Постанова

від 18.07.2012 по справі 5011-2/1065-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р. Справа № 5011-2/1065-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиЖитлово-будівельний кооператив "Алмазний" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. у справігосподарського суду м. Києва за позовомПАТ "Київенерго" доЖитлово-будівельний кооператив "Алмазний" простягнення 25 552,09 грн., в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_4 (дов. від 13.02.12 № 93/2012/02/13-9),

відповідача: ОСОБА_5 (дов. від 01.06.12),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 29.03.2012 господарського суду міста Києва позов задоволено частково, з ЖБК "Алмазний" на користь ПАТ "Київенерго" стягнуто 377, 31 грн. - пені, 19,07 грн. інфляційних, 73, 03 грн. річних та судові витрати. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 25 082,68 грн. провадження у справі припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Постановою від 23.05.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ЖБК "Алмазний" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору від 01.03.2002 № 8363008 на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного ЖБК "Алмазний" та АЕК "Київенерго" (правонаступник ПАТ "Київенерго"), останнє взяло на себе зобов'язання здійснювати постачання відповідачу теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено зобов'язання позивача постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 4 до даного договору.

Також, у додатках до договору сторонами погоджено: обсяги постачання теплової енергії абоненту (додаток №1); тарифи та порядок розрахунків (додатки №№ 3, 4Б); умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 7).

За умовами п.1 додатку №3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням КМДА.

Згідно з п. 2 додатку № 4Б до договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту № 8 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3.5 зазначеного додатку №4Б передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Сплату за вказаними документами, відповідно до п. 3 додатка № 4 до договору, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Строк дії договору - з дня його підписання до 31 грудня 2002 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 8.1, 8.4. договору).

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на облікові картки (табуляграми) відповідача за період з 01.10.2011 по 01.01.2012 та довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію за спірний період, згідно якої загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії становить 25082, 68 грн., вартість якої останнім не сплачено.

Судами з'ясовано, що строки сплати вартості спожитої теплової енергії щодо спірної суми з урахуванням умов договору (додаток № 4Б) з боку відповідача були порушені.

В той же час, суму боргу в розмірі 25 082,68 грн. було погашено відповідачем ще до порушення провадження у справі, що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію, у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги доводи відповідача про те, що він не надавав згоду на зміну умов договору та застосування в розрахунках тарифів, затверджених постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, в зв'язку з чим позивач, використовуючи постанови НКРЕ діяв безпідставно.

Так, виходячи зі змісту ст.276 ГК України, ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", положень Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", а також того, що п. 3 додатку №3 до договору передбачено можливу зміну тарифів в період дії договору, судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що сторони не мають впливу на визначення та зміну тарифів, та не можуть домовитись про застосування інших тарифів, ніж ті, що затверджені відповідно до встановлених вимог закону.

З врахуванням наведеного вище, встановленого судами факту прострочення відповідачем оплати за спожиту теплову енергію у заявленому позивачем періоді, приписів ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625 ЦК України, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача передбаченої п. 3.5 додатку № 4Б пені, інфляційних та річних.

З огляду на викладене, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 23.05.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-2/1065-2012 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.