Рішення

від 27.03.2012 по справі 27/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/370

27.03.12

За позовом      Публічного акціонерного товариства  «Київенерго»

до                    Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик - 10»

про                  стягнення  60 488, 97 грн.

                                                                                                     Суддя            Дідиченко М. А.

                                                                                                     Секретар      Приходько Є. П.

Представники сторін: не викликались

від позивача           ОСОБА_1. –представник за довіреністю від 22.04.2011 року;

від відповідача     ОСОБА_2. - представник за довіреністю від 05.12.2011 року;

                             ОСОБА_3. - представник за довіреністю від 05.12.2011 року;

                             Галицький В. В. –керівник.

Обставини справи:

        Позивач, Публічне акціонерне товариство  «Київенерго», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик - 10»про стягнення 128 225,16 грн., що складається з основного боргу у розмірі 94 534, 28 грн., збитків від інфляції у розмірі 21 629, 12 грн., трьох процентів річних у розмірі 6 892, 72 грн. та пені у розмірі 5 169, 04 грн. у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору № 1631241 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001 року.

        Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.12.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2011 року частково подав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.12.2011 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.12.2011 року оголошено перерву до 26.12.2011 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 27/370 передано для розгляду судді Головіній К. І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/370 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 24.01.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у зв'язку із великою завантаженістю судді Головіної К.І. та у зв'язку із виходом судді Дідиченко М.А. з відпустки, справу № 27/370 передано для розгляду судді Дідиченко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 60 488, 97 грн., що складається з 26 798, 09 грн. основної заборгованості, 5 169, 04 грн. пені, 21 629, 12 грн. збитків від інфляції та 6 892, 72 грн. трьох процентів річних.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.01.2012 року подав докази по справі, заперечував проти задоволення позову та заявив про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 24.01.2012 року оголошено перерву до 13.02.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2012 року підтримав свою правову позицію.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2012 року надав докази по справі та подав додаткові письмові пояснення, відповідно до яких заперечував проти задоволення позову, посилаючись на невірне здійснення позивачем розрахунку розміру збитків від інфляції та трьох процентів річних та підтримав заяву про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 13.02.2012 року оголошено перерву до 05.03.2012 року. Суд зобов'язав позивача надати письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2012 року підтримав свою правову позицію, однак вимог суду не виконав.

До того ж, представник позивача підтримав подану 24.01.2012 року заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 60 488, 97 грн.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог. Так, розмір позовних вимог складає 60 488, 97 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.03.2012 року підтримав викладені у письмовому поясненні заперечення.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою суду від 05.03.2012 року продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 27.03.2012 року.

Представники сторін у судовому засіданні 27.03.2012 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,  -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є ПАТ «Київенерго»), за договором –енергопостачальна організація, та Житлово-будівельним кооперативом «Шовковик-10», за договором –абонент, було укладено договір № 1631241 на постачання теплової енергії у гарячій воді, надалі за текстом - договір, предметом якого відповідно до п. 1.1. договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно п. 2.1 договору, при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

За умовами п. 2.2.1 договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах,  згідно з додатком № 1 до договору.

Відповідно до п. 2.3.1 договору, абонент зобов'язаний додержуватись кількісного споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначений сторонами у додатку № 4 до договору. Відповідно до п. п. 2, 3 вказаного додатку, абонент щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення. Сплату за вказаними документами абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно п. 8.1 та п. 8.4 договору, останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги за період з листопада 2008 року по вересень 2011 року на загальну суму 804 268, 41 грн., що підтверджується наданими ним обліковими картками (табуляграмами) за вказаний період.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати за надані згідно договору послуги, позивач, з урахуванням часткових оплат відповідача, просив стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-10»борг у сумі 94 534, 28 грн.

В ході розгляду справи позивач, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем основної заборгованості, подав заяву про зменшення позовних вимог. Відповідно до заяви останній просив стягнути з відповідача основну заборгованість за надані за договором послуги у розмірі 26 798, 09 грн.

Згідно ст. 193 ГК України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні відповідач заперечував проти стягнення з останнього основної заборгованості у розмірі 26 798, 09 грн. посилаючись на те, що останній здійснив оплату на користь позивача у сумі 94 287, 52 грн., чим погасив основну заборгованість у повному обсязі. На підтвердження здійснення оплати відповідач надав до суду платіжне доручення № 124 від 28.10.2011 року, призначення платежу: за послуги з центрального постачання теплоенергії та гарячого водопостачання за 2011 рік.

Проте, як вбачається з наданої позивачем довідки про надходження коштів, останнім на погашення існуючого станом на вересень 2011 року боргу відповідача зарахована лише частина платежу, а саме у розмірі 67 736, 19 грн. Решта сплаченої відповідачем суми (26 551, 33 грн.) була зарахована позивачем у погашення нарахованого у жовтні 2011 року платежу.

Така позиція позивача пояснюється тим, що відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрована Міністерством юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, реквізит «призначення платежу»платіжного доручення  заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документ, на підставі яких здійснюється перерахування коштів  отримувачу. Платник визначає повноту інформації з урахуванням вимог законодавства України та відповідає за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідальність вимогам Інструкції лише за зовнішніми ознаками.

Виходячи з зазначеного, саме на відповідача покладається обов'язок визначати «призначення платежу»коштів, які надходять від населення, визначаючи період на який потрібно зарахувати кошти (рік, місяць, рішення суду тощо.).

Так, оскільки відповідачем у платіжному дорученні, на яке він посилається, не визначено конкретного періоду, на погашення якого перераховані кошти, позивачем правомірно зараховані дані кошти на оплату різних періодів.

До того ж відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що тарифи, які були використані позивачем для розрахунку вартості поставленої теплової енергії, є нечинними, оскільки розпорядження КМДА, якими були прийняті тарифи, не були в установленому порядку зареєстровані у Київському міському управлінні юстиції.

Із зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", встановлення тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення (крім тарифів на ці послуги, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України) віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Указу Президента України від 03.10.1992 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових атів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Постанови Кабінету міністрів України від 28.12.1992 №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер", рішення органів місцевого самоврядування (зокрема, щодо затвердження тарифів) не підлягають державній реєстрації.

Так, з урахуванням зазначеного та оскільки станом на день прийняття рішення по даній справі, розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими затверджені тарифи, на підставі яких позивачем здійснений розрахунок позовних вимог, не визнані судом нечинним, суд не вбачає підстав для незастосування цих тарифів.

Крім того, суд не погоджується із позицією відповідача щодо неузгодженості на законодавчому рівні тарифів на теплову енергію за період з 01.01.2011 року та зазначає, що вартість теплової енергії виробництва ПАТ «Київенерго»для житлових організацій з 01.01.2011 року здійснюється згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1729.

          Відповідачем також була подана заява про застосування строків позовної давності з підстав того, що станом на жовтень 2008 року обліковується заборгованість у розмірі 49 904, 03 грн., щодо стягнення якої, відповідно до ст. 257 ЦК України, станом на момент подачі позову до суду строк позовної давності сплинув.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

          Дослідивши матеріали справи та наданий до позову розрахунок основної заборгованості судом встановлено, що станом на початок періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість за надані послуги, борг відповідача складає 0, 00 грн., тобто твердження відповідача щодо включення позивачем до позовних вимог заборгованості за жовтень 2008 року є хибними.

          У зв'язку із зазначеним суд відхиляє заяву відповідача щодо застосування позовної давності на частину позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 49 904, 03 грн.

          Так, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості, у розмірі 26 798, 09 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

До того ж, за порушення відповідачем грошового зобов'язання, позивач нараховує останньому збитки від інфляції за період з січня 2009 року по вересень 2011 року у розмірі 21 629, 12 грн. та 3 % річних за період з грудня 2008 року по жовтень 2011 року у розмірі 6 892, 72 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з грудня 2008 року по жовтень 2011 року суд встановив, що розмір останніх складає 6 892, 72 грн., тому вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

За перерахунком суду, розмір збитків від інфляції за період з січня 2009 року по вересень 2011 року складає:

9 534, 06 грн. * 102, 10 % - 9534,06 грн. = 200,22 грн.

15 418, 95 грн. * 102,90 % - 15418,95 грн. = 447,15 грн.

19 211, 86 грн. * 101,50 % - 19211,86 грн. = 288,18 грн.

24 987, 48 грн. * 101,40 % - 24987,48 грн. = 349,82 грн.

30 992,40 грн. * 100,90 % - 30992,40 грн. = 278,93 грн.

30 992, 40 грн. * 100,50% - 30992,40 грн. = 154,96 грн.

30 992, 40 грн. * 101,10 % - 30992,40 грн. = 340,92 грн.

30 992, 40 грн. * 99,90 % - 30992,40 грн. = -30,99 грн.

30 992, 40 грн. * 99,80 % - 30992,40 грн. = -61,98 грн.

32 567, 56 грн. * 100,80 % - 32567,56 грн. = 260,54 грн.

33 146, 29 грн. * 100,90 % - 33146,29 грн. = 298,32 грн.

40 851, 86 грн. * 101,10 % - 40851,86 грн. = 449,37 грн.

54 717, 68 грн. * 100,90 % - 54717,68 грн. = 492,46 грн.

64 693, 99 грн. * 101,80 % - 64693,99 грн. = 1164,49 грн.

98 270, 22 грн. * 101,90 % - 98270,22 грн. = 1867,13 грн.

113 794, 15 грн. * 100,90 % - 113794,15 грн. = 1024,15 грн.

123 746, 30 грн. * 99,70 % - 123746,30 грн. = -371,24 грн.

125 023, 33 грн. * 99,40 % - 125023,33 грн. = -750,14 грн.

120 198, 92 грн. * 99,60 % - 120198,92 грн. = -480,80 грн.

116 436, 61 грн. * 99,80 % - 116436,61 грн. = -232,87 грн.

97 580, 57 грн. * 101,20 % - 97580,57 грн. = 1170,97 грн.

81 982, 97 грн. * 102,90 % - 81982,97 грн. = 2377,51 грн.

64 298, 41 грн. * 100,50 % - 64298,41 грн. = 321,49 грн.

58 433, 38 грн. * 100,30 % - 58433,38 грн. = 175,30 грн.

60 025, 76 грн. * 100,80 % - 60025,76 грн. = 480,21 грн.

76 287, 39 грн. * 101,00 % - 76287,39 грн. = 762,87 грн.

108 420, 81 грн. * 100,90 % - 108420,81 грн. = 975,79 грн.

132 648, 20 грн. * 101,40 % - 132648,20 грн. = 1857,07 грн.

156 642, 79 грн. * 101,30 % - 156642,79 грн. = 2036,36 грн.

158 319, 66 грн. * 100,80 % - 158319,66 грн. = 1266,56 грн.

141 655, 95 грн. * 100,40 % - 141655,95 грн. = 566,62 грн.

135 201, 42 грн. * 98,70 % - 135201,42 грн. = -1757,62 грн.

135 433, 46 грн. * 99,60 % - 135433,46 грн. = -541,73 грн.

119 594, 80 грн. * 100,10 % - 119594,80 грн. = 119,59 грн.

Так, загальний розмір збитків від інфляції з січня 2009 року по вересень 2011 року складає 15 499, 60 грн. Тому, вимога щодо їх стягнення підлягає задоволенню частково, у відповідному розмірі.

До того ж, за порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати наданих послуг позивач просив стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-10»пеню у розмірі 5 169, 04 грн. за період з травня 2011 року по жовтень 2011 року.

Згідно п. 3.5 додатку № 4 до договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду абонентові нараховується пеня на суму фактичного боргу в розмірі   0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої законодавством України.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

                Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір встановленої сторонами пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, при перевірки розрахунку пені суд застосовуватиме саме подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням зазначеного, згідно розрахунку суду, розмір пені складає 5 169, 04 грн.

Так, вимоги щодо стягнення з відповідача пені є законними та такими, що підлягають задоволення у повному обсязі, тобто у розмірі 5 169, 04 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України, в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.

При розподілі судових витрат суд враховує, що відповідач здійснив погашення частини основної заборгованості після подачі позивачем позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-10»(02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 19; ідентифікаційний код: 22885692) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський район, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 00131305) основну заборгованість у розмірі 26 798 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 09 коп., три проценти річних у розмірі 6 892 (шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 72 коп., збитки від інфляції у розмірі 15 499 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 5 169 (п'ять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 04 коп., державне мито в сумі 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 72 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

              Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                   Дідиченко М. А.

Дата підписання: 02.04.2012 р.