Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-9428/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 р. № 2а-9428/11/1370

12 год. 37 хв.

Львівський окружний адмін істративний суд у складі:

головуючого судді - Качу р Р.П.,

за участю секретаря судово го засідання - П одібки М. З.

представників позивача Д убаса В. М., Капко А. В., пре дставника відповідача Бєл кіної Н. В. розглянувши у від критому судовому засіданні а дміністративну справу за поз овом товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнпла ст»до Державної податкової і нспекції у Яворівському райо ні Львівської області про ви знання протиправними та скас ування податкових повідомле нь - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2011 року на розг ляд Львівського окружного ад міністративного суду надійш ла позовна заява товариства з обмеженою відповідальніст ю «Грейнпласт»до Державної п одаткової інспекції у Яворів ському районі Львівської обл асті про визнання протиправн ими та скасування податкових повідомлень - рішень № 000096232 та № 000097232 від 19.08.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що оскаржувані податк ові повідомлення - рішення п рийняті з порушенням норм за конодавства, оскільки відпов ідачем зроблено протиправні висновки в акті планової док ументальної перевірки про за ниження валових доходів внас лідок наявності безнадійної кредиторської заборгованос ті за виданим векселем, про не правомірне включення до вало вих витрат вартості транспор тно-експедиційних послуг та завищення податкового креди ту з податку на додану вартіс ть при фактичній відсутності суми заниження податкового зобов' язання. Позивач вважа є оскаржувані податкові пові домлення - рішення протипра вними та такими, що підлягают ь скасуванню.

Представники позивача в су довому засіданні позов підтр имали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викла дена в запереченні на позовн у заяву, поданому представни ком відповідача в судовому з асіданні 10.10.2011 року, а також у за переченні на позовну заяву № 3746/10/10-016 від 29.08.2011 року, поданому пре дставником відповідача в суд овому засіданні 08.11.2011 року, де в казано, що проведеною податк овою перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п . п. 1.22.1. п. 1.22., п. 1.25. ст. 1, п. 4.1., п. п. 4.1.6. п. 4.1. с т. 4, п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Пр о оподаткування прибутку під приємств», в результаті чого занижено податок на прибуто к на загальну суму 43181 грн., а так ож порушення п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.2.8. п. 7.2., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть», у зв' язку з чим нарахова но штрафну санкцію в розмірі 25% по податку на додану вартіс ть від суми заниження 134296 грн. В важає оскаржувані податкові повідомлення - рішення прав омірними та просить відмовит и у задоволенні адміністрати вного позову.

Представник відповідача п роти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викла деним у запереченні на позов , просив у задоволенні позовн их вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду док ази в межах заявлених вимог, с уд встановив наступні факти та відповідні їм правовіднос ини.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Грейнпласт» зареєстровано 19.12.2000 року, що під тверджено копією Виписки з Є диного державного реєстру юр идичних осіб та фізичних осі б - підприємців № 831431.

В період з 30.06.2011 року по 13.07.2011 рок у Державною податковою адмін істрацією у Львівській облас ті проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеж еною відповідальністю «Грей нпласт», про що складено Ак т № 166/23-2/31267561 від 27.07.2011 року про рез ультати планової виїзної пер евірки з питань дотримання в имог податкового, валютного та іншого законодавства за п еріод з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року. Пе ревіркою встановлено поруше ння позивачем вимог п. п. 1.22.1. п. 1.2 2., п. 1.25. ст. 1, п. 4.1., п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п . п. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. п. 11.2.1. п. 11.2. с т. 11 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв», в результаті чого заниже но податок на прибуток на заг альну суму 43181 грн., а також вимо г п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.2.8. п. 7.2., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв' яз ку з чим нараховано штрафну с анкцію в розмірі 25% по податку на додану вартість від суми з аниження 134296 грн.

19.08.2011 року відповідачем на пі дставі акта перевірки № 166/23-2/ 31267561 від 27.07.2011 року прийнято под аткове повідомлення - рішен ня форми «Р»№ 000096232, яким від повідно до п. п. 1.22.1. п. 1.22., п. 1.25. ст. 1, п. 4.1., п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. п. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закон у України «Про оподаткування прибутку підприємств»збіль шено суму грошового зобов' я зання за платежем податок на прибуток в сумі 53976 грн., у тому ч ислі основний платіж 43181 грн., ш трафні (фінансові) санкції (шт рафи) 10795 грн.

19.08.2011 року відповідачем на пі дставі акта перевірки № 166/23-2/ 31267561 від 27.07.2011 року прийнято под аткове повідомлення - рішен ня форми «Р»№ 000097232, яким від повідно до вимог п. 1.7. ст. 1, п. п . 7.2.8. п. 7.2., п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»збільшено суму грош ового зобов' язання за плате жем податок на додану вартіс ть в сумі 33731,50 грн., у тому числі о сновний платіж 0 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 33731 ,50 грн.

Приймаючи рішення суд вихо див з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції Ук раїни, органи державної влад и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов'язані діяти лише на підс таві, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конст итуцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у спр авах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважен ь адміністративні суди перев іряють, чи прийняті вони: на пі дставі, у межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и, обґрунтовано, тобто з ураху ванням усіх обставин, що мают ь значення для прийняття ріш ення, добросовісно.

В пункті 3.1.1 акта від 27.07.2011 року зокрема зазначено, що переві ркою повноти визначення скор игованого валового доходу вс тановлено його заниження на загальну суму 150000 грн. внаслідо к невключення до валових дох одів безнадійної кредиторсь кої заборгованості по неопла чених векселях, чим занижено задекларований показник у р ядку 02.3 «Врегулювання сумн івної (безнадійної) заборгов аності» податкової декла рації позивача з податку на п рибуток за 1-й квартал 2011 року і з посиланнями на пункти 1.22.1, 1.25 с татті 1, пункти 4.1, 4.1.6 статті 4 Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств».

Підставою для таких твердж ень в акті зазначено те, що у п озивача станом на 01.12.2009 року на бухгалтерському рахунку 631 «Р озрахунки із вітчизняними по стачальниками»рахувалась к редиторська заборгованість перед ТОВ «Облнафтобуд Алья нс»на суму 150000 грн., на суму якої було виписано та передано пр остий вексель за актом прийм ання - передачі від 16.11.2009 року, що було відображено на бухга лтерському рахунку 621 «Коротк острокові векселі видані», т оді як ТОВ «Облнафтобуд Алья нс»визнано банкрутом та знят о з обліку 24.01.2011 року за докумен том №5-39/246-09, а відтак сума неопла ченого векселя є «безнадійно ю кредиторською заборговані стю, оскільки якщо підприємс тво - кредитор ліквідується без признання правонаступни цтва, то господарські зобов' язання боржника відповідно п огашення векселів, отримувач ем котрих він являється, прип иняються. При цьому термін по зовної давності відповідно з аборгованості по таких вексе лях буде призупинено» і з посиланнями на статтю 14 Зако ну України «Про цінні папери і фондову біржу», статтю 4 Зак ону України «Про обіг веселі в в Україні», статті 33,70,77,78 Конве нції від 07.06.1930 року, якою запров аджено Уніфікований закон пр о переказні та прості вексел і, частину 3 статті 205 Господарс ького кодексу України (ГКУ) що до припинення господарських зобов' язань та частини 1 ста ттю 263 Цивільного кодексу Укра їни (ЦКУ) щодо зупинення переб ігу позовної давності за дії непереборної сили.

Позивач заперечив будь-яку наявність безнадійної креди торської заборгованості, оск ільки простий вексель від 16.11.20 09 року серії АА №1891933 на суму 150000 гр н. із строком погашення «по пр ед' явленню»видано з метою п огашення боргу перед ТОВ «Об лнафтобуд Альянс»за надану ю ридичну допомогу, який виник за актом виконаних робіт від 30.09.2009 року, складеним відповідн о до договору від 13.01.2009 року №ГП 1301/09 та додатку до цього догово ру від 12.11.2009 року, яким передбач ено можливість видачі вексел я. Після видачі такого вексел я борг за договором припинив ся, проте виник борг безпосер едньо щодо погашення виданог о векселя в межах строку позо вної давності, який становит ь чотири роки з дня видачі век селя, та на час перевірки ще не закінчився, а тому висновки п ро наявність безнадійної заб оргованості є протиправними та передчасними.

В ході судового розгляду сп рави позивач надав суду дока зи погашення векселя від 16.11.2009 р оку №1891933 шляхом перерахування коштів в розмірі 150000 грн. за пла тіжним дорученням від 23.01.2012 рок у №17 ТОВ «Торговець цінними па перами «Перша глобальна ініц іатива»та актом прийому - пе редачі цінних паперів для оп лати по векселю від 23.01.2012 року, а також надав копію погашеног о векселя, із якої вбачається , що таке підприємство було ос таннім векселетримачем векс еля, право якого ґрунтувалос ь на безперервному ряді індо саментів, перший із яких вчин ений ТОВ «Облнафтобуд Альянс ».

Судом витребувано матеріа ли справи №Б-39/246-09 про банкрутст во ТОВ «Облнафтобуд Альянс», яка розглядалась господарсь ким судом Харківської област і, із яких вбачається, що прова дження в такій справі відкри то 14.12.2009 року на підставі заяви голови ліквідаційної комісі ї цього підприємства ОСОБА _4, за постановою від 11.01.2010 року це підприємство визнано бан крутом та відкрито ліквідаці йну процедуру, а за ухвалою ві д 24.01.2011 року затверджено звіт лі квідатора і ліквідаційний ба ланс ТОВ «Облнафтобуд Альянс », ліквідовано цю юридичну ос обу та провадження у справі п рипинено.

Допитаний як свідок в даній справі голова ліквідаційної комісії ТОВ «Облнафтобуд Ал ьянс»ОСОБА_4 повідомив су ду, що ним дійсно від імені цьо го підприємства укладався із позивачем договір від 13.01.2009 рок у №ГП1301/09 щодо надання юридично ї допомоги та додаток до цьог о договору від 12.11.2009 року, яким п ередбачалась можливість вид ачі векселя, та фактично отри мано від позивача за актом ві д 16.11.2009 року простий вексель від 16.11.2009 року серії АА №1891933 на суму 150 000 грн. із строком погашення «п о пред' явленню», який в пода льшому за власноручно викона ним свідком індосаментом пер едано іншому підприємству.

При цьому свідок пояснив, що оскільки заява про банкрутс тво подавалась до господарсь кого суду Харківської област і ще до дня видачі позивачем п ростого векселя (16.11.2009 року), то в ідтак таке не могло бути відо бражено у балансі станом на 30 жовтня 2009 року, доданого до ціє ї заяви, тоді як борг позивача перед ТОВ «Облнафтобуд Алья нс»відображено в такому бала нсі в рядку 350 в складі «непокр итих збитків»у розмірі 365 тис. грн. Також свідок вважає, що у позивача не може бути безнад ійної заборгованості за вида ним векселем, оскільки строк погашення такого ще не наста в.

Суд виходив із того, що відп овідно до п. п. 4.2.10 п. 4.2. статті 4 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств»не в ключається до складу валовог о доходу номінальна вартість взятих на облік, але неоплаче них (непогашених) цінних папе рів, які засвідчують відноси ни позики, а також платіжних д окументів, емітованих (видан их) боржником на користь (на ім 'я) платника податку як забезп ечення або підтвердження заб оргованості такого боржника перед таким платником подат ку (облігацій, ощадних с ертифікатів, казначейських з обов'язань, векселів, боргови х розписок, акредитивів, чекі в, гарантій, банківських нака зів та інших подібних платіж них документів).

Пунктом 4.1.6 статті 4 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств»визначен о, що валовий доход включає, зо крема, доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум безп оворотної фінансової допомо ги, отриманої платником пода тку у звітному періоді.

Визначення терміну «Безпо воротна фінансова допомога» міститься в пункті 1.22.1 ст атті 1 Закону України «Про опо даткування прибутку підприє мств»як:

1) суми коштів, переданої пла тнику податку згідно з догов орами дарування, іншими поді бними договорами, які не пере дбачають відповідної компен сації чи повернення таких ко штів (за винятком бюджетних д отацій і субсидій), або без укл адання таких угод;

2) суми безнадійної заборгов аності, відшкодована кредито ру позичальником після її сп исання, якщо така безнадійна заборгованість була поперед ньо включена до складу валов их витрат кредитора;

3) суми заборгованості платн ика податку перед іншою юрид ичною чи фізичною особою, що з алишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

4) основної суми кредиту або депозиту, наданих платнику п одатку без встановлення стро ків повернення такої основно ї суми, за винятком кредитів, н аданих під безстрокові обліг ації, та депозитів до запитан ня у банківських установах, а також сума процентів, нарахо ваних на таку основну суму, ал е не сплачених (списаних);

5) суми процентів, умовно нар ахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що зали шається неповерненою на кіне ць звітного періоду, у розмір і облікової ставки Національ ного банку України, розрахов аної за кожний день фактично го використання такої поворо тної фінансової допомоги.

Згідно з п. 1.25 статті 1 Закону У країни «Про оподаткування пр ибутку підприємств», безнаді йна заборгованість - це забо ргованість, яка відповідає б удь-якій з наведених нижче оз нак:

1) заборгованість по зобов'я заннях, за якою минув строк по зовної давності;

2) прострочена заборгованіс ть, яка виявилася непогашено ю внаслідок недостатності ма йна фізичної особи, за умови, щ о дії кредитора, направлені н а примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгова ності;

3) заборгованість, яка вияви лася непогашеною внаслідок н едостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до за кону може бути спрямовано ст ягнення; фізичної особи - суб'є кта підприємницької діяльно сті або юридичної особи, огол ошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або п ри їх ліквідації (зняття з реє страції як суб'єкта підприєм ницької діяльності);

4) заборгованість, яка вияви лася непогашеною внаслідок н едостатності коштів, одержан их від продажу на відкритих а укціонах (публічних торгах) м айна позичальника, переданог о у заставу як забезпечення з азначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кр едитора щодо примусового стя гнення іншого майна позичаль ника не призвели до повного п окриття заборгованості;

5) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'яз ку з дією обставин неперебор ної сили, стихійного лиха (фор с-мажору), підтверджених у пор ядку, передбаченому законода вством; прострочена заборгов аність померлих фізичних осі б, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми , померлими або недієздатним и, а також прострочена заборг ованість фізичних осіб, засу джених до позбавлення волі.

З наведеного вище вбачаєть ся, що валовий дохід із сум без надійної заборгованості, яка розцінюється законом як без поворотна фінансова допомог а, виникає лише після закінче ння терміну позовної давност і за такою заборгованістю.

Відповідно до ст. 256 Цивільно го кодексу України (ЦКУ) позов на давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу, а згідно зі ст. 257 ЦКУ, за гальна позовна давність вста новлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про обіг векселів в Ук раїні»від 05.04.2001 року, законодав ство України про обіг вексел ів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запров аджено Уніфікований закон пр о переказні векселі та прост і векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застере жень, обумовлених додатком II д о цієї Конвенції, та із Женевс ької конвенції 1930 року про вре гулювання деяких колізій зак онів про переказні векселі т а прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербови й збір стосовно переказних в екселів і простих векселів, З акону України «Про цінні пап ери і фондову біржу», Закону У країни «Про приєднання Украї ни до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніф ікований закон про переказні векселі та прості векселі», З акону України «Про приєднанн я України до Женевської конв енції 1930 року про врегулюванн я деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Пр о приєднання України до Жене вської конвенції 1930 року про г ербовий збір стосовно перека зних векселів та простих век селів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними акті в законодавства України.

Відповідно до частини 3 стат ті 4 Закону України «Про обіг в екселів в Україні», у разі вид ачі (передачі) векселя відпов ідно до договору припиняютьс я грошові зобов'язання щодо п латежу за цим договором та ви никають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Відповідно до статті 77 Уніф ікованого закону до простих векселів застосовуються так і ж положення, що стосуються п ереказних векселів, тією мір ою, якою вони є сумісними з при родою цих документів, а зокре ма саме, положення статей Уні фікованого закону щодо строк у платежу (статті 33-37), змін (стат тя 69) та позовної давності (ста тті 70 і 71).

Виходячи із наведеного, для визначення строку позовної давності за векселями мають юридичне значення виключно н орми Уніфікованого закону, я кі не суперечать нормам Циві льного кодексу України.

Статтею 70 глави XI Уніфікован ого закону під назвою «Позов на давність»встановлено, що позовні вимоги до акцептанта , які випливають з переказног о векселя, погашаються із зак інченням трьох років, які обч ислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосан тів і до трасанта погашаютьс я після закінчення одного ро ку від дати протесту, здійсне ного у встановлений строк, аб о від дати настання строку пл атежу, якщо є застереження «о біг без витрат». Позовні вимо ги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, я кі відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'я влений позов. За статтею 71 тог о ж закону, перерва перебігу с троків позовної давності має силу лише щодо тієї особи, сто совно якої строки перервалис я.

Відповідно до ст. 34 Уніфіков аного закону переказний векс ель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пре д'явленні. Він повинен бути пр ед'явлений для платежу протя гом одного року від дати його складання. Трасант може скор отити цей строк або обумовит и більш тривалий строк. Ці стр оки можуть бути скорочені ін досантами.

В листі Комітету Верховної Ради України з питань фінанс ів і банківської діяльності від 02.12.2002 року №06-10/629 «Строк припи нення позовних вимог векселе держателя до векселедавця пр остого векселя»роз' яснено , що векселедержатель має пра во заявити позови за векселя ми до акцептанта переказного чи векселедавця простого ве кселя протягом трьох років з дати настання строку платеж у.

У даному випадку термін поз овної давності за виданим по зивачем простим векселем від 16.11.2009 року серії АА №1891933 почав пе ребіг через один рік з дня йог о видачі та повинен був закін читись лише через три роки із дати настання строку платеж у, тобто загалом через чотири роки з дати його видачі - а са ме 16.11.2013 року, але внаслідок фак ту погашення позивачем таког о векселя шляхом здійснення платежу строк позовної давно сті взагалі не спливе.

Суд вважає, що на час здійсн ення ДПА у Львівській област і перевірки позивача та пр ийняття відповідачем спірно го податкового повідомлення -рішення ще не закінчився стр ок позовної давності за пр остим векселем від 16.11.2009 року се рії АА №1891933, що виключало зак онні підстави для висновку п ро наявність безнадійної кре диторської заборгованість т а збільшення позивачу грошов их податкових зобов' язань.

Крім того, частиною 1 статті 173 ГКУ «Господарське зобов' я зання»визначено, що господар ським визнається зобов'язанн я, що виникає між суб'єктом гос подарювання та іншим учасник ом (учасниками) відносин у сфе рі господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов 'язана сторона, у тому числі бо ржник) зобов'язаний вчинити п евну дію господарського чи у правлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут риматися від певних дій, а інш ий суб'єкт (управнена сторона , у тому числі кредитор) має пр аво вимагати від зобов'язано ї сторони виконання її обов'я зку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГКУ «За гальні умови припинення госп одарських зобов'язань» господарське зобов'язання п рипиняється: виконанням, про веденим належним чином; зара хуванням зустрічної однорід ної вимоги або страхового зо бов'язання; у разі поєднання у правненої та зобов'язаної ст орін в одній особі; за згодою с торін; через неможливість ви конання та в інших випадках, п ередбачених цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 7 статті 164 ГКУ «Умов и і порядок випуску цінних па перів суб'єктами господарюва ння»визначено, що суб'єкти го сподарювання мають право в п орядку, встановленому законо м, випускати в обіг векселі - б оргові цінні папери, які посв ідчують безумовне грошове зо бов'язання векселедавця або його наказ третій особі спла тити після настання строку п латежу визначену суму власни ку векселя (векселедержателю ).

Відповідно до статті 21 Зако ну України «Про цінні папери та фондову біржу»вексель - це цінний папір, який засвідч ує безумовне грошове зобов' язання векселедавця сплатит и після настання строку визн ачену суму грошей власнику в екселя (векселедержателю).

Крім того, за частиною 1 ста тті 11 Уніфікованого Закону, бу дь - який переказний вексель, н авіть виданий без прямого за стереження про наказ, може бу ти переданий шляхом індосаме нту.

Згідно статті 13 Уніфікован ого Закону індосамент може н е містити найменування особи на користь якої він вчинений , або може складатися з одного підпису індосанта (бланкови й індосамент), а за статтями 14, 1 5, 16 Уніфікованого Закону індо самент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Оскільки не обумовл ене протилежне, індосант від повідає за акцепт та платіж. В ласник переказного векселя є його законним держателем, я кщо його право на вексель баз ується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо ос танній індосамент є бланкови м.

В особи, яка видала вексель (покупець) припиняється госп одарське зобов' язання за пе рвісним договором щодо непог ашеної заборгованості, та од ночасне виникає нове боргове грошове зобов' язання за са мим векселем. В особи ж, яка от римала вексель (продавець), пр ипиняється право вимоги за п ервісним договором щодо непо гашеної заборгованості, але одночасно виникає нове право вимоги щодо боргового грошо вого зобов' язання за самим векселем. При цьому ці особи в трачають статус продавця та покупця, набуваючи при цьому особливого статусу векселед ержателя (трасанту) та вексел едавця (трасату) відповідно.

В подальшому перший трасан т (векселедержатель) може пер едати такий вексель іншім ос обам за індосаментом, внаслі док чого обов' язок трасата (векселедавця) з оплати вексе ля на протязі строку позовно ї давності зберігається, але вже перед другим трасантом (в екселедержателем), який може пред' явити такий вексель д о оплати без будь-якого зв' я зку із первісним договором.

Як видно із тексту векселя в ід 16.11.2009 року серії АА №1891933, товар иство з обмеженою відповідал ьністю «Торгівець цінними па перами «Перша глобальна ініц іатива»було останнім век селедержателем цього просто го векселя, право якого на отр имання коштів від позивача б азується на безперервному ря ді індосаментів, а відтак у ві дповідача відсутні будь-які підстави для тверджень про н аявність у позивача безна дійної кредиторської заборг ованості.

Тому суд вважає помилковим и твердження відповідача про припинення господарських зо бов' язань позивача як вексе ледавця внаслідок ліквідаці ї першого векселетримача, ос кільки Законом України «Про оподаткування прибутку підп риємств»не передбачено жодн их норм щодо того, що такі факт и повинні самі по собі призво дити до виникнення валового доходу.

Такі правовідносини регул юється виключно нормами векс ельного, а не господарського законодавства, при цьому нор ми пунктів 1.22.1, 1.25 та 4.1.6 Закону Укр аїни «Про оподаткування приб утку підприємств»та статті 2 05 ГКУ і статті 263 ЦКУ не поширюю ться на випадки видачі вексе лів в рахунок існуючої забор гованості.

Крім того, на підтвердження своєї правової позиції пози вачем долучено до матеріалів справи ухвали Вищого адміні стративного суду України від 17.02.2010 року в справі №К-8276/07 та від 18 .10.2011 року №К-34911/10, в яких зроблено висновки про відсутність зак онодавчих підстав для виснов ків про наявність безнадійно ї кредиторської заборговано сті.

Суд також не бере до уваги п осилання представника відпо відача на відсутність підпис ів працівників банку на пога шеному позивачем векселі, ос кільки за статтею 30 Уніфікова ного Закону, платіж за пере казним векселем може бути за безпечений авалем повністю а бо в частині його суми. Забезп ечення може бути надане трет ьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій під пис на векселі. За статтею 32 Ун іфікованого Закону, аваліст відповідає так само, як і та ос оба, зобов'язання якої він заб езпечив. Його зобов'язання є д ійсним навіть у тому разі, якщ о те зобов'язання, яке він забе зпечував, виявиться недійсни м з будь-якої іншої причини, ні ж дефект форми. Здійснюючи пл атіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випл ивають з переказного векселя , проти особи, зобов'язання яко ї він забезпечив, і проти тих о сіб, які зобов'язані перед ост анньою за переказним векселе м.

В даному випадку простий ве ксель від 16.11.2009 року серії АА №1891 933 ніким не був авальований (зо крема будь-яким банком), а відт ак у його погашенні не мали пр иймати участь будь-які інші о соби, крім самого позивача.

Враховуючи наведене, Суд ді йшов висновку про відсутніст ь заниження позивачем валово го доходу за перший квартал 201 1 року на суму 150000 грн., відтак по зовні вимоги в цій частині пі длягають до задоволення.

В пункті 3.1.2 акта від 27.07.2011 року зокрема зазначено, що переві ркою повноти визначення вало вих витрат встановлено їх за вищення за 1-й квартал 2010 року н а загальну суму 22724 грн. внаслід ок включення послуг по орган ізації транспортних перевез ень, наданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 при експорті сировини за межі Ук раїни із посиланнями на пунк ти 5.1, 5.2.1 і 5.3.9 статті 5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств».

Підставою для таких виснов ків стали твердження, що пози вачем не представлено деталі зованих звітів, які б свідчил и про факт здійснення господ арських операцій, із твердже ннями про відсутність згадув ань у контракті від 10.02.2010 року № 5 про комісіонера - вантажов ідправника, згадувань про та кий контракт у вантажно-митн ій декларації та зазначення іншого перевізника, а також в ідсутність конкретизованог о змісту наданих послуг.

Як вбачається із матеріалі в справи, позивач як Комітент уклав із приватним підприєм ством «СІЛ-ЕКС»як Комісіонер ом договір комісії від 01.02.2010 рок у №4 щодо продажу на комісійни х умовах за межами України то вару, а за актом від 25.02.2010 року та кий товар у кількості 4,5 тони ф актично було передано Коміте нтом Комісіонеру.

Також позивачем із підприє мцем ОСОБА_5 було укладено контракт від 10.02.2009 року №5, предм етом якого були взаємовіднос ини щодо транспортно-експеди ційного обслуговування вант ажів, які надавались позивач ем для транспортування в між народному і внутрішньому спо лученні.

Позивач надав ФОП ОСОБА_5 заявку №66 від 24.02.2010 року до конт ракту від 10.02.2010 року №5 та склав і з ОСОБА_5 акт від 25.02.2010 року № ГЛ-18 про надання послуг за рах унком від 25.02.2010 року №ГЛ-18 вартіс тю 22724 грн. щодо організації тра нспортних перевезень по марш руту Калуш (Україна) - Долгоп рудний (Російська Федерація) автомобілем НОМЕР_1

Фактичне здійснення транс портних перевезень за межі м итного кордону України підтв ерджується вантажною митною декларацією від 25.02.2010 року №20600001/ 2010/300487, міжнародною транспортно ю накладною від CMR 0050691, в яких як т ранспортний засіб зазначено згадані вище автомобілі НО МЕР_1 з водієм ОСОБА_6

Допитаний як свідок в даній справі фізична особа-підпри ємець ОСОБА_5 повідомив су ду, що ним дійсно укладався із позивачем договір від 10.02.2009 рок у №5 щодо організації транспо ртних перевезень, та фактичн о надано позивачу такі послу ги за актом від 25.02.2010 року, та отр имано кошти у сумі 22724 грн.

Також він пояснив, що саме п еревезення вантажу здійснюв алось за заявкою від 25.02.2010 року №66 та актом здачі-прийому вико наних робіт від 25.02.2010 року №3 вод ієм ОСОБА_6, який працює у п риватного підприємця ОСОБ А_7, та використовує для здій снення перевезень вантажний автомобіль НОМЕР_1, що нал ежить громадянину ОСОБА_8 За здійснення перевезень ОСОБА_5 оплатив ФОП ОСОБА_ 7 17480 грн. за платіжним доручен ням від 17.03.2010 року №115.

Відповідно до ст. 9 Закону Ук раїни «Про транспортно - експ едиторську діяльність», за д оговором транспортного експ едирування одна сторона (екс педитор) зобов'язується за пл ату і за рахунок другої сторо ни (клієнта) виконати або орга нізувати виконання визначен их договором послуг, пов'язан их з перевезенням вантажу. Та м же визначено, що у разі залуч ення експедитором до виконан ня його зобов'язань за догово ром транспортного експедиру вання іншої особи у відносин ах з нею експедитор може вист упати від свого імені або від імені клієнта.

Позивачем на пропозицію су ду не надано договорів на пер евезення вантажу, укладених між фізичною особою-підприє мцем ОСОБА_5 та фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_7 , відтак суд вважає протиправ ним віднесення до складу вал ових витрат вартості послуг організації транспортних пе ревезень на суму 22724 грн., а позо вні вимоги в цій частині недо веденими та такими, що не підл ягають до задоволення.

В пункті 3.2.2 акта від 27.07.2011 року зазначено, що перевіркою пов ноти визначення податкового кредиту встановлено його за вищення за листопад 2009 року, че рвень та липень 2010 року на зага льну суму 134926 грн., яке пізніше в ідкореговано на суму 134926 грн. з а березень 2010 року, січень, люти й та березень 2011 року, із посила ннями на пункт 1.7 статті 1, пункт и 7.2.8, 7.4.1, 7.4.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість».

Підставою для таких виснов ків стали твердження про те, щ о позивачем не було представ лено документів на перевезен ня товарів, придбаних у ДП «Ор ісіл - Калуш»ТОВ «Орісіл» (тов арно - транспортних накладн их, талонів замовника, шляхов их листів), про відсутність у н акладних номерів транспортн их засобів та інших документ ів, хоча в акті зазначено про т е, що всі придбані товари у зга даного вище підприємства бул и йому повернуті позивачем п овністю, а відтак зазначено п ро нарахування штрафної санк ції у розмірі 25% із посиланням и на пункти 54.3.2 та 123.1 Податковог о кодексу України.

Відповідно до пунктів 54.3 і 54.3. 2. ПК України контролюючий орг ан зобов'язаний самостійно в изначити суму грошових зобов 'язань, зменшення (збільшення ) суми бюджетного відшкодува ння та/або зменшення (збільше ння) від'ємного значення об'єк та оподаткування податком на прибуток або від'ємного знач ення суми податку на додану в артість платника податків, п ередбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо д ані перевірок результатів ді яльності платника податків с відчать про заниження або за вищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємн ого значення об'єкта оподатк ування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість п латника податків, заявлених у податкових (митних) деклара ціях, уточнюючих розрахунках .

Згідно з п. 123.1 ПК України у раз і якщо контролюючий орган са мостійно визначає суму подат кового зобов'язання, зменшен ня суми бюджетного відшкодув ання та/або від'ємного значен ня суми податку на додану вар тість платника податків на п ідставах, визначених підпунк тами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 стат ті 54 цього Кодексу, - тягне за со бою накладення на платника п одатків штрафу в розмірі 25 від сотків суми визначеного пода ткового зобов'язання, завище ної суми бюджетного відшкоду вання. При повторному протяг ом 1095 днів визначенні контрол юючим органом суми податково го зобов'язання з цього подат ку, зменшення суми бюджетног о відшкодування - тягне за соб ою накладення на платника по датків штрафу у розмірі 50 відс отків суми нарахованого пода ткового зобов'язання, завище ної суми бюджетного відшкоду вання.

З наведених вище норм ПК Укр аїни вбачається, що застосув ання штрафних санкцій контро люючим органом є похідним ві д розміру визначеного під ча с перевірок заниженого подат кового зобов' язання. Проте у даному випадку в спірному п одатковому повідомленні - р ішенні відповідачем визначе но грошове зобов' язання за основним платежем 0 грн., а від так відсутні правові підстав и для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також із матеріалів справи вбачається, що позивачем як п окупцем із дочірнім підприєм ством «Орісіл - Калуш»товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Орісіл»як продавцем укладено договір від 20.11.2009 року № ГП-201109, предметом якого було п ридбання товару (гіпану), із до повненням №1 до цього договор у, за яким продавець прийняв н а тимчасове відповідальне зб ерігання товар до моменту ві дповідних вказівок покупця.

Відповідно до зазначеного вище договору, позивачем отр имано товар загальною вартіс тю 674627,67 грн. без ПДВ за накладно ю від 27.11.2009 року №517а (податкова н акладна від 27.11.2009 року №49/2), накла дною від 25.06.2010 року №372/1 (податков а накладна від 25.06.2010 року №53/1), нак ладною від 30.07.2010 року №456 (податко ва накладна від 30.07.2010 року №70). (пл юс.), при цьому загальна сума П ДВ склала 134925,53 грн.

Відповідно до видаткових н акладних на повернення від 03.0 3.2010 року №ГП-030310/1, від 31.01.2011 року №ГП -310111/1, від 31.01.2011 року №ГП-310111/2, від 24.02.2011 р оку №ГП-240211/1, від 29.03.2011 року №ГП-290311/2, від 31.03.2011 року №ГП-310311/2 отриманий товар загальною вартістю 674627,67 грн. без ПДВ повернуто продав цю із складенням відповідних розрахунків коригування кіл ькісних і вартісних показник ів до податкових накладних в ід 03.03.2010 року №1/49/2/49/2, від 31.01.2011 року №2 2, від 31.01.2011 року №23, від 24.02.2011 року №18, від 29.03.2011 року №24, від 31.03.2011 року №25 н а загальну суму ПДВ 134925,53 грн.

В пункті 1.3 статті 1 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»наведено визначен ня терміну «платник податку» як особи, яка згідно з цим зако ном зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюд жету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпор тує товари на митну територі ю України, а в пункті 1.7 статті 1 того ж Закону наведено визна чення терміну «податковий кр едит»як суми, на яку платник п одатку має право зменшити по даткове зобов'язання звітног о періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»податковий кред ит звітного періоду складаєт ься із сум податків, нарахова них (сплачених) платником под атку за ставкою, встановлено ю пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом тако го звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку; придбан ням (будівництвом, споруджен ням) основних фондів (основни х засобів, у тому числі інших н еоборотних матеріальних акт ивів та незавершених капітал ьних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому чис лі при їх імпорті, з метою пода льшого використання у виробн ицтві та/або поставці товарі в (послуг) для оподатковувани х операцій у межах господарс ької діяльності платника под атку. Право на нарахування по даткового кредиту виникає не залежно від того, чи такі това ри (послуги) та основні фонди п очали використовуватися в оп одатковуваних операціях у ме жах господарської діяльност і платника податку протягом звітного податкового період у, а також від того, чи здійсню вав платник податку оподатко вувані операції протягом так ого звітного податкового пер іоду. Якщо у подальшому такі т овари (послуги) починають вик ористовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткуван ня згідно зі статтею 3 цього За кону або звільняються від оп одаткування згідно зі статте ю 5 цього Закону, чи основні фо нди переводяться до складу н евиробничих фондів, то з мето ю оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважа ються проданими за їх звичай ною ціною у податковому пері оді, на який припадає початок такого використання або пер еведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, буд івництва, спорудження).

Відповідно до пункту 7.2.3 стат ті 7 Закону України «Про подат ок на додану вартість»податк ова накладна складається у м омент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох п римірниках. Оригінал податко вої накладної надається поку пцю, копія залишається у прод авця товарів (робіт, послуг). Д ля операцій, що оподатковуют ься і звільнені від оподатку вання, складаються окремі по даткові накладні. Податкова накладна є звітним податкови м документом і одночасно роз рахунковим документом. Подат кова накладна виписується на кожну повну або часткову пос тавку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (роб іт, послуг) не містить відокре мленої вартості, перелік (ном енклатура) частково поставле них товарів зазначається в д одатку до податкової накладн ої у порядку, встановленому ц ентральним органом державно ї податкової служби України, та враховується у визначенн і загальних податкових зобов 'язань. Платники податку пови нні зберігати податкові накл адні протягом строку, передб аченого законодавством для з обов'язань із сплати податкі в.

Відповідно до ч. 1 пункту 7.2.6 За кону України «Про податок на додану вартість»податкова н акладна видається платником податку, який поставляє това ри (послуги), на вимогу їх отри мувача, та є підставою для нар ахування податкового кредит у.

При цьому відповідно до п. 7.5. 1 статті 7 того ж Закону датою в иникнення права платника под атку на податковий кредит вв ажається дата здійснення пер шої з подій: або дата списання коштів з банківського рахун ку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата в иписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розра хунків з використанням креди тних дебетових карток або ко мерційних чеків; або дата отр имання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (р обіт, послуг).

Згідно з п. 4.5 Закону України «Про податок на додану варті сть» якщо після поставки тов арів (послуг) здійснюється бу дь-яка зміна суми компенсаці ї їх вартості, включаючи наст упний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках п овернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зо бов'язань та податкового кре диту постачальника та отриму вача підлягають відповідном у коригуванню. Аналогічно, зг ідно з п. 192.1 Податкового кодекс у України (ПКУ), якщо після пос тачання товарів/послуг здійс нюється будь-яка зміна суми к омпенсації їх вартості, вклю чаючи наступний за постачанн ям перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товар ів особі, яка їх надала, або пр и поверненні постачальником суми попередньої оплати тов арів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового к редиту постачальника та отри мувача підлягають відповідн ому коригуванню.

Згідно з п. 4.5.1 статті 4 цього ж Закону, якщо внаслідок таког о перерахунку відбувається з меншення суми компенсації на користь платника податку - по стачальника, то: а) постачальн ик відповідно зменшує суму п одаткових зобов'язань за нас лідками податкового періоду , протягом якого був проведен ий такий перерахунок, та надс илає отримувачу розрахунок в ідкоригованого значення под атку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кр едиту за наслідками такого п одаткового періоду у разі, як що він є зареєстрованим як пл атник податку на дату провед ення коригування, а також збі льшив податковий кредит у зв 'язку з отриманням таких това рів (послуг).

Згідно з підпунктом 4.5.2 статт і 4 цього Закону, якщо внаслідо к такого перерахунку відбува ється збільшення суми компен сації на користь платника по датку - постачальника, то: а) по стачальник відповідно збіль шує суму податкових зобов'яз ань за наслідками податковог о періоду, протягом якого був проведений такий перерахуно к, та надсилає отримувачу роз рахунок відкоригованого зна чення податку; б) отримувач ві дповідно збільшує суму подат кового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрова ним як платник податку на дат у проведення перерахунку.

З наведеного вище вбачаєть ся, що право позивача на подат ковий кредит за результатами відносин із ДП «Орісіл - Калуш »ТОВ «Орісіл»підтверджено н алежними податковими наклад ними та іншими первинними до кументами, а також документа ми щодо коригування цього по даткового кредиту відповідн о до вимог Закону України «Пр о податок на додану вартість », тому висновки відповідача про завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ є п ротиправними.

Суд зазначає, що твердження у акті перевірки щодо відсут ності необхідних первинних д окументів на перевезення тов арів є безпідставними внаслі док перебування товарів на в ідповідальному зберіганні, а відтак відсутності необхідн ості самого факту таких пере везень.

Враховуючи наведене, Суд ді йшов висновку про відсутніст ь в діях позивача порушення в имог п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.2.8. п. 7.2., п. п. 7.4.4. п. 7.4 . ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість», відт ак позовні вимоги в цій части ні підлягають до задоволення .

Суд оцінює належність, допу стимість, достовірність кожн ого доказу окремо, а також дос татність і взаємний зв'язок д оказів у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сто рони зобов' язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов' язані обґрунт овувати належність та допуст имість доказів для підтвердж ення своїх вимог або запереч ень.

Таким чином, з врахуванням з місту ст. 162 КАС України, податк ове повідомлення - рішення Д ержавної податкової інспекц ії у Яворівському районі Льв івської області № 000097232 від 19.08.2011 р оку є протиправним і підляга є скасуванню, а податкове пов ідомлення - рішення Державн ої податкової інспекції у Яв орівському районі Львівсько ї області № 000096232 від 19.08.2011 року є пр отиправним і підлягає скасув анню в частині збільшення гр ошового зобов' язання за пла тежем податок на прибуток у р озмірі 46874,75 грн., з яких основний платіж 37500 грн., штрафна фінанс ова санкція 9374,75 грн. У задоволе нні решти позовних вимог слі д відмовити.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідн ості до вимог ч. 1 ст. 94 КАС Украї ни, всі здійснені стороною, як а не є суб' єктом владних пов новажень, та документально п ідтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене суд ове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС У країни, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задово льнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідом лення - рішення Державної по даткової інспекції у Яворівс ькому районі Львівської обла сті № 000097232 від 19.08.2011 року.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідом лення - рішення Державної по даткової інспекції у Яворівс ькому районі Львівської обла сті № 000096232 від 19.08.2011 року в частині визначення податкового зобо в' язання за платежем подато к на прибуток у розмірі 46874,75 грн ., з яких основний платіж 37500 грн ., штрафна фінансова санкція 93 74,75 грн.

3. У задоволені решти позовн их вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюд жету України на користь това риства з обмеженою відповіда льністю «Грейнпласт»(Львівс ька область, Яворівський рай он, смт. Шкло, вул. Сагайдачног о, 31, код ЄДРПОУ 31267561) 3 (три) грн. 12 ко п. сплаченого судового збору .

Постанова суду набирає за конної сили у порядку, встано вленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскар жена в порядку і строки, встан овлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 12 берез ня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.