув ати.

В решті постанову Харківсь кого апеляційного господарс ького суду від 24.01.2012 року залиши ти без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді І .Вовк

І.Кондратова