Рішення

від 29.03.2012 по справі 5011-2/1065-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5011-2/1065-2012

29.03.12

За позовом   Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до                     Житлово-будівельного кооперативу «Алмазний»

про                      стягнення 25 552,09 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача       ОСОБА_1. (дов. № 93/2012/02/13-29 від 13.02.2012 р.)

Від відповідача   ОСОБА_2. (дов. № б/н  від 02.03.2012 р.)  

                                               ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу «Алмазний»про стягнення 25 552,09 грн. за договором  № 8363008  від 01.03.2002 р. на постачання теплової енергії у гарячі воді, з яких 25 082,68 грн. –основного боргу, 19,07 грн. –інфляційної складової боргу, 73,03 грн. - 3% річних та 377,31 грн. - пені.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору                  № 8363008 від 01.03.2002 р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2012 р. становила 25 082,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-2/1065-2012 та призначено справу до розгляду на 06.03.2012 р. о 10:30 год.

В судовому засіданні 06.03.2012 р. оголошено перерву до 20.03.2012 р. о 09:20 год.

В судовому засіданні 20.03.2012 р. оголошено перерву до 29.03.2012 р. о 09:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафних санкцій підтримав в повному обсязі, в частині стягнення суми основного боргу просив суд припинити провадження у справі, оскільки відповідачем сплачено суму основного боргу, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог в частині стягнення суми штрафних санкцій заперечував, з огляду на викладені у відзиві обставини.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

В судовому засіданні 29.03.2012 р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд –

                                                        ВСТАНОВИВ:

01.03.2002 р. між Акціонерною енергопостачальною  компанією “Київенерго” (яка згідно статуту змінила назву на Публічне акціонерне товариство “Київенерго” у відповідності з вимогами Закону України “Про акціонерні товариства”) (енергопостачальна організація)  та Житлово-будівельним кооперативом «Алмазний»(абонент) був укладений договір № 8363008 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії  у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.1 договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 4 до даного договору.

Також  сторонами договору № 8363008  від 01.03.2002 р. було погоджено :

- обсяги постачання теплової енергії абоненту (додаток №1);

- тарифи та порядок розрахунків (додатки №№ 3, 4Б);

- умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 7).

Згідно п. 2 додатку 4 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту № 8 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 додатка 4 до договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач в обґрунтування позовних вимог щодо заборгованості відповідача за використану теплову енергію надав суду облікові картки (табуляграми) відповідача за період з 01.10.2011 р. по 01.01.2012 р. та довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію за спірний період (належним чином засвідчені копії вказаних документів додані до позовної заяви). Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за вказаний період становить 25 082,68 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4А) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі,  з боку відповідача були порушені.

У вказаному періоді для нарахування плати за  відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інформація щодо встановлених тарифів залучена до справи.

Зібрані у справі докази, зокрема, довідка про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію від позивача, подану позивачем в судовому засіданні 29.03.2012 року, свідчить про те, що відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 25 082,68 грн.  в повному обсязі.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що відповідач розрахувався з позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 25 082,68 грн. ще до звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 25 082,68  грн. підлягає припиненню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 377,31 грн., суми трьох відсотків річних в розмірі 73,03 грн. та суму інфляційної складової боргу в розмірі 19,07 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.5. додатку № 4Б до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством  України.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком позивача суми пені в розмірі 377,31 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 377,31 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком позивача суми інфляційної складової боргу в розмірі 19,07 грн. та з розрахунком трьох відсотків річних у розмірі 73,03 грн., а тому позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 49 ГПК України визначено що, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання  за договором № 8363008  від 01.03.2002 р. в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, а тому суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

                                                          В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Алмазний» (04114,  м. Київ, вул. Вишгородська, 38-А; код ЄДРПОУ 22933985)  з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь  Публічного акціонерного товариства  “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305)  377,31 грн. (триста сімдесят сім гривень 31 коп.) пені, 19,07 грн. (дев'ятнадцять гривень 07 коп.) інфляційної складової боргу, 73,03 грн. (сімдесят три гривні 03 коп.) три відсотки річних,  1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення  суми основного боргу у розмірі  25 082,68 грн.,  в зв‘язку з відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

     Суддя

                                          І.О. Домнічева

                                                                                                        Повне рішення складено 30.03.2012 р.