Постанова

від 27.03.2012 по справі 5/96

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/96

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.12                                                                                           Справа  № 5/96

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Гриців В.М.

                                                            Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2012р.

у справі № 5/96

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс», м.Берегово Закарпатської області

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідан+», м.Берегово Закарпатської області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація

до відповідача 3 Державної служби інтелектуальної власності України, м.Київ

про визнання недійсним свідоцтва України № 98774 на знак для товарів і послуг «Моя семья», виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт»; заборону ТзОВ «Нідан+»використовувати будь-яким одним або всіма відомими способами торгівельну марку «Моя семья»за ліцензійним договором від 30.12.2008р.; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повного свідоцтва України № 98774 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»

За участю представників:

позивача: Курзін О.А., Лихвар В.А.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Горбань О.В.

відповідача 3:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2012р. у справі № 5/96 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс»та визнано недійсним повністю свідоцтво України № 98774 на знак для товарів і послуг «Моя семья», видане Товариству з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація; зобов'язано Державну служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 98774 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; у задоволенні вимоги про заборону ТзОВ «Нідан+»використовувати будь–яким одним або всіма відомими способами торгівельну марку «Моя семья»за ліцензійним договором від 30.12.2008р. відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів ст.ст.6, 16, 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.500 Цивільного кодексу України, ст.157 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація, відповідач 2 у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2012р. у справі № 5/96 скасувати в частині визнання недійсним свідоцтва України № 98774 на знак для товарів і послуг «Моя сім'я»з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що висновок судового експерта Дорошенко О.Ф. не засвідчений печаткою експерта із зазначенням його ідентифікаційного номеру та безпідставно відмовив відповідачу 2 у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи; не призначив судової експертизи для роз'яснення питання про фонетичну схожість порівнюваних позначень, яке потребує спеціальних знань, а на власний розсуд зробив відповідний висновок, чим перебрав на себе непритаманні для нього функції; не виконав вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2011р., та не дослідив висновок судової експертизи з питань інтелектуальної власності про схожість позначень позивача «Я+Семья»за свідоцтвом України № 98774 та апелянта «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 на предмет правильності проведення експертом дослідження з точки зору його повноти, дотримання експертом норм чинного законодавства України при проведенні експертизи.

Відповідачі 1, 3 явки представників в судове засідання не забезпечили, подали клопотання про розгляд справи без участі їх уповноважених представників.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представників відповідачів 1,3, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні представник відповідача 2 вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники позивача проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з мотивів наведених у письмових поясненнях на апеляційну скаргу. Зокрема позивач свої заперечення обґрунтовує тим, що судовий експерт Дорошенко О.Ф не є працівником державної спеціалізованої установи, а здійснює судово-експертну діяльність у складі юридичної особи –НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук, тому його підпис на висновку судової експертизи був затверджений печаткою цієї юридичної особи, як того вимагало чинне на дату проведення експертизи законодавство України; твердження апелянта про невиконання експертом обов'язків, встановлених законодавством України, не відповідають дійсності; суд першої інстанції не здійснював роз'яснень з питань, які потребуються спеціальних знань, а лише надав оцінку висновку експерта.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фукс», м.Берегово Закарпатської області, заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нідан+», м.Берегово Закарпатської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація, та Державної служби інтелектуальної власності України, м.Київ про визнання недійсним свідоцтва України № 98774 на знак для товарів і послуг «Моя семья», виданого ТзОВ «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт»; заборону ТзОВ «Нідан+»використовувати будь–яким одним або всіма відомими способами торгівельну марку «Моя семья»за ліцензійним договором від 30.12.2008р.; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 98774 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрут Майстер Фудс»належить право власності на знак для товарів і послуг «Я+Сім'я»з правом позначення товарів 32 класу МКТП, набуте ним на підставі договору від 23.03.2009р., укладеного з відповідачем 1 - ТзОВ «Нідан+».

Реєстрація права власності на знак «Я+Сім'я»за відповідачем 1 була здійснена відповідачем 3 - Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України на підставі заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг від 22.01.2008р., ТзОВ «Нідан+» було видано свідоцтво на знак для товарів і послуг № 96774, зареєстроване в державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.09.2008р.

В зв'язку з набуттям позивачем права власності на знак «Я+Сім'я»Державним департаментом інтелектуальної власності були внесені відповідні зміни в облікові документи стосовно власника свідоцтва № 96774.

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт»- є власником свідоцтва № 756176А, яке підтверджує міжнародну реєстрацію знака «Моя семья»відносно товарів 32-го класу МКТП, а також власником свідоцтва України № 98774 від 27.10.2008р., яким підтверджується реєстрація знака «Моя семья»з правом позначення товарів 32 класу МКТП, поданого до реєстрації за заявкою від 04.02.2008р.

Право використання знаку «Моя семья», належне ТзОВ «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт»відповідно до свідоцтва № 756176А, було передано останнім Товариству з обмеженою відповідальністю «Нідан+»згідно з ліцензійним договором від 30.12.2008р., за яким ТзОВ «Нідан+»набуло виключні права на товарний знак для використання на території України і реалізації за кордон.

Дію свідоцтва № 756176А за міжнародною реєстрацією знаку «Моя семья»на території України достроково припинено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2010р. у справі № 5/26, яке було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. Підставою для дострокового припинення дії на території України міжнародної реєстрації товарного знаку «Моя семья» згідно з свідоцтвом № 756176А зазначено передбачений абз.1 п.4 ст.18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»факт невикористання знаку на Україні протягом трьох років.

Правовою підставою позовних вимог є частини 2,3 статті 6, частина 5 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», якими унеможливлено одержання правової охорони позначеннями, які можуть ввести в оману щодо товару або особи, яка виробляє товар, та передбачено неможливість реєстрації як знаки позначень, які є схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в України на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг або з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів, та передбачено виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів та послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари, або ці позначення і знак можна сплутати.

З метою встановлення факту схожості торговельних знаків «Я+Сім'я»та «Моя семья»при попередньому розгляді даної справи призначалась судова експертиза з питань інтелектуальної власності, проведення якої доручалось судовому експерту Дорошенко Олександру Федоровичу. На вирішення експерту були поставлені питання: чи є торговельна марка «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774; чи є товари/послуги, які наведені у свідоцтві України № 98774 та товари/послуги, які наведені у свідоцтві України № 96774 спорідненими; чи є позначення «Моя семья»схожим із торговельною маркою «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774 настільки, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з позначенням «Я+Сім'я»; яке з позначень «Моя»чи «Сім'я»є домінуючою частиною позначення «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774; яке з позначень «Я», «+»чи «Сім'я»є домінуючою частиною позначення «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774.

Висновком № 667 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 17.02.2011р., проведеної експертом Дорошенко О.Ф., встановлено, що торговельна марка «Моя семья»за Свідоцтвом України № 98774 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою «Я+Сім'я» за свідоцтвом України № 96774; використання позначення «Моя сім'я»за Свідоцтвом України № 98774 може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з позначенням «Я+Сім'я»за Свідоцтвом України № 96774; сильним елементом позначення «Моя сім'я»за Свідоцтвом України № 98774 є слово «Семья»; сильним елементом позначення «Я+Сім'я»за Свідоцтвом України № 96774 є «Я»та «Сім'я».

З Висновку № 667 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 17.02.2011р вбачається, що при здійсненні експертизи судовим експертом враховувались положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995р. (в редакції наказу Держпатенту № 72 від 20.08.1997р.), Парижської конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883р., зміненої 02.10.1979р.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані зокрема встановлюються таким засобом, як висновок судового експерта.

Згідно з ст.42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

У відповідності до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Апелянт в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу 2 у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи. Однак з таким твердженням погодитись не можна з огляду на наступне.

Відхиляючи клопотання представника ТзОВ «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт»про призначення у справі повторної судової експертизи, суд першої інстанції виходив з п.9.2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду від 11.11.1998р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», відповідно до якого повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності.

Судом не встановлено обставин суперечності висновку матеріалам справи, а наведені відповідачем 2 аргументи щодо його необґрунтованості або сумнівності не знайшли свого підтвердження. Натомість судом встановлено, що судовий експерт Дорошенко О.Ф. на дату складання Висновку № 667 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності мав право проведення судових експертиз за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями»на підставі свідоцтва № 933, виданого Центральною експертно–кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України 28.11.2008р. безстроково; працює у складі юридичної особи –Науково–дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України; підписує підготовлені ним висновки не від імені експертної установи, а від свого імені; при проведенні судових експертиз керувався зокрема положеннями Інструкції про особливості здійснення судово–експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 170/5 від 24.12.2003р. (яка діяла на час проведення експертизи), пунктом 3.9 якої передбачено, що підсумковий документ та додатки до нього мають бути підписані та затверджені печаткою виконавця, а в разі здійснення ним судово–експертної діяльності у складі юридичної особи –печаткою юридичної особи. Наведеним в сукупності спростовується твердження апелянта про те, що висновок судового експерта Дорошенко О.Ф. мав бути засвідчений печаткою експерта із зазначенням його ідентифікаційного номеру. Вищевказаною Інструкцією не передбачено засвідчення висновку експерта підписом керівника установи. Разом з тим, за інформацією директора НДІ Національної академії правових наук, викладеною у листі № 32 від 31.01.2012р., Дорошенко О.Ф. є одним з керівників НДІ інтелектуальної власності, займає посаду заступника директора НДІ з експертної роботи, йому надано право підпису фінансових та звітних документів, скріплення його підпису печаткою інституту є повсякденною практикою.

Як вбачається з висновку № 667 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 17.02.2011р. та зазначалось вище, при здійсненні експертизи судовим експертом враховувались положення Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України № 116 від 28.07.1995р. (в редакції наказу Держпатенту № 72 від 20.08.1997р.). Відповідно до п.4.3.2.4 вказаних Правил позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. За наданими відомостями знак за свідоцтвом № 96774 визначено експертом як комбінований, знак за свідоцтвом № 98774 –як словесний. У відповідності до п.4.3.2.6, п 4.3.2.8 вищевказаних Правил, для встановлення схожості словесних позначень експертом проведено аналіз звукової (фонетичної), графічної (візуальної) та смислової (семантичної) схожості, а також порівняння комбінованого позначення із словесним позначенням. Аналізом словесних елементів досліджуваних знаків встановлено, що фонетичне вимовляння обох позначень можна визначити частково співпадаючим, оскільки довжина вимови словосполучень відрізняється на два звуки (5 та 7 відповідно), ідентичними, тобто повністю співпадаючими є останні 2/3 частини словосполучення, наголос падає на останнє слово, в останній співпадаючий частині словосполучення присутня м'яка приголосна. Проведений аналіз свідчить про фонетичну схожість досліджуваних знаків. Щодо візуального сприйняття знаків, експерт дійшов висновку, що досліджувані знаки можуть бути схожими настільки, що їх можна сплутати, лише за певних умов використання, а саме, у разі використання їх в однаковому графічному виконанні. Аналіз смислової схожості позначень проведено експертом за ознаками подібності закладених в позначеннях понять, ідей, збігу смислового значення позначень в різних мовах, збігу одного з елементів позначень, на який падає логічний наголос і який має самостійне значення, та встановлено семантичну схожість досліджуваних знаків за вказаними семантичними ознаками. Аналізуючи спорідненість товарів експерт встановив, що товари за свідоцтвами України № 96774 та № 98774 є однорідними, виготовляються з однакової сировини, мають однакове коло споживачів та канали розповсюдження. Таким чином, дійшов висновку, що торговельна марка «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774. У висновку експерт також зазначив, що коли для однорідних або споріднених товарів використовуються знаки, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, тоді існує загроза введення в оману споживачів стосовно виробника товарів; зважаючи на гарантоване перетинання знаків на ринку, їх змішування може виникати при умові використання різними виробниками на одному секторі ринку для однорідних товарів знаків, ідентичних або схожих настільки, що їх можна сплутати. Враховуючи встановлену експертизою таку схожість торговельної марки «Моя семья»з торговельною маркою «Я+Сім'я», що їх можна сплутати, експерт дійшов висновку, що використання позначення «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари. Надані експертизою відповіді на питання стосовно сильних елементів досліджуваних позначень для визначення ступеню впливу на споживача окремих складових словесних позначень підтверджують висновок щодо схожості досліджуваних торговельних марок. При цьому, у висновку судовий експерт також дослідив питання фонетичної (звукової) схожості порівнюваних знаків, оскільки при оцінці смислової схожості досліджуваних знаків здійснив детальний аналіз позначення «+»та його словесного еквівалента, визначив фонетичне вимовляння обох позначень частково співпадаючим.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції вище наведене врахував, а відтак обґрунтовано встановив, що висновок експерта ґрунтується на результатах дослідження, проведеного у відповідності з вимогами законодавства України, і є належним доказом у справі.

Частиною 2 ст.42 ГПК України передбачено: якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд відхиляє за безпідставністю доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не призначив судової експертизи для роз'яснення питання про фонетичну схожість порівнюваних позначень, яке потребує спеціальних знань, а на власний розсуд зробив відповідний висновок, чим перебрав на себе непритаманні для нього функції; а також за невідповідністю дійсним обставинам справи відхиляє доводи апелянта про те, що місцевий господарський суд не виконав вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2011р., та не дослідив висновок судової експертизи з питань інтелектуальної власності про схожість позначень позивача «Я+Семья»за свідоцтвом України № 98774 та апелянта «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 на предмет правильності проведення експертом дослідження з точки зору його повноти, дотримання експертом норм чинного законодавства України при проведенні експертизи.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво може бути визнано в судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема, невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Підстави для відмови в наданні правової охорони викладено в ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що не можуть одержати правову охорону, зокрема, позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Частиною 3 статті 6 Закону визначено, що не можуть бути зареєстровані як знаки, зокрема, позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Торговельна марка «Моя семья»за оспорюваним свідоцтвом України № 98774, яка за висновком проведеної у справі судової експертизи є схожою настільки, що її можна сплутати з торговельною маркою «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774, заявлена на реєстрацію в Україні 04.02.2008р., тобто пізніше, ніж заявлена на реєстрацію торговельна марка, належна позивачу (22.01.2008р.). Таким чином, враховуючи наведені обставини, а також підтверджений висновком експертизи факт, що використання позначення «Моя семья»за свідоцтвом України № 98774 може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари з позначенням «Я+Сім'я»за свідоцтвом України № 96774, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність зареєстрованого знаку «Моя семья»за свідоцтвом № 98774 умовам надання правової охорони і наявність підстав для визнання свідоцтва України № 98774, належного ТзОВ «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», недійсним повністю та правомірно задоволив позов в цій частині, а також в частині вимоги про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 98774 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність», як похідної.  

В частині відмови у задоволенні позовної вимоги про заборону ТзОВ «Нідан+»використовувати будь–яким одним або всіма відомими способами торгівельну марку «Моя семья»за ліцензійним договором від 30.12.2008р., рішення господарського суду не оспорюється. Проте, з огляду на приписи ст.101 ГПК України, за якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі, суд апеляційної інстанції, перевіривши повноту встановлення дійсних обставин справи та правильність застосування норм права місцевим господарським судом, зокрема ч.6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»та ст.500 ЦК України, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у вищенаведеній частині позовних вимог, оскільки право використання торговельної марки «Моя семья»за свідоцтвом № 756176А, яке підтверджує міжнародну реєстрацію знака «Моя семья»відносно товарів 32-го класу МКТП, виникло задовго до дати подання заявки на реєстрацію торговельної марки «Я+Сім'я», а відтак у позивача відсутнє право заборонити відповідача 1 використовувати торговельну марку «Моя семья».

Відтак, виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2012р. у справі № 5/96 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Совместное предприятие «Нидан-Экофрукт», м.Новосибірськ Російська Федерація - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                                Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                                    Гриців В.М.

Суддя                                                                                                    Данко Л.С.